Постанова

від 30.09.2020 по справі 340/1381/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1381/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 р. (суддя Жук Р.В.) в адміністративній справі № 340/1381/20 за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ТОВ Лан адміністративно-господарські санкції у розмірі 240906,66 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 578,16 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що чисельність осіб з інвалідністю - штатних працівників відповідача у 2019 році повинна була складати 3 особи, фактично на підприємстві працювала 1 особа з інвалідністю. У зв`язку з цим, відповідно до розрахунку позивача ТОВ Лан має сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів їх сплати.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник вказує, що невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" в у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2019 рік, а саме за 2 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте нею, є підставою для нарахування та самостійної сплати ним адміністративного-господарських санкцій в сумі 240906,66 грн. незалежно від причин невиконання цього нормативу. У зв`язку з тим, що відповідач до 16.04.2020 самостійно не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" також повинен сплатити 578,16 грн. пені за порушення термінів їх сплати. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотримання норм матеріального та процесуального права, та відповідає висновкам Верховного Суду України, зокрема, викладеним у постанові 07 лютого 2018 р. у справі №п/811/693/17. Відповідачем вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що перебуває на обліку як роботодавець у Кіровоградському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24.01.2020 подано звіт форми №10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 75 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 3 особи. Фонд оплати праці штатних працівників становить 9034,00 тис. грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - не визначена (а.с.5). Оскільки відповідачем у встановлений строк не сплачені адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняті ними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, що означає відсутність складу правопорушення у діях відповідача. У свою чергу, Кіровоградським обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів не доведено правомірність нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями частини 8 статті 69 Господарського кодексу України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 цього ж Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю, з огляду і на приписи Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" особа з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованою у державній службі зайнятості як безробітна. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 р. затверджена форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Відповідачем було створено на підприємстві 3 робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: охоронник службового приміщення, обліковець, прибиральник службових приміщень, що підтверджується протоколом засідання зборів учасників ТОВ «Лан» від 10 січня 2019 р. за № 1 та актом комісії по створенню робочих місць для осіб з інвалідністю від 11 січня 2019 року (а.с. 23, 24).

Згідно форми №10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2019 рік, що надавався відповідачем до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2019 році становила 75 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , становить 3 особи (а.с. 5).

Відповідач у 2019 році щомісяця подавав до Новоукраїнської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості звіти про попит на робочу силу (вакансії) за формою №3-ПН. На заявлені ТОВ «Лан» вакансії у 2019 році було направлено та працевлаштовано одну особу з інвалідністю (а.с. 28-64).

Відомості про відмову відповідача у працевлаштуванні інвалідів у 2019 році позивач суду не надав.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для осіб з інвалідністю, що є підставою для відмови у задоволенні позову, ґрунтуються на повно встановлених обставинах у справі та відповідають нормам матеріального права.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 р. в адміністративній справі № 340/1381/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 30 вересня 2020 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук