Ухвала

від 20.05.2020 по справі 922/1440/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про забезпечення позову

"20" травня 2020 р.Справа № 922/1440/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву (вх. № 11367 від 20.05.2020) Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову

матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія", м. Харків про внесення змін

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2020 року до Господарського суду Харківської області з позовною заявою звернулось Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія", в якій просить суд змінити оплату робіт за п. 4.1. договору підряду № 2-16 від 12.05.2016 р., пропорційно зменшивши ціну робіт в розмірі 5621803,95 грн.

Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" з підстав поданого позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія" стосовно внесення змін в оплату робіт за п. 4.1. договору підряду № 2-16 від 12.05.2016 р. надав до суду заяву (вх. № 11367) про забезпечення позову щодо зупинення стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19 на суму 5040876,52 грн., в межах виконавчого провадження №61849927 (зведене виконавче провадження № 61851223) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1440/20, а також щодо зупинення стягнення на підставі постанови ВП №61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та КО» основної винагороди на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича на суму 504087,64 гривень в межах виконавчого провадження №61819594 (зведене виконавче провадження № 61851223) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1440/20.

Зазначену заяву обґрунтовано, як збереження коштів заявника (позивача) щодо передчасного отримання ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» коштів у розмірі 1825528,90грн. за виконані роботи за Договором №2-16 від 12.05.2016, які заявник оспорює на підставі виявлених в процесі експлуатації позивачем недоліків, які неможливо було виявити під час приймання робіт (приховані недоліки).

Так, на думку Позивача (заявника) Підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі.

Тобто при зверненні з зазначеним позовом та заявою Позивач зазначає, що роботи, виконані Підрядником згідно з Договором підряду № 2-16 від 12.05.2016р., мають відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Однак в процесі експлуатації Позивачем виявлено недоліки, які неможливо було виявити під час приймання робіт (приховані недоліки). Якщо Підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, Замовник має право на відповідне зменшення плати за роботу.

ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» через претензії щодо якості виконаних робіт звернувся з відповідним позовом до ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» , де зазначає, що у разі задоволення такого позову Позивач матиме право вимагати у Відповідача відповідного зменшення плати за роботу, виконану за Договором №2-16 від 12.05.2016р.

А оскільки на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. по справі № 922/3453/19, яким задоволені позовні вимоги ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» до ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» щодо стягнення заборгованість за Договором №2-16 від 12.05.2016 у сумі 1 825 528,90 грн. та заборгованості за Договором № У-1 від 01.08.2017р. у сумі 5 800 989,56грн. витрати зі сплати судового збору, що набрав законної сили та виданого 14.01.2020 року наказу на примусове виконання такого рішення, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича відкрив виконавче провадження №61011413 (далі - ВП № 61011413).

Заявник зазначає, що в рамках ВП №61011413 винесена 20.01.2020 року постанова про стягнення з боржника - ПрАТ «Концерн АВЕК та КО» основної винагороди на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. у сумі 774 091 (сімсот сімдесят чотири тисячі дев`яносто одна) гривня 62 коп.

Постановою від 10.04.2020 року приватний виконавець Семендяєв О.С. у ВП №61011413 винесено про повернення виконавчого листа стягувачу - ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» на підставі заяви останнього, де в даній постанові вказано, що залишок нестягнутої заборгованості за Судовим наказом від 14.01.2020 становить 5 040 876 (п`ять мільйонів сорок тисяч вісімсот сімдесят шість гривень) 52 коп.; залишок нестягнутої суми основної винагороди приватного виконавця Семендяєва О.С. становить 504 087 (п`ятсот чотири тисячі вісімдесят сім гривень) 64 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Родіна Г.В. 13.04.2020 року відкрито виконавче провадження №61819594 (далі - ВП № 61819594) з примусового виконання Постанови приватного виконавця Семендяєва О.С. ВП №61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та КО» основної винагороди на користь приватного виконавця Семендяєва О.С. на суму 504 087,64 гривень.

А 15.04.2020 року постановою приватного виконавця Родіна Г.В. відкрито виконавче провадження № 61849927 (далі - ВП № 61849927) з примусового виконання судового наказу від 14.01.2020 на залишок нестягнутої суми за Судовим наказом від 14.01.2020 на суму 5 040 876,52 гривень та ВП № 61819594 та ВП №61849927 об`єднані у зведене виконавче провадження №61851223 (далі - ЗВП №61851223), де в рамках наведених виконавчих проваджень приватний виконавець Родін Г.В.: 1) наклав арешт на кошти ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» , що містяться на рахунках в банківських установах (постанова ВП № 61849927 від 04.05.2020); 2)наклав арешт на кошти ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» , що містяться на рахунках в банківських установах (постанова ВП № 61819594 від 14.04.2020); 3) наклав арешт на грошові кошти, що перебувають та будуть надходити до каси ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» (постанова ВП № 61819594 від 13.05.2020); 4) наклав арешт на транспортні засоби ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» у кількості 55 одиниць згідно з переліком, наданим МВС (постанова ВП № 61819594 від 18.05.2020).

Так, заявник має реальне побоювання, що не вжиття заходів забезпечення позову в рамках справи № 922/1440/20 шляхом зупинення стягнення з ПрАТ Концерн АВЕК та КО призведе до передчасного отримання ТОВ Слобожанська будівельна компанія 1 825 528,90 грн. за виконані роботи, позбавляючи ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО значної грошової суми та до необхідності звернутися з новим позовом за захистом або поновленням своїх прав, але вже в межах іншого судового провадження, та витратити додаткові кошти, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів.

Крім того, заявник вважає, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі Судового наказу від 14.01.2020, на підставі Постанови ВП №61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ Концерн АВЕК та КО основної винагороди приватного виконавця не обмежить права та законні інтереси як суб`єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність Відповідача, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, де метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є саме уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду щодо уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглянувши заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову, проаналізувавши норми законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні Конституційного суду України від 16.06.2011 р. № 5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своїй заяві заявник посилається, що без його згоди відповідач може позбутись майна товариства у разі невжиття заходів по забезпеченню позову, що також ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення.

Згідно з пунктами 4, 10 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Так, предметом позову є зміна оплати робіт за п. 4.1. договору підряду № 2-16 від 12.05.2016 р., пропорційно зменшивши ціну робіт в розмірі 5621803,95 грн., що спрямований на захист свого майнового стану.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

При цьому предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто те благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.

Таким чином, наявний зв`язок між заходом до забезпечення позову шляхом заборони відчужувати спірне майно та предметом позовної вимоги - вищезазначеними приміщеннями.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку та іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

У висновку постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року по справі №910/1040/18, визначено, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Адже у разі, якщо до закінчення розгляду справи виконавчою службою буде примусово виконано рішення суду, пов`язане з позбавленням суб`єкта належних йому активів, останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову щодо застосування ефективного механізму захисту порушеного права.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в заяві наявні обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також чітко зазначено у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Заявником до заяви про забезпечення позову подано достатньо доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову лише частково.

За таких обставин, оскільки, заявником доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву (вх. № 11367 від 20.05.2020) Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19 на суму 5 040 876,52 гривень., в межах виконавчого провадження №61849927 (зведене виконавче провадження № 61851223) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1440/20.

Зупинити стягнення на підставі постанови ВП №61011413 від 20.01.2020 про стягнення з ПрАТ Концерн АВЕК та КО основної винагороди на користь приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича на суму 504 087,64 гривень в межах виконавчого провадження №61819594 (зведене виконавче провадження № 61851223) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1440/20.

Стягувач: Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко" (Код ЄДРПОУ - 22649344; адреса: вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 33608243; 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, б.8, кв.121).

Ухвала набирає чинності негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1,2 ст.256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 перехідних положень ГПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала з урахуванням п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа.

В силу ст.124 Конституції України та ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2020р.

Суддя І.П. Жигалкін