Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/5239/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ №640/5239/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №03322615140115, №03342615140105, №03332615140105 від 15 березня 2019 року.

В якості підстав позову позивач вказує на те, що висновки акту перевірки не відповідають реальним обставинам, зроблені з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим, податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в яких на обґрунтування своїх заперечень послався на те, що під час проведення планової документальної виїзної перевірки позивача контролюючий орган діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві про проведення перевірки від 09 січня 2019 року №148 та наказу про продовження термінів від 01 лютого 2019 року №1296 ревізорами- інспекторами проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, за наслідками якої було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 19 лютого 2019 року № 110/26-15-14-01 -05/31861382.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, підпункту 5 Положення 9стандарту бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 102600,00 грн., у томі числі за 2016 рік на загальну суму 102600,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток суму на загальну суму 292346,00 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 292346,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 292346,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 292346,00 грн. та за три квартали 2018 року на суму 292346,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 213371,00 грн., у тому числі за жовтень 2015 року у сумі 961,00 грн., за липень 2016 року у сумі 56989,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 9855,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 2543,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 139,00 грн., за листопад 2016 року у сумі 93675,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 485,00 грн., за січень 2017 року у сумі 25684,00 грн., за травень 2017 року у сумі 13340,00 грн., за вересень 2017 року у сумі 9700,00 грн.;

- пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма 1-ДФ), за період ІІІ квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, з І по IV квартал 2018 року.

Такі висновки податковий орган пов`язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром і Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест , оскільки контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання задекларованих послуг та товарів, а позивачем не надано достатніх доказів в спростування даного факту.

На підставі акту перевірки від 19 лютого 2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 відповідачем 15 березня 2019 року прийнято податкові повідомлення рішення:

- №03342615140105, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 292346,00 грн.;

- №03322615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 128250,00 грн.;

- №03332615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 265513,00 грн.

Незгода з вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних рішень) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов`язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27 червня 2017 року у справі № 808/1062/14, від 14 березня 2017 року у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2018 року №К/9901/5042/17.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежами податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Арам Вест .

Так, уповноваженими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві перевірку проведено з інформації отриманої документів з наданих позивачем та з:

- бази даних ДФС ІС Податковий блок ;

- ДФС ІС Податковий блок Єдиний реєстр податкових накладних ;

- АІС Єдиний державний реєстр судових рішень .

Перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Арам Вест .

В акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 19.02.2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 контролюючим органом зазначено наступне:

- дефектність наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик до перевірки первинних документів щодо проведених господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс ;

- підписи від імені директора на первинних документах Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс виконані невстановленими особами (опитування директора, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс про непричетність до фінансово - господарської діяльності);

- наявність інформації щодо опитування директора, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс , надано свідчення про непричетність до здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Проте такі висновки контролюючого органу спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного.

В липні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) у зв`язку із виконанням своєї господарської діяльності отримано послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс (виконавець) щодо надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до товарно-транспортної накладної №27 від 03 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс зобов`язувався надати Товариству з обмеженою відповідальністю Київ Електрик транспортно-експедиційні послуги по транспортуванню вантажу, зазначеного в графі відомості про вантаж, до пункту розвантаження - ЮФ ДП АМПУ (Адміністрація морського порту Южний ), Одеська область, м. Южне, вулиця Берегова, будинок 11. Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виставлено відповідний рахунок-фактуру №СФ-0000340 від 10 липня 2017 року на загальну суму 58200,00 грн., в т.ч. ПДВ 9700,00 грн. Між контрагентами підписано відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000340, а також Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс виписано та зареєстровано податкову накладну №18 від 10 липня 2017 року. Розрахунки між підприємствами були проведені в безготівковій формі та перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс в сумі 58200,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26 липня 2017 року №724 на суму 58200,00 грн.

Замовлення та отримання вищезазначених транспортно-експедиційних послуг позивачем зумовлено виконанням укладеного з Державним підприємством Адміністрація морських портів України (замовник) договору №240-В-ЮЖФ від 28 липня 2016 року, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (виконавець) зобов`язувався в термін до 31 грудня 2017 року виконати роботи з будівництва об`єкту Реконструкція системи пожежогасіння причалів №№3,4 ЮФ ДП АМПУ в м. Южне, Одеської області по вулиці Берегова, будинок 11. Вказане підтверджується договором, додатковими угодами до договору, актами приймання виконаних будівельних робіт, виписаними та зареєстрованими податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. (Т1, а.с. 58-98).

Щодо відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром , уповноваженими особами відповідача зроблено наступні висновки.

