Вирок

від 29.01.2020 по справі 752/2982/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/2982/19

провадження №: 1-кс/752/85/20

У Х В А Л А

29.01.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 42018000000002894, відомості щодо якого внесені 20.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому захисник просить скасувати арешт та всі заборони, накладені ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 по справі №752/2982/19, а саме з грошових коштів в національній валюті гривня в розмірі 554070,00 гривень, вилучені у ОСОБА_6 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництвом досудовим розслідуванням у кримінальному № 42018000000002894, відомості щодо якого внесені 20.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, в ході якого встановлено, що протягом 2018 року і по теперішній час на території Київської, Харківської, Донецької, Луганської областей та м. Києва, ОСОБА_7 разом з іншими не встановленими досудовим розслідуванням особами здійснюється протиправна діяльність, пов`язана з наданням послуг підприємствам реального сектору економіки з виведення безготівкових грошових коштів у тіньовий, не контрольований державою готівковий обіг з подальшою їх легалізацією.

Необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з`ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник власника майна підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Слідчий суддя, вислухавши обґрунтування представника власника майна, дослідивши клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідне відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.04.2019 по справі накладено арешт та заборону відчуження на вказані грошові кошти, з метою забезпечення речових доказів.

Постановою прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національної поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , визнані вказані грошові кошти, які вилучені у ОСОБА_6 в якості речових доказів.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Висновки представника власника майна щодо необґрунтованості прокурором необхідності подальшого арешту майна, є безпідставними з огляду вказане вище.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42018000000002894, відомості щодо якого внесені 20.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1