Постанова

від 21.05.2020 по справі 903/20/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Справа № 903/20/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Юрчук М.І.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" на рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Приватного підприємства "Олвін Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет"

про стягнення 51246,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20 частково задоволено позов Приватного підприємства "Олвін Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" про стягнення 51246,38 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" (вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, 43010, код ЄДРПОУ 42663493) на користь Приватного підприємства "Олвін Плюс" (вул. Кравчука, буд 46Д/13, м. Луцьк, 43026, ЄДРПОУ 37258903) 47746 грн. 38 коп. основного боргу, 1958 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору, 4000 грн. 00 коп. витрат на правову (правничу) допомогу, а всього: 53704 грн. 82 коп. (п`ятдесят три тисячі сімсот чотири грн. 82 коп.). Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 3500 грн. 00 коп . закрито.

Вказане рішення мотивоване тим, що заборгованість відповідача за поставлений товар та надані послуги становить 47746 грн. 38 коп. (з врахуванням часткової оплати 27 січня 2020 року), підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу статті 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20 та ухвалити нове, яким відмовити Приватному підприємству "Олвін Плюс" у задоволенні позовних вимог повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що позивачем не подано замовлень покупця. Зазначене доводить той факт, що покупець не замовляв продукцію, сторони не узгоджували номенклатуру, умови поставки та ціну продукції саме по договору №0104209. Надані позивачем видаткові накладні відповідають вимогам закону, разом з тим оформлені не на виконання умов договору, оскільки не містять реквізитів договору (назва, номер, дата). Як підстава замовлення товару, у видаткових накладних зазначені рахунки-фактури. Надані позивачем рахунки-фактури також не містять реквізитів договору. Відсутність замовлень покупця, які передбачені умовами договору, а також оформлення видаткових накладних без посилання на реквізити договору, підтверджують той факт, що поставка товару згідно видаткових накладних відбувалась не на підставі договору №0104209, а здійснювалась на підставі окремих попередніх домовленостей сторін. Крім того, позивачем не подано замовлень покупця, а також доказів узгодження між сторонами ескізу дизайну згідно договору про надання послуг №01042019-П від 01 квітня 2019 року.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що звернення позивача до суду за примусовим стягненням заборгованості є передчасним, оскільки відсутні докази, які підтверджують факт звернення до відповідача з вимогою про здійснення оплати за отриманий товар (надані послуги) у відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 березня 2020 року у справі №903/20/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вест Петрол Маркет" на рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2020 року на підставі розпорядження №01-04/182 від 20 травня 2020 року керівника апарату, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №903/20/20 - Демидюк О.О. у період з 18 травня 2020 року по 31 травня 2020 року включно, для розгляду справи №903/20/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк О.О., суддя Юрчук М.І.

Згідно з частиною 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

У ході апеляційного розгляду даної справи Північно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 квітня 2019 року між Приватним підприємством "Олвін Плюс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" (покупець) укладено договір поставки №0104209 /а.с.9-11/.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору поставки №01042019 від 01 квітня 2019 року.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.5, 3.1, 4.3, 5.1, 6.7, 12.1 договору позивач зобов`язався передати у власність відповідачу продукцію, а відповідач - прийняти та оплатити в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною договору. Під додатками до договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгодженні постачальником замовника покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються постачальником. Всі додатки до даного договору становлять невід`ємну частину договору. Предметом поставки є продукція, а саме світлодіодна продукція та інші світлодіодні прилади чи компоненти до неї та інша продукція. Загальна вартість договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами цього договору. Поставка товарів здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого покупцем та схваленого постачальником замовлення на поставку продукції, або/чи відповідного додатку. Одночасно з передачею кожної партії продукції постачальник передає покупцеві наступні документи: один екземпляр товарно-транспортної накладної чи/або накладної на відпуск товару; один екземпляр податкової накладної; один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію продукції. Право власності на товар та всі ризики випадкової загибелі товару переходять до покупця в момент фактичної передачі продукції постачальником покупцю або перевізнику. Оплата за партію Продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється 100% оплати за рахунком-фактурою протягом 10 (десяти) календарних днів, після дати виписки рахунка-фактури. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками сторін і діє протягом одного року.

Крім того, 01 квітня 2019 року між позивачем (виконавець) і відповідачем (замовник) було укладено договір про надання послуг №01042019-П /а.с. 12-13/.

Згідно пунктів 1.1, 4.2, 4.3, 5.1, 9.1 договору послуг замовник доручає, а виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі на власний ризик, своїми силами та засобами надати послуги з виготовлення, встановлення чи переобладнання (з використанням світлодіодних елементів) логотипів чи інших світлодіодних приладів чи компонентів до них, згідно з замовленням, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість готової продукції. Загальна вартість договору складається з вартості всіх наданих послуг, виконаних "Виконавцем" за договором згідно виставлених актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100% вартості робіт протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється за актом, який підписується представниками сторін. Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками сторін та діє протягом одного року.

Договори не були предметом судового розгляду, докази про їх розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинними на день розгляду справи.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що на виконання умов договору поставки №01042019 та договору про надання послуг №01042019-П позивачем було поставлено товар та надано послуги відповідачу на суму 64146 грн. 38 коп., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000449 від 24 травня 2019 року на суму 15400 грн. 00 коп., №РН-0000433 від 15 травня 2019 року на суму 4500 грн. 00 коп., №РН-0000455 від 28 травня 2019 року на суму 5280 грн. 00 коп., №РН-0000466 від 31 травня 2019 року на суму 18768 грн. 00 коп., РН-0000491 від 10 червня 2019 року на суму 2950 грн. 00 коп., №РН-0000493 від 10 червня 2019 року на суму 1320 грн. 00 коп., РН-0000515 від 21 червня 2019 року на суму 2500 грн. 00 коп. (накладні містять відмітку відповідача про отримання товару) та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000029 від 24 травня 2019 року на суму 12428 грн. 32 коп., №ОУ-0000052 від 21 червня 2019 року на суму 1000 грн. 00 коп. /а.с. 14-29/.

Оплату відповідач провів частково на суму 12900 грн. 00 коп., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361, рахунок 361 /а.с. 30-37/. На день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 51 246 грн. 38 коп.

Відповідні обставини сторонами у суді першої інстанції не заперечувалися.

Згідно із статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 4.3 договору поставки одночасно з передачею кожної партії продукції постачальник передає покупцеві наступні документи: один екземпляр товарно-транспортної накладної чи/або накладної на відпуск товару; один екземпляр податкової накладної; один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію продукції.

Оплата за партію продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця, здійснюється 100% оплати за рахунком-фактурою протягом 10 (десяти) календарних днів після дати виписки рахунка-фактури (пункт 6.7 договору).

Рахунки-фактури долучені до матеріалів справи /а.с. 14, 17, 19, 21, 23, 25, 27/, отримання їх відповідач не заперечував як в суді першої так і апеляційної інстанції. Посилання на рахунки є в платіжних дорученнях відповідача.

Згідно пункту 4.3 договору про надання послуг оплата виконаних робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Виконавця" 100% вартості робіт протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт. Акти виконаних робіт (надання послуг) підписані сторонами.

В період розгляду справи судом першої інстанції відповідач частково сплатив борг в сумі 3500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2060 від 27 січня 2020 року /а.с. 57/.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, місцевим судом правомірно закрито провадження у справі щодо стягнення основного боргу в сумі 3500 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що заборгованість відповідача за поставлений товар та надані послуги становить 47746 грн. 38 коп. (з врахуванням часткової оплати 27 січня 2020 року), підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що відсутність замовлень ТОВ "Вест Петрол Маркет" доводить той факт, що покупець не замовляв продукцію та не погоджував надання послуг, оскільки матеріали справи не містять, а скаржник не надав належних та допустимих доказів виконання своїх зобов`язань за договорами та сплати коштів за поставлений товар та надані послуги у повному обсязі, як не надав він і доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо товару або накладних на повернення товару. Більше того, відповідач не заперечував факту отримання товару та надання послуг згідно видаткових накладних та актів здачі-прийняття робіт, що залишилися неоплаченими.

Статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення товару в повному обсязі, за видатковими накладними, а відсутність замовлень на поставку продукції не може заперечувати факт здійснення господарської операції та бути підставою для звільнення від обов`язку оплатити товар, за наявності видаткових накладних, які підписані без зауважень та оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Щодо доводів апелянта про те, що надані позивачем видаткові накладні, рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт оформлені не на виконання умов договорів, оскільки не містять реквізитів договору (назва, номер, дата), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції не подавав, договірні відносини не заперечував. У листі вих.№133 від 10 лютого 2020 року поданому до місцевого суду зазначив про часткове закриття суми заборгованості, що свідчить про визнання боргу.

Платіжним дорученням №2060 від 27 січня 2020 року ТОВ "Вест Петрол Маркет" було сплачено на користь ПП "Олвін Плюс" 3500 грн. з призначенням платежу: "оплата за світлодіодну збірку і джерело живлення та монтаж світильників і блоків живлення згідно рахунку №СФ-0000475 в зг. дог. 01042019/6 від 01.04.19 ПДВ 583,34", що свідчить про визнання відповідачем своїх зобов`язань за договорами та самих договірних відносин.

Разом з тим, наявність або відсутність письмових договір на суть спору не впливає. Відповідач не заперечує про наявність отриманих них рахунків-фактури №СФ-0000375 від 14 травня 2019 року, №СФ-0000388 від 15 травня 2019 року, №СФ-0000416 від 27 травня 2019 року, №СФ-0000429 від 31 травня 2019 року, №СФ-0000452 від 10 червня 2019 року, №СФ-0000454 від 10 червня 2019 року, №СФ-0000475 від 21 червня 2019 року в яких вказані строки оплати, що у разі відсутності укладених договорів свідчить про дотримання вимог статті 530 Цивільного кодексу України щодо строків оплати.

Крім того, у суді першої інстанції позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 5000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №005 від 14 січня 2020 року щодо підготовки позовної заяви про стягнення з ТОВ "Вест Петрол Маркет" 51246 грн. 38 коп. боргу і здійснення представництва у даній господарській справі, підписаний між Приватним підприємством "Олвін Плюс" та адвокатським об`єднанням "Правовий стандарт", згідно якого розмір оплати за надану правову (правничу) допомогу становить 5000 грн. 00 коп.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №582, ордер на надання правової допомоги серія ВЛ №000054435 від 14 січня 2020 року; попередній розрахунок витрат, пов`язаних з наданням послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги №005 від 14 січня 2020 року, платіжне доручення №4468 від 14 січня 2020 року на суму 5000 грн. 00 коп. з призначенням платежу "за надання правової (правничої) допомоги згідно договору №005 від 14 січня 2020 року /а.с. 38-42/.

Згідно попереднього розрахунку позивача нараховано 5000 грн. витрат на правову (правничу) допомогу, в т.ч. 1 000 грн. 00 коп. за участь в судових засіданнях в суді першої інстанції.

З огляду на те, що розгляд справи у суді першої інстанції здійснювався у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Петрол Маркет" на рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Волинської області від 21 лютого 2020 року у справі №903/20/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №903/20/20 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.