Перевіркою взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром встановлено відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме роботи по реконструкції бази відпочинку Троянда по вул. Мостобудівників 18 в м. Миколаєві та роботи з проектування внутрішньомайданчикових електромереж і медеоекранов на Торговельно-розважальному центрі Лавіна .

За сукупністю встановлених перевіркою фактів (детальний опис порушення викладено в пункті 3.1.2.2. акта перевірки) перевіркою не підтверджується проведення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром за перевіряємий період, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Також, зазначено про відсутність необхідної кількості матеріально технічної бази, працівників у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром для виконання об`єму робіт, визначеного в договорі субпідряду №27-01-КЕ від 27 січня 2017 року та додаткових документах.

В той же час, суд погоджується з доводами позивача щодо хибності зроблених уповноваженими особами відповідача висновків щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Енрегобуд.Пром , виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Схід-захід-енерго (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (виконавець) укладено договір 01 квітня 2016 року №01-04-КЕ, предметом якого є виконання електромонтажних робіт на об`єкті: реконструкція бази відпочинку Троянда за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 18. У зв`язку із збільшенням обсягів робіт сторонами вказаного договору укладено додаткову угоду №1 від 30 липня 2016 року.

З метою виконання зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) укладено договір субпідряду №27-01-КЕ від 27 січня 2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром (виконавець), та затверджена сторонами відповідна договірна ціна. Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром в адресу позивача було виписано рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 27 січня 2017 року, виписано та зареєстровано податкову накладну №40 від 27 січня 2017 року на загальну суму 154106,20 грн., в т.ч. ПДВ 25684,37 грн. Між сторонами договору було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та проведені відповідні безготівкові розрахунки.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) укладено договір №20-01-КЕ від 20 січня 2017 року на розробку проектної документації стадії П та Р внутрішньомайданчикових електричних мереж об`єкту: Торгово-розважальний центр Лавина , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6. Вартість вказаних робіт, у відповідності до п.2.1. вказаного договору, складає 80040,00 грн., в т.ч. ПДВ 13340,00 грн. Сторонами вказаного договору було погоджено кошторис на виконання робіт (додаток №1 до договору), протокол узгодження договірної ціни 22 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром підписано акт №ОУ-0000075 здачі прийняття робіт, виконавцем договору було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000075 від 22 січня 2017 року, виписано за зареєстровано податкову накладну №39 від 22 лютого 2017 року на загальну суму 80040,00 грн., в т.ч. ПДВ 13340,00 грн., а замовником, в свою чергу, було сплачено відповідну суму коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Щодо посилань відповідача на відсутність у контрагента позивача необхідної кількості робітників для виконання об`єму робіт, визначених договором, суд зазначає, що представником відповідача та уповноваженими особами відповідача при проведені перевірки враховано лише інформацію про Товариство з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром наявну в АІС Податковий блок , в той же час не досліджено можливості та наявності залучення робітників за допомогою цивільно-правових договорів, в той же час, як у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві така можливість наявна за рахунок проведення звірок, запитів та перевірок.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Послуги, роботи отримані від контрагентів, мали реальний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

Крім цього, в акті перевірки уповноваженими особами встановлено взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест та зроблено наступні висновки щодо таких господарсько-фінансових відносин.

Первинні документи, які складені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик по операціям відвантаження товарів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД з порушенням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення даних в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, оскільки містять недостовірні дані.

За результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик не встановлено наявність поставок товарів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД . Залишків ТМЦ, згідно наданих документів, реалізація яких оформлена на Товариство з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД на підприємстві не встановлено, що свідчить про те, що реалізація ТМЦ здійснена іншим особам. Однак, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик надходили грошові кошти в оплату товарів, реалізація яких була оформлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД . З огляду на вищевикладене, сума отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик грошових коштів з урахуванням ПДВ є безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу інших доходів.

Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик не віднесено до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 570000,00 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 570000,00 грн., що призвело до заниження доходів, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за 2016 рік.

Також зазначено, що у відношенні керівника, головного бухгалтера та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест Печерським районним судом міста Києва у кримінальному провадженні №12017100060005149 встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачений у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, які є злочинами невеликої тяжкості.

Вказані висновки контролюючого органу є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Так, 29 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест (продавець) укладено договір №29-09-КЕ. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору - на умовах, передбачених договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання, що наведено у рахунках-фактурах до даного договору, а саме - розподільчого пристрою XIRIA панелі нестандартний. На виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест виписано видаткову накладну №5 від 30 червня 2017 року на загальну суму 582120,00 грн., в т.ч. ПДВ 97020,00 грн., а також було виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 582120 грн., у т.ч. ПДВ 97020 грн., а саме:

- №1 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 570000,00 грн., в т.ч; ПДВ 95000,00 грн.;

- №9 від 30 червня 2017 року на загальну суму 12020,00 грн., в т.ч. ПДВ 2020,00 грн.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі та перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок TOB Київ Електрик в сумі 570000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 02 листопада 2016 року №158 на суму 570000,00 грн., у т.ч. ПДВ 95000,00 грн.

В той же час, на теперішній час за Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест обліковується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик у сумі 12120,00 грн.

Вказаний вище розподільчий пристрій XIRIA панелі нестандартний Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбано раніше у Товариства з обмеженою відповідальністю ВБР Електрік відповідно до договору №707-2016 від 07 липня 2016 року, специфікації №1 до вказаного договору, виданої продавцем видаткової накладної №6890 від 02 листопада 2016 року, а також виписаними та зареєстрованими податковими накладними №4701 від 21 липня 2016 року, №4795 від 26 липня 2016 року.

Тобто, господарська операція між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест є реально (фактично) здійснена, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, операції пов`язані з господарською діяльністю Товариства, а висновок контролюючого органу про безтоварність зазначеної господарської операції є таким, що не відповідає дійсності, не ґрунтується на нормах законодавства України та не підтверджений будь-якими доказами.

Також, перевіркою встановлено наступне порушення.

Відповідно до договору №SERV20160728D від 28 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна сухий трансформатор TRIHAL 6/0.4kV 630kV в кількості 2 шт. Товариством з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна виписано та зареєстровано податкові накладні №1866 від 28 липня 2016 року та №100 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 892052,21 грн., в т.ч. ПДВ 148675,40 грн. (віднесено до складу податкового кредиту) із зазначенням коду УКТ ЗЕД 8538909900.

В акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 19 лютого 2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 контролюючим органом зазначено - ...згідно інформаційної бази даних АІС Податковий Блок , підсистеми - Вантажно-митні декларації , Товариство з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна є імпортером даного обладнання... Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна реалізовано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик товар ввезений на митну територію України, що містить код УКТЗЕД 8504340000 в той же час в податковій накладній зазначено код УКТЗЕД 8538909900... .

Тобто, на думку контролюючого, Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплаченого на адресу постачальника, та, у зв`язку із чим, завищено податковий кредит суму 148675,40 грн.

Крім цього, відповідно до видаткової накладної №2269 від 12 серпня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна товари для використання у власній господарській діяльності. На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виписано та зареєстровано податкову накладну №2315 від 11 серпня 2016 року на загальну суму 50700,00 грн., в т.ч. ПДВ 8450,00 грн. (віднесено позивачем до складу податкового кредиту), без зазначення в податковій накладній коду УКТ ЗЕД.

Контролюючим органом зазначено - ...До перевірки надано видаткову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик від 12 серпня 2019 року №2269 на реалізацію вищезазначеного товару, в якій зазначено, що товар містить код УКТЗЕД 8547200000... .

В той же час, 04 лютого 2019 року за №456 Товариством з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виписано та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №2315 від 11 серпня 2016 року, де вже було зазначено відповідні коди УКТЗЕД.

Щодо даних порушень, суд зазначає наступне.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції, в той же час, як виявленні описки, помилки, дефекти є недостатніми доказами для підтвердження факту нереальності (фіктивності) здійснення вищезазначених операцій.

Також, суд звертає увагу сторін на те, що посилання в Акті перевірки на наявні пояснення в кримінальних провадженнях з приводу керівників (засновників) контрагентів позивача, слід зауважити на тому, що вказані пояснення в кримінальних провадженнях не можуть однозначно свідчити про участь Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик у схемі ухилення від сплати податків. Наявні кримінальні провадження є свідченням лише тієї обставини, що проводиться досудова перевірка фактів, викладених в кримінальних провадженнях, збираються необхідні докази на доведення наявності чи відсутності в діях посадових осіб підприємств ознак злочинних діянь, що передбачені кримінальним законодавством. Сам факт наявності кримінального провадження та проведення досудового розслідування не може бути доказом, що доводить наявність фіктивних ознак діяльності будь-якого з підприємств та за своєю сутністю не може встановлювати та підтверджувати порушення вимог податкового чи іншого законодавства.

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22 січня 2009 року у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов`язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов`язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов`язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов`язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06 лютого 2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями №03322615140115, №03342615140105, №03332615140105 від 15 березня 2019 року.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку щодо доведеності перед судом правомірності та обґрунтованості прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №03322615140115, №03342615140105, №03332615140105 від 15 березня 2019 року.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (код ЄДРПОУ 31861382, 03056, м. Київ, провулок Індустріальний, будинок 23, офіс 207/2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 10291,64 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко