Ухвала

від 19.05.2020 по справі 923/1165/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

19 травня 2020 року Справа № 923/1165/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс", м.Херсон

про банкрутство

за участю представників сторін:

від кредиторів: не з`явились

ліквідатор: не з`явився

в с т а н о в и в:

Ліквідаційною комісією боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс", м.Херсон, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, подано до господарського суду заяву про порушення справи про банкрутство у зв`язку з недостатністю майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2015р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс", м. Херсон.

25.02.2020р. до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог.

Ухвалою суду від 25.02.2020р. заяву про визнання кредиторських вимог залишено без руху, встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви.

16.03.2020р. на виконання вимог суду кредитор у строк, встановлений господарським судом, подав необхідні для розгляду заяви документи, усунув недоліки заяви.

Ухвалою від 17.03.2020р. заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Реалтінвестсервіс" прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 02.04.2020р.

31.03.2020р. на електронну пошту суду від ліквідатора надійшов відзив на заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог, в якому ліквідатор вважає, що вимоги Головного управління ДПС у Київській області не підлягають визнанню у повному обсязі. При цьому доказів направлення відзиву на адресу податкового органу ліквідатором не подано.

Ухвалою суду від 02.04.2020р. розгляд справи відкладено на 28.04.2020р., зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. надати докази направлення відзиву Головному управлінню ДПС у Київській області, запропоновано Головному управлінню ДПС у Київській області надати відповідь на відзив ліквідатора.

Ухвалою від 28.04.2020р. розгляд справи відкладено на 19.05.2020р.; повторно зобов`язано ліквідатора арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. надати до суду докази направлення відзиву Головному управлінню ДПС у Київській області (опис вкладення у цінний лист).

05.05.2020р. ліквідатором на електронну пошту суду подано докази направлення відзиву Головному управлінню ДПС у Київській області.

Кредитор своїм правом не скористався, відповіді на відзив ліквідатора не надав.

В судове засідання учасники провадження явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

18.05.2020р. до суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута про розгляд справи без його участі, обґрунтоване введенням карантинних заходів у зв`язку із розповсюдженням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на усій території України установлено карантин, який в подільшому продовжено до 22.05.2020р.

В свою чергу, рішенням Ради суддів України від 17.03.2020р. №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує встановити особливий режим роботи судів України, та, крім іншого, роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

Крім того, Рада суддів України рекомендувала учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи установлення в Україні карантину, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з метою забезпечення безпеки учасників судового процесу, з огляду на подане ліквідатором банкрута клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі матеріалами, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 статті 59 цього Кодексу, з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.4 статті 60 Кодексу, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 17.08.2015р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2015р. затверджено реєстр вимог кредиторів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс", м. Херсон.

25.02.2020р. до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог в сумі 3047,44 грн.

Обґрунтовуючи заяву кредитор зазначив, що станом на 24.10.2019р. за боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об`єктів нерухомості, у розмірі 3047,44 грн.

Зазначена заборгованість виникла у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, визначеного платником податків за податковою декларацією від 06.01.2014р. №9000021184, поданою платником податків до контролюючого органу.

Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Рєзніков В.І. проти кредиторських вимог податкової інспекції заперечив у повному обсязі. Зауважив, що вимоги в сумі 1720,43 грн. є конкурсними в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства та не підлягають розгляду в ліквідаційній процедурі.

Вимоги в сумі 1532,72 грн., які є поточними, не визнаються ліквідатором з огляду на приписи ч.1 ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Крім цього, ліквідатор, з посиланням на приписи п.14.1.175 ст.14, п.101.1 ст.101, п.101.2 ст.101, п.102.1 ст.102 ПК України, зазначає, що у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення боргу за податковою декларацією від 04.02.2015р. №9008835061, оскільки він визнається безнадійним та підлягає списанню у зв`язку з закінченням строку давності.

Як слідує з матеріалів справи, 04.02.2015р. боржником ТОВ "Реалтінвестсервіс" було подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік (т.8 а.с.197).

Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень п.266.1.1 ст.266 ПК України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно п. 266.6.1 ст.266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Пунктом 266.7.5 ст.266 ПК України визначено, що платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно п.266.10.1 ст.266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Як слідує з декларації від 04.02.2015р., боржником було самостійно визначено річну суму податку на нерухоме майно, яка підлягала сплаті за даними платника - 3047,44 грн., із розбивкою річної суми рівними частками щоквартально в сумі 761,86 грн.

Відповідно до розрахунку податкового боргу (т.8 а.с.195), наданого кредитором, щоквартальні платежі в сумі 761,86 грн. мали бути сплачені боржником - 30.04.2015р., 30.07.2015р., 30.10.2015р. та 30.01.2016р.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.08.2015р.

Із змісту заяви з грошовими вимогами вбачається, що заява кредитора ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, які виникли до 03.08.2015р. (платежі зі строком оплати - 30.04.2015р. та 30.07.2015р.) в загальній сумі 1523,72 грн., та які виникли після 03.08.2015р. (платежі зі строком оплати - 30.10.2015р. та 30.01.2016р.) в загальній сумі 1523,72 грн.

За приписами ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на момент порушення провадження у справі про банкрутство), конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII.

Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, провадження у справі №923/1165/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" здійснюється з урахуванням положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Таким чином, вимоги Головного управління ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн., які виникли до 03.08.2015р., тобто до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними.

Однак, ГУ ДПС у Київській області заяву з кредиторськими вимогами до банкрута подано лише 20.02.2020р., тобто з пропуском встановленого строку на звернення.

Частиною 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачені наслідки для тих кредиторів, які пропустили строки для заявлення грошових вимог. Так вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Положеннями ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлена така черговість задоволення вимог:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) - 3 черга задоволення вимог кредиторів;

- неустойка (пеня, штраф) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Розглянувши грошові вимоги ГУ ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн. боргу за основним платежем, які виникли до 03.08.2015р., суд вважає їх обґрунтованими та документально підтвердженими, а саме: довідкою ГУ ДПС у Київській області, податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 04.02.2015р., інтегрованою карткою платника податків.

Отже, вимоги в розмірі 1523,72 грн. суд визнає з віднесенням їх до третьої черги задоволення вимог кредиторів; сплачений податковою інспекцією судовий збір за подання заяви з вимогами до боржника у розмірі 4204,00 грн. суд визнає із віднесенням до першої черги задоволення.

Що стосується решти вимог в сумі 1523,72 грн., що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, провадження у даній справі порушено 03.08.2015р.; постановою господарського суду Херсонської області від 17.08.2015р. боржника ТОВ "Реалтінвестсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на момент порушення провадження у справі про банкрутство), кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Відповідно до абз.1-3 ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно абз.8 ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Частиною 3 ст.3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства з 21.10.2019р., суд застосовує норми Кодексу України з процедур банкрутства, які є аналогічними положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Грошове зобов`язання, згідно абз.4 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно абз.10 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Судом встановлено, що заявлені грошові вимоги ГУ ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн. є вимогами зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які нараховані боржником самостійно на підставі поданої ним 04.02.2015р. декларації та підлягали сплаті 30.10.2015р. та 30.01.2016р.

Таким чином, заявлені грошові вимоги ГУ ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн. виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Виходячи із приписів законодавства про банкрутство, обов`язок розгляду грошових вимог та надання правового аналізу наданих кредитором письмовим доказам, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру та змісту, а також, обов`язок встановлення розміру, моменту та періоду виникнення грошових вимог, покладений на господарський суд.

Системний аналіз положень п.1.3. ст. 1 ПК України та положень ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави дійти висновку, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/14827/16 від 12.03.2019р., по справі №911/3883/16 від 08.10.2019р.

У зв`язку з визнанням боржника банкрутом у такої особи виникає особливий правовий статус, який є значно відмінний від статусу боржника, і з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у останнього не можуть виникати нові зобов`язання зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

При цьому, боржник визнаний судом банкрутом, з урахуванням вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", має право на легітимне очікування щодо звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Легітимні очікування безпосередньо випливають із конституційної норми ч. 2 ст. 19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Звільнення від податкового обов`язку щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачена законом (ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019р. по справі №913/412/16.

Таким чином, аналізуючи положення названого закону, можна дійти висновку, що в ліквідаційній процедурі нові зобов`язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов`язання з оплати витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Законодавець чітко встановив, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

При цьому, суд зазначає, що положення Кодексу України з процедур банкрутства стосовно визнання понять (ст.1) та наслідків визнання боржника банкрутом (ст.59) є аналогічні положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи викладене, заявлені грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн. є безпідставними, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тобто з 17.08.2015р., нові грошові зобов`язання, в силу ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на момент визнання боржника банкрутом) та ст.59 Кодексу України з процедур банкрутства, не виникають.

З огляду на викладене суд відхиляє вимоги ГУ ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн.

Керуючись статтями 1, 2, 9, 45, 59, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 20, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог задовольнити частково.

2. Визнати вимоги Головного управління ДПС у Київській області (03680, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5а, код ЄДРПОУ 43141377) до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Реалтінвестсервіс" (73000, м.Херсон, вул.Патона, 4, код ЄДРПОУ 31240644) в розмірі 1523,72 грн. основного боргу - 3 черга, 4204,00 грн. судового збору - 1 черга.

3. Вимоги Головного управління ДПС у Київській області в сумі 1523,72 грн. відхилити.

4. Зобов`язати ліквідатора арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до даної ухвали суду.

За приписами ч.2 ст.235 ГПК України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений ст.256 ГПК України, з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень Закону України від 30.03.2020р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалу підписано 21.05.2020р.

Суддя М.Б. Сулімовська