Рішення

від 18.05.2020 по справі 912/737/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2020Справа № 912/737/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Керівника Олександрівської місцевої прокуратури Кіровоградської області в

інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради міста Олександрії

Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Десаж Істейт

про стягнення 382.270,08 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

12.03.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Олександрівської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради міста Олександрії Кіровоградської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Десаж Істейт про стягнення 382.270,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на те, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди від 25.06.2015, відповідачу передано в користування земельну ділянку згідно акту приймання-передачі від 25.06.2015. Умовами договору встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем щомісячно у розмірі 20.971,86 грн з урахуванням цільового призначення та коефіцієнту індексації. Проте відповідачем взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати у період з січня по грудень 2019 року виконано не було, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 382.270,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 відкрито провадження у справі № 912/737/20 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.03.2020 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054302545 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04060, м. Київ, вул. Максима Берлвнського, 20, офіс 2, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 24.02.2020 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 18.03.2020 (номер відправлення 0103054302545) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми ф-20 від 24.04.2020 з позначкою за закінченням терміну зберігання .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.03.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2015 між Димитровською селищною радою, яка перейменована у Олександрівську селищну раду (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Десаж Істетйт (орендар, відповідач) було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає на підставі рішення Димитровської селищної ради № 308 від 24.05.2015, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування придбаних споруд та будівель комплексу по переборці сільськогосподарського призначення (землі під господарськими будівлями і дворами), яка знаходиться по вул . Димитрова , 71 в селищі Димитрове .

Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 104820 кв. м (кадастровий номер 3510345300:50:000:0028)

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 49 років.

Згідно з п. 20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у десятиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 25.06.2015 орендодавець передав, а орендар прийняв в користування земельну ділянку строком на 49 років, яка знаходиться в селищі Димитрове по вул. Димитрова, 71, площею 10,4820 га для переробки сільськогосподарської продукції.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором орендну плату повністю не вніс, внаслідок чого виникла заборгованість за період з січня по грудень 2019 року в розмірі 382.270,08 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Пунктом 7 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встано влюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами міс цевого самоврядування.

Відповідно ч. 1 до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотною умовою договору оренди землі є, зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 8.388.744,60 грн.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативно грошової оцінки орендарем у грошовій формі щомісячно в сумі 20.971,86 грн.

Відповідно до п. 10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Позивачем за спірний період з січня по грудень 2019 року з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі нараховано орендну плату в розмірі 382.270,08 грн (31.855,84 грн на місяць).

Відповідно до п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 31 договору орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату, згідно з умов п.п. 9-14 договору оренди.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати за договором в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, становить 382.270,08 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті наданих позивачем послуг за договором в повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача орендної плати в розмірі 382.270,08 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які прокуратура посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Керівника Олександрівської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрівської селищної ради міста Олександрії Кіровоградської області обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь Олександрівської місцевої прокуратури Кіровоградської області.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Десаж Істейт (04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 20, офіс 2, код ЄДРПОУ 39211888) на користь Олександрівської селищної ради міста Олександрії Кіровоградської області (28040, Кіровоградська область, м. Олександрія, смт. Олександрійське, вул. Павла Кравченка, 18, код ЄДРПОУ 04366471 (отримувач Олександр.УК/с-ще Олександрійське/18010500, код отримувача 37944584, р/р UA НОМЕР_1, код платежу 18010500) 382.270 (триста вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят) грн 08 коп. боргу з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Десаж Істейт (04060, м. Київ, вул. Максима Берлинського, 20, офіс 2, код ЄДРПОУ 39211888) на користь Олександрівської місцевої прокуратури Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 1а, код ЄДРПОУ 02910025) 5.734 (п`ять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова