Постанова

від 13.05.2020 по справі 910/12767/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. Справа№ 910/12767/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Рудь Н.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019

у справі № 910/12767/19 (суддя: Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-Альянс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд

про стягнення 311 034,83 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-Альянс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд грошових коштів у розмірі 311 034,83 грн., з яких: 204 236,80 грн. - основний борг, 63 622,94 грн. - інфляційні втрати, 15 896,90 грн. - три проценти річних, 27 278,19 грн. - пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором на виконання робіт від 15 вересня 2015 року №00150915.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/12767/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-Альянс 204 236 грн 80 коп. основного боргу, 27 278 грн 19 коп. пені, 15 845 грн 44 коп. трьох процентів річних, 63 622 грн 94 коп. інфляційних втрат, а також 4 664 грн 75 коп. судового збору. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-Альянс до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд про стягнення 51,46 грн трьох процентів річних відмовлено.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/12767/19 та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача 164 236,80 грн основного боргу, 15 845,43 грн три процентів річних, 61 271,04 грн інфляційних витрат.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2019 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі №910/12767/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12767/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2020.

14.02.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/670/20 від 17.02.2020 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12767/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020 для розгляду справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/12767/19 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Розгляд справи ухвалено здійснювати 19.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 розгляд справи № 910/12767/19 відкладено на 24.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи №910/12767/19, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 не відбудеться 24.03.2020. Розгляд апеляційної скарги у справі №910/12767/19 призначено на 15.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 зі змінами від 16 березня 2020 р. № 215 та від 25 березня 2020 р. № 239 установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2020.

У судове засідання призначене на 13.05.2020 представники позивача з`явились, представники відповідача у судове засідання не з`явились.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Апелянт стверджує, що сума заборгованості становить не 204 236,80 грн, а 164 236,80 грн, на підтвердження чого надає платіжні доручення.

Крім того, відповідач зазначає, що розрахунок інфляційних втрат та пені є неправильним, а до вимог про стягнення пені слід застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін з огляду на наступне:

Крім того, позивач вказує, що ним надавались до суду належні та допустимі докази наявності заборгованості в сумі 204 236,80 грн, проте після подачі позову (подано на пошту 14.09.2019) та до розгляду спору по суті 17.10.2019 відповідач сплатив 20 000,00 грн, про що не було повідомлено суд першої інстанції, який розглянув спір без виклику сторін 19.11.2019, а сума 20 000,00 грн було сплачено вже після прийняття оскаржуваного рішення, а тому вказані обставини не були відомі суду, а враховуючи наявність боргу на момент подачі позову, вказані обставини не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Позивач стверджує, що доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних є безпідставними та необґрунтованими, а заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності до пені не може бути прийнята судом як така, що подана з пропуском процесуальних строків без обґрунтування неможливості подання такої заяви до суду першої інстанції.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

У судовому засіданні 15.05.2020 представник позивача надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справ.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, про свої наміри бути присутнім в судовому засіданні суд не повідомляв, а також враховуючи наявні у справі докази та пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представника відповідача.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

15 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд (надалі - Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурій-Альянс (далі - Товариство) був укладений договір на виконання робіт № 00150915 (надалі - Договір), за умовами якого позивач зобов`язався виконувати роботи з демонтажу склопакетів та з виготовлення, доставки та монтажу нових склопакетів у приміщенні автомобільного комплексу за адресою: місто Київ, вулиця Новоконстантинівська, 4А, та ті ж самі роботи, а також встановлення протипожежних вікон та дотягувачів за адресою: с. Гора, автосалон Mitsubishi , тоді як замовник, у свою чергу, зобов`язався приймати та своєчасно оплачувати виконані роботи

Вищезазначений Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що номенклатура робіт, їх загальна вартість, а також строк виконання робіт узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору, які є невід`ємними його частинами.

У відповідності до п. 2.1. Договору оплата відповідних робіт здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів замовником на поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому договорі. Оплата робіт за цим договором вважається здійсненою з моменту зарахування грошових коштів замовника на поточний рахунок виконавця.

Згідно п. 2.2. Договору замовник протягом першого етапу перераховує на поточний рахунок виконавця 80 % від загальної вартості робіт, визначеної згідно відповідних додатків до цього договору, а протягом другого етапу замовник перераховує на поточний рахунок виконавця 20 % від загальної вартості робіт згідно відповідних додатків до цього договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт у порядку, встановленому пунктом 6.2 цього договору.

Відповідно до пункту 6.2 Договору після отримання від виконавця акта приймання-передачі виконаних робіт, замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів повинен розглянути такий акт, підписати чи направити мотивовану відмову від його підписання. В іншому разі такий акт вважатиметься прийнятим замовником. При цьому сторони погодили, що вмотивована відмова від підписання акту буде прийматися сторонами до уваги лише у разі її направлення замовником на адресу виконавця рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 9.1 Договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором та відповідними додатками до нього.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору Товариство виконало передбачені цією угодою роботи на загальну суму 468 515,52 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27 листопада 2015 року № 00150915 на суму 37 586,40 грн, від 27 листопада 2015 року № 00150915/1 на суму 19 230,48 грн, від 30 листопада 2016 року № 00150915/2 на суму 64 116,00 грн, від 30 листопада 2016 року № 00151915/3 на суму 7 077,12 грн, від 30 листопада 2016 року № 00150915/5 на суму 75 077,52 грн та від 30 листопада 2016 року № 00150915/6.1 на суму 265 428,00 грн, а також відповідних специфікацій до договору та не заперечується сторонами.

Про належне виконання Товариством своїх зобов`язань за цим договором щодо виконання погоджених між сторонами робіт також свідчить відсутність з боку Компанії претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов даної угоди.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, всупереч умовам Договору відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати виконаних робіт.

За твердженням позивача Компанія погасила наявну в неї перед виконавцем заборгованість лише частково, заборгувавши таким чином останньому 204 236,80 грн. за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 листопада 2016 року № 00150915/6.1.

Таким чином, враховуючи що сторонами не оспорюється факт та обсяг робіт, для вирішення спору необхідно встановити стан розрахунків між сторонами за послуги надані на підставі Договору.

3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на момент подачі позову була наявна заборгованість за Договором на виконання робіт від 15 вересня 2015 року № 00150915 в сумі 204 236,80 грн.

Колегія суддів зазначає, що до апеляційної скарги відповідачем додано платіжні, зокрема платіжне доручення № 58 від 17.10.2019 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу: Оплата за роботи згідно Договору на виконання робіт № 150915 від 15.09.2015 р. у т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн. та платіжне доручення №186 від 29.11.2019 на суму 20 000,00 грн з призначенням платежу: Оплата за роботи згідно Договору на виконання робіт № 150915 від 15.09.2015 р. у т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн. .

Зі змісту вказаних платіжних доручень вбачається, що 17.10.2019, тобто після звернення позивача з позовом і до прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було погашено заборгованість на суму 20 000,00 грн, однак саме відповідач мав довести суду першої інстанції, що стан розрахунків між сторонами змінився після звернення позивача з позовом, а тому у суду першої інстанції були відсутні для відмови у стягненні вказаної суми чи застосування у вказаній частині положень п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, сплата 20 000,00 грн за платіжним дорученням №186 від 29.11.2019 відбулась вже після прийняття оскаржуваного рішення, а тому теж не могло бути враховано судом.

Колегія суддів зазначає, що саме відповідач мав довести суду першої інстанції, що обставини які є предметом спору змінились після звернення з позовом, однак вказані дії відповідачем не вчинено, а отже суд правомірно розглянув спір за наявними матеріалами та виніс законне та обґрунтоване рішення в частині стягнення боргу в сумі 204 236,80 грн.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що фактичне погашення заборгованості на суму 40 000,00 грн має бути враховано на стадії виконання рішення.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вищенаведених робіт, позивач також просив суд стягнути з Компанії три проценти річних у розмірі 15 896,90 грн, нарахованих у період з 5 грудня 2016 року по 9 липня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 204 236,80 грн, а також 63 622,94 грн інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму боргу протягом грудня 2016 року - травня 2019 року.

Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, дійсною початковою датою прострочення відповідачем виконання взятого на себе грошового зобов`язання з оплати виконаних Товариством робіт, з урахуванням передбаченого пунктом 2.2 Договору строку (5 банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2016 року № 00150915/6.1), є 8 грудня 2016 року, а не 5 грудня 2016 року, як помилково зазначено у розрахунку позивача.

Відтак, стягненню з Компанії на користь Товариства підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 15 845,44 грн, нарахованих у період з 8 грудня 2016 року по 9 липня 2019 року на суму основного боргу в розмірі 204 236,80 грн, тоді як у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 51,46 грн суд першої інстанції правомірно відмовив.

Водночас, заявлений Товариством до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично правильним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, а тому вимоги про стягнення з відповідача 63 622,94 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасним проведенням відповідачем розрахунків за роботи, виконані позивачем на підставі договору на виконання робіт від 15 вересня 2015 року № 00150915 згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 30 листопада 2016 року № 00150915/6.1, Товариство просило суд стягнути з Компанії 27 278,19 грн пені, нарахованої у період з 5 грудня 2016 року по 4 червня 2017 року на суму основного боргу в розмірі 204 236,80 грн.

Пунктом 5.3 договору на виконання робіт від 15 вересня 2015 року № 00150915 передбачено, що у випадку порушення замовником термінів оплати згідно пункту 2.2.2 даного договору, останній зобов`язаний виплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний календарний день прострочення виконання грошових зобов`язань.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір пені відповідає вимогам чинного законодавства та положенням Договору, а також не перевищує обрахованого судом розміру цієї штрафної санкції у дійсні періоди прострочення відповідачем проведення розрахунків (з 8 грудня 2016 року по 4 червня 2017 року), позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми підлягає задоволенню повністю на суму 27 278,19 грн.

Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, однак відповідач своїм правом на звернення з такою заявою до суду першої інстанції не скористався, як і не обґрунтував наявності виключних підстав які б могли бути підставою для прийняття такої заяви вже після прийняття рішення судом першої інстанції на стадії перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено права позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги за Договором і вказані права підлягають захисту в судовому порядку.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Враховуючи, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача, яка утворилась у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язання за Договором, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позову та наявність підстав для часткового його задоволення є законними та обґрунтованими.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неповного з`ясування судом першої інстанції, оскільки враховуючи наявні в матеріалах справи докази суд першої інстанції повно дослідив усі обставини справи.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає, що відповідач не довів наявності помилок в розрахунках суду першої інстанції.

Колегія суддів також відхиляє заяву відповідача про необхідність для застосування до спірних правовідносин, в частині стягнення пені, наслідків спливу строку позовної давності, оскільки така заява подана з пропуском передбаченого законом строку без обґрунтування неможливості її своєчасного подання.

В свою чергу, доводи позивача, що відповідач не спростував наявність підстав для задоволення позову колегія суддів визнає обґрунтованими.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/12767/19 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/12767/19 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/12767/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 у справі № 910/12767/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Київсервісбуд .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.05.2020.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала