Постанова

від 21.05.2020 по справі 905/2004/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Справа № 905/2004/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

без виклику сторін

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» , м.Маріуполь, Донецька область (вх. №993 Д/2)

на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 (суддя - Харакоз К.С., ухвалене в м. Харків о 15:40 год., повний текст складено 12.03.2020),

у справі №905/2004/19

за позовом: Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» , м.Київ, в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» , с.Рівнопіль, Волноваський район, Донецька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» , м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості в сумі 108247,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення заборгованості в сумі 108247,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту укладання між сторонами договору про постачання електричної енергії від 28.11.2018, та до 31.05.2019 позивачем, як споживачем, згідно умов договору за поставлену електричну енергію було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 1913701,36 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за весь період постачання. Постачальником, згідно рахунків та актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) нараховано за поставку електричної енергії суму у розмірі 1805453,95 грн. Залишок коштів, перерахованих позивачем за договором, не покритих поставкою електричної енергією за договором, складає 108247,41грн., та підлягає поверненню відповідачем.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 позовні вимоги Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» , м.Київ, в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі електричні послуги" на користь Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» грошові кошти в сумі 108247,41 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі електричні послуги" обліковується заборгованість у вигляді переплати на суму 108247,39 грн.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги відповідача щодо стягнення 3 % річних, пені на суму грошових зобов`язань по сплаті рахунків на попередню оплату за електроенергію та штраф за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого обсягу споживання за січень, відповідно до ст. 601 ЦК України, не можуть бути зараховані як зустрічні, оскільки між сторонами існує неузгодженість щодо заявленого відповідачем зустрічного зобов`язання, відтак, відсутня безспірність заявлених відповідачем зустрічних вимог.

Крім того, питання про стягнення відповідачем з позивача штрафу за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання, 3% річних та пені не є предметом розгляду даної справитому підлягає вирішенню в судовому порядку шляхом звернення з окремим позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що він своєчасно та в повному обсязі виконував свої зобов`язання за договором, однак позивач неналежно виконував свої зобов`язання та порушував терміни оплати наданих рахунків на попередню оплату за період лютий-травень 2019 року. У зв`язку з вищенаведеним, відповідач нарахував позивачу 3% річних, пеню та штрафні санкції. Зазначає, що у позивача утворилася дебіторська заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» в загальному розмірі 193682,01 грн., яка ним не була сплачена.

Апелянт посилається на те, що відповідач у відповідності до ст.601 ЦК України, ст.ст. 202, 203 ГК України, здійснив зарахування зустрічних однорідних позовних вимог, про що повідомив позивача заявою за вих.№29/3037, в якій зазначив про те, що в результаті заліку, заборгованість ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» перед позивачем за повернення надлишку коштів за договором постачання електричної енергії №39 в сумі 108247,39 грн. є повністю погашеною, а зобов`язання на зазначену суму є припиненими, а заборгованість позивача перед відповідачем по сплаті пені, 3% річних в загальній сумі 193682,01 грн. є частково погашеними на суму 108247,39 грн.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою дію одностороннього правочину, оформленого заявою №29/3037 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.09.2019.

Скаржник зазначає, що заява відповідача про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, презумпція чинності якого визначена законом (ст.204 ЦК України) і який в судовому порядку недійсним не визнавався.

Як зобов`язання відповідача перед позивачем щодо сплати вартості поставленого товару, так і зобов`язання позивача перед відповідачем щодо сплати неустойки та щодо яких було здійснено зарахування, мають грошовий характер, тобто є однорідними, крім того, вони є зустрічними, строк виконання за ними настав.

Ні договором між позивачем та відповідачем, ні законом текстуально не визначена неможливість зустрічного зарахування вимог по сплаті неустойки та по сплаті вартості поставленого товару.

Відповідач зазначає, що позивач не зробив жодних посилань на обставину, яка робить вимогу відповідача про сплату неустойки непридатною до зарахування та, всупереч ст. 74 ГПК України, не надав жодних доказів в підтвердження існування такої обставини, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Апелянт вважає, що викладені в апеляційній скарзі обставини свідчать про те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права: ст.ст. 7, 73, 86, 91, 236, 237 ГПК України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» вважає рішення суду першої інстанції від 02.03.2020 законним, обгрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам та чинному законодавству, а тому скасуванню не підлягає.

Позивач не погоджується з твердженнями відповідача про наявність у Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» » в особі Філії «Донецька птахофабрика» заборгованості у розмірі 193683,01 грн., заявлені ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог вимоги хоч і мають грошовий характер, але зобов`язання зі сплати пені та штрафу не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення основного зобов`язання, тому суперечить правилам, встановленим ст. 601 ЦК України, відтак заявлені грошові вимоги не можуть бути зараховані, як зустрічні. Крім того, зарахування зустрічних вимог можливе лише у разі відсутності між сторонами спору щодо наявності підстав і розміру цих нарахувань та встановленого розміру борговий зобов`язань, тобто їх розмір повинен бути безспірним, а наявність заперечень іншої сторони виключає проведення зарахування у добровільному порядку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 розглядається без повідомлення учасників справи.

Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення учасників справи від сторін не надходили.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.11.2018 року між Приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес» , м.Київ, в особі Філії «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (Споживач) (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (Постачальник) (далі - Відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №14 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, «цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору» .

Згідно з п. 2.1 Договору, «Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору» .

Відповідно до п. 5.1 зазначеного Договору, «Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є невід`ємним додатком 2 до цього Договору» .

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні відповідно до п. 5.5 Договору.

Порядок оплати визначено у п. 4 комерційної пропозиції, згідно якого оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за узгодженим графіком:

Не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 40% від заявленого обсягу;

Не пізніше ніж на 5-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу;

Не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 30 % від заявленого обсягу; з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Обсяг попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозованого на відповідний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п. 1 комерційної пропозиції. Для цілей визначення обсягу попередньої оплати у разі відсутності фактичних Цоср та ОРЦ за попередній період, може використовуватися значення Цоср та ОРЦ за останній період, в який ці показники були визначені (п. 4.2 Договору).

Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору, «Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією» .

Відповідно до умов заяви-приєднання, початок постачання електричної енергії з січня 2019, але не раніше наступного дня, за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією обраною Споживачем. Розрахунковим вважається період з 00:00 годин 01 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначається в заяві-приєднанні.

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.6 Договору).

Відповідно до п. 13.1. договору, договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань.

Договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору та оплати рахунку, визначеного в п.5.1. комерційної пропозиції. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п.п.10.1., 10.2. додатку 2).

Згідно з п.13.5. договору дія договору припиняється у разі зміни електропостачальника.

Розділом 10 договору сторони узгодили порядок зміни електропостачальника, зокрема п.10.1. передбачено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником та повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції.

За умовами п.п. 10.2., 10.3. договору протягом 14 календарних днів після зміни постачальника, споживач може ініціювати процедуру переходу до іншого енергопостачальника. В такому випадку споживач повинен повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції. Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.

Пункт 10.4. додатку 2 до договору передбачає, що за умови дострокового припинення (розірвання) договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику штрафні санкції зазначені в п.9 комерційної пропозиції, чи за іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору, а також додатковий розрахунок за результатами минулих розрахункових періодів, в якому буде враховано відхилення прогнозних від фактичних значень, щодо ціни та обсягів споживання.

Пунктом 13.3. договору передбачено, що за умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору.

Згідно з положеннями п.9.1. додатку 2 до договору у випадку неповідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору споживачем, споживач сплачує штраф у розмірі подвійної вартості електричної енергії, заявленої споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору та зазначеної в додатку №4 до договору "Прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу".

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач продав електричну енергію Позивачу на суму 1805463,95 грн. (т.1, а.с. 93-97).

Відповідно до підписаних з обох сторін Актів-передавання товарної продукції (електроенергії) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» та Філією «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» : за січень 2019 року кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 156181 кВт/год на суму 458611,76 грн.; за лютий 2019 року кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 136076 кВт/год на суму 401544,50 грн., за березень 2019 року кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 113873 кВт/год на суму 339640,35 грн.; за квітень 2019 року кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 100058 кВт/год на суму 296305,36 грн.; за травень 2019 року кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за вищенаведеними показниками приладів обліку - 102368 кВт/год на суму 309352,00 грн. (т.1, а.с. 85-92).

З вищенаведеного вбачається та відповідачем не заперечується, що на особовому рахунку Споживача залишилися грошові кошти в розмірі 108247,41 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.

01.06.2019 Філія «Донецька птахофабрика» Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» шляхом укладання нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником змінила постачальника електричної енергії з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-НВ» , про що повідомила відповідача листом №21 від 06.05.2019 (т.1, а.с. 67).

Вищенаведене свідчить, що Договір №39 від 28.11.2018 припинив свою дію з 01.06.2019.

Відповідно до п. 13.6 Договору, «якщо у разі розірвання цього Договору за ініціативою Постачальника або Споживача та після здійснення остаточного розрахунку між сторонами на особовому рахунку Споживача залишились кошти, сплачені у якості попередньої оплати або забезпечення виконання зобов`язань, ці кошти за заявою Споживача перераховуються на його банківський рахунок» .

Згідно з п. 4.3 Комерційної пропозиції, «Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії» .

Листом №50 від 16.08.2019 Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» з вимогою повернути кошту у розмірі 108247,39 грн., перераховані відповідачу як передплату.

Лист №50 від 16.08.2019 отриманий відповідачем 23.08.2019, про що свідчить відбиток штемпеля на листі (т.1, а.с. 68).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» листом №1/2790 від 05.09.2019 повідомило позивача, що в порядку п.8.2 Додатку 2 до договору за підсумками розрахункового періоду до споживача застосований штраф у розмірі вартості величин обсягу, що перевищує 5% відхилення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання, який складає 183154,12 грн. за період з січня 2019 по травень 2019.

До вказаного листа додані рахунки по штрафним санкціям (т.1, а.с. 99-104).

З наявного в матеріалах справи листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» №26/2806 від 09.09.2019 вбачається, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем за договором №39 від 28.11.2018 у сумі 108247,39 грн., однак, враховуючи відхилення від прогнозованих величин нарахував штраф в розмірі 183154,12 грн., пеню в розмірі 9714,50грн., 3% річних в розмірі 813,39 грн. До листа також додані рахунки на сплату штрафних санкцій за несвоєчасну сплату рахунків (т.1, а.с. 105-106).

Позивач у відповіді на лист відповідача №26/2806 від 09.09.2019 зазначив про безпідставність нарахування штрафних санкцій та проведення коригування, оскільки листи відповідача №1/2790 від 05.09.2019 та №26/2806 від 09.09.2019 направлені позивачу вже після розірвання договору №39 від 28.11.2018 (т.1, а.с. 108-109).

В заяві від 27.09.2019 №29/3037 відповідач повідомив позивача про припинення зобов`язання щодо повернення надлишку коштів за договором постачання електричної енергії №39 від 28.11.2018 перед позивачем в сумі 108247,39 грн. шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог по оплаті боргу, що складається з сум пені, 3 % річних та штрафу за перевищення 5% відхилення від прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за договором (т.1, а.с. 147).

Позивач за текстом позовної заяви зазначає, що на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість у вигляді переплати на суму 108247,39 грн. (переплата за електроенергію із розрахунку: 1913701,36грн. (сума сплаченої електроенергії) - 1805463,95 грн. (сума за фактично спожиту електроенергію).

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії споживачу від 28.11.2018 №39 є договором енергопостачання.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Між сторонами, відповідно до приписів ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, укладено публічний договір приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі по тексту - Правила) та є однаковими для усіх споживачів.

Пунктом 6.1.1. Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником.

Пунктом 6.1.3. Правил передбачено, що зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу.

Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії споживачу з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору.

Договір про постачання електричної енергії споживачу від 28.11.2018 №39 укладено строком на 1 рік, та набирає чинності з моменту погодження споживачем заяви-приєднання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, скориставшись наданим йому правом, на виконання умов Договору та норм ПРРЕЕ, направив на адресу Відповідача лист №21 від 06.05.2019 з повідомленням про наміри з 01.06.2019 змінити постачальника електричної енергії, який було отримано відповідачем 08.05.2019. за вх.№ 3549 (т.1, а.с. 67).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено та відповідачем не заперечується, що залишок коштів, перерахованих позивачем за договором №39 від 28.11.2018 та не покритих поставкою електричної енергії, становить 108247,41 грн., які відповідач у добровільному порядку не повернув.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Наявні в матеріалах справи листи відповідача підтверджують наявність заборгованості суб`єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості.

Факт здійснення господарських операцій між Сторонами Договору №39 від 28.11.2018 у спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за спожиту електричну енергію, платіжними дорученнями, актами приймання-передавання товарної продукції.

Згідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.06.2019 Договір №39 від 28.11.2018 припинив свою дію.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За приписами частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки з 01.06.2019 Договір №39 від 28.11.2018 припинив свою дію, то Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» позбавлено обов`язку та права на постачання електричної енергії позивачу.

Враховуючи, що позивач сплатив відповідачу надлишкові кошти у сумі 108247,39 грн. на підставі договору, який припинив свою дію 01.06.2019, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позивачу грошової суми 108247,41 грн., сплаченої за непоставлену електроенергію у заявленій у позові сумі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у відзиві на позов та за текстом апеляційної скарги посилається на припинення заборгованості з 27.09.2019 за результатами зарахування зустрічних однорідних вимог та відсутністю підстав для повернення позивачу переплачених коштів.

Відповідач посилався пункт 10.4 Додатку 2 до договору, яким сторони погодили, що за умови дострокового припинення (розірвання) Договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штрафні санкції зазначені в п.9 Комерційної пропозиції, чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору.

Пінктом 7.2 Додатку 2 до договору сторони погодили, що у разі відхилення Споживача від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання, споживач оплачує штраф у розмірі вартості обсягу на який відбулось перевищення.

Відповідач на підставі п.7.2 Додатку 2 до договору нарахував Позивачу штрафні санкції за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого обсягу споживання, а саме: за січень 2019 року, та за період березень - травень 2019 року у загальному розмірі 183154,12грн. Відповідні рахунки на сплату штрафних санкцій були направлені позивачу разом із листом №1/2790 від 05.09.2019 (т.1, а.с. 100-103).

На підставі п.4.17 ПРРЕЕ та ст.625 ЦК України відповідач також нарахував Позивачу:

3% річних за період з 06.02.2019 по 14.05.2019 року за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті рахунків на попередню оплату за електроенергію, а саме: за період лютий - травень 2019 року - в розмірі 813,39 грн.;

пеню з 06.02.2019 по 14.05.2019 у розмірі 9 714,50грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті рахунків на попередню оплату за електроенергію за період лютий - травень 2019 року.

Згідно з п.5.7. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку оформленого Споживачем.

Відповідач звернувся до позивача з листом за вих. № 26/2806 від 09.09.2019, до якого було додано розрахунок 3% річних та пені.

Відповідач посилається на те, що його зобов`язання перед позивачем за договором №39 від 28.11.2018 в сумі 108247,39грн. припинено з 27.09.2019 року, у зв`язку з проведенням заліку зустрічної однорідної вимоги у відповідності до приписів ст. 601 ЦК України, ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України. Разом з тим, заборгованість позивача перед ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в сумі 193682,01грн., з яких: штрафні санкції, що нараховані за відхилення споживача від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання №39 від 28.11.2018 сумі 183154,12грн.; 3% річних - 813,39грн.; пеня - 9714,50грн., є частково погашеною на суму 108247,41грн.

Судова колегія, розглянувши вищенаведені доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» , викладені у відзиві на позов та у апеляційній скарзі, дійшла висновку про їх необгрунтованість, з огляду на наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п.4.17. ПРРЕЕ за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.

Обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, передбачений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 601 ЦК України , вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).

Разом з тим, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. За відсутності безспірності вимог відповідний спір має бути вирішений у судовому порядку з дотриманням вимог процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує щодо наявності підстав для припинення зобов`язань відповідача у зв`язку з зарахуванням зустрічних вимог, тобто між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, відтак відсутня безспірність заявлених відповідачем зустрічних вимог (штрафу, пені, 3% річних).

Зокрема, у відповіді на відзив, а також у відповіді відповідачу №197 від 05.12.2019 року (т.1, а.с. 186-192) позивач наголосив про наявність спору між сторонами щодо обґрунтованості підстав нарахування відповідачем пені та штрафу.

Отже, направлення заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в даному випадку не припиняє обов`язку відповідача щодо перерахування надлишкових грошових коштів .

Питання про стягнення відповідачем з позивача штрафу за невиконання умов договору в частині недотримання постачальником вимог податкового законодавства України не є предметом розгляду даної справи , відтак підлягає вирішенню в судовому порядку шляхом звернення з окремим позовом з дотриманням вимог підвідомчості та підсудності.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 14.02.2018 у справі №910/8322/17, від 14.02.2018 у справі №910/6374/17, від 28.02.2018 у справі №910/4312/17, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 11.04.2018 у справі №911/1382/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 10.07.2018 у справі №910/9038/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 08.10.2019 у справі №914/319/18, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін "прозорість вимог"), від 28.10.2018 у справі № 910/18256/17, від 13.11.2018 у справі № 914/163/14, від 27.11.2018 у справі №914/162/14, від 02.04.2019 у справі №918/539/18, від 15.05.2019 у справі №910/7789/18, від 15.05.2019 у справі №910/7789/19, від 27.05.2019 у справі №910/20107/17, від 24.06.2019 у справі №910/12026/18, від 23.07.2019 у справі №904/1299/18 та від 23.07.2019 №910/17874/17, від 30.07.2019 у справах №910/24141/16 та №918/556/18, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 27.08.2019 у справі №910/10379/18, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17 та від 25.09.2019 у справі №910/2645/17, від 13.11.2019 у справі №910/16135/18.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Вищенаведене свідчить, що зараховані, як зустрічні, в порядку статті 601 ЦК України можуть бути лише саме основні зобов`язання.

В свою чергу, вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16 та від 13.11.2019 у справі №910/16135/18.

При цьому, основне зобов`язання, як правило, носить ясний та безспірний характер , оскільки зазвичай підтверджується первинними документами, підписаними обома сторонами.

Крім того, строк виконання основного зобов`язання детально регламентований вищенаведеною ст.530 ЦК.

В свою чергу, пеня та штраф, наприклад, можуть бути зменшені судом на підставі ч.3 ст.551 ЦК та ст.233 ГК або між сторонами може виникнути спір щодо застосування ч.6 ст.232 ГК при нарахуванні пені.

Разом з тим, згідно з ч.11 ст.238 ГПК України: "У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму."

В даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

При цьому, зазначена норма ст. 238 ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №910/16135/18.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки питання про стягнення відповідачем з позивача штрафу за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, 3% річних та пені не є предметом розгляду даної справи, воно підлягає вирішенню в судовому порядку шляхом звернення з окремим позовом з дотриманням вимог підвідомчості та підсудності.

Враховуючи, що між сторонами існує неузгодженість щодо заявленого відповідачем зустрічного зобов`язання, тобто заявлені відповідачем зустрічні вимоги не є безспірними, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у вигляді переплати у сумі 108247,39 грн. грунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Доводи апелянта є необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2020 у справі №905/2004/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.05.2020

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов