Ухвала

від 14.05.2020 по справі 127/32319/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/32319/19

Провадження №11-кп/801/519/2020

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі

Головуючого судді : ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 року у кримінальному провадженні № 12019020020000495 від 02.03.2019 року по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимого:

-04.10.2011 року вироком Староміського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 263, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29.12.2011 року вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року щодо ОСОБА_7 змінено, виключено з вироку кваліфікуючу ознаку скоєння злочину у велику розмірі, а також додаткове покарання конфіскація майна,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст 185 КК України

за участю сторін кримінального провадження

прокурора : ОСОБА_8

захисника : ОСОБА_9

обвинуваченого: ОСОБА_7 .

В с т а н о в и в:

Прокурор Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.11.2019 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня ухвалення нового вироку апеляційним судом.

В решті вирок залишити без змін.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області 06.02.2020 року визнано винним ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) місяців арешту.

На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.11.2019 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день арешту.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 обраховано з дати набрання вироком законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 314,00 гривень.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮМІР» вісімсот вісім гривень майнової шкоди.

Долю речових доказів вирішено.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 , згідно обвинувального акту обвинувачується в тому, що він, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, за вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 04.10.2011 року, попередньо вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України (обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні даного злочину 16.02.2017 року передано до Вінницького міського суду), 06.02.2019 року о 06:48 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , а саме поруч з першим та другим під`їздами вказаного будинку, помітив урни для сміття, які накривалися металевими корзинами для сміття з попільницями. В цей момент у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на крадіжку вказаних металевих корзин для сміття з попільницями.

Реалізуючи свій злочинний умисел, підбурюваний жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, діючи умисно, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, ОСОБА_7 вчинив крадіжку двох металевих корзин для сміття з попільницями, вартість яких станом на 06.02.2019 року згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2947/19-21 від 25.04.2019 року могла складати 808 гривень та які належать об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Юмір».

Після цього, ОСОБА_7 з викраденими металевими корзинами для сміття з місця вчинення злочину зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСББ «Юмір» матеріальної шкоди на загальну суму 808 гривень.

Вимоги апеляційної скарги прокурора мотивовано тим, що всупереч вимог ст. 370 КПК України суд першої інстанції визнав доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, виключивши з обвинувачення ознаку повторності, перекваліфікував злочин, неправильно застосувавши закон України про кримінальну відповідальність, чим допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 409 КПК України є однією з підстав скасування судового рішення.

З урахуванням роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду № 7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» вбачається, що незважаючи на те, що у Вінницькому районному суді не розглянуто кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України це не перешкоджає в даному конкретному випадку за цим провадженням кваліфікувати дії ОСОБА_7 за ч.2 ст 185 КК України за ознакою повторності,

При ухваленні вироку відносно ОСОБА_7 . Вінницький міський суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що є підставою для скасування вироку судом апеляційної інстанції згідно п.4 ч.1 ст. 409, ст. 413, ст. 414 КПК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, вказав, що вирок суду є незаконним та необгрунтованим, не відповідає вимогам ст.370,ст.374 КПК України, оскільки суд безпідставно перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.2 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 185 КК України, окрім того, вирок суду не містить формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним за ч.1 ст. 185 КК України, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 щодо ОСОБА_7 скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 12.11.2019 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього увязнення за один день позбавлення волі, початок строку відбування покарання рахувати з дня ухвалення нового вироку апеляційним судом, захисника обвинуваченого ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вказав, що дії обвинуваченого суд вірно кваліфікував за ч.1 ст. 185 КК України, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 щодо ОСОБА_7 залишити без змін, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що подана апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішенняповинно бутизаконним,обґрунтованим івмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Однак цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Зміст вироку детально регламентованост. 374 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 3ст. 374 КПК України,у разівизнання особивинуватою,у мотивувальнійчастині вирокумає бутизазначено,зокрема:формулювання обвинувачення,визнаного судомдоведеним,із зазначенняммісця,часу,способу вчиненнята наслідківкримінального правопорушення,форми виниі мотивівкримінального правопорушення; статті(частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність,що передбачаєвідповідальність закримінальне правопорушення,винним увчиненні якоговизнається обвинувачений; докази напідтвердження встановленихсудом обставин,а такожмотиви неврахуванняокремих доказів; мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.15постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року зі змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 6 від 30.05.2008 року «Про виконаннясудами Українизаконодавства іпостанов ПленумуВерховного СудуУкраїни зпитань судовогорозгляду кримінальнихсправ іпостановлення вироку» судам слід мати на увазі, що мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов`язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Тобто, мотивувальна частина вироку має містити чітке формулювання обвинувачення.

Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, відомості про який внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020020000495 від 02.03.2019 року, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Всупереч вимогам ст. 374 КПК України мотивувальна частина не містить суть обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Натомість, суд , формулючи обвинувачення, вказав, що викладає обвинувачення згідно обвинувального акту .

При цьому, суд першої інстанції у вироку зазначив, що, розглянув вказане провадження в межах висунутого обвинувачення, дослідив докази у справі в заявленому сторонами обсязі, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 доведена стороною обвинувачення, оскільки підтверджена сукупністю доказів у справі, які є належні, допустимі та достатні для висновків суду.

В подальшому суд, проаналізувавши сукупність доказів у справі, дійшов висновку про наявність підстав для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

Однак, у мотивувальній частині обвинувального вироку чітко і зрозуміло неописано ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та не сформульовано судом обвинувачення ОСОБА_7 із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків даного кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Зазначене свідчить про наявність істотних суперечностей, які вказують на незаконність вироку.

Зі змісту вироку випливає, що в мотивувальній частині вироку суд не сформулював обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 cт. 185 КК України, хоча визнав останнього винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Порушення судом ст. 370, ст. 374 КПК України є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне, справедливе судове рішення.

Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які встановлено судом апеляційної інстанції, не можуть бути усунуті апеляційним судом, оскільки суд апеляційної інстанції неуповноважений перебирати на себе повноваження суду першої інстанції .

Порушення судом першої інстанції вимог п.2 ч.3 ст.374, ст.370КПК Українищодо змісту мотивувальної частини обвинувального вироку не відносяться до передбаченого в ч.1ст.415КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положенняКПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені ч.1ст.7 КПК України- верховенство права, законність, обґрунтованість, вмотивованість судового рішення, що передбачено як обовязкові вимоги уст. 370 КПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить довисновку,що вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 185 КК України підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити доводи сторони обвинувачення щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки мотивувальна частина вироку не містить чіткого формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості провадження, що передбачено ст. 131 КПК України.

З метою забезпечення перегляду справи судом першої інстанції, як складової кримінального провадження, з урахуванням ризику переховування від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного за скоєння злочину, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 .

Під час нового судового розгляду суду слід усунути допущені порушення та з урахуванням доводів, викладених у апеляційній скарзі ухвалити законне судове рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора задоволити частково.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2020 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 185 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.

Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції .

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити без змін у виді тримання під вартою на строк не більше 60 діб.

Судді :

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3