Рішення

від 20.05.2020 по справі 340/1381/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 340/1381/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомКіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ - 22217312) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (27120, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Новомиколаївка, вул. Центральна, 70, код ЄДРПОУ - 30746377) простягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" адміністративно - господарської санкції у розмірі 240 906,66 грн. та пені у розмірі 578,16 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в товаристві складає 75 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників повинна складати 3 особи, фактично на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю. Фонд оплати праці штатних працівників складає 9034,0 тис. грн. Середньорічна заробітна плата одного штатного працівника складає - 120453 грн.

Крім того, згідно ст.20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів , адміністративно-господарські санкції розраховується та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.07 р., порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи із 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на момент подання позовної заяви. Тобто, загальна заборгованість відповідача становить 240906,66 грн.

19.05.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на ТОВ "Лан" створені робочі місця, відповідно до встановленого нормативу, підприємство повідомляло центр зайнятості про наявність вільних робочих місць. Проте, центром зайнятості для працевлаштування до товариства з обмеженою відповідальністю Лан направлено лише 1 особу з інвалідністю, яка працевлаштована, що підтверджується листом Новоукраїнської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості від 15 квітня 2020 року за №03-31/77/04/20. В той же час жодних відмов у працевлаштуванні направленого на вакантну посаду осіб з інвалідністю Відповідачем не приймалось.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін в судове засідання (а.с.14).

В судове засідання представник позивача не прибув, про поважність причин не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч. 2 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку як роботодавець у Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24.01.2020 року подано звіт форми №10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 75 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3 особи. Фонд оплати праці штатних працівників становить 9034,00 тис. грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - не визначена. (а.с.5)

Оскільки відповідачем у встановлений строк - до 15.04.2019 року не сплачені адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1-3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов`язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкції.

При цьому обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» .

Відповідно до п.3.4. Інструкції Мінпраці, від 10.02.2007, № 42 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» , дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

З матеріалів справи судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лан" перебуває на обліку в Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Відповідачем було створено на підприємстві 3 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: охоронник службового приміщення. обліковець, прибиральник службових приміщень, що підтверджується протоколом засідання зборів учасників ТОВ Лан від 10.01.2019 року за № 1 та актом комісії по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю від 11 січня 2019 року (а.с.23).

Згідно форми №10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2019 рік, що надавався відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2019 році становила 75 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановлено ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 3 особи.

Відповідно до копій звітів про попит на робочу силу (вакансії), які щомісячно подавались відповідачем до Новоукраїнської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, підприємство в 2019 році належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вільних місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Викладене свідчить про виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавством передбачено для роботодавця обов`язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов`язок їх пошуку для подальшого їх працевлаштування.

Вищевказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 справа номер К/9901/3278/17, П/811/693/17 .

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та\або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для порушення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця для осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Доказів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади осіб з інвалідністю, суду не надано.

Судом встановлено, що відповідачем були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, що означає відсутність складу правопорушення у діях відповідача. А сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих осіб з інвалідністю ще не є безспірною ознакою наявності відповідальності відповідача, яка могла настати лише у випадку не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів. У свою чергу, Кіровоградським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів не доведено правомірність нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені, а тому в задоволені позовних вимог, слід відмовити в повному обсязі.

VI. Судові витрати.

Судових витрат, які б підлягали стягненню з позивача на користь відповідача, судом не встановлено.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені Кіровоградського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (вул. Центральна, 70, с.Новомиколаївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27120, код ЄДРПОУ: 30746377) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Процесуальні строки , визначені рішенням суду застосовуються з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 травня 2020 р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук