Постанова

від 27.07.2020 по справі 910/3799/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2020 р. Справа№ 910/3799/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Буравльова С.І.

Кропивної Л.В.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2020

у справі № 910/3799/20 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Рентолл

2. ОСОБА_1

Про стягнення 180 141,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованості за укладеним між позивачем та відповідачем 1 кредитним договором б/н від 03.10.2014 в сумі 180 141,36 грн., яка становить суму виданого позивачем відповідачу 1 кредиту. Вимоги до відповідача 2 ґрунтуються на укладеному ним з позивачем договорі поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі № 910/3799/20 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача 1 на користь позивача присуджено 180 141,36 грн. боргу за кредитом, у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 відмовлено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги до відповідача 1, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу 1 кредитних коштів у заявленій до стягнення сумі, в той час як докази повернення таких коштів у матеріалах справи відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 2 спірної суми, суд першої інстанції зазначив про те, що:

- з системного аналізу всіх умов спірного договору поруки неможливо встановити, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою;

- зобов`язання за кредитним договором від 03.10.2014 жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017, а отже, суд позбавлений можливості встановити, які самі первинні зобов`язання забезпечені порукою;

- за таких обставин, оскільки позивачем не доведено факту забезпечення на підставі договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017 зобов`язань відповідача 1 саме за договором від 03.10.2014, у позивача відсутні підстави вимагати стягнення з відповідача 2 заборгованості відповідача 1 у сумі 180 141,36 грн. за договором від 03.10.2014 як солідарного боржника.

Не погоджуючись з рішенням, 09.06.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі № 910/3799/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , в іншій частині рішення залишити без змін.

У апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача 2 ухваленим без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції безпідставно поставив під сумнів забезпечення договором поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017 виконання відповідачем 1 зобов`язань саме за кредитним договором б/н від 03.11.2014.

Крім того, позивач у апеляційній скарзі просив про проведення розгляду справи за участі представника, виклик його в судове засідання з метою детального пояснення конкретних обставин справи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2020 справа № 910/3799/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Кропивна Л.В.

Ухвалою від 30.06.2020 колегії суддів у складі Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Кропивна Л.В.:

- Акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за участі представника та виклик його в судове засідання;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі № 910/3799/20;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 17.07.2020;

- роз`яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз`яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

08.07.2020 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач 2, з посиланням на те, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що жодних нових доказів стороною позивача не надано, а наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про повне та вичерпне з`ясування судом першої інстанції обставин справи в частині відповідача 2, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Станом на 27.07.2020 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим суду).

Пунктом 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За правилом ч. 2 ст. 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 статті 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2020 у справі № 910/3799/20 відкрито 30.06.2020, розгляд справи в суді апеляційної інстанції розпочався, з урахуванням вихідних та святкових днів, з 16.07.2020, апеляційна скарга має бути розглянута по 31.08.2020 включно.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

30.10.2014 відповідач 1 підписав Заяву на відкриття поточного рахунку (а.с. 14 зворот), в якій просило позивача відкрити поточний та картковий рахунки.

На підставі вказаної заяви позивачем відповідачу 1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Позивачем та відповідачем 1 підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 14), де відповідач 1 зазначив, що приєднується до Умов та правил надання банківських послуг, погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (що знаходяться на сайті банку http://pb.ua ), Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування, що відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку ( www.pb.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).

Відповідно до умов вказаного Договору, позивачем у період з 29.12.2017 по 18.10.2019 були встановлені кредитні ліміти на поточний рахунок відповідача 1 № НОМЕР_1, що підтверджується довідкою позивача від 05.02.2020 (а.с. 32), розрахунком заборгованості за договором.

Згідно з вказаною довідкою позивачем відповідачу 1 встановлювались на рахунок № НОМЕР_1 наступні кредитні ліміти: 04.11.2014 - 0,00 грн., 29.12.2017 - 200 000,00 грн., 18.07.2018 - 440 000,00 грн., 19.03.2019 - 440 000,00 грн., 22.03.2019 - 95 000,00 грн., 25.03.2019 - 0,00 грн., 31.03.2020 - 95 000,00 грн., 17.04.2019 - 100 000,00 грн., 17.05.2019 - 160 000,00 грн., 30.06.2019 - 190 000,00 грн., 18.10.2019 - 85 000,00 грн.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг .

З п. 3.2.1.1.1 Умов та правил надання банківських послуг слідує, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Отже, кредитування відповідача 1 банком відповідно до Умов та Правил полягало в проведенні його платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку у межах встановленого кредитного ліміту.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.6.1. визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач послався на те, що відповідач 1 почав використовувати надані йому позивачем кредитні кошти, однак свої зобов`язання щодо погашення кредиту в строк, встановлений умовами Договору банківського обслуговування, не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за наданим кредитом в сумі 180 141,36 грн.

Суд першої інстанції визнав доведеним як факт надання позивачем відповідачу 1 кредиту на суму 180 141,36 грн., так і те, що станом на дату винесення рішення вказаний кредит відповідач 1 позивачу не повернув.

Законними та обґрунтованими суд першої інстанції визнав вимоги позивача про стягнення кредиту на суму 180 141,36 грн. з відповідача 1.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги у цій справі, рішення суду першої інстанції позивачем оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача 2 як поручителя відповідача 1 щодо спірного кредиту, а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення вимог про стягнення з відповідач 1 кредиту в сумі 180 141,36 грн. не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині задоволення майнових вимог позивача за рахунок відповідача 1.

Щодо позовних вимог до відповідача 2 колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частина 1 ст. 553 ЦК України встановлює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

26.12.2017 позивач як кредитор та відповідач 2 як поручитель уклали договір поруки № Р1514275074714256027 (а.с. 43) (далі Договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем 1 зобов`язань за угодами приєднання до:

- розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користуванням кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 21 % річних для договорів, забезпечених порукою, 34 % річних для договорів, не забезпечених порукою;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 42 % річних для договорів, забезпечених порукою, 68 % річних для договорів, не забезпечених порукою;

б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань:

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 першого числа кожного місця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 200 000,00 грн.;

- розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (Угода 2) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом згідно з п. 3.2.2.2 Угоди 2 - 64% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді 2;

в) кредиту в розмірі 1 000,00 грн.

За умовами п. 1.1.1., п. 1.1.2 Договору поруки, якщо під час виконання угод 1 та 2 зобов`язання відповідача 1, що забезпечені Договором поруки, збільшуються, внаслідок якого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає згоду на збільшення зобов`язань за угодами 1 та 2 в розмірі таких збільшень.

У пункті 1.5 Договору поруки сторони погодили, що у випадку невиконання відповідачем 1 зобов`язань за угодами 1 та 2, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодами 1 і/або 2 цей договір припиняє свою дію.

Посилань на укладений між позивачем та відповідачем 1 Договір банківського обслуговування або номер рахунку, відкритого на його підставі, Договір поруки не містить.

Вказаний договір підписаний кредитором та поручителем, скріплений печатками банку та боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Колегія суддів вважає, що:

- предмет Договору поруки визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання першим відповідачем зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг та приєднання до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (угоди 1 та 2);

- з системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга - кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Така сама правова оцінка умовам договору поруки, аналогічному за змістом спірному Договору поруки, надана Верховним Судом у складі колегія суддів Касаційного господарського суду в постановах від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18 та від 12.03.2020 у справі № 902/447/19.

Отже, вірними є висновки суду першої інстанції про те, що зобов`язання за Договором банківського обслуговування від 03.10.2014 жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017, тому суд позбавлений можливості встановити, які самі первинні зобов`язання забезпечені порукою, а відтак, оскільки позивачем не доведено факту забезпечення на підставі Договору поруки № P1514275074714256027 від 26.12.2017 зобов`язань відповідача 1 саме за Договором банківського обслуговування від 03.10.2014, у позивача відсутні підстави вимагати стягнення з відповідача 2 заборгованості відповідача 1 у сумі 180 141,36 грн. за вказаним договором від 03.10.2014 як солідарного боржника.

З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження позивача про те, що Договір поруки укладено саме в забезпечення виконання спірного Договору банківського обслуговування, є лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки, а відтак, за відсутності у матеріалах справи належних доказів про прийняття відповідачем 2 зобов`язань щодо поручительства перед позивачем за виконання відповідачем 1 спірного обов`язку з повернення кредиту в сумі 180 141,36 грн., правові підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 2 відсутні.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог до відповідача 2. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2019 у справі № 910/3799/20 у оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються:

- судові витрати позивача за звернення з позовом - на відповідача 1;

- судові витрати позивача за звернення з апеляційною скаргою - на позивача.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2019 у справі № 910/3799/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 18.05.2019 у справі № 910/3799/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3799/20.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді С.І. Буравльов

Л.В. Кропивна