Ухвала

від 18.05.2020 по справі 160/2961/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

м. Київ

справа №160/2961/19

адміністративне провадження №К/9901/11093/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (правонаступник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області; ГУ ДПС) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 в адміністративній справі за адміністративним позовом Приватного підприємства (ПП) "Житниця" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.10.2019 в задоволенні позову ПП "Житниця" відмовив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.03.2020 рішення суду першої інстанції скасував, адміністративний позов ПП "Житниця" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 21.08.2019 №0022041420, №0022031420.

17.04.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020.

Одночасно ГУ ДПС подало клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статті 332 КАС відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 КАС.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставами касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції відповідач зазначає положення пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС, пункти 1, 2 частини другої статті 353 КАС, однак, це не означає про дотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Недослідження судом зібраних у справі доказів, відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС може бути підставою для скасування судового рішення за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Отже, системне застосування норм пункту 4 частини четвертої статті 328 та пункту 1 частини другої статті 353 КАС вимагає, що при поданні касаційної скарги з підстави недослідження судом зібраних у справі доказів в касаційній скарзі повинно бути зазначено не тільки, яких доказів це стосується, але й наведено, принаймні, одну з підстав для касаційного оскарження, встановлених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС.

У свою чергу, застосування норм цих пунктів передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати постанову Верховного Суду, в якій зроблений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, якому не відповідає судове рішення апеляційної інстанції, та навести обґрунтування щодо невідповідності висновків суду апеляційної інстанції цій правовій позиції Верховного Суду, у разі необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Вказана ГУ ДПС така підстава касаційного оскарження як пункт 2 частини другої статті 353 КАС, не знайшла підтвердження. Згідно з цим пунктом підставою для скасування судового рішення є розгляд судом у порядку спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду в загальному позовному провадженні.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою суду першої інстанції від 04.04.2019 цю справу призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у квітні 2019 року, а за змістом судових рішень позовна заява містить вимоги майнового та немайнового характеру.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на квітень 2019 року).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина першої статті 4 цього Закону у редакції, чинній на час подання позову).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі становить 37' 205,72 грн ((1' 112' 124,00 грн х 1,5% х 200%) + (1921,00 грн х 200%)).

Відповідно до частини другої статті 332 КАСУ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким до окремих положень КАСУ внесені зміни.

Зокрема, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 відповідно до якого строк, зокрема, встановлений статтею 169 КАСУ продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху та впродовж встановленого строку скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а також зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статтями 52, 332, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача у справі - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.03.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху з продовженням цього строку на строк дії карантину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду