Постанова

від 21.05.2020 по справі 910/8990/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Справа№ 910/8990/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 (повний текст складено 23.01.2020)

у справі №910/8990/19 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Житлово-будівельного кооперативу Вища школа №2

про стягнення 35 244, 73 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (далі, позивач або ПрАТ АК Київводоканал ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Вища школа №2 (далі, відповідач або ЖБК Вища школа №2 ) про стягнення 35 244,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором №04510/4-14 від 18.06.1997 за отримані послуги з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з серпня 2017 року по січень 2019 року (включно) у розмірі 26 000,39 грн. За прострочення виконання грошових зобов`язань позивачем також заявлені до стягнення із відповідача 2 633,88 грн інфляційних втрат, 733,10 грн 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а також пеня в розмірі 677,28 грн та штраф у розмірі 5 200,08 грн на підставі пунктів 4.2., 4.3. Договору №04510/4-14 від 18.06.1997.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/8990/19 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування відповідачем послугами з водопостачання та водовідведення та їх об`єми, тощо, а наявні в матеріалах справи акти про зняття показань з приладів обліку не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими доказами у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 12.02.2020 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/8990/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал .

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

- Господарський суд міста Києва в оскаржуваному рішенні зазначає, що ...серед актів, доданих до позовної заяви, всі акти складені зі зняттям показів з лічильників, які відсутні в переліку дислокації об`єктів до Договору... . Скаржник не погоджується з даним твердженням суду, оскільки в матеріалах справи відсутній будь-який перелік дислокацій об`єктів до Договору. Позивач наголошує, що є незрозумілим, що це за документ, на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, оскільки ні позивачем, ні відповідачем зазначений документ до суду не надавався. При цьому, прилад обліку номер 16365959 MWN 50NKOP-50, який зазначає в своєму рішенні суд першої інстанції не вказаний в жодному документі, що додані до матеріалів справи, не відображений в жодному акті про зняття показань з приладу обліку, а отже, не відноситься до ЖБК Вища школа №2 ;

- документами, що підтверджують встановлення приладів обліку, є Розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильників та відкриття о/р (особових рахунків). Заміну приладів обліку води ПрАТ АК Київводоканал здійснює на підставі Планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води. Позивач наголошує, що із додатковими поясненнями №1396/12 від 09.12.2019 до матеріалів справи були додані належним чином завірені копії Планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води, а саме: наряд №2712024 від 27.12.2016 (на заміну приладу обліку по холодній воді) та наряд №1810025 від 18.10.2017 (на заміну приладу обліку по холодній воді, що йде на підігрів, завірений печаткою ЖБК), що підтверджує належність приладів обліку води номер 16365958 MWN 50NKOP-50, номер 16366751 JS 10 -NKP-40, номер 05052534 MWN - NK 50 саме ЖБК Вища школа №2 , та спростовує твердження суду першої інстанції, що зазначені прилади обліку не відносяться до договірних відносин, що склалися між ПрАТ АК Київводоканал та ЖБК Вища школа №2 ;

- на підтвердження балансової належності бойлера ЖБК Вища школа №2 в матеріалах справи наявна копія Розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р на прилад обліку питної води, що йде на підігрів № 05052534 MWN - NK 50, в якому зазначено: балансова належність бойлера ЖБК Вища школа №2 . У лютому 2018 року зазначений приладу обліку питної води, що йде на підігрів, було замінено на новий прилад обліку номер 16365958 MWN 50NKOP-50, що підтверджується плановим нарядом №1810025 від 18.10.2017, що містить підпис голови правління ЖБК та відтиск печатки відповідача;

- до позовної заяви були додані належним чином завірені копії актів про зняття показань з приладу обліку, в яких міститься код та назва абонента, адреса точки обліку, обсяг наданих послуг, номер приладу обліку, що погоджені та підписані представником відповідача. В наявних копіях актів про зняття показань з приладу обліку чітко вказана посада та прізвище особи, яка підписала акт. Посада та прізвище вказані у верхній частині акту, вказані акти є первинними, належними доказами надання послуг з постачання питної води. Всі акти містять показники працюючих водолічильників;

- необґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що з 01 січня 2015 року позивач перестав бути постачальником гарячого водопостачання в зв`язку зі змінами законодавства . Позивач зазначає, що ніколи не був постачальником гарячого водопостачання, а є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання згідно із Законом України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення . При цьому, у матеріалах справи відсутні докази укладення ЖБК Вища школа №2 (мешканців ЖБК Вища школа №2 ) договорів на послуги водопостачання та водовідведення за позовний період з іншими юридичними особами, крім ПрАТ АК Київводоканал .

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу, що надійшли через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 16.04.2020, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін. У відзиві позивач наголосив на тому, що заперечує існування заборгованості ЖБК Вища школа №2 перед ПрАТ АК Київводоканал . ЖБК Вища школа №2 наголошує, що позивачу відомо, що з вересня 2017 року відповідач не користується ні послугами водопостачання, ні водовідведення, а цими послугами користуються власники квартир будинку, з якими ПрАТ АК Київодоканал має прямі договірні відносини. Аналогічні прямі відносини з власниками квартир має і ПАТ Київенерго (ідент. код 00131305) і її правонаступник КП Київтеплоенерго (ідент. код 40538421). Відповідач вказує на те, що ПрАТ АК Київодоканал вводить суд в оману і подає завідомо недостовірну, неправдиву інформацію щодо споживання ЖБК Вища школа №2 послуг з водопостачання і водовідведення і, відповідно, нібито існування заборгованості за ці послуги.

Відповідач наголошує, що ПрАТ АК Київодоканал своїм листом №2460/8/8/02-20 від 03.03.2020 (копія додана до заперечень) повідомив Голову правління ЖБК Вища школа №2 про те, що з 01.09.2017 Товариство перейшло па прямі договірні відносини із мешканцями будинку ЖБК Вища школа №2 , після чого припинило нараховувати відповідачу за послуги з централізованого холодного водопостачання та водовідведення, а також водовідведення гарячої води. Заборгованість по житловому будинку ЖБК Вища школа № 2 виникла у зв`язку з нарахуваннями послуги за централізоване холодне водопостачання в складі гарячої. У даному листі ПрАТ АК Київодоканал зазначає, що ЖБК Вища школа № 2 не повідомив Товариство та не надав підтверджуючі документи про те, що мешканці житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 уклали прямі договори на централізоване постачання гарячої води з ПАТ Київенерго , а тому нарахування здійснювалось ЖБК Вища школа № 2 , як виконавцю послуг з централізованого гарячого водопостачання. Із метою впорядкування облікових даних та вирішення питання заборгованості між Товариством та ЖБК Вища школа №2 ПрАТ АК Київодоканал зазначає, що відповідачу необхідно надати копію договору про співпрацю з ПАТ Київенерго . Копія Договору №0420103 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 24.11.2017, укладеного між ПАТ Київенерго та ЖБК Вища школа №2 , додана відповідачем до заперечень на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал у справі №910/8990/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/8990/19; розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/8990/19 є вимоги про стягнення 35 244,73 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

18.06.1997 між Державним комунальним об`єднанням Київводоканал , перетвореним у Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке перетворене у Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник), та Житлово-будівельним кооперативом Вища школа №2 (абонент) було укладено Договір №04510/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення (далі, Договір).

Відповідно до пункту 5.1. Договору цей договір укладається строком на один рік з 18.06.1997 по 18.06.1998 і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії (пункт 5.2. Договору).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача із заявою про припинення дії Договору, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що останній є чинним.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язався забезпечити Абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього каналізаційні стоки, а Абонент зобов`язався сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Розділом ІІ Договору визначені зобов`язання сторін.

Так, пунктом 2.1. Договору визначено, що Постачальник:

- забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82;

- приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин;

- здійснює заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за

письмовою заявою Абонента, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються;

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що Абонент:

- сплачує вартість наданих послуг за тарифами Постачальника, узгодженими з

власником водопровідно-комунальних споруд міста. В разі змін тарифів, діючих на час заключення договору, сплата Абонентом послуг здійснюється згідно нових цін без зміни інших умов договору;

- представляє перелік об`єктів, у тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогою п. 1.8 Правил, а також технічну документацію до них.

Відповідно до пункту 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісяця представником Постачальника спільно з представником Абонента.

Згідно пункту 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил.

Абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі (пункт 3.6. Договору).

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що за безпідставну відмову повністю або частково оплатити платіжну вимогу абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від суми, від оплати якої він відмовився. Крім того, постачальник має право до сплати абонентом заборгованості припинити подачу води та приймання стоків.

За несвоєчасну оплату платіжної вимоги абонент сплачує постачальнику пеню у розмірі згідно діючому законодавству від суми платежу за кожний день прострочки (пункт 4.3. Договору).

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач вказує наступне:

- за кодом 4-629 за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 позивачем надано послуг відповідачу на суму 5 711,62 грн, з яких сплачено 4 713,45 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість розміром 998,17 грн.

- за кодом 4-50629 за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 позивачем надано послуг на суму 25 002,22 грн, які не сплачено повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість розміром 25 002,22 грн.

Отже, за твердженням позивача, загальна заборгованість Житлово-будівельного кооперативу Вища школа №2 перед ПрАТ АК Київводоканал складає 26 000,39 грн (998,17 грн + 25 002,22 грн), на яку позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати у розмірі 2 633,88 грн, 733,10 грн 3% річних, а також штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 677,28 грн та штрафу у розмірі 5 200,08 грн на підставі пунктів 4.2., 4.3. Договору №04510/4-14 від 18.06.1997.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору, який за своєю правовою природою є Договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, умовами укладеного позивачем та відповідачем Договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води та прийняття від Абонента каналізаційних стоків та обов`язок Абонента сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 №65 (пункт 1.1. Договору).

Вказані Правила втратили чинність 18.10.2008 у зв`язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі, Правила).

Відповідно до пункту 3.1. Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісяця представником Постачальника спільно з представником Абонента.

У свою чергу, пунктом 3.13. Правил передбачено, що суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреб, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором

Згідно статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як уже зазначалось, звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач вказував наступне:

- за кодом 4-629 за період з 01.08.2017 по 31.08.2017 позивачем надано послуг відповідачу на суму 5 711,62 грн, з яких сплачено 4 713,45 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість розміром 998,17 грн.

- за кодом 4-50629 за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 позивачем надано послуг на суму 25 002,22 грн, з яких нічого не сплачено, внаслідок чого утворилась заборгованість розміром 25 002,22 грн.

При цьому, позовні вимоги у заявленому розмірі позивач обґрунтовував наступними доказами, долученими до позовної заяви:

- акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) (том 1, а.с. 22-27);

- копія банківської виписки та витяги з реєстрів пільг та субсидій (том 1, а.с. 30-33);

- розшифровки рахунків Житлово-будівельного кооперативу Вища школа №2 (том 1, а.с. 40-66);

- довідкою АТ Банк Кредит Дніпро від 06.06.2019 №55/3-1491 з Додатком №1 (реєстр платіжних повідомлень, що надсилались до банківської установи ЖБК Вища школа №2 ) (том 1, а.с. 38-39).

Із доданих позивачем до позовної заяви актів про зняття показань з лічильників (приладів обліку) №4-333-23 вбачається, що показання позивачем за період з вересня 2017 року по січень 2018 року знімалися за приладом обліку №05052534 MWN - NK 50 (місце встановлення підвал бойлер); за період лютий 2018 року - березень 2019 року за приладом обліку №16365958 MWN 50NKOP-50 (місце встановлення підвал бойлер).

Акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) №4-333-24 за період з серпня 2017 року по листопад 2017 року містять інформацію про те, що зафіксовані у них показники знімалися з приладу обліку №16366751 JS 10-NKP-40 (місце встановлення підвал).

У свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи наявний Акт опломбування від 06.05.2010 (том 1, а.с. 34), відповідно до якого інженер Управління по нагляду за водопостачанням та водовідведенням Розрахункового департаменту ВАТ Київводоканал опломбував на водомірному вузлі з водолічильником WPD 50 №9530099 .

Таким чином, надані позивачем до суду першої інстанції акти зі зняттям показників з лічильників №16365958 MWN 50NKOP-50, №16366751 JS 10-NKP-40 та №05052534 MWN - NK 50, які позивач використав для розрахунку суми заборгованості, не є належними, допустимими та достовірними доказами, якими б підтверджувався факт споживання відповідачем послуг згідно умов Договору у заявленому позивачем розмірі.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно пункту 5.21. Правил зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.

Однак, акти про зняття показань з лічильників (приладів обліку) №4-333-23 та №4-333-24 за вересень 2017 року та листопад 2017 року не підписані зі сторони абонента, а зі змісту інших актів про зняття показників лічильників вбачається, що останні від абонента підписували такі особи, як сантехник Зворський , голова ОСОБА_1 , гл.пров ОСОБА_2. , докази на підтвердження повноважень яких на підписання таких актів у матеріалах справи відсутні.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що документами, які підтверджують встановлення приладів обліку, є Розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильників та відкриття о/р (особових рахунків), а заміну приладів обліку води ПрАТ АК Київводоканал здійснює на підставі Планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води.

Позивач у апеляційній скарзі наголошує на тому, що із додатковими поясненнями №1396/12 від 09.12.2019 (том 1, а.с. 94-98) до матеріалів справи були додані належним чином завірені копії Планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води, а саме: наряд №2712024 від 27.12.2016 (на заміну приладу обліку по холодній воді) та наряд №1810025 від 18.10.2017 (на заміну приладу обліку по холодній воді, що йде на підігрів, завірений печаткою ЖБК), що підтверджує належність приладів обліку води номер 16365958 MWN 50NKOP-50, номер 16366751 JS 10-NKP-40, приладу номер 05052534 MWN - NK 50 саме ЖБК Вища школа №2 .

Із цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем разом із поясненнями від 09.12.2019 №1396 дійсно були надані до суду першої інстанції копії наряду №2712024 від 27.12.2016 та наряду №1810025 від 18.10.2017 (том 1, а.с. 99-100).

Згідно частин 8, 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Як зазначено у протоколі судового засідання Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 та відображено в описовій частині оскарженого рішення суду, місцевий господарський суд прийняв до розгляду подані письмові пояснення, водночас, долучені до них додаткові докази не були прийняті судом до розгляду, оскільки такі докази відсутні у відповідача, а позивачем не було вчинено дій щодо направлення таких доказів іншій стороні, що свідчить про те, що позивач не виконав вимог частин 8, 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, перевіривши документи, наявні у матеріалах справи, встановила, що останні не містять доказів на підтвердження направлення вищевказаних копій нарядів, долучених до пояснень позивача від 09.12.2019 №1396, стороні відповідача, а відтак, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв вказані докази до розгляду із посиланням на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому скаржник, посилаючись наразі в апеляційній скарзі на те, що судом не були взяті до уваги вказані докази, не наводить жодних аргументів на спростування висновків суду першої інстанції у цій частині, зроблених на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, обставини віднесення приладів обліку №16365958 MWN 50NKOP-50, №16366751 JS 10-NKP-40 та №05052534 MWN - NK 50 до договірних правовідносин між позивачем та відповідачем не підтверджені матеріалами справи.

Скаржник наголошує, що у своєму рішенні суд першої інстанції вказав прилад обліку номер 16365959 MWN 50NKOP-50, який, втім, не вказаний у жодному документі, що додані до матеріалів справи, не відображений в жодному акті про зняття показань з приладу обліку, а отже, не відноситься до ЖБК Вища школа №2 .

Вказані доводи скаржника взяті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки мотивувальна частина рішення дійсно містить посилання на один із приладів обліку під номером 1636595 9 MWN 50NKOP-50, водночас, таке посилання розцінюється колегією суддів як технічна описка, оскільки, як вказано вище, акти про зняття показань з приладу обліку містять посилання на один із приладів обліку під номером 1636595 8 MWN 50NKOP-50.

Щодо стягнення заборгованості за кодом 4-50629 за період з 01.09.2017 по 31.01.2019 (вода, що йде на підігрів), колегія суддів також зазначає наступне.

За змістом пунктів 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання. Послуги з централізованого постачання гарячої води повинні відповідати вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Постачання холодної води для приготування гарячої є окремою послугою, що повинна, в якості сировини, надаватись підприємству, яке має можливість та безпосередньо виробляє гарячу воду.

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води.

Із розрахунку позивача вбачається, що він також нараховував відповідачу суми до сплати за воду, яка надходить для підігріву до бойлерів.

Суд першої інстанції зазначив, що бойлери не перебувають на балансі відповідача.

У свою чергу позивач, подаючи апеляційну скаргу, зазначає, що на підтвердження балансової належності бойлера ЖБК Вища школа №2 в матеріалах справи наявна копія Розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р на прилад обліку питної води, що йде на підігрів № 05052534 MWN - NK 50, в якому зазначено: балансова належність бойлера ЖБК Вища школа №2 . Позивач зазначає, що у лютому 2018 року зазначений приладу обліку питної води, що йде на підігрів, було замінено на новий прилад обліку номер 16365958 MWN 50NKOP-50, що підтверджується плановим нарядом №1810025 від 18.10.2017.

Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи дійсно міститься Розпорядження на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття о/р на прилад обліку питної води, що йде на підігрів, у якому вказано: належність бойлера: власний , проте номер лічильника вказаний не № 05052534 MWN - NK 50, як зазначає скаржник, а №WPD 50 №9530099 (том 1, а.с. 35).

При цьому, як уже зазначалося вище, розраховуючи суму заборгованості, у тому числі по коду 4-50629 (особовий рахунок 333-23), позивач посилався на акти зняття показань з приладів обліку, серед яких відсутній прилад обліку №WPD 50 №9530099.

Отже, позовні вимоги у цій частині є недоведеними також і з огляду на вищевикладене.

Крім того, як вірно наголосив суд першої інстанції, Договір між позивачем та відповідачем від 18.06.1997 №04510/4-14 на послуги водопостачання та водовідведення не регулює відносини між позивачем та відповідачем з приводу постачання відповідачу холодної води для виготовлення гарячої та сплати її споживчої вартості за приладом обліку, встановленому на водопровідному вводі до бойлеру, якому присвоєно абонентський номер 4-50629. Зміни до договору сторонами не вносились.

Таким чином, за висновком суду, позивач не надав обґрунтованих доказів, що підтверджують факт користування послугами з водопостачання та водовідведення та їх об`єми, тощо, а наявні в матеріалах справи акти не можуть вважатися належними, достовірними та допустимими доказами у справі.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача заявленої суми основного боргу.

У свою чергу, враховуючи відсутність підстав для стягнення із відповідача основної заборгованості, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, 3% річних, штрафу та пені за порушення зобов`язань за Договором також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, та прийняв законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо долучених відповідачем до заперечень на апеляційну скаргу доказів, а саме копії листа ПрАТ АК Київодоканал №2460/8/8/02-20 від 03.03.2020 та копії Договору №0420103 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 24.11.2017, укладеного між ПАТ Київенерго та ЖБК Вища школа №2 , колегія суддів зазначає, що останні не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду апеляційної інстанції неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У свою чергу, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, колегія суддів наголошує, що за змістом частин 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, долучені відповідачем до заперечень на апеляційну скаргу докази не засвідчені у встановленому законом порядку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин, решту аргументів сторін, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Позивачем у даній справі не доведено порушення його прав та законних інтересів зі сторони відповідача.

Заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки останні не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/8990/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2020 у справі №910/8990/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/8990/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 21.05.2020 після виходу судді Скрипки І.М. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка