Постанова

від 20.10.2020 по справі 640/5239/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5239/19 Суддя першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Кузик О.С.,

за участю:

представника відповідача: - Івах Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №03322615140115, №03342615140105, №03332615140105 від 15 березня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі Головне управління державної податкової служби у м. Києві просив замінити Головне управління державної фіскальної служби у м. Києві правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За приписами ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Відповідно до п.12 постанови КМ України від 20.10.2011 року № 1074 орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності Актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Розпорядженням КМ України від 21.08.2019 року № 682-р вирішено про можливість забезпечення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладеного на Державну податкову службу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та замінити Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик до суду апеляційної інстанції не надходив.

19 жовтня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 39871, представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку зі зміною представника позивача та необхідністю ознайомитися із матеріалами справи.

Втім, відповідно ч.2 ст.. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №03322615140115, №03342615140105, №03332615140105 від 15 березня 2019 року є протиправними та підлягають скасуванню, адже сукупність первинної документації, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик свідчить про реальність укладених господарських договорів, відповідачем не надано жодного доказу дефектності наданої позивачем первинної документації, окрім посилання на наявність інформації в АІС Єдиний державний реєстр судових рішень про наявність відкритого кримінального провадження відносно контрагента позивача.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві про проведення перевірки від 09 січня 2019 року №148 та наказу про продовження термінів від 01 лютого 2019 року №1296 ревізорами - інспекторами проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року, за наслідками якої було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 19 лютого 2019 року № 110/26-15-14-01 -05/31861382.

Вищезазначеним актом перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик податкового законодавства, а саме:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153, підпункту 5 Положення 9 стандарту бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за №85/4306, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 102600,00 грн., у томі числі за 2016 рік на загальну суму 102600,00 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток суму на загальну суму 292346,00 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 292346,00 грн., за 1 квартал 2018 року на суму 292346,00 грн., за півріччя 2018 року на суму 292346,00 грн. та за три квартали 2018 року на суму 292346,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 213371,00 грн., у тому числі за жовтень 2015 року у сумі 961,00 грн., за липень 2016 року у сумі 56989,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 9855,00 грн., за вересень 2016 року у сумі 2543,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 139,00 грн., за листопад 2016 року у сумі 93675,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 485,00 грн., за січень 2017 року у сумі 25684,00 грн., за травень 2017 року у сумі 13340,00 грн., за вересень 2017 року у сумі 9700,00 грн.;

- пункту 51.1 статті 51, підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, щодо подання з помилками податкових розрахунків (форма 1-ДФ), за період ІІІ квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, з І по IV квартал 2018 року.

Такі висновки податковий орган пов`язував з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром і Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест , оскільки контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання задекларованих послуг та товарів, а позивачем не надано достатніх доказів в спростування даного факту.

На підставі акту перевірки від 19 лютого 2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 відповідачем 15 березня 2019 року прийнято податкові повідомлення рішення:

- №03342615140105, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 292346,00 грн.;

- №03322615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 128250,00 грн.;

- №03332615140105, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 265513,00 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1., 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п. 201.1. ст. 201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1. ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

За змістом п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України , до складу витрат при обчисленні об`єкта оподаткування включаються: витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: п.138.1, 138.4, 138.6 - 138.9 ст. 138, інші витрати визначені згідно з пунктами з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

За приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежами податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Арам Вест .

Уповноваженими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві перевірку проведено з інформації отриманої документів з наданих позивачем та з:

- бази даних ДФС ІС Податковий блок ;

- ДФС ІС Податковий блок Єдиний реєстр податкових накладних ;

- АІС Єдиний державний реєстр судових рішень .

Перевіркою встановлено взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Айрон Ельянс , Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Арам Вест .

В акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 19.02.2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 контролюючим органом зазначено наступне:

- дефектність наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик до перевірки первинних документів щодо проведених господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс ;

- підписи від імені директора на первинних документах Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс виконані невстановленими особами (опитування директора, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс про непричетність до фінансово - господарської діяльності);

- наявність інформації щодо опитування директора, головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс , надано свідчення про непричетність до здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Проте такі висновки контролюючого органу спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного.

У липні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) у зв`язку із виконанням своєї господарської діяльності отримано послуги від Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс (виконавець) щодо надання транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до товарно-транспортної накладної №27 від 03 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс зобов`язувався надати Товариству з обмеженою відповідальністю Київ Електрик транспортно-експедиційні послуги по транспортуванню вантажу, зазначеного в графі відомості про вантаж, до пункту розвантаження - ЮФ ДП АМПУ (Адміністрація морського порту Южний ), Одеська область, м. Южне, вулиця Берегова, будинок 11. Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виставлено відповідний рахунок-фактуру №СФ-0000340 від 10 липня 2017 року на загальну суму 58200,00 грн., в т.ч. ПДВ 9700,00 грн. Між контрагентами підписано відповідний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000340, а також Товариством з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс виписано та зареєстровано податкову накладну №18 від 10 липня 2017 року. Розрахунки між підприємствами були проведені в безготівковій формі та перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Айррон Ельянс в сумі 58200,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26 липня 2017 року №724 на суму 58200,00 грн.

Замовлення та отримання вищезазначених транспортно-експедиційних послуг позивачем зумовлено виконанням укладеного з Державним підприємством Адміністрація морських портів України (замовник) договору №240-В-ЮЖФ від 28 липня 2016 року, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (виконавець) зобов`язувався в термін до 31 грудня 2017 року виконати роботи з будівництва об`єкту Реконструкція системи пожежогасіння причалів №№3,4 ЮФ ДП АМПУ в м. Южне, Одеської області по вулиці Берегова, будинок 11. Вказане підтверджується договором, додатковими угодами до договору, актами приймання виконаних будівельних робіт, виписаними та зареєстрованими податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. (Т1, а.с. 58-98).

