Рішення

від 12.05.2020 по справі 151/14/20

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/14/20

Провадження № 2/151/90/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Моцного В.С.

при секретарі: Добровольській М.С.

за участю представників позивача-відповідача ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

відповідача-позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Чечельник, Вінницької області цивільну справу №151/14/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 та Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Берізки-Чечельницькі помер її батько ОСОБА_5 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна частка (пай), площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, яка належала йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН в„–0248445 виданого Чечельницькою районною державною адміністрацією згідно розпорядження №308 від 12 вересня 1996 року.Як спадкоємець першої черги за законом та особа, яка відповідно до ст.1241 ЦК України, має право на обов`язкову частку, позивач вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але в оформленні права власності на зазаначену земельну частку (пай), їй відмовили, в зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, що підтверджує належність майна спадкодавцю і рекомендували звернутись до суду. Оригінал документу був втрачений, тому вона не має змоги оформити право власності на спадкове майно. Просить визнати за нею право на 1/2 земельної частки (пай).

19.02.2020 року відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 3/4 земельної частки (пай), площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН в„–0248445 виданого Чечельницькою районною державною адміністрацією згідно розпорядження №308 від 12 вересня 1996 року.Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Берізки-Чечельницькі помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, у виді вищевказаного майна. Також, зазначає, що після смерті батька в установлений законом строк про прийняття спадщини ніхто не звертався, а його майно було успадковане його дружиною ОСОБА_6 , як спадкоємцем четвертої черги за законом, яка проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки свідоцтво про укладення шлюбу між ними не збереглося. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_6 померла, заповівши йому все своє майно. Як спадкоємець за заповітом він вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (спадкова справа № 80/2011).Таким чином, позивач успадкував все майно після смерті матері, в тому числі і майно після смерті батька.

Крім того, позивачу відомо та не заперечується той факт, що відповідачу ОСОБА_1 , в силу ст.1241 ЦК України, належить обов`язкова частка у спадщині, яка за наявності заповіту та двох спадкоємців першої черги складає половину від того, що остання отримала за відсутності заповіту, тобто - 1/4 частина спадщини ОСОБА_6 , а не 1/2, як зазначається у первісному позові.Таким чином, позивач вважає, що має право на 3/4 майна ОСОБА_5 , яке було успадковане ОСОБА_6 , а відповідач лише на 1/4.

Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року первісний та зустрічний позови об`єднано в одне провадження, та присвоєно провадженю №2/151/90/20.

12.03.2020 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на зустрічний позов в якому просить відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом та представники відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зустрічний позов визнали частково, а саме не заперечують проти задоволення позову про визнання за ОСОБА_4 права власності на вищевказану земельну частку (пай) в частині 1/2.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 просить його зустрічний позов задовольнити повністю, а первісний позов визнав частково, а саме не заперечує проти задоволення позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частини вищевказаної земельної частки (пай).

Представник відповідача за первісним позовом сільський голова Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області Гричулевич Л.В. в судове засідання не з`явився, 07.04.2020 року подала до суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, позов визнала та не заперечує проти задоволення позову.

Однак, в розумінні ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд не приймає визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання суперечить закону.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, з таких підстав.

Частиною 3 ст.3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області 14 березня 2011 року.

Як вбачається з довідки відділу Держгеокадастру у Чечельницькому районі Вінницької області №0-2-0.39-83/121-19 від 15.02.2019 року ОСОБА_5 належить право на земельну частку (пай) на підставі сертифікату серії ВН №0248445, виданого райдержадміністрацією згідно розпорядження №308 від 12 вересня 1996 року, площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території с.Берізки-Чечельницькі, Берізко-Чечельницької сільської ради, Чечельницького району, Вінницької області.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З огляду на ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частиною 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Берізко-Чечельницькою сільською радою Чечельницького району, Вінницької області ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем за заповітом якої є ОСОБА_4 (спадкова справа № 80/2011).

Однак, сторонами не надано доказів про те, що ОСОБА_6 проживала зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини і є спадкоємцем четвертої черги за законом відповідно до ст.1264 ЦК України.

Як вбачається з листа завідувача Чечельницькою державною нотаріальною конторою Вінницької області Стецюка С.П. №782/01-16 від 13.12.2019 року в порядку надання консультації ОСОБА_1 щодо порядку спадкування земельної частки (пай) право на яку належало ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцями після смерті якого є його діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в оформленні спадкового майна відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлювального документа на вищевказаний об`єкт спадкування.

Також, судом установлено, що сторони до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк шість місяців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , не зверталися, спадкова справа після смерті останнього не заводилась, що також підтверджується листом завідувача Чечельницькою державною нотаріальною конторою Вінницької області Стецюка С.П. №91/01-16 від 06.05.2020 року і інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №58726755 від 13.12.2019 року та не оспорюється сторонами. А посилання позивача-відповідача ОСОБА_1 в позові, про те, що вона вчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини спростовуються її ж поясненнями в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що сторонами не надано доказів про те, що ОСОБА_6 проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а в судовому засіданні питання про встановлення даного факту не ставилося, а також те, що сторонами підтверджується та не оспорюється, той факт, що ними не подавалися до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у строк шість місяців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 без поважних причин, тобто вважаються такими, що не прийняли спадщини і ними не ставиться питання про визначення їм судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та не надано суду необхідних та достатніх об`єктивних доказів, на підставі яких можливо задоволення їх позовних вимог, тому суд вважає, що позова до задоволення не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові вирати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 328, 1220-1223, 1258-1261, 1268-1270, 1272ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області про визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , картка платника податків НОМЕР_5 , (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) права власності в порядку спадкування за законом на право на 1/2 частки земельної частки (пай), площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка належала йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН в„–0248445 виданого Чечельницькою районною державною адміністрацією згідно розпорядження №308 від 12 вересня 1996 року- відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , картка платника податків НОМЕР_6 , (місце реєстрації АДРЕСА_2 ) права власності в порядку спадкування за законом на право на 3/4частки земельної частки (пай), площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка належала йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ВН в„–0248445 виданого Чечельницькою районною державною адміністрацією згідно розпорядження №308 від 12 вересня 1996 року- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

У відповідності до ч.3 Розділ XII Прикінцевих Положень ЦПК України в новій редакції, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 травня 2020 року .

Суддя