Рішення від 21.05.2020 по справі 460/2294/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2020 року м. Рівне №460/2294/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.02.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 60871948, - В С Т А Н О В И В:

Здолбунівська музична школа Здолбунівської районної ради Рівненської області звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.02.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у ВП № 60871948.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 13.12.2019 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження зобов`язання Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати в стаж педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов`язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум

Повідомив, що в подальшому, така постанова була скасована ухвалою суду, відтак він не зобов`язаний відшкодовувати витрати на здійснення виконавчих дій за згаданим провадженням. Разом з тим, постанова про розмір витрат виконавчого провадження відповідно до чинного законодавства повинна бути винесена одночасно з постановою про відкриття такого провадження. Однак відповідачем було порушено строк прийняття такого рішення, що є порушенням встановленої законом процедури його винесення. З наведених підстав просив задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 460/294/20, вирішено розгляд справи по суті призначити у відкритому судовому засіданні на 21.05.2020

Відповідач у строк встановлений судом подав відзив на адміністративний позов. Разом з тим, суд не бере до уваги вказаний відзив на адміністративний позов, оскільки він не містить доказів його надіслання позивачу. Враховуючи наведене суд здійснив розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

В судове засідання призначене на 21.05.2020 учасники справи не прибули, про дату час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантинними заходами.

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 241 від 29.03.2020, № 242 від 20.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 262 від 08.04.2020), відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановлено установити з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.

Кабінет Міністрів України продовжив дію карантину до 11 травня 2020 року. Відповідне рішення прийняте на засіданні Уряду 22 квітня 2020 року.

Рада суддів України звернулася з листом від 16 березня 2020 року № 9рс- 186/20 до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, Місцевих та апеляційних судів з рекомендаціями, зокрема, по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця є справами, віднесеними до категорії термінових адміністративних справ, що визначено нормами КАС України.

За правилами частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Зазначена норма статті 268 КАС України є спеціальною по відношенню до інших норм КАС України, які визначають загальний порядок розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: нормами національного законодавства адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій і бездіяльності державного виконавця віднесено до категорії термінових справ; неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов`язковою.

Таким чином, клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд продовжив розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15.11.2018 у справі № 562/1897/18 зобов`язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати в стаж педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов`язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум (а. с.34-37).

Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.11.2019 у справі № 562/1897/18 рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 15.11.2018 в частині зобов`язання Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати до стажу педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині відмовлено. В решті, рішення суду залишено без зміни (а. с. 38-44).

Судом встановлено, що 13.12.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Петровою Людмилою Сергіївною, розглянуто Заяву про примусове виконання виконавчого листа №562/1897/18 виданого 27.11.2019 Здолбунівським районним судом та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 60871948 про зобов`язання Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати в стаж педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року та з 02 вересня 1999 року по 19 травня 2000 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу. Зобов`язано Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум (а. с. 10).

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.02.2020 у справі №562/1897/18 було визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Петрової Людмили Сергіївни від 13 грудня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60871948 в частині зобов`язання боржника Здолбунівську музичну школу Здолбунівської районної ради Рівненської області зарахувати в стаж педагогічної роботи ОСОБА_1 період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу (а. с. 9-11).

28.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Петровою Людмилою Сергіївною у виконавчому провадженні № 60871948 прийнято постанову (а. с. 5-6), якою стягнуто з боржника Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області понесені витрати виконавчого провадження у розмірі 187,94 грн, а саме за: папір А4 в кількості 55 листків (8,69 грн), надсилання рекомендованої кореспонденції (110,25 грн), користування АСВП (69 грн).

Не погоджуючись з такою постановою відповідача позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону №1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частин другої, третьої вказаної статті витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (частина четверта статті 42 Закону №1404-VIII).

В аспекті спірних правовідносин та їхнього правового регулювання треба зауважити, що витратами виконавчого провадження є фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на поштову кореспонденцію, друк документів тощо). Такі витрати, на відміну від виконавчого збору, боржник повинен компенсувати незалежно від того, чи скасовано судове рішення, що підлягало виконанню .

При цьому, статтею 42 Закону №1404-VIII встановлено, що розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

За змістом розділу І наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 затверджено Види та розміри витрат виконавчого провадження видами витрат виконавчого провадження є: 1.Виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари. 2. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку. 3. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій. 4. Послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум. Проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини. 6. Послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці. 7. Банківські послуги при операціях з іноземною валютою. 8. Сплата судового збору. 9. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України № 1404-VIII Про виконавче провадження плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження. 10. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ зазначеного наказу, розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

Судом встановлено, що 13.12.2019 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Петровою Людмилою Сергіївною, розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа №562/1897/18 виданого 27.11.2019 Здолбунівським районним судом та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була скасована ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 04.02.2020 в частині зобов`язання боржника зарахувати в стаж педагогічної роботи стягувача період роботи на посаді викладача по класу акордеон Здолбунівської музичної школи з 30 жовтня 1998 року по 14 липня 1999 року в педагогічний стаж, що дає право на надбавку до заробітної плати за вислугу років від посадового окладу.

Поряд з цим, в іншій частині, а саме: зобов`язання виплатити стягувачу щомісячну надбавку за вислугу років у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням раніше виплачених сум, така постанова виконавця залишилась чинною, а тому вона підлягала примусовому виконанню.

Відтак, відповідачем при здійсненні виконавчих дій були понесені витрати у розмірі 187,94 грн, а саме за: папір А4 в кількості 55 листків (8,69 грн), надсилання рекомендованої кореспонденції (110,25 грн) та користування АСВП (69 грн), які правомірно були стягнуті з боржника спірною постановою від 28.02.2020.

Крім того, розмір вказаних витрат відповідає Рекомендованому розрахунку витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на І квартал 2020 року, затвердженому Заступником начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 14.02.2020 та наказу Міністерства юстиції України "Про встанвлення розміру плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження" № 954/5 від 24.03.2017 (у редакції на момент винесення спірної постанови).

Щодо тверджень позивача про порушення державним виконавцем строків винесення оскаржуваної постанови, то суду слід зазначити наступне.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню визначено Інструкцією з організації примусового виконання рішень , затвердженою наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі Інструкція).

Пунктами 1, 2 Розділу 6 Інструкції визначено, що фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону.

Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Водночас згідно зі частинами 1 і 5 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 13.12.2019, а спірна постанова про стягнення з позивача мінімальних витрат виконавчого провадження була прийнята 28.02.2020, тобто ці рішення винесені відповідачем неодночасно.

Проте, з аналізу наведених вище норм права суд дійшов висновку, що така обставина не може бути єдиною підставою для скасування такої постанови.

Разом з тим, на переконання суду, невчасне винесення спірної постанови не спростовує факту понесення відповідачем витрат при примусовому виконанні судового рішення та не підтверджує порушення суті процедури прийняття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.02.2020, передбаченої Законом №1404-VIII, а тому доводи позивача є безпідставними та відхиляються судом.

Отже, за наведених обставин в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.02.2020 у виконавчому провадженні ВП №60871948 слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Здолбунівської музичної школи Здолбунівської районної ради Рівненської області (вул.Пушкіна,36, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 26299427) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул.Замкова,29, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43317547) про визнання протиправною та скасування постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28.02.2020 у виконавчому провадженні ВП №60871948, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 21 травня 2020 року.

Суддя Зозуля Д.П.