Ухвала

від 13.05.2020 по справі 815/266/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2020 року

Київ

справа №815/266/18

адміністративне провадження №К/9901/7302/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.

перевіривши касаційну скаргу ТОВ "МСІТ СЕРВІС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №815/266/18 за позовом ТОВ "МСІТ СЕРВІС" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ТОВ "МСІТ СЕРВІС" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в ході розгляду якої, постановою П`ятого апеляційного адмністратвиного суду від 18.12.2018 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 26.03.2019 року, постанову П`ятого апеляційного адмністративного суду від 18.12.2018 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року, яка залишена без змін постановою П`ятого апеляційного адмністративного суду від 13.02.2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 06 квітня 2020 року.

14 квітня 2020 року на виконання ухвали Верховного Суду від 23 березня 2020 року надійшло додаткове пояснення щодо порушення норм матеріального і процесуального права судами попередніх інстанцій.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Суд зазначав, що скаржник у касаційній, вказує на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. При цьому, відсутні посилання на порушення норм процесуального законодавсвства, встановлення яких є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, скаржником не наведено й інші порушення норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, що перераховані у частині 2 статті 353 КАС України. Також, позивачем оскаржується лише постанова П`ятого апеляційного адмністративного суду від 13.02.2020 року, але данною постановою залишено без змін рішення суду першої інстанції, яка не оскаржуєтсья позивачем.

Касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: зазначити судові рішення та навести підстави подання касаційної скарги, зазначивши конкретну норму, щодо якої судами було неправильно застосовано, обґрунтувавши у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права, та яка на думку скаржника відповідна норма підлягала застосуванню.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги та додатковими поясненнями до неї на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі та клопотанні не викладені передбачені КАС України, в редакції яка діє з 08 лютого 2020 року, підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

В наведених позивачем судових рішеннях Верховного Суду, зазначено висновки суду щодо конкретних правовідносин, а саме що сукупність доказів у тих справах свідчать про наявінсть фактичного руху активів та реальність господарських операцій.

Натомість у даній справі, позивач зобов`язаний зазначити одночасно, які висновки суду прийнято з неправильним або іншим застосуванням норм матеріального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Станом на 13 травня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "МСІТ СЕРВІС" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 815/266/18 за позовом ТОВ "МСІТ СЕРВІС" до Головного управління ДФС у Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду