Постанова

від 13.05.2020 по справі 909/964/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа №909/964/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій Рубіж , вих. №0010 від 07.01.2020 (вх. № 01-05/298/20 від 20.01.2020)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 (повний текст рішення складено 19.12.2019, суддя Рочняк О.В.)

у справі № 909/964/19

за позовом Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є

позивач: Державний концерн Укроборонпром

позивач: Державне підприємство Івано-Франківський котельно - зварювальний завод

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ

про: стягнення заборгованості в сумі 46 000 грн.

без участі сторін.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 у справі №909/964/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ на користь Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод 26032,25 грн. заборгованості. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ на користь Військової прокуратури Західного регіону України 1087,09 грн. судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 у справі №909/964/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ на користь Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод 26032, 25 грн. заборгованості, а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ на користь військової прокуратури Західного регіону України 1087,09 грн. судового збору, та прийняти в цій частині нове рішення яким у задоволенні позову Державного підприємства Івано-Франківський котельно-зварювальний завод до Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ відмовити.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 справу №909/964/19 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу ТзОВ Охоронна фірма учасників Бойових дій Рубіж - залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 (після усунення недоліків апеляційної скарги) відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи №909/964/19 на 04.03.2020 без виклику сторін.

02.03.2020 на адресу суду надійшов відзив Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

04.03.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді (члена колегії) Галушко Н.А. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 розгляд справи призначено на 01.04.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 розгляд справи було відклаено на 13.05.2020.

08.04.2020 на адресу суду надійшло пояснення ДК "Укроборонпром" щодо апеляційної скарги.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення, з огляду на наступне.

Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є: Державний концерн Укроборонпром , Державне підприємство Івано-Франківський котельно-зварювальний завод звернулася до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ про стягнення заборгованості за договором № 01/05/2019 від 01.05.2019 в сумі 46 000 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного договору про надання охоронних послуг, станом на 31.05.2019 наявна непогашена заборгованість відповідача перед ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод на суму сплаченого 22.05.2019 авансового платежу в розмірі 46 000 грн. Підставою заявлених вимог зазначено положення ст.ст. 629, 526 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджував, що виконав взяті на себе зобов`язання за договором у спірному періоді, про що складено акт № 48 від 27.05.2019, щодо якого та щодо якості надання послуг, замовник жодних претензій не надсилав, а тому відсутні підстави для повернення сплачених коштів; зазначав, що договір, укладений між сторонами є дійсним, в судовому порядку не дійсним не визнавався, а тому вважається укладеним та породжує правові наслідки і умови.

У відповіді на відзив позивач - ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод зазначав, що наказом генерального директора ДК Укроборонпром на посаду директора ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод призначено Онуфрака М.В., який не підписував акту надання охоронних послуг №48 від 27.05.2019, окрім того, на час укладення договору з відповідачем, інша охоронна фірма надавала послуги з охорони на підприємстві позивача.

Ухвалюючи оскаржене рішення суд першої інстанції, дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що між сторонами відбулися господарські зобов`язання на підставі договору про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019, відповідач фактично надав частину обумовлених послуг по охороні об`єкта позивача з 22.05.2019 по 28.05.2019 на суму 26 032,25 грн., що підтверджується копіями бортових журналів екіпажів оперативної групи на автомобілях RENAULT MEGAN АТ 2224 та Laguna НОМЕР_1 , копією книги прийому-здачі чергування Охоронної фірми УБД Рубіж , копією книги нарядів розстановки нарядів на 63 КЗЗ. При цьому суд визнав неналежним та недопустимим доказом акт надання послуг №48 від 27.05.2019, оскільки такий підписано зі сторони замовника - ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод керуючим санацією Гунчак О.О., яка на момент підписання не була наділена відповідними повноваженнями і відомості про це були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також суд не прийняв до розгляду поданий відповідачем на підтвердження перебування працівників ТзОВ Охоронної фірми УБД Рубіж на території ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод під час виконання зобов`язань згідно договору про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019 - відеозапис, з огляду на пропущений строк на подання доказів, встановлений ч.3 ст. 80 ГПК України.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, а також фактичним обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що суд дійшов вірних висновків про те, що між сторонами відбулись господарські відносини на підставі договору про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019 та щодо фактичного надання послуг відповідачем, проте судом помилково із бортових журналів фірми вирахувано фактичні години надання послуг, а саме нараховано 97 фактичних годин, проте за математичного підрахунку за даними журналів випливає, що кількість фактичних годин перебування працівників на об`єкті становить 131 годину 11 хвилин, що з розрахунку оплати послуг двох чоловік по сто гривень за годину становить 26 236 грн. 67 коп. Також судом не враховано чергування резервної групи , хоча сторонами погоджено пакет послуг при підписанні договору, замовником погоджено специфікацію цін охоронних послуг, замовник свідомо узгодив послугу чергування резервної групи з огляду на ризик рейдерського - фізичного захоплення об`єкта охорони. На переконання скаржника суд, не взявши до уваги фактично наданих послуг, стягнув кошти на суму 26 032,25 грн. без жодної позиції позивача з цього приводу. Окрім того, скаржник зазначає, що враховані судом журнали ведення боєвого чергування є внутрішніми документами охоронної фірми, не передбаченими договором, які лише додатково підтверджують факт надання послуг, натомість основним документом, що підтверджує прийняття виконаних робіт є акт виконаних робіт №48 від 27.05.2019, який суд неправомірно визнав неналежним та недопустимим доказом. Скаржник зазначає, що на момент підписання акту в відомостях, розміщених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод містився запис про Гунчак О.О. як керуючого санацією. Керуючий санацією відповідно до п.5 ст.28 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом має право укладати від імені боржника цивільно-правові договори. Підпис Гунчак О.О. на акті виконання робіт сторонами під сумнів не ставився, а відтиск печатки юридичної особи на підписі не є обов`язковим атрибутом. ТзОВ Охоронна фірма учасників бойових дій Рубіж є третьою особою в розумінні ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , діяло відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і охоронній фірмі не було відомо, що справа про банкрутство була припинена. Відтак, скаржник зазначає, що охоронні послуги відповідно до договору №01/05/2019 від 01.05.2019 надані ним якісно та строки, обумовлені в договорі, підтвердженням чого є складення акта №48 від 27.05.2019 та просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог - відмовити повністю, стягнути з позивача понесений судовий збір.

У відзиві на апеляційну скаргу Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, спираючись на обґрунтування, викладене в оскаржуваному рішенні.

У поясненні щодо апеляційної скарги ДК "Укроборонпром" просить врахувати відстуність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки акт наданих послуг №48 від 27.05.2019 є неналежним і недопустимим доказом надання послуг, оскільки Гунчак О.О. з 16.05.2019 не є уповноваженою особою на підписання будь-яких документів як керівник чи керуючий санацією ДП "ІФКЗЗ", а також зазначає, що на сьогодні саме Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим субєктом, якому надано Верховною радою України та делеговано Кабінетом Міністірв України владні повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких також належить майно ДП "Івано-Франківський котельно-зварювальний завод", тобто Концерн є субєктом владних повноважень в розумінні ст.23 Закону України "Про прокуратуру". Повно, всебічно та об`єктивно встановивши фактичні обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статуту ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод , затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром від 02.03.2012 та зареєстрованого державним реєстратором 11.04.2012, державне підприємство Івано-Франківський котельно-зварювальний завод є державним комерційним підприємством заснованим на державній власності, правонаступником державного підприємства Міністерства оборони України 63 котельно-зварювальний завод . Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюється Державним концерном Укроборонпром - уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності.

Відповідно до п.13 статуту підприємство має право укладати договори, угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в договірні відносини з юридичними та фізичними особами, виступати позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до п.31, п.32 статуту поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його керівник (директор), у разі призначення на посаду директора підприємства на посаду між ним та Концерном укладається контракт; у разі відсутності директора підприємства його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства; директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, статутом Концерну та цим статутом до компетенції Концерну.

Обґрунтовуючи звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Концерну Укроборонпром та ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод заступник військового прокурора Івано-Франківського гарнізону зазначав, що неналежне виконання претензійно-позовної та договірної роботи з боку посадових осіб ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод та контролю Концерну Укроборонпром створило передумови для виникнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та виплати 30% орендної плати до державного бюджету, неправомірного відчуження державного майна підприємства, збільшення дебіторської заборгованості. З цього приводу слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області відкрито кримінальне провадження за №42019090780000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону було встановлено, що позовна заява про стягнення з ТзОВ ОФ УБД Рубіж заборгованості в розмірі 46 000,00 грн. не подана, ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод звернувся до військової прокуратури гарнізону з листом щодо подання прокуратурою такого позову.

До позовної заяви додано лист-повідомлення Військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону №30.31.-1849вих.19 від 14.08.2019 про намір звернутись до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ ОФ УБД Рубіж про стягнення заборгованості в розмірі 46 000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Законом України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 2, ст. 3 вказаного закону до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу Державного концерну Укроборонпром ; суб`єктами управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є Кабінет Міністрів України та Державний концерн Укроборонпром .

Відповідно до ст. 4 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі Державний концерн Укроборонпром є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади. Концерн діє на підставі цього Закону та Статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Наглядової ради Концерну. Перелік повноважень Концерну визначено у статті 17 Закону України Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 за №993 затверджено Статут Державного концерну Укроборонпром . В додатку до статуту також затверджено Перелік державних підприємств - учасників Державного концерну Укроборонпром , у вказаному переліку також перебуває ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод .

Відповідно до п.17 вказаного статуту Концерн Укроборонпром утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб`єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами . .

В силу зазначеного, Державний концерн Укроборонпром може як самостійно здійснювати господарську діяльність, так і залучати до статутної діяльності інших учасників Концерну для виготовлення продукції.

Одночасно Державний концерн Укроборонпром може здійснювати управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Саме ці повноваження є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що прокурором вірно визначено позивачів та з дотриманням вимог законодавства аргументовано необхідність представництва інтересів держави у цій справі.

Слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2013 у справі №909/781/13 було порушено провадження про банкрутство ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод в порядку ст.94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та відкрито процедуру санації боржника.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2018 у справі №909/781/13 було звільнено керуючого санацією ДП Івано-Франківський котельно - зварювальний завод Дудишина С.Ю. від виконання повноважень керуючого санацією ДП Івано-Франківський котельно - зварювальний завод та припинено його повноваження, як керівника боржника; покладено тимчасово виконання повноважень керівника та керуючого санацією ДП Івано-Франківський котельно - зварювальний завод на розпорядника майна Гунчак О.О. до призначення нового керівника в порядку, визначеному законодавством та установчими документами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2018 скасовано у частинах: припинення повноважень керівника ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод Дудишина С.Ю. ; покладення тимчасово виконання повноважень керівника ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод на розпорядника майна ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод Гунчак О.О. до призначення нового керівника ДП Івано-Франківський котельно - зварювальний завод в порядку, визначеному законодавством та установчими документами. В решті ухвалу суду залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019, задоволено клопотання Державного концерну Укроборонпром та закрито провадження у справі №909/781/13 про банкрутство Державного підприємства Івано-Франківський котельно - зварювальний завод на підставі п.5 ст.12 Закону України Про приватизацію державного та комунального майна . Вказану ухвалу залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2020.

01.05.2019 між ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод та ТзОВ Охоронною фірмою Учасників Бойових Дій Рубіж було укладено договір про надання охоронних послуг №01/05/2019.

Договір від імені ТзОВ Охоронна фірма Учасників Бойових Дій Рубіж підписано директором Маланюком Р.Р. , а від ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод - Гунчак О.О., яка підписала даний договір як керуючий санацією, яка діє на підставі ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2018 у справі №909/781/13 з урахуванням ухвали Львівського апеляційного Господарського суду від 19.09.2018, п.5 ст.28 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та статуту підприємства.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005875394 від 22.10.2019 щодо ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод станом на 01.05.2019 в реєстрі був запис про осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі договори, наступного змісту: Гунчак Ольга Олександрівна (тимчасово виконуючий обов`язки керівника до призначення в порядку, визначеному законодавством, згідно ухвали господарського суду №909/781/13 від 13.06.2018) - керівник .

Також слід зазначити, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 у справі №909/781/13 про закриття провадження у справі про банкрутство була оскаржена в апеляційній інстанції відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 19.04.2019 про відкриття апеляційного провадження у справі №909/781/13.

Таким чином, станом на момент укладення договору Гунчак О.О. мала необхідний обсяг повноважень на підписання договору про надання охоронних послуг.

При цьому суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод , викладені у відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, про те, що договір про надання охоронних послуг не був зареєстрований та завізований відповідальними службами на підприємстві і про такий стало відомо в ході аудиторської перевірки та ревізії, зазначає, що порушення внутрішньої реєстрації договору на підприємстві не впливає на його дійсність для сторін, без визнання договору недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що доказів розірвання у судовому порядку договору чи визнання його недійсним матеріали справи не містять, і за таких обставин, з огляду на презумпцію правомірності правочину, договір є чинним та обов`язковим до виконання його сторонами.

Предметом договору, згідно п.1 р.1 договору, є надання виконавцем та прийняття і сплата замовником наданих послуг по охороні майна, відокремлених приміщень, будівель, ділянок вказаних у додатку №1 до договору шляхом цілодобового чергування.

Пунктом 2 р.1 договору передбачено, що обов`язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника повноважень на його володіння (користування) об`єктом у особи, яка підписує договір повноваження на укладення договорів відповідно до статуту замовника, рішення суду та чинного законодавства, відомості про що надаються виконавцю в завіреній письмовій формі.

Згідно п.1 р.2 договору сума узгоджується згідно погодженої специфікації та оплачується згідно акту виконаних робіт.

Авансовий платіж за послуги, які надаються здійснюється щомісячно платіжним дорученням замовника, що здаються в установу банку не пізніше 3-го числа кожного поточного місяця надання послуг, розмір авансу становить 30% (п.2 р.2).

Послуга передбачена цим договором вважається наданою якісно і в повному обсязі якщо протягом місяця у якому вона надавалася, від замовника не надходило письмових претензій. Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору (п.п.3,4 р.2).

Відповідно до п.1 розділу 9 договору, цей договір набуває чинності з 01.05.2019 і діє до 31.12.2019.

Згідно з платіжним дорученням №979 від 22.05.2019, платником за яким є ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод , отримувачу - ТзОВ Охоронна фірма Рубіж , перераховано кошти в сумі 46 000 грн. з призначенням платежу -авансовий платіж згідно з договором №01/05/2019.

Прокурор в позовній заяві стверджує, що відповідач не надавав позивачу - ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод охоронних послуг, акти виконання робіт на адресу позивача не скеровувались, внаслідок невиконання умов договору виникла заборгованість в розмірі сплаченого авансового платежу - 46 000,00 грн.

Відповідач, заперечуючи позов надав ряд документів на підтвердження факту виконання умов договору та надання послуг з охорони, а саме акт надання послуг №48 від 27.05.2019, бортові журнали екіпажів оперативної групи, які є його внутрішніми документами, на автомобілях RENAULT MEGAN АТ 2224 та Laguna НОМЕР_1 , копії книги прийому-здачі чергування Охоронної фірми УБД Рубіж відображені рапорти про несення чергування на об`єктах з 25.05.2019 по 06.07.2019, звіт по об`єкту - 63 Котельно-зварювальний завод.

Відповідно до акту надання послуг №48 від 27.05.2019, виконавцем виконано наступні роботи (надано такі послуги): фізична охорона на об`єкті (2 чоловіка) - 144 години виходячи з ціни - 200грн за годину на суму 28 800 грн; послуга тривожної кнопки - 1 послуга - ціна 967 грн 75 коп; чергування резервної групи в кількості 5 чоловік -144 години -100 грн за годину в сумі 14 400 грн, що в сумі склало 44 167 грн 75 коп. Акт підписано представниками сторін за договором №01/05/2019, від замовника - керуючий санацією ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод Гунчак О.О. Відтиск печатки підприємства-замовника відсутній.

Як вбачається з протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ Охоронна фірма УБД Рубіж від 30.01.2018, затверджено специфікацію вартості цін за надання охоронних послуг, зокрема: - фізична охорона на об`єкті (одна година за працівника) - 100 грн; - тривожна кнопка - 5000 грн за місяць; - патрулювання екіпажем один раз в день - 5000 грн за місяць; - відео спостереження - 2500 грн за місяць; - резервна група (ГШР з п`яти чоловік) - від 20 до 50 грн за одну годину. Надання охоронних послуг на об`єктах з ризиком рейдерського захоплення: - один працівник на одну годину - 200 грн.

Вказана специфікація погоджена сторонами в додатку до договору №01/05/2019 від 01.05.2019.

У бортових журналах екіпажів оперативної групи на автомобілях RENAULT MEGAN АТ 2224 та Laguna НОМЕР_1 , які є внутрішніми документами відповідача, зроблено відмітки про чергування екіпажу оперативної групи. В копії книги прийому-здачі чергування Охоронної фірми УБД Рубіж відображені рапорти про несення чергування на об`єктах з 25.05.2019 по 06.07.2019. У копії книги нарядів відображено розстановки нарядів на 63 КЗЗ з 22.05.2019 по 28.05.2019, де зазначено прізвища охоронців, які несли службу у вказані дні на автомобілях RENAULT MEGAN АТ 2224 та Laguna НОМЕР_1 .

На підтвердження того, що на підприємстві позивача встановлено тривожну кнопку відповідач подав внутрішній звіт по об`єкту - 63 Котельно зварювальний завод з 23.05.2019 по 04.07.2019.

Окрім того, встановлення тривожної кнопки відповідача підтверджується вимогою ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод №Ю-514 від 07.08.2019 про демонтаж обладнання, скерованої позивачем відповідачу рекомендованим листом та отриманої 09.08.2019.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що бортові журнали є внутрішніми документами відповідача і можуть слугувати тільки додатковими доказами підтвердження факту надання послуг охорони, однак, визначення на їх підставі точного фактичного обсягу наданих послуг та відповідно розміру їх вартості є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, вказані бортові журнали, заповнені прописом вручну, містять виправлення щодо годин чергування.

На переконання суду апеляційної інстанції висновки про те, що відповідач надавав позивачу послуги з 22.05.2019 по 28.05.2019 на суму 26 032,25 грн., зроблені на основі копій бортових журналів екіпажів оперативної групи на автомобілях RENAULT MEGAN АТ 2224 та Laguna НОМЕР_1 , які є внутрішніми документами відповідача, та визначення вартості обслуговування тривожної кнопки з розрахунку за шість днів, не можуть бути покладені в основу рішення як підстава стягнення визначеної таким чином суми.

Сторонами договору було обумовлено складення акту надання послуг як підстави для розрахунків.

Акт надання послуг №48 від 27.05.2019, який підтверджує обсяг та вартість фактично наданих послуг, від імені ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод підписано Гунчак О.О.

Наказом №70-к від 14.05.2019 Державного концерну Укроборонпром з 16.05.2019 за контрактом на посаду директора ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод призначено Онуфрака Михайла Васильовича .

Відповідно до наказу №100 від 16.05.2019 ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод , враховуючи факт призначення директора заводу, Гунчак О.О. , як в.о. керуючого санацією ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод з правом тимчасового виконання обов`язків керівника, припинила тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства з 16.05.2019.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод станом на 27.05.2019, у графі - прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, вказано - Онуфрак Михайло Васильович , 16.05.2019 - керівник, Гунчак О.О. зазначена як керуючий санацією.

Суд першої інстанції дійшов висновків про неналежність та недопустимість акту виконаних робіт оскільки, відповідач, враховуючи відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.05.2019 та станом 27.05.2019, щодо зміни у вказаних реєстрах відомостей щодо керівника боржника, а також відсутності печатки підприємства на підписі Гунчак О.О., міг перевірити, чи була повноважна Гунчак О.О. підписувати 27.05.2019 акт надання послуг №48, як керуюча санацією у справі №909/781/13, при тому, що провадження у справі про банкрутство ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод було закрито судом 28.03.2019, відомості про що внесено до єдиного державного реєстру судових рішень, відомості в якому є загальнодоступними.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо того, що ТзОВ Охоронна фірма учасників бойових дій Рубіж є третьою особою в розумінні ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , діяло відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і охоронній фірмі могло бути не було відомо, що справа про банкрутство була закрита.

Слід зазначити, що станом на 27.05.2019 ухвала господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство була оскаржена, апеляційне оскарження на момент підписання акту було відкрите, відтак, відомості про повноваження Гунчак О.О. як керуючого санацією не могли бути виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод станом на 27.05.2019 в графі Дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора було зазначено: 06.09.2013, порушено справу про банкрутство, за судовим рішенням про банкрутство, судове рішення про порушення справи про банкрутство юридичної особи, 22.08.2013, 909/781/13, Господарський суд Івано-Франківської області, Гунчак Ольга Олександрівна ( АДРЕСА_1 ) - керуючий санацією.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до ч.5 ст.28 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом керуючий санацією має право вчиняти від імені боржника цивільно-правові угоди.

Щодо посилань прокурора та позивача 1 про те, що акти надання послуг позивачу не скеровувались, про існування договору стало відомо внаслідок аудиторської перевірки, а керуючий санацією вийшла за межі своїх повноважень при укладенні договору та при перерахуванні відповідачу суми авансового платежу, наявності кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що вказані доводи не спростовують факту надання відповідачем послуг відповідно до умов договору.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наведені доводи - результатів аудиторської перевірки, звернення до правоохоронних органів з метою розслідування зловживання службовим становищем, витягу з єдиного державного реєстру досудових розслідувань чи Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень, тощо.

Колегія суддів зазначає, що визначення підстав та предмету позову належить виключно позивачу за правилами процесуального закону. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Предметом позову у цьому спорі визначено стягнення заборгованості - суми сплаченого авансового платежу відповідно до договору надання охоронних послуг, а підставою - факт невиконання відповідачем умов вказаного договору та обов`язковість виконання умов договору відповідно до ст. 526, ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відтак, в межах цього спору предметом доказування є наявність у відповідача невиконаного обов`язку надання охоронних послуг, передбаченого умовами договору №01/05/2019 від 01.05.2019.

Позивач, всупереч вимогам ч.1 ст.74 ГПК України не надав належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження факту невиконання відповідачем обов`язків, визначених умовами договору №01/05/2019 від 01.05.2019.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Як визначено в ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватись належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Як визначено в ст.978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно із ч.1 ст.8 Закону України Про охоронну діяльність суб`єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Згідно зі ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Окрім того, щодо актів здачі - приймання виконаних послуг згідно договору на охорону №1018/01 ІФ від 12.10.2018 з ТзОВ Охоронним агентством ССБ від 15.05.2019, від 31.05.2019, від 30.06.2019, від 15.06.2019 колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що законодавством не заборонено надання охоронних послуг кількома підприємствами на одному об`єкті.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що позивачем не доведено, а відповідачем спростовано факт невиконання відповідачем умов договору надання охоронних послуг, який був підставою звернення з позовом до господарського суду про стягнення сплаченої суми авансового платежу, а відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 2, п.3, п.4, ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання позовної заяви слід залишити за прокуратурою, а судовий збір сплачений скаржником за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Військової прокуратури Західного регіону України, до територіальної юрисдикції якої відповідно до Закону України Про прокуратуру Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону, на користь відповідача.

Враховуючи проведення судового засідання без участі сторін, у відповідності до положень ч.5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення постанови у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Учасників Бойових дій Рубіж , вих. №0010 від 07.01.2020 (вх. № 01-05/298/20 від 20.01.2020) - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2019 у справі №909/964/19 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

4. Судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 1921,00 грн. - покласти на Військову прокуратуру Західного регіону України.

5. Стягнути з Військової прокуратури Західного регіону України (вул.Клепарівська,20, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 38326057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма учасників бойових дій РУБІЖ (вул. Сеченова, буд.129-А, кор.38, прим.40, с.Угорники, м.Івано-Франківськ,76492, код ЄДРПОУ 41273388) - 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню п`ятдесят копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 19.05.2020.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.