Ухвала

від 20.05.2020 по справі 922/618/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/618/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Капро" (далі - ТОВ "Капро")

на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"

(далі - ТОВ "Афаліна")

до ТОВ "Капро"

про стягнення 533 347,30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ТОВ "Капро" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2020 про повернення зустрічної позовної заяви та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі №922/618/20, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "Капро", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі.

Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2020 у даній справі, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020, зустрічну позовну заяву ТОВ "Капро" повернуто заявнику на підставі частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв`язку з тим, що позови не є взаємопов`язаними і їх спільний розгляд є недоцільним, при цьому задоволення зустрічного позову не виключає можливість задоволення первісного позову. Також суди зазначили, що відповідач не обмежений у праві звернутися до суду з окремою позовною заявою про стягнення заборгованості.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 180 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 183 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом первісного позову є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення грошових коштів за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 28.08.2017 №19/17. Предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними від 19.06.2018 №РН-0000001, від 20.06.2018 №РН-0000002, від 21.06.2018 РН-0000003, від 22.06.2018 РН-0000004 та, відповідно, наявність підстав до зарахування однорідних зустрічних вимог. Не вбачається зв`язку між підставами та предметом цих позовів, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів.

Сам факт однорідності первісної та зустрічної позовних вимог, що обмежується лише визначенням їх в грошовому еквіваленті, не є достатньою обставиною для розгляду їх в межах однієї справи.

Спільний розгляд первісного та зустрічного позовів не є доцільним, оскільки утруднить розгляд справи у зв`язку з поєднанням позовних вимог, що виникають з різних підстав.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову не доводить відсутності у позивача матеріально-правових підстав для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Твердження відповідача про припинення цих зобов`язань шляхом зарахування за актом взаємозаліку від 30.06.2018 №3 стосується розгляду по суті зазначених вимог, суперечить правовому сенсу їх заявлення, зокрема, зустрічної позовної вимоги. Отже, дослідження обґрунтованості цього твердження обумовлено необхідністю оцінки відповідного доказу судом, що неможливо на стадії прийняття позову до провадження.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов юридично правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви

ТОВ "Капро" на підставі частини шостої статті 180 ГПК України. Аргументи, викладені в касаційній скарзі, не викликають розумних сумнівів щодо правильності застосування норм права господарськими судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ТОВ "Капро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі №922/618/20 та відмову у відкритті касаційного провадження на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосування норм є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Касаційний господарський суд зазначає, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій жодною мірою не обмежують право відповідача за первісним позовом доступу до суду, оскільки він не позбавлений права та можливості звернутися з відповідними позовними вимогами в окремих позовних провадженнях.

Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Капро" на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 у справі № 922/618/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос