Герб України

Рішення від 06.05.2020 по справі 905/252/20

Господарський суд донецької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002


Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.05.2020 Справа № 905/252/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

за позовною заявою Приватного підприємства Олнайт , м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідача Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 465953,72 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Балашов Ю.В. у режимі відеоконференції,

від відповідача - Рабко Т.О. у режимі відеоконференції,

Позивач, Приватне підприємство Олнайт звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення 795775,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем його зобов`язань перед позивачем за договором поставки №089ЛМ/620-116 від 27.12.17 у зв`язку з чим непогашеною залишилась заборгованість в сумі 729302,49грн. На суму основного боргу позивачем були нараховані пеня в сумі 60191,89грн., та 3% річних в сумі 6280,72грн. В якості правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на положення статей 525, 526, 530, 536, 549, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження справі 905/252/20; справу №905/252/20 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

02.03.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву №01.02.04-9/13 від 21.02.2020 відповідач вказує, що матеріали справи не містять нормативно-правового обґрунтування строків виникнення зобов`язань по кожному із рахунків і відсутні посилання на граничний термін сплати по специфікаціям до договору, а суд не вправі їх визначати самостійно. Також, відповідач вказує на неправомірне нарахування пені за більший період ніж передбачено ч.6 ст.232 ГК України, та посилаючись на тяжке фінансове становище просить суд зменшити суму штрафних санкцій на 90% посилаючись на тяжке фінансове становище. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідач наголошує на завищення позивачем суми таких витрат, що не відповідає принципам співмірності.

02.03.2020 до суду від позивача надійшли: - заява про зменшення позовних вимог №б/н від 25.02.2020, у якій зазначено що відповідач станом на 25.02.2020 сплатив заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 329 821,38 грн., яка є предметом позову; та в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 465953,72 грн., з яких: 3% річних - 6280,72 грн.; пеню - 60191,89 грн.; - відповідь на відзив від 28.02.2020, у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та провести судове засідання без участі представника позивача. Також, у відповіді на відзив позивач вказує на безпідставність тверджень відповідача щодо різних строків оплати за різними специфікаціями, оскільки при розрахунку позивачем брався найбільший строк на оплату, та відповідно у розрахунку штрафних санкцій застосований найменший період.

В запереченнях №01.02.04-9/13 від 16.03.2020 відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що з 05.08.2019 року відповідно до постанов Правління Національного Банку України №162 від 28.12.2018 та №41 від 22.02.2019 всі банки України відкривали Клієнтам нові рахунки у стандарті ІВАN, та враховуючи той факт, що позивач не надав належних доказів ініціювання внесення змін до договору в частині платіжних реквізитів, прострочення відбулося не з вини відповідача, а тому у позивача відсутнє право вимоги в заявленому у позовній заяві розмірі.

Представники сторін в судове засідання 06.05.2020 року з`явилися в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору суд, встановив:

27.12.2017р. між Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (Покупець) та Приватним підприємством "Олнайт" (Постачальник) укладено типовий договір №089ЛМ/620-116, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених цим договором.

Кількість, номенклатура обладнання зазначаються у специфікаціях до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п.2.1 договору).

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту, вказаними в специфікаціях. Постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, вказаних у специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000р. Строки поставки обладнання вказуються в специфікаціях (п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до п.3.6 договору право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з дати поставки обладнання.

За умовами п.4.1 договору постачання обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначені у специфікаціях, та включають в себе усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упакування, маркування і інші витрати Постачальника пов`язані з поставкою обладнання.

Ціна на обладнання може бути змінена тільки за взаємним погодженням сторін шляхом внесення змін до цього договору. Зміна ціни після оплати обладнання не дозволяється (п.4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору визначено загальну суму договору як сумарну вартість обладнання, поставка якого здійснюється згідно доданих до нього специфікацій.

Оплата покупцем обладнання здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому договорі; оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та передання документів, визначених п.6.3 договору; датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору).

За невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.7.1. договору).

Пунктом п.7.2 договору, сторонами узгоджено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у відповідному періоді.

Договір діє до 29.02.2020р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п.10.5 договору з урахуванням додаткової угоди до договору №2 від 07.02.2020).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Сторонами підписано специфікації №10 від 11.09.2018р., №11 від 26.12.2018р., №12 від 08.02.2019р., №12 від 20.02.2019р., №17 від 30.09.2019, №14 від 01.08.2019 року, №21 від 04.11.2019, №22 від 09.10.2019, №23 від 06.11.2019, до договору №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р., які визначають найменування, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість, термін поставки, умови постачання та оплати продукції.

Строк оплати: відстрочення платежу 30 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №10 від 11.09.2018р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 30 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №11 від 26.12.2018р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 60 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №12 від 08.02.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 10 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №12 від 20.02.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 20 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №14 від 01.08.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 20 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №17 від 30.09.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 15 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №22 від 09.10.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 15 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №21 від 04.11.2019р.).

Строк оплати: відстрочення платежу 10 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №23 від 06.11.2019р.).

Датою поставки вважається дата передачі ресурсів представнику покупця на складі покупця відповідно до товарно-транспортної або видаткової накладної з відміткою в товарно-транспортній або видатковій накладній (п.7 вище вказаних специфікацій).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р. та специфікацій: №10 від 11.09.2018р.№11 від 26.12.2018р., №12 від 08.02.2019р., №12 від 20.02.2019р., №14 від 01.08.2019р., №17 від 30.09.2019р., №22 від 09.10.2019р., №21 від 04.11.2019р., №23 від 06.11.2019р. до нього на підставі видаткових накладних: №241 від 25.06.2019р. на суму 9168,73 грн., №242 від 25.06.2019р. на суму 6282,70 грн., №260 від 05.07.2019р. на суму 25840,80 грн., №281 від 23.07.2019р. на суму 26527,56 грн., №312 від 02.09.2019р. на суму 135440,93 грн., №311 від 02.09.2019р. на суму 135440,93 грн., №336 від 19.09.2019р. на суму 40390,80 грн., №337 від 18.09.2019р. на суму 55872,00 грн., №340 від 20.09.2019р. на суму 24840,00 грн., №395 від 18.10.2019р. на суму 112550,61 грн., №396 від 18.10.2019р. на суму 107172,17 грн., №398 від 21.10.2019р. на суму 85120,38 грн., №399 від 21.10.2019р. на суму 31320,00 грн., №401 від 23.10.2019р. на суму 45628,80 грн., №407 від 28.10.2019р. на суму 74761,99 грн., №416 від 01.11.2019р. на суму 29434,80 грн., №417 від 01.11.2019р. на суму 14718,00 грн., №418 від 01.11.2019р. на суму 26107,20 грн., №437 від 13.11.2019р. на суму 37884,00 грн., поставлено відповідачу товар на загальну суму 1024501,60 грн., який був прийнятий представником відповідача, що підтверджується підписом представника останнього та штампом підприємства відповідача на відповідних накладних без зауважень та заперечень.

Крім того, як зазначає позивач, відповідачу було виставлено рахунки на оплату по замовленню: №2158 від 25.06.2019р. на суму 9168,73 грн., №2159 від 25.06.2019р. на суму 6282,70 грн., №2200 від 05.07.2019р. на суму 25840,80 грн., №2233 від 23.07.2019р. на суму 26527,56 грн., №2297 від 02.09.2019р. на суму 135440,93 грн., №2298 від 02.09.2019р. на суму 135440,93 грн., №2336 від 19.09.2019р. на суму 40390,80 грн., №2335 від 18.09.2019р. на суму 55872,00 грн., №2342 від 20.09.2019р. на суму 24840,00 грн., №2385 від 18.10.2019р. на суму 112550,61 грн., №2386 від 18.10.2019р. на суму 107172,17 грн., №2388 від 21.10.2019р. на суму 85120,38 грн., №2391 від 21.10.2019р. на суму 31320,00 грн., №2394 від 23.10.2019р. на суму 45628,80 грн., №2417 від 28.10.2019р. на суму 74761,99 грн., №2429 від 01.11.2019р. на суму 29434,80 грн., №2430 від 01.11.2019р. на суму 14718,00 грн., №2431 від 01.11.2019р. на суму 26107,20 грн., №2444 від 13.11.2019р. на суму 37884,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №б/н від 05.12.2019 року, в якій позивач просив перерахувати на його рахунок 1024502,40 грн. заборгованості за договором постачання №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р,

Згідно виписок по рахунку відповідача були здійснені наступні оплати за договором №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р. на загальну суму 625021,29 грн.: 27.12.2019 року по рахункам №№2297, 2298, 2385, в сумі 295199,91 грн.; 10.02.2020 року по рахунку №2159 на суму 6282,70грн., 10.02.2020 року по рахунку №2158 на суму 9168,73 грн., 10.02.2020 року по рахунку №2386 на суму 27761,52 грн., 10.02.2020 року по рахунку №2385 на суму 39596,47 грн., 10.02.2020 року по рахунку №2388 на суму 44203,22грн., 10.02.2020 року по рахунку 2385 на суму 48636,10грн., 10.02.2020 року по рахунку №2417 на суму 74761,99грн., 10.02.2020 року по рахунку №2386 на суму 79410,65 грн.

Як вказує позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, зобов`язання відповідача перед позивачем щодо оплати товару за договором №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р. на загальну суму в розмірі 1024502,40 грн. виконані не в повному обсязі, внаслідок чого непогашеною залишилась заборгованість з основного боргу в сумі 399481,11 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, за висновками суду, строк виконання грошового зобов`язання у спірних правовідносинах визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, тобто оплата товару за накладними пов`язана з моментом його прийняття.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як було встановлено судом, оплата покупцем обладнання здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому договорі; оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та передання документів, визначених п.6.3 договору; датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору).

Пунктом 5.2 типового договору встановлено, що оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, зазначеного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та передання документів, визначених п.6.3 договору.

Відповідно до п.5 специфікацій договору встановлені наступні строки оплати: - відстрочення платежу на 30 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №10 від 11.09.2018р., №11 від 26.12.2018р.); - відстрочення платежу на 60 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №12 від 08.02.2019р.); - відстрочення платежу на 10 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №12 від 20.02.2019р.); - відстрочення платежу на 20 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №14 від 01.08.2019р., №17 від 30.09.2019р.), - відстрочення платежу на 15 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №22 від 09.10.2019р., №21 від 04.11.2019р.); - відстрочення платежу на 10 календарних днів по факту поставки ресурсів на склад покупця (п.5 специфікації №23 від 06.11.2019р.).

Таким чином, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість товару, поставленого позивачем 25.06.2019р. згідно видаткової накладної №241 (специфікація №10 від 11.09.2018р.) в строк до 25.07.2019р. (включно); поставленого позивачем 25.06.2019р. згідно видаткової накладної №242 (специфікація №11 від 26.12.2018р.) в строк до 25.07.2019р. (включно); поставленого позивачем 05.07.2019р. згідно видаткової накладної №260 (специфікація №12 від 20.02.2019р.) в строк до 15.07.2019р. (включно); поставленого позивачем 23.07.2019р. згідно видаткової накладної №281 (специфікація №12 від 20.02.2019р.) в строк до 02.08.2019р. (включно); поставленого позивачем 02.09.2019р. згідно видаткової накладної №312, №311 (специфікація №12 від 08.02.2019р.) в строк до 01.11.2019р. (включно); поставленого позивачем 19.09.2019р. згідно видаткової накладної №336 (специфікація №12 від 20.02.2019р.) в строк до 30.09.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 18.09.2019р. згідно видаткової накладної №337 (специфікація №12 від 20.02.2019р.) в строк до 30.09.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 20.09.2019р. згідно видаткової накладної №340 (специфікація №17 від 30.09.2019р.) в строк до 10.10.2019р. (включно); поставленого позивачем 18.10.2019р. згідно видаткової накладної № 395, 396 (специфікація №14 від 01.08.2019р.) в строк до 07.11.2019р. (включно); поставленого позивачем 21.10.2019р. згідно видаткової накладної №398 (специфікація №12 від 08.02.2019р.) в строк до 20.12.2019р. (включно); поставленого позивачем 21.10.2019р. згідно видаткової накладної №399 (специфікація №22 від 09.10.2019р.) в строк до 05.11.2019р. (включно); поставленого позивачем 23.10.2019р. згідно видаткової накладної №401 (специфікація №12 від 20.02.2019р.) в строк до 04.11.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 28.10.2019р. згідно видаткової накладної №407 (специфікація №14 від 01.08.2019р.) в строк до 18.11.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 01.11.2019р. згідно видаткової накладної №416 (специфікація №21 від 04.11.2019р.) в строк до 18.11.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 01.11.2019р. згідно видаткової накладної №417 (специфікація №22 від 09.10.2019р.) в строк до 18.11.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 01.11.2019р. згідно видаткової накладної №418 (специфікація №18 від 01.08.2019р.) в строк до 02.12.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України); поставленого позивачем 13.11.2019р. згідно видаткової накладної №437 (специфікація №23 від 06.11.2019р.) в строк до 25.11.2019р. (включно), з урахуванням ч.5 ст.254 ЦК України).

Як вже зазначалося судом відповідачем сплачена сума боргу в загальному розмірі 625021,29грн, з яких: 27.12.2019р в сумі 295199,91грн. (по рахункам: №2297 на суму 135440,93грн.; №2298 - на суму 135440,93грн.; та №2385 - частково, в сумі 24318,05грн.); та 10.02.2020р. в сумі 329821,38 грн. (по рахункам: №2159 в сумі 6282,70грн.; №2158 в сумі 9168,73грн.; №2386 в сумі 107172,17грн.; №2385 частково - в сумі 88232,57грн.; №2388 частково - в сумі 44203,22грн.; №2417 - в сумі 74761,99грн.).

Сплату суми заборгованості в розмірі 399480,31 грн. (1024501,60 грн. - 625021,29 грн.) боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунку заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання за договором №089ЛМ/620-116 від 27.12.2017р. щодо оплати поставленого товару в обумовлені договором строки виконав не в повному обсязі, а отже прострочив виконання зобов`язання у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України. Доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних щодо стягнення основного боргу в сумі 399480,31 грн.

Щодо стягнення пені за договором в сумі 60191,89грн. за період з 26.07.2019 по 31.01.2020 та 3% річних за період з 26.07.2019 по 31.01.2020 в сумі 6280,72 грн., господарський суд зазначає наступне.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом п.7.2 договору, сторонами узгоджено, що у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у відповідному періоді.

Суд, здійснивши перерахунок пені за визначений позивачем період за допомогою програмного забезпечення Ліга Закон, та встановив його арифметично вірним, у зв`язку з чим сума пені підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі - 60191,89 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за простроченими зобов`язаннями відповідача по оплаті продукції за договором постачання за визначений позивачем період - з 26.07.2019 по 31.01.2020, суд встановив його арифметично вірним, у зв`язку з чим сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі - 6280,72 грн.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Правовий аналіз названих норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на особливості здійснення господарської діяльності на території де проводиться антитерористична операція, що суттєво вплинуло на фінансове становище Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , та надає до матеріалів справи баланс товариства (звіт про фінансовий стан) на 31.10.2019, звіт про фінансові результати за січень-жовтень 2019.

При цьому, за змістом заяви відповідачем не наведене перелік конкретних обставин, які зумовили порушення строків оплати товару, не наведене яким чином такі обставини вплинули на порушення строків оплати.

Викладене зумовлює висновок суду про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Заперечення відповідача, що прострочення оплати товару відбулося не з його вини, оскільки позивач завчасно не ініціювання внесення змін до договору в частині платіжних реквізитів у зв`язку з відкриттям нових рахунків у стандарті ІВАN з 05.08.2019 року, відповідно до постанов Правління Національного Банку України №162 від 28.12.2018 та №41 від 22.02.2019, судом відхиляються, оскільки суду не було надано доказів намагання з боку відповідача виконати умови договору в частині здійснення оплат за поставлену продукцію, та відповідно до ч.1 ст.537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: 1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; 2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; 3) відсутності представника недієздатного кредитора.

Інші заперечення відповідача судом відхиляються як безпідставні, та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Згідно з п.3 ч. 4, ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивач звернувся з даним позовом із майновою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 795775,10грн.

До позовної заяви №б/н від 31.01.2020 позивачем додано платіжне доручення №10396 від 27.01.2020 про сплату судового збору на суму 11936,63грн.

02.03.2020 позивач подав заяву №б/н від 25.02.2020 про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути заборгованість в розмірі 465953,72грн. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог сума судового збору за даним позовом складає 6989,31грн.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вище викладене, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 6989,31 грн. покладаються на відповідача, на підставі ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що його неправильні дій призвели до виникнення спору.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 4947,32 грн. (11936,63 грн. - 6989,31 грн.) в порядку ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір можуть бути повернуті ухвалою суду за клопотанням позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства Олнайт , м.Маріуполь, Донецька область, до відповідача Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 465953,72 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Лепорського, буд.1, ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства "Олнайт" (87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гугеля, буд.12, код ЄДРПОУ 24065501) заборгованість в сумі 465952,92 грн., з яких: 399480,31 - основне зобов`язання; 60191,89 грн. - пеня; 6280,72 грн. - 3 % річних; судовий збір у розмірі 6989,31 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.05.2020 оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення06.05.2020
Оприлюднено21.05.2020
Номер документу89320497
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/252/20

Ухвала від 22.10.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 10.08.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 03.08.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 29.07.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

Ухвала від 20.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Сіверін Володимир Іванович

Постанова від 06.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Сіверін Володимир Іванович

Постанова від 06.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Сіверін Володимир Іванович

Ухвала від 11.06.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Сіверін Володимир Іванович

Ухвала від 10.06.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Сіверін Володимир Іванович

Рішення від 06.05.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Харакоз Костянтин Сергійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні