Ухвала

від 20.05.2020 по справі 360/1065/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

20 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1065/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадження клопотання представника позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Поджарого Олексія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарого Олексія Миколайовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) номер 1568274 від 08.07.2013 14:56:58.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 вересня 2019 року ОСОБА_1 (далі - Позивач), отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна Позивачем було виявлено, що в отриманому документі міститься недостовірна інформація, що не відповідає дійсності.

В інформаційній довідці від 10.09.2019 містяться відомості про об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зокрема, вказана наступна інформація, що реєстраційний номер зазначеного вище майна: 99739444129, об`єктом нерухомого майна є незавершене будівництво, стоянка вантажних автомобілів, - будівництво з метою розширення виробничої бази, об`єкт житлової нерухомості: (Ні). Кадастровий номер: 4412900000:02:001:0164, цільове призначення: землі промисловості, під розширення виробничої бази, площа: 0,6456 га. Власником нерухомого майна є ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 3761827 від 09.07.2013, час внесення: 08:14:57, державний реєстратор - ОСОБА_2 , Сєвєродонецьке міське управління юстиції, Луганська область, форма власності - приватна.

14.03.2019 Позивач звернувся до комунального підприємства "Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації"' та отримав довідку-характеристику від 05.08.2019 на об`єкт нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_1 . В довідці-характеристиці зазначено, що тип майна, що розташований за зазначеною адресою має зовсім іншу характеристику, а саме: тип майна - Будівлі та споруди; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 99739444129 та власником даного майна в повному обсязі є ОСОБА_1 , на підставі декларації про реєстрацію об`єкта будівництва, серія та номер: 7/12-1598, виданий інспекцією ДАБК у Луганській області.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку (Серія ЯЕ №528764) від 22 липня 2009 року (копія додається) зазначається, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради за №3245 від 18.06.2009 року, цільове призначення якої: землі транспорту (під 30/100 часток виробничої бази).

Також, 19.03.2019 ОСОБА_1 було отримано від КП Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації технічний паспорт на виробничий будинок з господарським ( допоміжними ) будівлями та спорудами. Об`єкт, на якого було замовлено вироблення технічного паспорту, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічної документації зазначається, що виробничий будинок є закінченою будовою, основним призначенням є: будівля боксів, літера А1-2, а, а (3-6). Зокрема, у вищезазначеній довідці-характеристиці від 05.08.2019 зазначається, що технічна характеристика об`єкта нерухомого майна має детальний опис будівлі, яка є добудованою в повному обсязі.

Отже, інформація, яка розміщена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не відповідає дійсності, тобто Державний реєстратор головного територіального управління юстиції в Луганській області Поджарий Олексій Миколайович вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірні відомості, хоча відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повинен перевіряти достовірність інформації встановленим законом способом, а тому позивач вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) номер 1568274 від 08.07.2013 14:56:58 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року відкрито провадження у справі №360/1065/20, справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.04.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дня отримання цієї ухвали надати суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску.

16.04.2020 судом відкладено підготовче засідання на 20 травня 2020 року на 11 год. 30 хв.

27.04.2020 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення із позовом до суду.

Вказана заява обґрунтована наступним.

Рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням) в паперовій формі (частина перша статті 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Однак з даного питання необхідно зазначити, що витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав не надавався ні в електронній, ні в паперовій формі.

А тому твердження про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав 19 березня 2019 року при отриманні технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, не відповідає дійсності. Адже без витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав не можна було б дійти до висновку про порушення прав ОСОБА_1 .

А тому датою, коли позивач дізнався про порушення свої прав є 10 вересня 2019 року, коли було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку з чим, вважає, що пропуск строку на звернення до адміністративного суду підлягає поновленню.

Ухвалою суду від 12.05.2020 судом витребувано від Центру надання адміністративних послуг у м. Сєвєродонецьку у строк до 20 травня 2020 року надати реєстраційну справу щодо об`єкта нерухомого майна за реєстр. № 99739444129, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу). Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: - день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; - день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; - день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена). Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як встановлено з матеріалів справи та реєстраційної справи № 99739444129, що позивач отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 5887544 від 09.07.2013 щодо наступного об`єкту нерухомості: реєстраційний № 99739444129, незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 139-140).

Згідно з частин 2,3 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, з сукупного аналізу матеріалів справи та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Голдер проти Сполученого Королівства ).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа Gradescolo S.R.L. проти Молдови . У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Належних та достатніх підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та судом не встановлено.

Суд дійшов до висновку, що позивачем був пропущений строк звернення із позовом до суду без поважних причин, тому в задоволенні заяви про його поновлення слід відмовити..

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку зі пропуском строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.В. Тихонов