Постанова

від 14.05.2020 по справі 911/1076/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. Справа№ 911/1076/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Агрикової О.В.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 14.05.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп"

на рішення Господарського суду Київської області

від 20.11.2019 (повний текст складено 05.12.2019)

у справі №911/1076/19 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел"

про стягнення 68160,00 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця Гайдабури Олександра Петровича

про стягнення 154564,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" про стягнення 68160,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання охоронних послуг №96/02 від 01.02.2016 щодо оплати вартості наданих позивачем послуг в лютому 2019 р.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неналежне надання позивачем послуг за заявкою від 20.02.2019 №42 на надання послуг з комерційної безпеки на охорону вантажу з місця завантаження: вул. Промислова, 18 м. Обухів, Київської області (вантажовідправник - ТОВ "Ренус Ревайвел") до місця вивантаження: Маловиськівське шосе, 3, с. Грузьке, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл. (вантажоодержувач - ПП "Бізон-Тех 2006"), що призвело до втрати частини вантажу та завдання ТОВ "Ренус Ревайвел" збитків на суму 149489,28 грн, яке зумовлено відшкодуванням власнику (вантажовідправнику) вартості втраченого вантажу. При цьому, відповідач вважає, що зволікання позивача з відшкодуванням вищенаведених збитків, про що було виставлено претензію від 11.03.2019 №0311/01 на суму 149489,28 грн, є підставою для зміни умов зобов`язання відповідачем шляхом притримання оплати.

23.04.2019 до місцевого господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" про стягнення 154564,39 грн, з яких 149489,28 грн збитки в розмірі вартості втраченого вантажу під час надання послуг згідно договору про надання охоронних послуг № 96/02 від 01.02.2016, 1154,96 грн 3 % річних та 3920,15 грн інфляційних втрат, нарахованих на вартість втраченого вантажу.

В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" не забезпечено належним чином охорону вантажу за заявкою №42 від 20.02.2019, що призвело до недостачі товару, загальна вартість якого (втраченого товару) становить 149489,28 грн в т.ч. ПДВ, про що свідчить виставлена претензія власника товару ТОВ "Дюпон Україна", яка оплачена ТОВ "Ренус Ревайвел" в повному обсязі 21.03.2019.

У відзиві на зустрічний позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на відсутність складу правопорушення, що необхідно для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Зазначає, що оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено факт злочинних посягань третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння матеріальними цінностями, транспортний засіб не ушкоджено, пломба ціла, то відсутні будь-які підстави для покладання відповідальності за недостачу вантажу на ТОВ "Безпека Транс Груп". Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що ймовірна нестача вантажу могла бути наслідком порушення замовником обов`язкових умов безпеки при перевезенні вантажу - несанкціонованого доступу до вантажного відсіку під час руху транспортного засобу в заборонений час або відстою на не авторизованій стоянці. Також відповідач за зустрічним позовом посилається на недоведеність факту відсутності частини вантажу, а саме препарату "Віволт" в кількості 820 літрів, оскільки в товаросупровідних документах ТТН №57102/01 від 21.02.2019 відсутні дані про вантаж визначені в кількості місць, об`ємі (літрах), тарі (фляги, пляшки, каністри тощо); пакувальний лист, товарна накладна відсутні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2019 прийнято зустрічну позовну заяву та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом - фізичну особу-підприємця Гайдабуру Олександра Петровича.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі №911/1076/19 позовні вимоги за первісним позовом задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" 68160 грн боргу та 1921 грн судового збору. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел 149489,28 грн збитків та 2242,34 грн судового збору. В іншій частині вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, суд першої інстанції виходив з доведеності факту прострочення відповідачем зобов`язань за договором про надання охоронних послуг № 96/02 від 01.02.2016 щодо оплати вартості наданих позивачем послуг в лютому 2019 р. Задовольняючи частково позовні вимоги за зустрічним позовом, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки факт нестачі вантажу підтверджений в установленому порядку, виконавець у відповідності до пунктів 3.1.1, 3.1.4 та 3.1.5. договору повинен відшкодувати замовнику збитки у вигляді витрат на відшкодування власнику (вантажоодержувачу) вартості нестачі вантажу. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд виходив з відсутності підстав для нарахування визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальності за порушення грошового зобов`язання на суму збитків.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 22, 614, 623 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність". При цьому, скаржник стверджує, що задоволення судом вимог, заявлених до ТОВ "Безпека Транс Груп" у зустрічному позові є необґрунтованим та безпідставним, враховуючи те, що ТОВ "Безпека Транс Груп" свої зобов`язання, визначені п.2.1 договору та положення ЗУ "Про охоронну діяльність", виконало у повному обсязі та належним чином, що встановлено судом першої інстанції. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не встановлено повного складу правопорушення у діях позивача, що могло бути підставою для покладення на позивача такої відповідальності як відшкодування збитків, адже судом не встановлено і матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту злочинного посягання третіх осіб, втрату вантажу саме внаслідок таких протиправних дій третіх осіб, що у діях позивача є вина, а також те, що вартість втраченого вантажу становить суму заявлених замовником збитків, у разі встановлення порушення зобов`язань позивачем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" на рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі №911/1076/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач за первісним позовом стверджує, що оскільки факт нестачі вантажу підтверджений в установленому порядку актом недостачі №43 від 22.02.2019, який підписано представником виконавця охоронником ОСОБА_1 , в акті визначені кількість та вартість втраченого вантажу на суму 149489,28 грн., яка відшкодована замовником (ТОВ "Ренус Ревайвел") перед власником вантажу (ТОВ "Дюпон Україна") 21.03.2019, з огляду на пункти 3.1.1, 3.1.4 та 3.1.5. Договору, у відповідності до яких виконавець прийняв на себе ризики нестачі вантажу, тому повинен відшкодувати замовнику відповідні збитки у вигляді витрат на відшкодування власнику вантажу нестачі.

В судове засідання апеляційної інстанції 14.05.2020 представники третіх осіб не з`явились, про поважність причин нез`явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що треті особи належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників сторін, третіх осіб в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників третіх осіб.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел", як замовником, укладено договір №92/02 про надання охоронних послуг (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого предметом договору є послуги, що надаються виконавцем з фізичного супроводу і охорони товарно-матеріальних цінностей відповідача замовника від злочинних посягань третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння цими матеріальними цінностями.

Згідно з п. 2.1.1. Договору виконавець зобов`язується в межах наявних сил та засобів забезпечити якісний і надійний захист транспортних засобів замовника по всьому маршруту їх пересування (від місця завантаження до місця розвантаження) від злочинних посягань третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння матеріальними цінностями, що повинно забезпечуватися за допомогою наступних заходів:

- надання замовникові рекомендацій відносно найбільш безпечних маршрутів пересування транспортних засобів, що здійснюють перевезення матеріальних цінностей;

- фізичний захист вантажу замовника за допомогою припинення злочинних посягань третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння вантажу в межах повноважень, визначених Законом України "Про охоронну діяльність";

- здійснення інших заходів безпеки по запобіганню злочинним посяганням третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння матеріальними цінностями, що перевозяться транспортними засобами Замовника.

Під фізичним захистом сторони розуміють супровід співробітниками Виконавця ТМЦ Замовника з місця завантаження до місця вивантаження.

Замовник зобов`язаний виконувати всі вимоги і рекомендації виконавця, спрямовані на забезпечення безпеки перевезення ТМЦ і жодними діями не провокувати ускладнень у роботі виконавця під час супроводу і охорони ТМЦ (п.2.2.3 Договору).

Згідно з п.3.2.3. Договору замовник несе відповідальність за дії (бездіяльність) інших контрагентів, які залучені замовником для виконання перевезення під охороною, що можуть безпосередньо впливати на забезпечення безпеки ТМЦ згідно цього договору.

Виходячи зі змісту пункту 2.1.4 Договору (з урахуванням внесених додатковою угодою №1 від 15.02.2016 змін) виконавець зобов`язаний приступити до виконання своїх обов`язків за даним договором з початку завантаження і опломбування ТМЦ в транспортному засобі замовника. Виконавець приймає від замовника під свою охорону ТМЦ, завантажені в транспортний засіб за допомогою візуального огляду пломби і кузова (тенту) транспортного засобу на предмет їх цілісності, а замовник так само приймає ТМЦ від виконавця. При виявленні пошкодження цілісності пломби або кузова (тенту) транспортного засобу сторони складають відповідний акт із зазначенням характеру виявленого порушення, можливих причин його появи, а також кількості ТМЦ, що знаходяться в транспортному засобі (на момент виявлення порушення)".

Положеннями пунктів 3.1.1., 3.1.4., 3.1.5. Договору визначено, що:

- виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження ТМЦ з моменту прийому транспортного засобу під свою охорону в пункті відправлення і до моменту розвантаження транспортного засобу в пункті призначення;

- розмір збитків замовника у разі неналежного виконання своїх зобов`язань Виконавцем умов цього договору, визначається згідно супровідних документів на вантаж;

- виконавець несе відповідальність за неналежне виконання своїх зобов`язань. Максимальний розмір відповідальності виконавця по одному випадку складає 250000 грн, але не більше 1000000 грн разом по всім випадкам, що сталися протягом одного календарного року.

У відповідності до п.6.4. Договору оплату отриманих від виконавця протягом минулого періоду охоронних послуг замовник виконує протягом десяти банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт.

Виходячи зі змісту пунктів 2.1, 2.2 додатку №2 до Договору "Порядок прийому, супроводження, здачі ТМЦ та обов`язкові умови забезпечення безпеки перевезення", співробітник виконавця прибуває на підприємство-вантажовідправника не пізніше як за 15 хв. до початку завантаження, вказаного в заявці, присутній при завантаженні, особисто, разом із водієм, перераховує кількість вантажу, звіряє із записами в товарно-транспортній накладній. Після повного завантаження транспортного засобу співробітником виконавця складається розписка з вказівкою характеру вантажу, його кількості, маршруту супроводу, державного номерного знаку транспортного засобу. Виявлені при огляді транспортного засобу недоліки також вказуються в даній розписці. Розписка складається в двох примірниках, один із примірників передається представнику замовника, другий - залишається у співробітника виконавця. Надалі розписка є підтвердженням факту прийому завантаженого транспортного засобу під охорону.

Згідно з п.4.1. додатку №2 до Договору співробітник виконавця контролює дії водія транспортного засобу щодо дотримання дійсних умов. В разі порушення умов представником замовника, виконавець зобов`язується негайно проінформувати відповідальних осіб замовника про таке порушення. В разі не вжиття замовником заходів щодо свого контрагента, виконавець звільняється від відповідальності за цим договором, якщо така настала внаслідок такого порушення.

Відповідно до п.7.1 Договору, договір набирає чинності з 01.02.2016 і діє до 31.12.2016.

У відповідності до доповнення №6 до Договору, за погодженням сторін термін дії договору №92/02 про надання охоронних послуг від 01.02.2016 продовжено до 31.12.2019.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору позивач за первісним позовом в лютому 2019 надав відповідачу за первісним позовом охоронні послуги загальною вартістю 68160 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заявок на надання послуг, актів приймання-здачі під охорону вантажу, податкових накладних, актів про надання послуг (№182 від 14.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №28 вартістю 2800 грн; №187 від 18.02.2019- послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №29 вартістю 2800 грн, №30 вартістю 2800 грн; (№189 від 19.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №31 вартістю 2800 грн, №32 вартістю 2800 грн, №33 вартістю 2800 грн, №34 вартістю 2800 грн; №190 від 20.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №35 вартістю 2800 грн; №192 від 21.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №36 вартістю 2800 грн, №37 вартістю 2800 грн, №39 вартістю 3760 грн, №40 вартістю 2800 грн; №194 від 22.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №38 вартістю 2800 грн; №41 вартістю 2800 грн, №42 вартістю 2800 грн, №43 вартістю 2800 грн, №44 вартістю 2800 грн, №45 вартістю 2800 грн; №233 від 27.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №46 вартістю 2800 грн; №47 вартістю 2800 грн, №48 вартістю 2800 грн, №49 вартістю 2800 грн; №234 від 28.02.2019 - послуги з охорони та супроводженню вантажів згідно заяви №50 вартістю 2800 грн; №51 вартістю 2800 грн). Для оплати вартості наданих послуг позивачем за первісним позовом виставлено відповідні рахунки на оплату.

Натомість відповідачем за первісним позовом не здійснено своїх зобов`язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг; не повернуто підписаних актів виконаних робіт, але прийнято податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на неналежне надання позивачем послуг за заявкою від 20.02.2019 №42 на надання послуг з комерційної безпеки на охорону вантажу з місця завантаження: вул. Промислова, 18 м. Обухів, Київської області (вантажовідправник - ТОВ "Ренус Ревайвел") до місця вивантаження: Маловиськівське шосе, 3, с. Грузьке, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл. (вантажоодержувач - ПП "Бізон-Тех 2006"), що призвело до втрати частини вантажу та завдання ТОВ "Ренус Ревайвел" збитків на суму 149489,28 грн, яке зумовлено відшкодуванням власнику (вантажовідправнику) вартості втраченого вантажу. При цьому, відповідач вважає, що зволікання позивача з відшкодуванням вищенаведених збитків, про що було виставлено претензію від 11.03.2019 №0311/01 на суму 149489,28 грн, є підставою для зміни умов зобов`язання відповідачем шляхом притримання оплати.

Заперечень стосовно наданих послуг за іншими заявками відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не висловлював.

Колегією суддів встановлено, що 20.02.2019 TOB "Ренус Ревайвел" було подано ТОВ "Безпека Транс Груп" заявку №42 на надання послуг з комерційної безпеки на охорону вантажу з місця завантаження: вул. Промислова, 18 м. Обухів, Київської області (вантажовідправник - ТОВ "Ренус Ревайвел") до місця вивантаження: Маловиськівське шосе, 3, с. Грузьке, Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл. (вантажоодержувач - ПП "Бізон-Тех 2006"), яка була прийнята та погоджена виконавцем.

Представником виконавця - ТОВ "Безпека Транс Груп" 21.02.2019 було підписано акт приймання-передачі вантажу під охорону, з якого вбачається, що виконавцем перевірено кількість вантажу, його відповідність товарно-транспортній накладній, прийнято вантаж під охорону, транспортний засіб оглянуто, цілісність пломб перевірено, зауважень не було.

22.02.2019 при розвантаженні автомобіля Рено НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ) в пункті призначення Маловиськівське шосе, 3, с. Грузьке , Кіровоградський р-н, Кіровоградська обл ., вантажоодержувачем ПП "Бізон-Тех 2006" було виявлено недостачу вантажу, а саме препарату Віволт партія ОСТ18СЕ026 в кількості 820 літрів, про що свідчить акт недостачі №43 від 22.02.2019. Даний акт було також підписано представником виконавця - охоронником ОСОБА_1 . При цьому, зафіксовано, що транспортний засіб (вантажний відсік) видимих ушкоджень не мав, пломба не ушкоджена.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що належним чином надав охоронні послуги в межах визначених Договором обов`язків і оскільки транспортний засіб (вантажний відсік) видимих ушкоджень не мав, пломба не ушкоджена, злочинних посягань третіх осіб, направлених на незаконне заволодіння матеріальними цінностями, не відбувалось, а також враховуючи те, що за умовами Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.02.2016 до Договору виконавець приймає від замовника під свою охорону ТМЦ, завантажені в транспортний засіб за допомогою візуального огляду пломби і кузова (тенту) транспортного засобу на предмет їх цілісності, за умови цілісності (не ушкодження) пломби і кузова (тенту) транспортного засобу на момент розвантаження, виконавець вважається таким, що належно виконав свої обов`язки.

Натомість вказані доводи позивача за первісним позовом спростовуються погодженими сторонами умовами п.2.1.5 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.02.2016 до Договору, якими встановлено обов`язок виконавця бути присутнім при завантаженні та підтвердити прийняття вантажу під охорону шляхом підписання розписки, в якій вказана кількість прийнятого товару під охорону, а також положеннями пунктів 2.1, 2.2 додатку №2 до Договору "Порядок прийому, супроводження, здачі ТМЦ та обов`язкові умови забезпечення безпеки перевезення", відповідно до яких співробітник виконавця прибуває на підприємство-вантажовідправника не пізніше як за 15 хв. до початку завантаження, вказаного в заявці, присутній при завантаженні, особисто, разом із водієм, перераховує кількість вантажу, звіряє із записами в товарно-транспортній накладній.

Щодо зауважень відповідача за зустрічним позовом на недотримання замовником та його контрагентами вимог виконавця щодо забезпечення безпеки руху, відповідні обставини не доведені в установленому порядку. Відповідачем за зустрічним позовом в якості підтвердження фактів порушення представниками замовника вимог щодо безпеки руху надано покази свідків, які не є повними та належними доказами в підтвердження відповідних фактів, оскільки не містять достатньої інформації для повного відтворення подій і відповідні факти мали бути зафіксовані виконавцем офіційно у відповідності до п.4.1 Додатку №2 до Договору.

Крім того, відповідні порушення зі сторони замовника були підставою для відмови від виконання зобов`язань за Договором (зняття відповідальності), про що необхідно було офіційно заявити, однак виконавцем не надано доказів звернення з відповідною заявою.

У відповідності до п. 3.1.1 Договору виконавець несе матеріальну відповідальність за збереження ТМЦ з моменту прийому транспортного засобу під свою охорону в пункті відправлення і до моменту розвантаження транспортного засобу в пункті призначення.

За таких обставин, оскільки факт нестачі вантажу підтверджений в установленому порядку актом недостачі №43 від 22.02.2019, який підписано представником виконавця - охоронником ОСОБА_1 , в акті визначено кількість та вартість втраченого вантажу на суму 149489,28 грн, яка відшкодована замовником (ТОВ "Ренус Ревайвел") перед власником вантажу 21.03.2019, що підтверджується матеріалами справи, з огляду на п.п. 3.1.1, 3.1.4 та 3.1.5. Договору, у відповідності до яких виконавець прийняв на себе ризики нестачі вантажу, тому повинен відшкодувати замовнику відповідні збитки у вигляді витрат на відшкодування власнику вантажу нестачі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України визначено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зокрема, передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Також ст. 623 Цивільного кодексу України визначено відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання.

Зокрема, передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Статтею 228 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов`язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб`єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Таким чином, сплачена позивачем за зустрічним позовом сума відшкодування на користь власника вантажу у розмірі втраченого вантажу є втратами, відшкодування яких передбачено п. 3.1.1. Договору.

За наведених обставин, зустрічний позов в частині стягнення збитків в розмірі 149489,28 грн підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для нарахування визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальності за порушення грошового зобов`язання на суму збитків, оскільки заподіяння збитків є наслідком порушення зобов`язання і хоча має грошовий вираз, не ототожнюється з порушенням саме грошового зобов`язання, яке породжується правомірними домовленостями сторін, у зв`язку з чим вимоги за зустрічним позовом про стягнення інфляційних нарахувань на суму 3920,15 грн та 3% річних в сумі 1154,96 грн задоволенню не підлягають.

Щодо вимог за первісним позовом, з врахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів вважає, що послуги є наданими у відповідності до умов Договору і підлягають оплаті.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання відповідача за первісним позовом на неналежне виконання виконавцем послуг, що мало наслідком нестачу вантажу, є помилковим, оскільки визначена умовами Договору відповідальність за втрату вантажу відноситься до комплексу послуг за Договором у вигляді гарантій покриття збитків.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума боргу відповідача за первісним позовом за Договором, яка складає 68160 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем за первісним позовом, колегія суддів вважає, що вимога позивача за первісним позовом до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу в розмірі 68160 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека Транс Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі №911/1076/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1076/19 повернути Господарському суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.05.2020.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Кравчук