Ухвала

від 20.05.2020 по справі 910/15781/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/15781/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД (01103, м. Київ, бульв. Дружби Народів, буд. 10; ідентифікаційний код 19256618) у справі №910/15781/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Классік-Ассістанс до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю Дебтекс Україна , треті особи - Публічне акціонерне товариство Дельта Банк , Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит , Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Надра про стягнення визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Классік-Ассістанс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю Дебтекс Україна про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 21.10.2019 розмістив оголошення про проведення відкритих торгів з продажу активів, що обліковуються на балансі АТ Дельта Банк , АТ Банк Фінанси та Кредит і ПАТ КБ Надра , організатором торгів обрано відповідача-2. Вважаючи, що відповідач-1 не має належних доказів наявності в нього необхідних прав на виставлене на торги майно позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів (майна) АТ Дельта Банк , АТ Банк Фінанси та Кредит та ПАТ КБ Надра №2670 від 21.10.2019, в частині продажу активів, які були включені до лоту №debtx_8908, а також визнати недійсними та скасувати результати торгів (аукціону) з продажу активів, які були включені до лоту №debtx_8908, що були проведені 04.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Дебтекс Україна на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів (майна) АТ Дельта Банк , АТ Банк Фінанси та Кредит та ПАТ КБ Надра №2670 від 21.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 відкрито провадження у справі №910/15781/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні

14.05.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Як убачається прохальної частини вказаної позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Про затвердження умов продажу активів (майна) АТ Дельта Банк , АТ Банк Фінанси та Кредит та ПАТ КБ Надра №2670 від 21.10.2019 в частині продажу активів, які були включені до Лоту №debtx_8908, а також про визнання недійсним та скасування результатів торгів (аукціону) з продажу активів, які були включені до Лоту №debtx_8908, що були проведені 04.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Дебтес Україна на підставі вказаного рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 124 Конституції в частині третій встановлює, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення .

Під юридичним спором розуміється правова девіація (відхилення від норми), що виникає внаслідок виникнення правової невизначеності в суб`єктивних правах та обов`язках кількох суб`єктів. Він має внутрішню форму, яка відображається у його структурі й утворений із предмету, підстави та змісту.

Предметом завжди виступають суб`єктивні права, свободи чи інтереси, визнані в національному законодавстві, що знаходяться в стані правової невизначеності, подолання якої є визначальним для розуміння їхнього змісту, поновлення та реалізації.

Право на звернення до господарського суду з позовом процесуальний закон пов`язує з наявністю суб`єктивного матеріального права та інтересу, що порушуються або не визнаються, та на захист яких подано позов. За наявності такого права та інтересу спір підлягає розгляду судом по суті.

За приписами ст.49 ГПК треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть уступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або кількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч.5 ст.49 та ч.4 ст.180 ГПК. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.180 цього кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст.ст.162, 164, 172, 173 цього кодексу.

Відповідно до чч.2 та 3 ст.180 ГПК зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані та спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.49 ГПК має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст.49 ГПК, можуть бути допущені судом до розгляду в процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена в самостійному позові.

При цьому, суд звертає увагу, що самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем. Тож третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Тому третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу.

Проте, у поданій до суду позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД не вказано, яким чином позовні вимоги останнього протиставлені позовним вимогам позивача у справі, з огляду на їх ідентичність. Тобто позовні вимоги позивача та третьої особи з самостійними вимогами є спільними, а не самостійними.

Окрім того, суд зазначає, що заявником взагалі не надано обґрунтувань яким чином прийняте судом рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього.

За приписами ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 6 ст.180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.49, 180, ч. 2 ст. 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариству з обмеженою відповідальністю Ранфорт ЛТД і додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Дата підписання: 20.05.2020.

Суддя Я.В. Маринченко