Рішення

від 20.05.2020 по справі 440/1450/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1450/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників) справу за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18 березня 2020 року ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 /позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області /далі - відповідач/ в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, яка полягала у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області;

- зобов`язати Козельщинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області у спосіб, порядок та строк, передбачений чинним законодавством України, повторно розглянути на черговому засіданні сесії селищної ради заяву ОСОБА_2 від 31 січня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області;

- стягнути з Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката.

В обгрунтування позовної заяви зазначено, що Козельщинська селищна рада Козельщинського району Полтавської області не розглянула заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у строки та в порядку, встановленому статтею 118 Земельного кодексу України, зокрема відповідачем не було розглянуто звернення позивача на черговому пленарному засіданні сесії у місячний строк та не прийнято відповідного рішення, а заяву розглянуто в порядку визначеному Законом України "Про звернення громадян".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позовну заяву прийнято, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14 квітня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов у якому відповідач проти задоволення позову заперечував з його безпідставності. Зазначив, що відмова Козельщинської селищної ради у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області є обгрунтованою, зокрема, фактичною відсутністю земельної ділянки у тому місці, яке позивачем у поданих ним графічних матеріалах зазначено як бажане місце розташування цієї земельної ділянки /а.с. 29-31/. Також представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в якому останній наголосив, що заявлена правова допомога в розмірі 10000,00 грн є неспівмірною та зазначив, що в разі задоволення позову витрати на правничу допомогу визнає в розмірі 600,00 грн /а.с. 32-33/.

15 травня 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій останній зазначив, що відповідач не надав належно оформленої відмови, а лише листи - роз`яснення чим порушено вимоги законодавства /а.с. 53-53/.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області із заявою від 31 січня 2020 року про надання безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель запасу комунальної власності за межами населеного пункту (кадастровий номер 532208500:00:001:1240) на території Хорішківського старостинського округу /а.с. 34/.

Листом № 400 від 27 лютого 2020 року, підписаним селищним головою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області позивача повідомлено, що її заява була розглянута на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, інфраструктури, транспорту, комунального господарства, комунальної власності, благоустрою, екології, будівництва та перспективного планування від 11 лютого 2020 року та винесена на розгляд двадцять другої сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання, що відбулася 14 лютого 2020 року. За результатами розгляду рішення не прийнято, враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 532208500:00:001:1240 віднесена до переліку таких, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах. Із присутніх на засіданні депутатів, 17 проголосували "проти" /а.с. 38/.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю відмови, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,00 гектара.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відтак, у силу статті 122 Земельного кодексу України відповідача наділено повноваженнями передавати у власність або у користування для всіх потреб земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності відповідної територіальної громади.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

За результатами дослідження наявних у матеріалах справи графічних матеріалів, що подавались позивачем разом із заявою про надання у приватну власність земельну ділянку, суд встановив, що обрана гр. ОСОБА_2 земельна ділянка розташована на сформованій земельній ділянці площею 12,3063 га з кадастровим номером 5322085000:00:001:1240 (цільове призначення - 16.00 Землі запасу) /а.с. 37/.

Разом з тим, заява ОСОБА_2 була винесена на розгляд двадцять другої сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання, що відбулася 14 лютого 2020 року. За результатами розгляду рішення не прийнято, із присутніх на засіданні депутатів, 17 проголосували "проти" /а.с. 40/.

Судом також встановлено, що рішенням двадцять першої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 17 грудня 2019 року визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення право оренди на які підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) аукціоні. До вищевказаного переліку включено і земельну ділянку за кадастровим номером 5322085000:00:001:1240 /а.с. 42-44/.

Частиною першою статті 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вказаної статті передбачено перелік земельних ділянок, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Приписами частин першої та другої статті 136 Земельного кодексу України врегульовано, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз вищевикладеного свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19 та від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами відповідача про наявність об`єктивної обставини, яка відповідно до частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, є перешкодою для задоволення заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Оскільки станом на дату звернення позивача із заявою про надання безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства спірна земельна ділянка була сформована та включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, то в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України така обставина правомірно була зазначена відповідачем в якості підстави для відмови.

За викладених обставин, рішення по суті звернення прийняте суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги про зобов`язання відповідача у спосіб, порядок і строк, передбачений чинним законодавством України, повторно розглянути на черговому засіданні сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 31 січня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області задоволенню також не підлягають.

Відтак заявлені позивачем вимоги суд визнає безпідставними, у зв`язку з чим позовну заяву належить залишити без задоволення у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (юридична адреса: вул. Остроградського, 87, смт. Козельщина, Полтавська область, 39100, код ЄДРПОУ 04383682) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.О. Удовіченко