Рішення

від 18.05.2020 по справі 910/3799/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.05.2020Справа № 910/3799/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Рентолл

2. ОСОБА_1

про стягнення 180.141,36 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

13.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Рентолл (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 180.141,36 грн.

Свої позовні вимоги Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк обґрунтовує тим, відповідач-1 шляхом підписання 30.10.2014 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ Приватбанк , які разом із вказаною заявою в цілому складають кредитний договір, на підставі якого відповідчу-1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 440.000,00 грн. 26.12.2017 між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір поруки № P1514275074714256027, відповідно до якого останній поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконання відповідачем-1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути солідарно з відповідачів борг у розмірі 180.141,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3799/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою Господарським судом міста Києва у відповідності до ч. 6 ст. 176 господарського процесуального кодексу України витребувано у Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Також вказаною ухвалою суду зобов`язано відповідачів протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.03.2020 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054302693 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17 , яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.03.2020 є місцезнаходженням відповідача-1.

Проте, конверт разом з ухвалою від 18.03.2020 (номер відправлення 0103054302693) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 21.03.2020 з позначкою за закінченням терміну зберігання .

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.03.2020 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054302707 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 .

Відповідач-2 ухвалу суду від 18.03.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 23.03.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103054302707, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позовну заяву у строк до 07.04.2020 включно.

02.04.2020 до суду надійшла відповідь від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій повідомлено, що відповідно до Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 05.10.2000 за адресою: АДРЕСА_3 .

07.04.2020 відповідачем-2 до суду подано заява про надання матеріалів справи № 910/3799/20 для ознайомлення. Представник відповідача-2 з матеріалами справи ознайомився 07.04.2020 що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.

Слід зазначити, інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач-1 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 18.03.2020 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

23.04.2020 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до поштового відділення зв`язку 21.04.2020, відповідно до якого відповідач-2 проти позову заперечує посилаючись на те, що з матеріалів справи незрозуміло, яким документом чи документами підтверджується надання відповідачу-1 кредиту, його сума та строк його погашення 29.01.2020. Надана позивачем копія витягу з Умов та правил надання банківських послуг не містить будь-яких реквізитів, відомостей про дату прийняття (затвердження, погодження) таких Умов, а також про дату набрання сили (введення в дію), яким документом та ким затверджені ці Умови та ін., а відтак не можливо встановити, що надані позивачем даним витягом Умови є саме тою публічною офертою, до яких приєднується відповідач -1, підписуючи, як клієнт, заяву від 30.10.2014 (чи від 03.11.2014, як вказує позивач). Посилання позивача на виписки по рахункам відповідача-1 як окремий доказ не засвідчують наявність між сторонами кредитного договору, з огляду на те, що неможливо достовірно встановити: 1) коли саме були надані відповідачу-1 грошові кошти і в якій сумі; 2) на яких саме умовах позивачем були надані відповідачеві-1 грошові кошти, порядок нарахування процентів у відповідних періодах, порядку, строків сплати коштів, структуру відповідних платежів, які є регулярними та впливають на сукупну вартість кредиту, а також наявності чи відсутності комісії за несвоєчасне погашення заборгованості, так як усі ці параметри належать до істотних умов кредитного договору, доказів на підтвердження укладання якого позивачем не надано; 3) неможливо також встановити, чи здійснював відповідач-1 погашення кредиту і в якій сумі. Таким чином, не можливо визначити чи сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту, тобто саме на тих умовах, на які посилається позивач. Відповідач-2 зазначений в якості поручителя. Разом з тим, зі змісту договору поруки, наданого позивачем не зрозуміло, щодо якого саме кредиту і за яким договором поручився відповідач-2, оскільки в договорі поруки відсутні посилання на реквізити договору кредиту (навіть на дату його укладання), а сума кредиту зазначена 200.000,00 грн, в той час як позивач стверджує, що надав кредитний ліміт 440.000,00 грн строком до 29.01.2020. Отже, з усіх умов договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, зобов`язання за яким забезпечено порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечення порукою. При цьому зі змісту договору поруки не вбачається, що відповідач-2 надавав поруку перед позивачем за виконання зобов`язання відповідача-1 за договором від 03.11.2014, як і від 30.10.2014.

У поданому відзиві міститься клопотання про поновлення пропущеного строку для подачі відзиву в обґрунтування якого відповідач-2 зазначає, що про наявність справи відповідач-2 довідався з ухвали суду, проте копія позовної заяви відповідачу-2 не надходила, у зв`язку з чим та з урахуванням запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину відповідач-2 був позбавлений можливості подати відзив у 15 денний строк з дня отримання ухвали суду. Враховуючи те, що представник відповідача-2 ознайомився з матеріалами справи лише 07.04.2020, просить поновити пропущений строк.

Відповідно до ч.ч 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Суд враховуючи викладені відповідачем обставини вважає за можливе у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України поновити пропущений процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю Рентолл (відповідач-1, Клієнт) було підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява).

Згідно із Заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Рентолл приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), тарифів Банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (далі - договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Позивач зазначає, що згідно договору банківського обслуговування від 03.10.2014 (помилково позивачем зазначено від 03.11.2014) на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Рентолл № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 440.000,00 грн, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг.

26.12.2017 між позивачем (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладений договір поруки № P1514275074714256027 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Рентолл (боржник) зобов`язань за угодами приєднання, в тому числі,

- до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі - Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди-1 - 21 % річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою;

За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. Угоди-1 - 42% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. Угоди-1 в розмірі 3% річних від суми перерахувань;

в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди-1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць .

г) кредиту в розмірі 200.000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

- до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг Угода-2 , по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 Угоди-2 - 64% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Угоді-2 ;

в) кредиту в розмірі 1.000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 2 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 2 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно із пунктом 1.2 договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у зв`язку із порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Рентолл зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту, у зв`язку із чим у відповідача-1 наявна заборгованість за кредитом у розмірі 180.141,36 грн.

Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідачі мають солідарно сплатити наявну заборгованість.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно із п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (Кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пункт 3.2.1.1.3 Умов визначає, що Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що Клієнт зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цього розділу Умов та правил надання банківських послуг, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки , або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк / Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі Угода ).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

На виконання умов кредитного договору, як вбачається з довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 41103К55DS05О від 05.02.2020 позивачем встановлювались відповідачу-1 на рахунок № НОМЕР_1 наступні кредитні ліміти: 04.11.2014 - 0,00 грн; 29.12.2017 - 200.000,00 грн; 18.07.2018 - 440.000,00 грн; 19.03.2019 - 440.000,00 грн; 22.03.2019 - 95.000,00 грн; 25.03.2019 - 0,00 грн; 31.03.2020 - 95.000,00 грн; 17.04.2019 - 100.000,00 грн; 17.05.2019 - 160.000,00 грн; 30.06.2019 - 190.000,00 грн;18.10.2019 - 85.000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 17.10.2019 відбулось надання відповідачу-1 кредитних коштів в розмірі 185.141,43 грн, з яких відповідачем-1 повернуто позивачу 25.10.2019 в сумі 5.000,00 грн та наразі існує непогашена заборгованість в сумі 180.141,36 грн.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що за період з 03.01.2018 по 17.10.2019 відповідач-1 користувався встановленими банком кредитними лімітами використовуючи кредитні кошти.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 180.141,36 грн, що підтверджується виписками по рахунку відповідача-1 та розрахунком заборгованості станом на 03.02.2020.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем-1 виконано зобов`язання по сплаті кредиту позивачу не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом у сумі 180.141,36 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Як встановлено судом вище, виконання зобов`язань за договором від 03.10.2014 було забезпечене договором поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017 укладеним із ОСОБА_1 (відповідач-2).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Договором поруки передбачено, що поручитель поручається перед позивачем за виконання відповідачем договору приєднання, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Рентолл (боржник) зобов`язань за угодами приєднання, в тому числі, до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку у мережі Інтернет по сплаті кредиту, відсотків, процентів за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів.

За приписами пункту 4.1. договору поруки сторони погодили строк припинення поруки - 15 років після укладення цього договору поруки.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Дослідивши умови договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017 судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Рентолл зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору Угода 1 та приєднання до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (далі за текстом договору Угода 2 ).

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Зобов`язання за кредитним договором від 03.10.2014 жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017, а отже, суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

За таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту забезпечення на підставі договору поруки P1514275074714256027 від 26.12.2017 зобов`язань відповідача-1 саме за договором від 03.10.2014, суд дійшов висновку щодо відсутності у позивача підстав вимагати стягнення з відповідача-2 - ОСОБА_1 , заборгованості відповідача-1 у сумі 180.141,36 грн за договором від 03.10.2014 як солідарного боржника.

З огляду на вище викладене, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача до відповідача-2 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, як вимоги яка не доведена належними та достатніми доказами.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рентолл (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17, код ЄДРПОУ 39398363) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 180.141 (сто вісімдесят тисяч сто сорок одна) грн 36 коп. боргу за кредитом, 2.702 (дві тисячі сімсот дві) грн 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова