Постанова

від 19.05.2020 по справі 146/1008/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 146/1008/19

Провадження № 22-ц/801/950/2020

Категорія: 80

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 рокуСправа № 146/1008/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Денишенко Т. О., Оніщука В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Навчально-виховний комплекс Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 146/1008/19 за апеляційною скаргою Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Дзерина М. М. у залі суду, повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області (далі - НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області) про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1995 року працювала у НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області учителем української мови та літератури. За весь період роботи будь-яких зауважень щодо виконання нею посадових обов`язків не отримувала, а навпаки, неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками за сумлінну працю у навчанні та вихованні учнів. За результатами атестації педагогічних працівників, проведеної у квітні 2019 року, визнана такою, що відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії - спеціаліст вищої категорії.

Наказом директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області № 256 від 22 травня 2019 року їй оголошено догану за порушення трудової дисципліни та запропоновано провести позачергову атестацію у 2019-2020 навчальному році у зв`язку з неналежним виконанням абзаців 5, 6, 11, 12 пункту 3. 2 Статуту НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області.

Підставою для видачі цього наказу була усна заява ОСОБА_2 про застосування до її сина фізичного та психологічного насильства, що не відповідає дійсності.

Крім того, під час перебування її на лікуванні, наказом директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області № 13-в від 05 червня 2019 року перенесено дату початку її щорічної відпустки з 10 червня 2019 року на 01 липня 2019 року у зв`язку з виконанням нею державних або громадських обов`язків. Вважає наказ таким, що виданий з порушенням чинного законодавства, оскільки згоди на перенесення щорічної відпустки вона не надавала, а в наказі не обґрунтовано яким чином надання їй щорічної відпустки у раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на роботі закладу.

Відповідно до наказу директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області від 11 червня 2019 року її було звільнено з роботи за результатами службового розслідування, проведеного за письмовим зверненням ОСОБА_3 , що стосувалися подій, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу № 256 від 22 травня 2019 року. Крім того, під час службового розслідування були безпідставно враховані пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо систематичного тиску психологічного та фізичного характеру на їхніх дітей в період з 2015 року по 2019 рік, а також той факт, що 31 травня 2019 року був складений акт службового розслідування про конфлікт між нею та ОСОБА_7 щодо конкурсу з української мови імені Петра Яцика , який відбувся в жовтні 2017 року. Указує, що пояснення щодо вказаних обставин у неї не відбиралися, а про існування цих заяв їй стало відомо вже під час оголошення наказу про звільнення.

Вважає своє звільнення незаконним, проведеним з порушенням законодавства про працю, оскільки будь-яких порушень при виконанні своїх обов`язків не допускала, у день звільнення їй не була видана трудова книжка та не проведено розрахунок, що позбавило її можливості працевлаштуватися на іншу роботу та засобів для існування.

Указує, що неправомірними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків та потребі докладання нею додаткових зусиль для організації свого життя.

Посилаючись на зазначене та вважаючи такі дії відповідача протиправними, з урахуванням збільшених позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати наказ № 256 НВК Томашпільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-гімназія від 22 травня 2019 року про оголошення догани; визнати незаконним та скасувати наказ НВК Томашпільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів-гімназія від 11 червня 2019 року про звільнення і поновити її на посаді вчителя української мови та літератури та класного керівника 10-а класу з 11 червня 2019 року, визнати недійсними та скасувати накази відповідача № 50-к від 11 червня 2019 року та № 13-В від 05 червня 2019 року про перенесення відпустки, а також стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 червня 2019 року по день винесення рішення з відрахуванням із вказаної суми обов`язкових платежів на користь держави, стягнути з відповідача на її користь 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрати за надання їй професійної правничої допомоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ № 256 Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназії Томашпільської селищної ради Вінницької області від 22 травня 2019 року про оголошення догани вчителю ОСОБА_1 .

Визнано недійсним та скасовано наказ № 13-в від 05 червня 2019 року Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Про перенесення відпустки ОСОБА_1 .

Визнано недійсним та скасовано наказ № 50-к від 11 червня 2019 року, виданий Навчально-виховним комплексом Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Про допуск до роботи ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ № 51-к від 11 червня 2019 року Про звільнення вчительки ОСОБА_1 , виданий Навчально-виховним комплексом Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчительки української мови та літератури та класного керівника 10-А класу Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназії Томашпільської селищної ради Вінницької області з 11 червня 2019 року.

Стягнуто з Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 червня 2019 року по 06 лютого 2020 року з відрахуванням із вказаної суми обов`язкових платежів на користь держави.

Стягнуто з Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768, 40 грн.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2020 року виправлено описку в рішенні Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року та виключено з резолютивної частини пункт 4 рішення про визнання недійсним та скасування наказу Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області № 50-к від 11 червня 2019 року Про допуск до роботи ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача № 256 від 22 травня 2019 року про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, суд першої інстанції виходив з того, що висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідач дійшов виключно на підставі усної заяви та пояснень матері учня ОСОБА_9 - ОСОБА_2 , факт вчинення позивачем фізичного чи психологічного насильства щодо учнів був досліджений поверхнево та неповно з`ясований комісією під час проведення службового розслідування, а обставини, викладені у цьому наказі не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, у наказі про оголошення догани відповідач посилався на порушення позивачем положень статуту навчального закладу, які не стосуються обставин справи, а визначають права та обов`язки учнів.

Визнаючи незаконним та скасовуючи наказ відповідача № 13-в від 05 червня 2019 року про перенесення строку початку щорічної відпустки позивача, місцевий суд виходив з того, що остання не звільнялася на час перенесення відпустки від основної роботи, будь-які державні та громадські обов`язки в цей час на неї не покладалися та нею не виконувалися, позивач не надала письмової згоди на перенесення такої відпустки.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням законодавства про працю, оскільки до останньої застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з роботи на підставі заяви ОСОБА_3 щодо подій, які відбувалися 21 травня 2019 року та за які ОСОБА_1 вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Примірник наказу, наданий нею до суду не містить номера та суттєво відрізняється від наказу, наданого відповідачем, що свідчить про те, що вона не була ознайомлена з наказом про звільнення. Крім того, у наказі відповідачем у порушення вимог частини 2 статті 148 КЗпП України ураховано пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які указували на здійснення позивачем систематичного тиску щодо учнів у період з 2015 року до 2019 року, а також щодо обставин конфлікту із ОСОБА_7 щодо конкурсу з української мови. Роботодавцем не доведено систематичності невиконання позивачем без поважних причин обов?язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку, після застосування заходів дисциплінарного стягнення. Указані порушення свідчать про протиправність звільнення позивача і наявність правових підстав для поновлення її на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсним та скасування наказу відповідача № 50-к від 11 червня 2019 року про допуск позивача до роботи, суд першої інстанції виходив з того, що зазначений наказ у матеріалах справи відсутній і у судовому засіданні не досліджувався, а клопотань про його витребування не заявлялося.

Також місцевий суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди у зв?язку з недоведеністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2020 року директор НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишен П. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани та звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 30 березня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Денишенко Т. О., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 квітня 2020 року апеляційну скаргу НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області залишено без руху, надано заявникові строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме щодо сплати судового збору.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та роз?яснено позивачеві право на подання у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року справу призначено до розгляду на 19 травня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги директор НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишен П. В. посилався на те, що судом не враховано його пояснення про допущення в наказі про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани технічної помилки в написанні нумерації пункту 3.2 Статуту, яка не впливає на правомірність застосування такого стягнення. Судом проігноровано заяву відповідача про виклик у судове засідання ОСОБА_3 та допит її як свідка. При ухваленні рішення судом були враховані лише письмові пояснення останньої, яким не була надана належна правова оцінка. У судовому рішенні показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 відображені неповно та не зазначено важливих обставин, які впливають на правильність вирішення справи. Крім цього, судом першої інстанції визнано встановленими обставини, які не були доведені позивачем під час розгляду справи. Указує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за одне й те саме порушення, адже підставою для прийняття наказу № 256 від 22 травня 2019 року було застосування позивачем до учня ОСОБА_9 фізичного та психічного насильства та психічного насильства щодо учня ОСОБА_16 , тоді як підставою для звільнення позивача стало повторне порушення нею трудової дисципліни, а саме нетактовна поведінка щодо ОСОБА_3 та обставини, викладені в письмових зверненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Разом з тим, стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд не звернув уваги на те, що відповідач не є розпорядником коштів та не може бути відповідачем за указаною вимогою.

Аргументи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 указувала на те, що рішення суду в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норму матеріального права, як підлягала застосуванню.

Також посилалася на необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що ОСОБА_1 працювала у НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області на посаді вчителя української мови та літератури, а також класним керівником 10-А класу, що не заперечується сторонами.

Відповідно до атестаційного листа від 04 квітня 2019 року за результатами атестації педагогічного працівника, ОСОБА_1 визнана такою, що відповідає займаній посаді та раніше присвоєній кваліфікаційній категорії спеціаліст вищої категорії (т. 1 а. с. 15).

ОСОБА_1 неодноразово нагороджувалася почесними грамотами за сумлінну працю у навчанні та вихованні учнів (т. 1 а. с. 18-21).

На підставі наказу директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишена П. В. створено комісію зі службового розслідування усного звернення ОСОБА_2 щодо дій вчителя ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 57).

Згідно з актом службового розслідування від 21 травня 2019 року, складеного комісією у складі ОСОБА_17, Антонишена П. В. , ОСОБА_10 за результатами службового розслідування, проведеного на підставі усного звернення ОСОБА_2 щодо застосування до її сина фізичного та психічного насильства, встановлено, що ОСОБА_1 21 травня 2019 року порушила вимоги абз. 5, 6, 11, 12 пункту 3.9 Статуту Навчально-виховного комплексу Томашпільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - гімназії , зокрема норми педагогічної етики, перетворивши спілкування з учнями 1 (5) Г класу ОСОБА_9 та ОСОБА_16 на конфлікт, не забезпечила повагу, гідність, права, законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, допустила фізичне та психічне насильство до учня ОСОБА_9 , психічне насильство до учня ОСОБА_16 , принизила їх честь та гідність, не додержувалася установчого документа та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти. Комісія запропонувала оголосити ОСОБА_1 догану (т. 1 а. с. 58).

Наказом директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишена П . В. № 256 від 22 травня 2019 року ОСОБА_1 оголошено догану та встановлено необхідність проведення позачергової атестації у зв?язку з неналежним виконанням нею абзаців 5, 6, 11, 12 п. 3.2 Статуту НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області (т. 1 а. с. 12, 13).

Відповідно до змісту цього наказу, підставою для його прийняття стало те, що в процесі службового розслідування, проведеного за заявою ОСОБА_2 щодо застосування ОСОБА_1 до її сина, учня 1 (5) - Г класу, фізичного та психічного насильства, встановлено в діях ОСОБА_1 ознаки порушення трудової дисципліни, які виявилися у порушенні норм педагогічної етики, не забезпеченні поваги, гідності, прав, свобод і законних інтересів всіх учасників освітнього процесу, допущенні фізичного та психічного насильства до учня ОСОБА_9 , психічного насильства до учня ОСОБА_16 , приниженні їх честі та гідності.

Відповідно до наказу директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишена П. В. № 13-в від 05 червня 2019 року перенесено початок щорічної відпустки ОСОБА_1 для виконання державних обов?зків з 10 червня 2019 року на 01 липня 2019 року (т. 1 а. с. 14).

Наказом директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишена П. В. № 51-к від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя української мови та літератури і класного керівника 10-А класу на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Позиція суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог позивача про визнання недійсними та скасування наказів директора НВК Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області Антонишена П. В. № 13-в від 05 червня 2019 року про перенесення відпустки ОСОБА_1 та № 50-к від 11 червня 2019 року про допуск ОСОБА_1 до роботи, а також про відшкодування моральної шкоди відповідачем не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (частина друга статті 148 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18).

За змістом положень статей 147-1, 149 КЗпП України, статті 81 ЦПК України у справах щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності обов`язок доказування правомірності застосування дисциплінарного стягнення покладається на відповідача.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень встановлено статтями 148-149 КЗпП України. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дій чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, у чому конкретно проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Вирішуючи спір щодо правомірності застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, суд першої інстанції на підставі повного з?ясування обставин справ та належним чином оцінених доказів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що факт вчинення позивачем фізичного чи психологічного насильства щодо учнів був досліджений роботодавцем поверхнево та неповно з`ясований комісією під час проведення службового розслідування, а обставини, викладені у цьому наказі не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, у наказі про оголошення догани відповідач посилався на порушення позивачем положень статуту навчального закладу, які не стосуються обставин справи, а визначають права та обов`язки учнів.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на допущення в наказі про оголошення догани технічної помилки в написанні нумерації пункту статуту, порушення положень якого допустила позивач, колегією суддів не приймається до уваги з огляду на те, що Інструкцією з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 676 встановлено порядок внесення до наказів відповідних виправлень, який не було дотримано відповідачем.

Тому в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Аналіз зазначеної норми права свідчить про те, що при звільненні працівника за систематичне порушення трудової дисципліни, яке є заходом стягнення, необхідною умовою такого звільнення є вчинення ним конкретного дисциплінарного проступку, тобто він допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, що носило систематичний характер, а за попереднє порушення трудової дисципліни до такої особи застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, які не втратили юридичної сили за давністю й не зняті.

Отже, до юридичних фактів, які підлягають встановленню при вирішенні спору про законність звільнення з вищевказаних підстав, відноситься обставина про те, чи мав місце дисциплінарний проступок під час раніше застосованих заходів дисциплінарного чи громадського стягнення.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, що за передбаченими пунктом 3 статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

При звільненні працівника відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України підприємство повинно навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

З матеріалів справи слідує, що звільнення позивача відбулося з порушенням законодавства про працю, оскільки підставою для її звільнення були події, за які позивача вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Крім того, у оспорюваному наказі відповідачем безпідставно враховано пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо подій у період з 2015 року до 2019 року, а також щодо обставин конфлікту із ОСОБА_7 щодо конкурсу з української мови. Роботодавцем не доведено систематичності невиконання позивачем без поважних причин обов?язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку, після застосування заходів дисциплінарного стягнення.

За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для поновлення позивача на посаді, яку вона обіймала до звільнення та стягнення у зв?язку з незаконним звільненням заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, встановлюючи право позивача на стягнення з відповідача на свою користь заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції у порушення вимог чинного законодавства про працю, не навів розрахунку суми такої заробітної плати, у зв?язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Згідно із частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Ураховуючи, що звільнення ОСОБА_1 відбулося 11 червня 2019 року, то середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих нею за попередні два місяці роботи, що передували звільненню.

Відповідно до пункту 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 23 січня 2012 року.

Відповідно до довідки про доходи № 125 від 23 жовтня 2019 року заробітна плата ОСОБА_1 за квітень - травень 2019 року склала 11 932, 42 грн + 11 932, 42 грн = 23 864,84 грн, тому середньоденна заробітна плата складає: 23 864,84 грн / 39 робочих днів = 611 грн. 92 коп.

При цьому кількість робочих днів у квітні 2019 року становить 20 днів, а у травні 2019 року - 19 робочих днів, оскільки 3 дні позивач перебувала на лікуванні.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Час вимушеного прогулу з 11 червня 2019 року до 06 лютого 2020 року склав 167 робочих днів.

Отже, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 11 червня 2019 року до 06 лютого 2020 року складає 102 190 грн 64 коп. (167 робочих днів х 611, 92 грн).

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач не є розпорядником коштів, а відтак не може нести обов?язок по виплаті позивачеві суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, судом до уваги не приймається з огляду на те, що відповідальність за незаконне звільнення та пов?язаний з ним обов?язок по виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу законодавством покладено саме на роботодавця.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки при ухваленні рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає зміні лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за відповідачем.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 лютого 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити.

Викласти абзац 7 резолютивної частини рішення в такій редакції: Стягнути з Навчально-виховного комплексу Томашпільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія Томашпільської селищної ради Вінницької області на користь ОСОБА_1 102 190 грн 64 коп. (сто дві тисячі сто дев?яносто грн 64 коп.) заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 11 червня 2019 року по 06 лютого 2020 року з утриманням при виплаті означеної суми, передбачених законом податків та обов`язкових платежів .

У решті рішення суду залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за відповідачем.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий С. К. Медвецький

Судді: Т. О. Денишенко

В. В. Оніщук