Постанова

від 05.02.2021 по справі 440/1450/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: С.О. Удовіченко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 р. Справа № 440/1450/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020, по справі № 440/1450/20

за позовом ОСОБА_1

до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, яка полягала у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області; зобов`язати Козельщинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області у спосіб, порядок та строк, передбачений чинним законодавством України, повторно розглянути на черговому засіданні сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 31.01.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га на території Хорішківського старостинського округу Козельщинського району Полтавської області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідачем у спірних правовідносинах допущено протиправну бездіяльність, оскільки Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області за наслідками розгляду заяви від 31.01.2020 не прийнято жодного рішення у спосіб, визначених чинним законодавством.

На підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 31.01.2020 ОСОБА_1 звернулась до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області із заявою про надання безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель запасу комунальної власності за межами населеного пункту (кадастровий номер 532208500:00:001:1240) на території Хорішківського старостинського округу.

Листом селищного голови Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області № 400 від 27.02.2020 позивача повідомлено, що заява від 31.01.2020 розглянута на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, інфраструктури, транспорту, комунального господарства, комунальної власності, благоустрою, екології, будівництва та перспективного планування від 11.02.2020 та винесена на розгляд двадцять другої сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання, що відбулася 14.02.2020. За результатами розгляду рішення не прийнято, враховуючи те, що земельна ділянка з кадастровим номером 532208500:00:001:1240 віднесена до переліку таких, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах. Із присутніх на засіданні депутатів, 17 проголосували "проти".

Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача, звернулась до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у наданні безоплатно у приватну власність земельної ділянки, діяв у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Крім того, вказаною нормою наведено альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення ст. 136 Земельного кодексу України, якими визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 136 Земельного кодексу України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17 та від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19.

Так, двадцять друга сесія Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області сьомого скликання 14.02.2020 за результатами розгляду питання щодо надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 рішення не прийняла, із присутніх на засіданні депутатів, 17 проголосували "проти".

Таким чином, фактично Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, підставою такої відмови є те, що бажана до відведення земельна ділянка віднесена до переліку таких, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах.

Відповідно до рішення двадцять першої сесії сьомого скликання Козельщинської селищної ради від 17.12.2019 визначено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення право оренди на які підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) аукціоні. До вищевказаного переліку включено і земельну ділянку за кадастровим номером 5322085000:00:001:1240.

Таким чином, враховуючи, що станом на момент відмови відповідача у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки земельна ділянка, частину якої хотіла отримати у власність позивач, була включена до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, що виключало можливість надати її в безоплатну приватизацію позивачу, висновки суду першої інстанції про відмови в задоволенні позовних вимог є законними та обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вперше до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки позивач звернулась до прийняття рішення від 17.12.2019, яким зазначена земельна ділянка віднесена переліку земельних ділянок, які виставлені на земельні торги, колегією суддів не приймаються, оскільки на підтвердження наведених обставин позивачем не надано належних доказів.

Крім того, посилання позивача на неналежний розгляд відповідачем заяви від 31.01.2020, оскільки розгляд здійснений виконавчим комітетом селищної ради, а не відповідною сесією, спростовуються матеріалами справи, із яких встановлено, що виконавчим комітетом Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області листом № 400 від 27.02.2020 лише повідомлено позивача про результати розгляду заяви від 31.02.2020 двадцять другою сесією Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області сьомого скликання 14.02.2020.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо неприйняття Козельщинською селищною радою Козельщинського району Полтавської області жодного рішення щодо заяви від 31.01.2020 у спосіб, передбачений законодавством, що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, що прийняте з певними порушеннями процедури, та зобов`язання його повторно розглянути заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки, за умови встановленої судовим розглядом відсутності підстав для задоволення такої заяви, не буде мати своїм наслідком досягнення бажаного позивачем результату.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 по справі № 440/1450/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий