Рішення

від 21.05.2020 по справі 921/259/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2020 рокуСправа № 921/259/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Каса "Люкс-рейзен", вул. Шевченка, буд. 64, оф.9, м. Хмельницький, 29000 (юридична адреса), вул. Володимирська, буд. 79, оф. 3, м. Хмельницький, 29001 (адреса для листування)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Краснюка Романа Ігоровича, АДРЕСА_1

про: стягнення 34940,16 грн. заборгованості.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть справи:

21.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Каса "Люкс-рейзен" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Краснюка Р.І. про стягнення 34 940,16 грн. заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по договору №06/05/19 від 06.05.2019, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 34 940,16 грн., з яких: 30792,67 грн. боргу, 3713,18 грн. пені та 434,31 грн. 3% річних. Також позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд розглядати справу в цілому за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 24.04.2020 відкрито провадження у справі №921/259/20 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін; встановлено відповідачу строк в 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, проте не пізніше ніж до 12.05.2020, надати суду відзив на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України, копію відзиву направити позивачу про що докази надати суду; позивачу надати суду відповідь на відзив відповідача (за його наявності) з відповідними доказами, які підтверджують обставини на яких ґрунтується заперечення, не пізніше ніж до 19.05.2020.

Відповідач витребувані судом документи не подав. Процесуальні документи надсилались судом за адресою, зазначеною у позовній заяві та сформованому на запит суду 21.04.2020 Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: вул. Лісова, 1, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область, 48702.

Тобто, ухвала суду від 24.04.2020 направлялись судом на адреси відповідача завчасно у відповідності до норм, передбачених ГПК України, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, що відповідає вимогам ч.5 ст.242 ГПК України та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних ухвал суду.

При цьому суд зазначає, що за змістом п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про національного оператора поштового зв`язку" від 10.01.2002 № 10-р виконання функцій національного оператора поштового зв`язку покладено на Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".

Таким чином, суд може користуватися відомостями, отриманими з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" за допомогою функції відстеження при введенні трек-номера поштового відправлення. До матеріалів справи може бути долучено засвідчений судом витяг з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Як вбачається із відстежень пересилань поштових відправлень із офіційного сайту "Укрпошта" за №4602509157752 поштове відправлення ухвалу суду від 24.04.2020 (направлену відповідачу за зазначеними вище адресами) "не вручено під час доставки: інші причини".

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв`язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена ВС в постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності судом встановлено таке.

Матеріали справи свідчать, що між 06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Каса "Люкс-рейзен" (Принципал) та Фізичною особою - підприємцем Краснюк Романом Ігоровичем (Агент) укладено агентський договір № 06/05/19 (далі договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Принципал від імені, за дорученням від Перевізника доручає Агенту реалізацію Послуги Перевізника за винагороду, на умовах, що відповідають договірним відносинам між Принципалом і Перевізником та на умовах даного Договору.

Згідно пунктів 3.2-3.4 Договору транзитні кошти, отримані агентом у ході реалізації квитків, за винятком агентської винагороди, належать перевізнику, знаходяться на збереженні в агента до моменту перерахування принципалу. Строки розрахункових періодів становлять: 1 період - з 1 по 10 число поточного місяця включно; 2 період - з 11 по 20 число поточного місяця включно; 3 період - з 21 по останнє число поточного місяця включно. Не пізніше 3 (третього) робочого банківського дня після закінчення відповідного розрахункового періоду агент формує оперативний звіт з СПБ і направляє його принципалу на електронну пошту та після погодження з принципалом, перераховує на розрахунковий рахунок принципалу кошти, отримані як платіж, за винятком агентської винагороди.

В матеріалах справи є звіти агента про отримані кошти за звітний період (підписані обома сторонами), з яких вбачається, що агент за період з 01.10.2019 по 20.11.2019 отримав 36772, 50 грн., з яких 32792, 67 грн. повинен був перерахувати принципалу, зокрема:

з 01 по 10 жовтня 2019 року - отримав 10 584, 50 грн., з них для повернення позивачу - 9514,39 грн.;

з 11 по 20 жовтня 2019 року - отримав 5149,00 грн., з них для повернення позивачу - 4634,10 грн. ;

з 21 по 31 жовтня 2019 року - отримав 10554,00 грн., з них для повернення позивачу - 9161,66 грн.;

з 01 по 10 листопада 2019 року - отримав 4891,00 грн., з них для повернення позивачу - 4222,80 грн.;

з 11 по 20 листопада 2019 року - отримав 5594,00 грн., з них для повернення позивачу - 5059,72 грн.

18.02.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію про порушення умов договору та повернення заборгованості, що утворилась на суму 32 792,67 грн. Факт надіслання претензії підтверджено позивачем копією опису вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти №2900103441437 від 18.02.2020, що містяться у матеріалах справи.

Відповідачем частково здійснено погашення заборгованості в сумі 2000 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам Агенського Договору № 06/05/19 від 06.05.2019 не вдалося, що слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Каса "Люкс-рейзен" з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з Фізичної особи - підприємця Краснюка Романа Ігоровича 34 940,16 грн. заборгованості, з яких: 30792,67 грн. грн. основного боргу, 3713,18 грн. пені та 434,31 грн. 3% річних.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Між сторонами виникли цивільні правовідносини з комерційного представництва. Так, згідно з положеннями статей 295 та 297 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Як встановлено судом, відповідач перерахував позивачу лише частину отриманих від надання послуг коштів. Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 30 792,67 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення 30 792,67 грн. основного боргу є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість кредитора вимагати у боржника за прострочення саме грошового зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснено нарахування 434,31 грн 3% річних за період з 11.10.2019 по 13.04.2020 на підставі положень ст. 625 ГПК України.

Суд здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, дійшов висновку, що до стягнення підлягають 434,31 грн 3% річних, як правомірно та обґрунтовано заявлені.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 3713,48 грн.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання;

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано;

Згідно ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;

Відповідно до ч.1. ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Отже, одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони передбачили, що при несвоєчасному проведенні розрахунків Агент зобов`язаний сплатити Принципалу пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування ПБУ від суми прострочення за кожний день прострочення, що діяла у

період, за який сплачується пеня. (п.5.5 договору).

Сума нарахованої позивачем пені відповідає положенням договору та є арифметично вірною, позовна вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 2856,90 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Краснюка Романа Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Каса "Люкс-рейзен" (вул. Шевченка, буд. 64, оф.9, м. Хмельницький, 29000 (юридична адреса), вул. Володимирська, буд. 79, оф. 3, м. Хмельницький, 29001 (адреса для листування) ідент. код 39841452) - 34 940 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сорок) грн. 16 коп., з яких: 30792 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто дві) грн. 67 коп. боргу, 3713(три тисячі сімсот тринадцять ) грн. 18 коп. - пені та 434 (чотириста тридцять чотири) грн. 31 коп. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2020.

Суддя Н.М. Бурда