Ухвала

від 18.05.2020 по справі 200/13370/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

Київ

справа №200/13370/18-а

адміністративне провадження №К/9901/11564/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паливно-енергетична компанія Газ-Енерго до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позов ТОВ Паливно-енергетична компанія Газ-Енерго задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2018 № №0006741415, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання на загальну суму 6208112,00 грн та накладено штраф у розмірі 3104056,00 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.04.2019 залишив без руху у зв`язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а ухвалою від 27.05.2019 повернув.

14.02.2020 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказав, що вперше апеляційну скаргу подав в установлений законом строк.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 апеляційна скарга залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на апеляційне оскарження, а клопотання про поновлення цього строку визнано необґрунтованим). Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення її копії усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, якщо вони є.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що вперше апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2019, відповідач подав вчасно. Однак, вказану апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у зв`язку з не усуненням її недоліків, а саме: несплатою судового збору. При цьому, не сплата судового збору при поданні апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження не залежала від вини чи волі скаржника, а була викликана недостатнім бюджетним фінансуванням відповідних витрат.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача з тих підстав, що відсутність достатнього фінансування витрат відповідача на сплату судового збору не звільняє від обов`язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених на апеляційне оскарження, та не може бути визнано поважною причиною для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою; до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано доказів, які б свідчили про вчинення дій, спрямованих на сплату судового збору; відповідач у строк, встановлений ухвалою від 26.02.2020, не усунув недоліки апеляційної скарги, не навів інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи довід в касаційній скарзі, що строк на звернення з апеляційною скаргою був пропущений з поважних причин, відповідач посилається на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатність бюджетного фінансування відповідних видатків.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строку, установленого статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв`язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись частиною другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду