2/662/2/2020
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі: головуючого судді - Решетова В.В.
секретар судового засідання - Сушко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ФГ Берельох до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди укладеною
В С Т А Н О В И В :
Позивач ФГ Берельох звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі №66 від 27.08.2017 року укладеним між ФГ Берельох та ОСОБА_1 , пізніше змінили позовні вимоги, мотивуючи тим, що 18.09.2007 року між ФГ Берельох та ОСОБА_2 , правонаступником якої згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2017 року є ОСОБА_1 , було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, який зареєстровано 26.02.2008 року у Новотроїцькому реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП Центру ДЗК за №4АА002002-040879700018, строк дії договору десять років, тобто до 26.02.2018 року. За попередньою домовленістю з ОСОБА_1 договір продовжено ще на десять років, про що свідчить отримання нею суми в 30000,00 грн., що підтверджують відомості на виплату грошей в„–6 та розписка ОСОБА_1 , яка написана власноручно, за що сплачено державі податок в сумі 3600,00 грн.. На пропозицію ФГ Берельох 22.01.2018 року укласти додаткову угоди до вище вказаного договору оренди землі від 26.02.2008 року, відповідач не відреагувала, у встановлений законом строк після закінчення дії договору оренди землі не відмовилась у поновлені договору оренди, а від підписання додаткової угоди ухилилась, отримання якої підтверджується поштовим повідомленням, де є підпис ОСОБА_1 про отримання. Просять визнати укладеною додаткову угоду від 22.01.2018 року до договору оренди землі від 26.02.2008 року, укладений між ФГ Берельох , в особі керівника ОСОБА_5., як орендар та ОСОБА_2 , правонаступником якої згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2017 року є ОСОБА_1 , було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення, який зареєстровано 26.02.2008 року у Новотроїцькому реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК за №4АА002002-040879700018, про передачу у оренду строком на десять років земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1879 га, кадастровий №6524482000:05:021:0014.
Позивач та його представник адвокат Шликов С.М. позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, її інтереси були представлені адвокатом Єпур В.І., який позовні вимоги не визнав, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, так як договір оренди укладений з ОСОБА_2 , містить умову, що у разі смерті фізичної особи-орендодавця право оренди не переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем, а отримання коштів ОСОБА_1 від ФГ Берельох не свідчить про її згоду на укладення нового договору оренди саме з цим фермерським господарством.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові докази, які сторони вважають достатніми для вирішення спору по суті, з точки зору їх належності та допустимості, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.
Судом встановлено, що дійсно, між ФГ Берельох та ОСОБА_2 склались договірні відносини, що підтверджується договором оренди землі сільськогосподарського призначення від 18.09.2007 року, на земельну ділянку площею 5,19 га, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області. Договір зареєстрований Новотроїцькому реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК за №4АА002002-040879700018.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2017 року №80896008 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,1879 га, кадастровий номер 6552482000:05:021:0014, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Новомихайлівської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, право власності підтверджено свідоцтвом про право на спадщину, за законом, серія та номер 48, видано 21.02.2017 року Якимівською державною нотаріальною конторою, державний нотаріус Одиноков С.В.
За ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі , орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право власності ОСОБА_1 на успадковані земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини та мають право самостійно господарювати на землі (п. г ч. 1 ст.81, п б ч. 1 ст.90 Земельного кодексу України).
Згідно з ч.1ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.
Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Пунктом 38 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Берельох , визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору, передбачена статтею 627 Цивільного кодексу України, включає право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.
Суд вважає хибною думку позивача про те, що вони на підставі ст. 33 ЗУ Про оренду землі мають першочергове право на продовження договору оренди, так як вчасно 18.01.2018 року звернулись до ОСОБА_1 з листом-пропозицією укласти договір оренди, тому що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків та переважне право орендаря буде порушене в разі укладення орендодавцем договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
Так як на час звернення ФГ Берельох , орендодавець з яким були договірні відносин померла, то процедура переважного права при переході права власності на земельну ділянку до іншої особи ні умовами договору, ні законом не передбачена.
Така думка викладена у Постанові ВСУ №587/755/17 від 05.09.2018 року.
Окрім цього судом, встановлено, що договір між ОСОБА_2 та ФГ Берельох було укладено 18.09.2007 року, а позивач заявляє позовну вимогу щодо договору укладеного 26.02.2008 року, якого взагалі не існує. Якщо навіть зважити, що вище вказаний договір був зареєстрований 26.02.2008 року в Новотроїцькому реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДП Центру ДЗК за №4АА002002-040879700018, то суд зважує на те, що момент укладення договору оренди між сторонами є саме дата 18.09.2007 року, а не дата реєстрації такого договору згідно чинного законодавства.
Суд не приймає доводи позивача про визнання відповідачем умов укладеного договору і часткове його виконання сторонами із тих підстав, що ОСОБА_1 отримала від ФГ Берельох орендну плату та аванс 30000 грн. для укладення додаткової угоди до договору оренди від 26.02.2008 року, оскільки судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач використовував орендовану у попереднього власника земельну ділянку та за змістом наявної у справі письмової розписки від 27.08.2017 року ОСОБА_1 отримала орендну плату 10000,00 грн. за 2018 рік. Решта письмових доказів щодо розрахунків відповідача свідчать, що орендарем виплачена орендна плата, у тому числі і ОСОБА_3 , за 2017 рік у розмірі 4590,36 грн..
Таким чином надані відповідачем письмові докази лише підтверджують факт сплати коштів на виконання обов`язків орендаря протягом фактичного користування земельною ділянкою за договором оренди від 18.09.2007 року, зареєстрований у встановленому порядку на час укладання .26.02.2008 року зі строком дії на десять років до завершення його дії та фактичного повернення власникові вказаної земельної ділянки.
Сплата коштів за фактом користування земельною ділянкою не може замінити собою волевиявлення особи на укладення договору та досягнення домовленості по всім суттєвим умовам договору.
Такої ж думки прийшов і Херсонський Апеляційний суд в постанові від 28.01.2020 року № 662/105/18 при вирішенні тотожної справи, між тими самими сторонами з подібних підстав.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням ст.ст. 626, 628, 651 ЦК України, ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі , а також того, що сторони при укладенні саме договору оренди від 18.09.2007 року дійшли згоди про його розірвання у разі настання умов визначених в п. 38 Договору, договору від 26.02.2008 року взагалі не існує, суд вважає, що вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди від 22.01.2018 року задоволенню не підлягають.
На підставі ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідачем заявлена сума витрат понесених у розмірі 9000,00 грн. на оплату правової допомоги відповідно до угоди укладеною між ОСОБА_1 та адвокатом Єпур В.І..
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо обсягу робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року по справі № 826/856/18.
Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог відповідача щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу, та з урахуванням кількості судових засідань, витрати часу адвокату на складання заперечення на позовну заяву та цивільно-правового договору від 04.01.2019 року кладеного між ФГ Берельох та ОСОБА_4 ,вважає за необхідне частково задовольнити клопотання відповідача та стягнути ФГ Берельох на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату правової допомоги в сумі 7000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,141, 258, 263, 265 ЦПК України, Закону України Про оренду землі
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ФГ Берельох до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди укладеною - відмовити повністю .
Стягнути з ФГ Берельох Код ЄДРПОУ 14135956, адреса: вул. Новоселів, 13, смт. Новоолексіївка, Генічеський район, Херсонська область на користь ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 (сім тисяч гривень) 00 коп. за оплату правової допомоги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Решетов
Суд | Новотроїцький районний суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2020 |
Оприлюднено | 20.05.2020 |
Номер документу | 89308596 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новотроїцький районний суд Херсонської області
Решетов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні