Рішення

від 14.05.2020 по справі 403/358/19

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/358/19

Провадження №2/403/12/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Годованець І. А.

при секретарі: Дорошенко В.В.

з участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача (адвокат): Гончаренко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка у режимі відеоконференції з Долинським районним судом Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачем ОСОБА_1 подано до суду позов до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі. Позовні вимоги мотивуються тим, що під час укладення договору оренди землі представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 намисно введено позивача ОСОБА_1 в оману щодо умов правочину та строку дії договору оренди землі. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції з Долинським районним судом Кіровоградської області позивач ОСОБА_1 вважає, що позовні вимоги до ПСП Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню, так як під час укладення договору оренди землі представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 намисно введено її оману щодо умов правочину та строку дії договору оренди землі. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції з Долинським районним судом Кіровоградської області представник позивача (адвокат) Гончаренко Віталій Олексійович вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню, так як ОСОБА_1 через стан здоров`я, є інвалідом першої групи за хвороби зору, помилково укладено та підписано договір оренди землі без ознайомлення та з`ясування умов правочину, строку дії договору оренди землі.

У судове засідання представник (засновник, директор) приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина Петренко Володимир Анатолійович не з`явився, про день та час судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином, заяви про відкладення, проведення судового засідання у відсутність представника чи про причини неявки не подано.

Заслухавши учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступні обставини. Статтею 188 ЦПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об`єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об`єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об`єднання. Справи, об`єднані в одне провадження, роз`єднанню не підлягають.

Абзацом 4 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" за №2 від 12 червня 2009 року встановлено, що роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює

вирішення справи (зокрема, у зв`язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз`єднання позовів підставою для

провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову. Згідно позовної заяви про визнання договорів оренди землі недійсними, предметом спірних правовідносин між сторонами є наступні договори оренди землі. Договір оренди землі від 22 липня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством "Червона Калина" про право користування 1/2 частиною земельної ділянки, площею 7.1705 га, кадастровий номер:3525885600:02:000:0402. Державну реєстрацію договору оренди землі проведено 31 жовтня 2014 року.

Договір оренди землі від 22 липня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством "Червона Калина" про право користування 1/2 частиною земельної ділянки, площею 5/8495 га, кадастровий номер:3525885600:02:000:0191. Державну реєстрацію договору оренди землі проведено 31 жовтня 2014 року.

За своєю природою договір оренди землі, як акт індивідуальної дії встановлює конкретні приписи, які підлягають виконанню його сторонами. Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке виникає у заінтересованої сторони цього договору, у разі порушення чи оспорення його умов іншою стороною. У цивільній справі позовні вимоги про визнання договорів оренди землі недійсними не є однорідні, або такі, що нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення іншої. Спірні правовідносини між сторонами за кожним договором оренди землі є індивідуальним суб`єктивним правом особи і підлягають окремому судовому розгляду. Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 липня 2019 року у цивільній справі: номер провадження: 2/403/85/19; номер справи: 403/76/19; за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання договорів оренди землі недійсними, до початку судового розгляду справи по суті роз`єднано позовні вимоги у самостійне провадження. Виділено у самостійне провадження позовну вимогу про визнання недійсним договору оренди землі від 22 липня 2014 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем приватним сільськогосподарським підприємством "Червона Калина" про право користування 1/2 частиною земельної ділянки, площею 5.8495 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0191. Державну реєстрацію договору оренди землі проведено 31 жовтня 2014 року.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України Про оренду землі ). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч.1 ст.2 Закону України Про оренду землі ). Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст.93 ЗК України). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі ). За договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст.792 ЦК України). Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі ). Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ст.631 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За договором оренди землі від 22 липня 2014 року, орендодавцем ОСОБА_1 передано орендареві приватному сільськогосподарському підприємству Червона Калина , відповідно до п.п.1 - 21 цього договору, у користування Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею площею 5.8495 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0191, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на сорок дев`ять років; нормативна грошова оцінка Ѕ частки земельної ділянки станом на 01 січня 2014 року становить 112492.00 грн.; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі щорічно в сумі 2249.86; обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції; орендна плата вноситься у такі строки: до 31 грудня поточного року оренди.

Відповідно до ст.126 ЗК України та ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, з цього моменту починають діяти права і обов`язки сторін, ця дата є початком перебігу строку дії договору.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, державну реєстрацію договору оренди землі між ОСОБА_1 та приватним сільськогосподарським підприємством Червона Калина про право користування на Ѕ частину земельної ділянки, загальною площею 5.8495 га, кадастровий номер: 3525885600:02:000:0191, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криничуватської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області на сорок дев`ять років проведено державним реєстратором реєстраційної служби Устинівського районого управління юстиції Кіровоградської області 31 жовтня 2014 року. Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд розглядає справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди, відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог, на підставі доказів, поданих учасниками справи, та позовних вимог з підстав про правові наслідки вчинення правочину під впливом обману (ст.230 ЦК України). Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі обґрунтовуються тим, що під час укладення договору оренди землі представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 намисно введено її оману щодо умов правочину та строку дії договору оренди землі. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним (ст.230 ЦК України). Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України (зокрема: постанова Верховного Суду України від 25 грудня 2013 у справі № 6-78цс13; постанова Верховного Суду України від 11 травня 2016 у справі № 6-806цс16). Частиною 1 ст.230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто, при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України). Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Таким чином, предметом дослідження у справі є обставини, які стосуються укладення угоди з введенням однієї сторони в оману другою стороною умисно, з певною метою, при цьому характер обставин, щодо яких введено в оману, повинен бути істотним, таким, що суттєво впливає на права тієї сторони угоди, яка діє добросовісно. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що під час укладення договору оренди землі представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 намисно введено її оману щодо умов правочину та строку дії договору оренди землі.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 за №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі обґрунтовуються тим, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним (ст.230 ЦК України).

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що особисто підписала договір оренди землі, чим засвідчила свою згоду з його змістом. Частиною 5 ст.12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V.v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року). Під час судового розгляду справи по суті ОСОБА_1 не надано доказів вчинення цього правочину під впливом обману зі сторони представника (засновника, директора) ПСП Червона Калина Петренко Володимира Анатолійовича, а отже у справі відсутні підстави для застосування статті 230 ЦК України. За змістом договору оренди землі встановлено, що цей правочин підписаний особисто ОСОБА_1 , що свідчить про її ознайомлення та згодою із запропонованими у ньому умовами. Доводи ОСОБА_1 , що під час укладення договору оренди землі представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 її було введено в оману щодо умов правочину та строку дії договору оренди землі, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження введення її в оману щодо обставин, які мають істотне значення для укладення угоди, тобто не виконала свій процесуальний обов`язок, передбачений законом. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не доведено належними і допустимими доказами факт вчинення представником відповідача ПСП Червона Калина ОСОБА_2 будь-яких дій, які б свідчили про умисне введення її в оману щодо істотних обставин договору. За змістом статей 229-233 ЦК України, правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно була і має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не може бути підставою для визнання правочину недійсним. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України). При встановлених обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі задоволенню не підлягають. Відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд, - В И Р І Ш И В : У позовних вимогах відмовити. Відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Червона Калина про визнання недійсним договору оренди землі. Відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На рішення може бути подано апеляційну скаргу на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького Апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 19 травня 2020 року.

Суддя І. А. Годованець