Постанова

від 20.05.2020 по справі 918/881/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року Справа №918/881/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Саврій В.А.,

суддя Коломис В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Марічка" на рішення Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2020 року, суддя Заголдна Я.В., м.Рівне, повний текст складено 21 лютого 2020 року, у справі

за позовом Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Фермерського господарства "Марічка"

про стягнення 17 208,87 грн.

Заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2019 року, Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до ФГ "Марічка", у якому просить стягнути з відповідача 17 208,87 грн. збитків -завданих внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

19 лютого 2020 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов Державної екологічної інспекції Поліського округу до ФГ "Марічка" про стягнення 17 208,87 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 17 208,87 грн., а також 1921,00 грн. - судового збору.

ФГ "Марічка", у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не врахував, доводи ФГ "Марічка" про те, що квартал 1 виділу 41, де Державною екологічною інспекцією Поліського округу було зафіксовано правопорушення, розташований на земельній ділянці, що належить відповідачу, а відтак і розташований на цій земельній ділянці ліс, в силу ст. 12 Лісового кодексу, теж належить на праві власності саме ФГ "Марічка", тому господарство на власний розсуд могло розпорядження своєю власністю.

Державна екологічна інспекція Поліського округу у своєму відзиві вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки у відповідності до ст. 14 Лісового кодексу України та Статуту ФГ "Марічка", відповідач являється лісокористувачем, на якого покладено обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, а також вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та користуватися земельними ділянками лісового фонду способами, які б забезпечували збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів.

На території ФГ "Марічка" мають місце незаконні порубки лісу, які не виявлялись ФГ "Марічка", до лісопорушників не застосовувались заходи адміністративного впливу, не складались акти огляду місця вчинення порушення лісового законодавства.

Вищевказані порушення інспекцією були зафіксовані та відображені в акті перевірки №259 від 29 березня 2019 року з поміткою отримувача - директора ФГ "Марічка": "Зауважень до акту не маю". Заперечень до акту первевірки №259 від 29 березня 2019 року на адресу Державної екологічної інспекції Поліського округу від ФГ "Марічка" не надходило.

30 березня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ФГ "Марічка" та призначено розглядати її без виклику сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами через те, ціна позову складає менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, встановлено позивачу строк у 10 днів з дня отримання даної ухвали, протягом якого може бути подано письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Державна екологічна інспекція Поліського округу, згідно ст. 165 ГПК України, скористалась своїм правом на подання відзиву, у строк встановлений ухвалою від 30 березня 2020 року та 10 квітня надіслала відзив на адресу суду і ФГ "Марічка".

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

23 травня 2005 року, ФГ "Марічка" було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №043998 площею 4,99 га для ведення лісового господарства. (а.с.47)

17 червня 2016 року, рішенням Рівненської обласної ради №230 ФГ "Марічка" було надано в користування терміном до 16 червня 2014 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 3181,9 га, у т.ч.: лісові угіддя - 1693 га, польові - 1412,0 га, водно-болотні - 62,0 га. Надання в користування мисливських угідь погоджено з власниками та користувачами земельних ділянок.

01 березня 2019 року, Державною екологічною інспекцією Поліського округу (далі по тексту - Інспекція) винесено повідомлення №202/2/03.6-08/19 про проведення у термін з 18 по 29 березня 2019 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ФГ "Марічка" (а.с.14).

14 березня 2019 року, Інспекцією було видано наказ №14-П "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)", згідно п.2 якого наказано Управлінню державного екологічного нагляду (контролю) у Рівненській області здійснити планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, ФГ "Марічка". (т.1, а.с.15)

14 березня 2019 року, на підставі наказу №14-П, Інспекцією було видано направлення №87/2 на проведення планової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ФГ "Марічка", яку було проведено в період з 18 по 29 березня 2019 року.

Перевірка проводилась відповідно до ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч.4 ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції Поліського округу на 2019 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції Поліського округу №262 від 30 листопада 2018 року.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ФГ "Марічка" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією Поліського округу складено акт №259 з описом виявлених порушень. (а.с.17-20)

Як вбачається із акту №259, в ході проведеної перевірки було встановлено факт незаконної рубки без лісорубного квитка - за межею відведеної земельної ділянки суцільної санітарної рубки (в кварталі 1 виділ 42) в кварталі 1 виділі 41 - незаконна порубка 14 сухостійних дерев сосни, діаметрами дерев у корі біля шийки кореня 17 см - 4 шт.; 19 см - 3 шт.; 23 см - 1 шт.; 26 см. - 1 шт.; 27 см - 1 шт.; 28 см - 1 шт.; 29 см - 2 шт.; 30 см - 1 шт., а також залишення на ділянці в кв. 1 виділі 42 недорубу в кількості 14 дерев сосни, правова відповідальність за вказані правопорушення: ч.2 ст. 19, ст. 69 Лісового кодексу України.

Примірник акту №259 на 35 сторінках отримано головою ФГ "Марічка" В.В.Свинарським 29 березня 2019 року.

У розділі VIII (пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та цього Акта) вказаного акту присутній напис "Зауважень до акту не маю, 29 березня 2019 року, В.Свинарський, підпис".

У розділі VI (опис виявлених порушень) за вищевказані порушення, передбачені ч.2 ст. 19, ст. 69 Лісового кодексу, визначено розмір шкоди, заподіяної лісу - 17 208,87 грн.

29 березня 2019 року, Інспекцією стосовно ФГ "Марічка" було винесено припис №259, у якому було приписано до 29 травня 2019 року виконати його вимоги стосовно додержання ФГ "Марічка" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. (а.с.22)

29 березня 2019 року, постановою Інспекції №573-36 про накладення адміністративного стягнення було накладено адмінінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. на голову ФГ "Марічка" Свинарського В.В. за вчинення порушення ст. 105 Лісового кодексу України у зв`язку з тим, що останній, зокрема, не забезпечив охорону лісу в кварталі 1 виділі 41, належному ФГ "Марічка" від незаконної рубки 14 сухостійних дерев сосни. (а.с.24)

02 квітня 2019 року, Свинарський В .В. , на виконання постанови Інспекції №573-36, добровільно сплатив 850,00 грн. - штрафу. (а.с.25)

04 червня 2019 року, Інспекція звернулась до ФГ "Марічка" з претензією №85-3.7 про відшкодування збитків завданих державі у розмірі 17 208,87 грн., у якій зазначила, що обрахування розміру шкоди заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев ФГ "Марічка" проведено відповідно до додатку №1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами". (а.с.21-22)

Оскільки, відповідач в добровільному порядку не відшкодував шкоду заподіяну навколишньому середовищу, 09 грудня 2019 року, Державна екологічна інспекція Поліського округу звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до ФГ "Марічка", у якому просить стягнути з відповідача 17 208,87 грн. -збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища. (а.с.5-10)

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Інспекцією в період з 18 по 29 березня 2019 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ФГ "Марічка", під час якої виявлено факт незаконного вирубування дерев без лісорубного квитка - за межею відведеної земельної ділянки суцільної санітарної рубки, на земельній ділянці, яка належить відповідачу та знаходиться на території Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, про що складено відповідний акт.

19 лютого 2020 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов Державної екологічної інспекції Поліського округу до ФГ "Марічка" про стягнення 17 208,87 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 17 208,87 грн., а також 1921,00 грн. - судового збору. (а.с.66-73)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювач шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Згідно з ч.1 ст. 69 ЛК України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Як встановлено з матеріалів справи, 23 травня 2005 року для ведення лісового господарства ФГ "Марічка" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №043998 площею 4,99 га.

Згідно ст. 10 Лісового кодексу України, ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно п.5 ч.1 ст. 64 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 ЛК України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом п.5 ч.2 ст. 105 ЛК України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 ЛК України, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Відповідно до ч.4 ст. 68 вказаного Закону, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" закріплені економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ч.1 ст. 69 наведеного вище Закону).

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Отже, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Такого правового висновку притримується Верховний Суд у постанові від 09 листопада 2018 року (справа №909/912/17).

Заперечуючи право Інспекції на стягнення збитків за порушення, зазначені у Акті №259 від 29 березня 2019 року, відповідач посилається на те, що він є власником земельної ділянки, а відтак і лісу, розташованого на ній у відповідності до ст. 10 Лісового кодексу України.

Проте, ФГ "Марічка" не врахувало вищевикладених висновків, а також те, що права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, а збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону (ст. 24 ЛК України). Використання ж природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог. (ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно з ч.5 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Пунктом 2 ч.2 ст. 14 ЛК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Поліського округу була проведена перевірка додержання відповідачем вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, в ході якої було встановлено факт незаконної рубки без лісорубного квитка - за межею відведеної земельної ділянки суцільної санітарної рубки в кварталі 1 виділі 41 - незаконна порубка 14 сухостійних дерев сосни та за наслідками якої було складено Акт №259 від 29 березня 2019 року, в якому зафіксовано факт незаконної порубки дерев у кварталі 1 виділу 41 на земельній ділянці, що належить ФГ "Марічка", розмір матеріальної шкоди, завданої лісу внаслідок незаконної рубки склав 17 208,87 грн.

Правова відповідальність за вказані правопорушення передбачена ч.2 ст. 19, ст. 69 Лісового кодексу України.

Обрахування розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев ФГ "Марічка" позивачем проведено відповідно до додатку №1 та Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами", розмір шкоди, завданої незаконною рубкою дерев лісового фонду відповідача становить 17 208,87 грн., внаслідок чого державі завдано істотної шкоди.

Факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого лісу завдано шкоду, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом №259 від 29 березня 2019 року, який був підписаний головою ФГ "Марічка" Свинарським В.В. без зауважень та подальшого його оскарження, отже є чинним на час вирішення спору.

У вищевказаному акті перевірки також відображено дані щодо виду незаконно зрубаних дерев, діаметри пнів дерев в корі біля шийки кореня і встановлено категорію придатності дерев, а також квартал та виділ, де було виявлено незаконну рубку дерев.

Більше того, голова ФГ "Марічка" поніс відповідальність за вчинення порушення ст. 105 Лісового кодексу України на підставі постанови Державної екологічної інспекції Поліського округу від 29 березня 2019 року, добровільно сплатив штраф, накладений цією постановою за незабезпечення охорони вищевказаної земельної ділянки.

Отже, будучи власником земельної ділянки, на якій здійснено незаконну порубку дерев у кварталі 1 виділу 41, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме ФГ "Марічка" не забезпечило охорону і збереження закріплених за ним лісів, допустило їх самовільну порубку без спеціального дозволу - лісорубного квитка або лісового квитка, що виявлено за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання ФГ "Марічка" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державною екологічною інспекцією Поліського округу та про що складено акт №259 з описом виявлених порушень.

Таке порушення вимог лісового законодавства відповідачем призвело до незаконної порубки лісу на території лісового фонду ФГ "Марічка", тому наявність права власності на земельну ділянку не звільняє відповідача від обов`язку дотримання лісового законодавства, а відтак і допущення незаконної рубки лісу у кварталі 1 виділу 41 земельної ділянки, що належить ФГ "Марічка" на праві власності, є підставою для стягнення з нього збитків, завданих навколишньому природному середовищу у розмірі 17 208,87 грн. (розмір шкоди у вигляді втрати чи знищення дерев був правомірно, у відповідності до вимог постанови КМУ №665 від 23 липня 2008 року, визначений позивачем).

Що ж до права звернення з даним позовом саме Державної екологічної інспекції Поліського округу та стягнення коштів до державного бюджету, то слід зазначити, що відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок, зокрема, і частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

На підставі абз.3 ч.1 ст. 89 ЛК України охорону і захист лісів на території України здійснюють, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Державна екологічна інспекція Поліського округу діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України №257 від 27 листопада 2018 року, згідно з яким Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції, який діє у її складі та їй підпорядковується.

Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 19 лютого 2020 року у справі №918/881/19 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Марічка" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на підставі п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

Матеріали справи №918/881/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.