Рішення

від 14.05.2020 по справі 906/184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/184/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветмедіка" (м. Біла Церква, Київської області)

до Приватного підприємства "Крона" (м. Бердичів, Житомирської області)

про стягнення 28694,93 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 18.02.2020 року справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветмедіка" (м. Біла Церква, Київської області) до відповідача Приватного підприємства "Крона" (м. Бердичів, Житомирської області) про стягнення 28694,93грн відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання розгляду справи по суті призначено на 19.03.2020 року.

27.02.2020 року до суду повернулася ухвала суду від 18.02.2020 року, надіслана на адресу відповідача, а саме: вул. Толстого, 9, м. Бердичів, Житомирська область з відміткою органу зв`язку про причини невручення "через не запит".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на запит суду отримано електронний витяг з ЄДР за №1006480229 від 19.03.2020 року стосовно юридичної особи-відповідача та встановлено, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, за якою було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.02.2020 року (а.с. 65).

Відповідно до ухвали суду від 19.03.2020 року продовжено строк розгляду справи по суті на 30 календарних днів по 18.05.2020 року, відкладено розгляд справи по суті на 27.04.2020 року.

Відповідно до ухвали суду від 27.04.2020 року відкладено розгляд справи по суті на 14.05.2020 року.

28.04.2020 року розміщено оголошення про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 73).

30.04.2020 року до суду повернулася ухвала суду від 19.03.2020 року, надіслана на адресу відповідача, з відміткою органу зв`язку про причини повернення "через не запит".

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветмедіка" звернувся з позовом до відповідача Приватного підприємства "Крона" про стягнення на його користь 19 500,00грн основного боргу, 4113,96грн пені, 599,40грн 3% річних, 581, 57грн інфляційні втрати, 3900,00грн штрафу.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого грошового зобов`язання по сплаті коштів за поставлений товар згідно умов, порядку та строків, визначених Договором поставки №134 від 08.10.2018 року.

Правові підстави позову: ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України.

Відповідач відзиву на позов не подав, наразі правова позиція по суті спору суду не відома.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосереднього, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.10.2018 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветмедіка" (як постачальник) та відповідач Приватне підприємство "Крона" (як покупець) уклали Договір поставки №134 (надалі за текстом - Договір поставки №134), згідно якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця обладнання та устаткування для тваринницьких ферм та комплексів та інший товар (далі "Товар"), найменування, кількість, ціна та асортимент якого визначено відповідно до замовлення покупця і накладних на кожну окрему партію товару, що підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладними), а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість згідно умов Договору (п. 2.1. Договору поставки №134).

Якість товару визначається та підтверджується сертифікатами відповідності (окрім товару, який не підлягає обов`язковій сертифікації, або такий сертифікат не надається виробником) (п. 2.2. Договору поставки №134).

Поставка товару здійснюється за цінами в національній валюті України, що визначаються згідно з умовами поставки, вказуються в накладній (рахунку) та включають в себе податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов`язані з поставкою товару відповідно до базису поставки. Ціни на товар можуть коригуватись у зв`язку зі змінами чинного податкового та митного законодавства України. Для імпортних товарів ціна може змінюватися відповідно до зміни цін виробника і пропорційно до коливань курсів валют. У випадку, якщо протягом часу, що минув з моменту складання замовлення покупця на товар до моменту поставки у відповідності до умов цього Договору, офіційний курс валют "євро" до гривні, встановлений Національним Банком України, зріс на 2% і більше у порівнянні з курсом, встановленим на день здійснення платежі, постачальник в односторонньому порядку має право здійснити перерахунок ціни неоплаченого товару в гривнях, виходячи з офіційного курсу валюти "євро" до гривні, встановленого Національним Банком України на день поставки товару у відповідності до умов цього Договору. У випадку попередньої оплати 100% від вартості товару, зазначене положення не застосовується (п. 3.1. Договору поставки №134).

Покупець зобов`язується оплачувати вартість кожної партії товару з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника 100% вартості товару - протягом 7 (семи) банківських днів, з моменту отримання відповідного замовлення покупця від постачальника (п. 3.3. Договору поставки №134).

Постачальник має право постачати товар без одержання попередньої оплати від покупця. У цьому випадку покупець зобов`язується оплатити поставлений товар до 7 (семи) календарних днів з моменту фактичного одержання товару (п. 3.4. Договору поставки №134).

Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок постачальника. Документом, що підтверджує факт зарахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника є відповідна виписка з його банківського рахунку (п. 3. 5. Договору поставки №134).

Постачальник поставляє товар на умовах FCA Біла Церква, через перевізника, якщо при замовленні не обумовлено інші умови постачання (п. 4.2. Договору поставки №134).

Поставка товару супроводжується такими документами: - замовлення покупця, видаткова накладна (у 2-х оригінальних примірниках); - податкова накладна (зареєстрована у встановленому законом порядку) (п. 4.6. Договору поставки №134).

Відповідальність сторін сторони погодили у розділі 6 Договору поставки №134, зокрема, у п. 6.2. сторони погодили, що за прострочення терміну проведення платежів, передбаченого умовами Договору, постачальник має право нараховувати та стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості (п. 6.2. Договору поставки №134).

За прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого умовами Договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплати партії товару (п. 6.3. Договору поставки №134).

Строк дії Договору поставки №134, згідно п. 8.1. якого, з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2019р, але у будь-якому випадку до повного виконання грошових зобов`язань та продовжує свою дію на новий річний термін на тих самих умовах, якщо жодна із сторін за 20 днів до закінчення терміну дії не заявила про його припинення (п. 8.1. Договору поставки №134).

Факт належного виконання позивачем свого зобов`язання підтверджується наступними доказами:

1) рахунком на оплату по замовленню №244 від 15.02.2019 року на суму 4915, 08 грн, видатковою накладною №234 від 18.02.2019 на суму 4915, 08 грн (а.с. 16-17);

2) рахунком на оплату по замовленню №276 від 22.02.2019 року на суму 13 423, 92 грн, видатковою накладною №269 від 26.02.2019 року на суму 13 423, 92 грн (а.с. 18-19);

3) рахунком на оплату по замовленню №343 від 06.03.2019 року на суму 360, 00 грн, видатковою накладною №344 від 06.03.2019 року на суму 360, 00 грн (а.с. 20-21);

4) рахунком на оплату по замовленню №397 від 18.03.2019 року на суму 186, 00 грн, видатковою накладною №403 від 18.03.2019 року на суму 186, 00 грн (а.с. 22-23);

5) рахунком на оплату по замовленню №389 від 14.03.2019 року на суму 1097, 70 грн, видатковою накладною №388 від 14.03.2019 року на суму 1097, 70 грн (а.с. 24-25).

Загалом поставлено товару на суму 19 982, 70 грн.

22.05.2019 року за вих.№2205/19 позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою про сплату коштів за відпущений товар на суму 19 982,70 грн, однак яка повернулася на адресу позивача без виконання з відміткою органу зв`язку про причини повернення "через не запит" (а.с. 30-32).

Відповідач виконав свої зобов`язання по сплаті коштів за отриманий товар лише частково на суму 482,70грн та не виконав на суму 19500,00грн, що зумовило позивача звернутися до суду про їх примусове стягнення.

Додатково позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4113,96грн, штрафу в сумі 3900,00грн, 3% річних в сумі 599,40грн та інфляційних втрат на суму 581, 57 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).

У ч. 5 ст. 265 ГК України зазначено, що поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

За приписами ч.7 ст. 265 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Предметом поставки за загальним правилом є визначена родовими ознаками продукція (ч.1 ст. 266 ГК України).

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом ( ч.2 ст. 266 ГК України).

Ціна у господарському договорі, в тому числі, договорі поставки, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, зокрема, ст.ст. 632 та 691 (ч. 5 ст. 180, ч.6 ст. 265 ГК України). За загальним правилом цих правових норм покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Строк дії договору поставки визначається за правилом ч.1 ст. 267 ГК України, згідно якої останній може становити один рік, більше одного року (довгостроковий договір) або інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

У договорі поставки можуть бути передбачені умови про кількість, якість, асортимент товару тощо (ст. ст. 266-270 ГК України).

З огляду на вказане, між сторонами спору виникли відносини поставки товару на підставі укладеного 08.10.2018 року Договору поставки №134.

Як зазначалося раніше, у п. 3.1. Договору поставки №134 сторони погодили, що поставка товару здійснюється за цінами в національній валюті України, що визначаються згідно з умовами поставки, вказуються в накладній (рахунку).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 265 ГК України).

У частині 1 ст. 664 ЦК України зазначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, серед іншого, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар. Аналогічне правило містить стаття 197 ГК України.

Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання по поставці товару відповідачу, що підтверджується: 1) видатковою накладною №234 від 18.02.2019 на суму 4915, 08 грн; 2) видатковою накладною №269 від 26.02.2019 року на суму 13 423, 92 грн; 3) видатковою накладною №344 від 06.03.2019 року на суму 360, 00 грн; 4) видатковою накладною №403 від 18.03.2019 року на суму 186, 00 грн; 5) видатковою накладною №388 від 14.03.2019 року на суму 1097, 70 грн, а також експрес-накладними від 18.02.2019 року, 26.02.2019 року, 06.03.2019 року, 14.03.2019 року (а.с. 26-29).

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач визнає, що відповідач оплатив товар лише в сумі 482,70грн та не оплатив в сумі 19 500, 00грн. Суд визнає зазначену обставину доведеною та задовольняє позовну вимогу про стягнення основного боргу в сумі 19 500, 00 грн у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. п. 6.2. Договору поставки №134 сторони погодили, що за прострочення терміну проведення платежів, передбаченого умовами Договору, постачальник має право нараховувати та стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення. Пеня нараховується за весь час прострочення платежу до повного погашення заборгованості. За прострочення більш ніж на 30 днів терміну проведення платежів, передбаченого умовами Договору, до покупця крім пені може бути застосована штрафна санкція в розмірі 20% вартості затриманої оплати партії товару (п. 6.3. Договору поставки №134).

При безготівкових розрахунках обов`язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов`язання, тому місцем виконання грошового зобов`язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", оскільки інше в договорі не визначено.

Судом перевірено розрахунки пені, здійснені за видатковими накладними №234 від 18.02.2019 року за період з 26.02.2019 по 26.06.2019 та 28.06.2019 по 11.02.2020 року, №269 від 26.02.2019 року за період з 06.03.2019 по 06.09.2019 року, №344 від 06.03.2019 року за період з 14.03.2019 по 14.09.2019 року, №403 від 18.03.2019 року за період з 26.03.2019 по 26.09.2019 року та №388 від 14.03.2019 року за період з 22.03.2019 по 22.09.2019 року на суму 4113,96грн, визнано їх арифметично правильними, тому позовна вимога підлягає задоволенню.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічну правову позицію викладено у постановах КГС у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, №908/1843/17 від 08.08.2018 та №910/10939/18 від 12.12.2019).

Штраф розраховано позивачем на підставі п. 6.3. Договору поставки №134 за формулою : 19 500, 00 грн х 20% = 3900,00грн. Суд задовольняє позовну вимогу як доведену.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення, зокрема, 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням, зокрема 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, визнано арифметично правильним, тому задовольняє його в повному розмірі на суму 599, 40 грн.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу (місяць), протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 № 921/212/18.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц зазначено, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Розрахунок інфляційних втрат на суму 581,57грн здійснено позивачем арифметично правильно, позовна вимога підлягає задоволенню.

У відповідності до частини третьої статті 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, натомість відповідачем не спростовано зазначене.

Щодо розподілу судового збору та судових витрат.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Крона" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Толстого, буд.9, код ЄДРПОУ 22053698) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветмедіка" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Фастівська, буд. 23, корпус 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 39162663): 19 500,00грн основного боргу; 4 113,96грн пені; 599,40грн 3% річних; 581,57грн інфляційних втрат; 3 900, 00грн штрафу; 2102,00грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.05.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу , 2- 3 сторонам спору (рек. з повідом)