Щодо відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром , уповноваженими особами відповідача зроблено наступні висновки.

Перевіркою взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром встановлено відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме роботи по реконструкції бази відпочинку Троянда по вул. Мостобудівників 18 в м. Миколаєві та роботи з проектування внутрішньомайданчикових електромереж і медеоекранов на Торговельно-розважальному центрі Лавіна .

За сукупністю встановлених перевіркою фактів (детальний опис порушення викладено в пункті 3.1.2.2. акта перевірки) перевіркою не підтверджується проведення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром за перевіряємий період, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Також, зазначено про відсутність необхідної кількості матеріально технічної бази, працівників у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром для виконання об`єму робіт, визначеного в договорі субпідряду №27-01-КЕ від 27 січня 2017 року та додаткових документах.

В той же час, суд погоджується з доводами позивача щодо хибності зроблених уповноваженими особами відповідача висновків щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Енрегобуд.Пром , виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Схід-захід-енерго (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (виконавець) укладено договір 01 квітня 2016 року №01-04-КЕ, предметом якого є виконання електромонтажних робіт на об`єкті: реконструкція бази відпочинку Троянда за адресою: м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 18. У зв`язку із збільшенням обсягів робіт сторонами вказаного договору укладено додаткову угоду №1 від 30 липня 2016 року.

З метою виконання зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) укладено договір субпідряду №27-01-КЕ від 27 січня 2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром (виконавець), та затверджена сторонами відповідна договірна ціна. Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром в адресу позивача було виписано рахунок-фактуру №СФ-0000029 від 27 січня 2017 року, виписано та зареєстровано податкову накладну №40 від 27 січня 2017 року на загальну суму 154106,20 грн., в т.ч. ПДВ 25684,37 грн. Між сторонами договору було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт та проведені відповідні безготівкові розрахунки.

Окрім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (замовник) укладено договір №20-01-КЕ від 20 січня 2017 року на розробку проектної документації стадії П та Р внутрішньомайданчикових електричних мереж об`єкту: Торгово-розважальний центр Лавина , який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6. Вартість вказаних робіт, у відповідності до п.2.1. вказаного договору, складає 80040,00 грн., в т.ч. ПДВ 13340,00 грн. Сторонами вказаного договору було погоджено кошторис на виконання робіт (додаток №1 до договору), протокол узгодження договірної ціни 22 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром підписано акт №ОУ-0000075 здачі прийняття робіт, виконавцем договору було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000075 від 22 січня 2017 року, виписано за зареєстровано податкову накладну №39 від 22 лютого 2017 року на загальну суму 80040,00 грн., в т.ч. ПДВ 13340,00 грн., а замовником, в свою чергу, було сплачено відповідну суму коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Крім цього, в акті перевірки уповноваженими особами встановлено взаємовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест та зроблено наступні висновки щодо таких господарсько-фінансових відносин.

Первинні документи, які складені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик по операціям відвантаження товарів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД з порушенням вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції, не є документами, які можуть бути підставою для відображення даних в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку, оскільки містять недостовірні дані.

За результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик не встановлено наявність поставок товарів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД . Залишків ТМЦ, згідно наданих документів, реалізація яких оформлена на Товариство з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД на підприємстві не встановлено, що свідчить про те, що реалізація ТМЦ здійснена іншим особам. Однак, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик надходили грошові кошти в оплату товарів, реалізація яких була оформлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Акрам Вест ТД . З огляду на вищевикладене, сума отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик грошових коштів з урахуванням ПДВ є безповоротною фінансовою допомогою та включається до складу інших доходів.

Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик не віднесено до інших доходів суму безповоротної фінансової допомоги в розмірі 570000,00 грн., в т.ч. за 2016 рік на суму 570000,00 грн., що призвело до заниження доходів, що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування за 2016 рік.

Вказані висновки контролюючого органу є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Так, 29 вересня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест (продавець) укладено договір №29-09-КЕ. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору - на умовах, передбачених договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання, що наведено у рахунках-фактурах до даного договору, а саме - розподільчого пристрою XIRIA панелі нестандартний. На виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест виписано видаткову накладну №5 від 30 червня 2017 року на загальну суму 582120,00 грн., в т.ч. ПДВ 97020,00 грн., а також було виписано та зареєстровано податкові накладні на загальну суму 582120 грн., у т.ч. ПДВ 97020 грн., а саме:

- №1 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 570000,00 грн., в т.ч; ПДВ 95000,00 грн.;

- №9 від 30 червня 2017 року на загальну суму 12020,00 грн., в т.ч. ПДВ 2020,00 грн.

Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі та перераховано грошові кошти на розрахунковий рахунок TOB Київ Електрик в сумі 570000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 02 листопада 2016 року №158 на суму 570000,00 грн., у т.ч. ПДВ 95000,00 грн.

В той же час, на теперішній час за Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест обліковується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик у сумі 12120,00 грн.

Вказаний вище розподільчий пристрій XIRIA панелі нестандартний Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбано раніше у Товариства з обмеженою відповідальністю ВБР Електрік відповідно до договору №707-2016 від 07 липня 2016 року, специфікації №1 до вказаного договору, виданої продавцем видаткової накладної №6890 від 02 листопада 2016 року, а також виписаними та зареєстрованими податковими накладними №4701 від 21 липня 2016 року, №4795 від 26 липня 2016 року.

Тобто, господарська операція між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест є реально (фактично) здійснена, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, операції пов`язані з господарською діяльністю Товариства, а висновок контролюючого органу про безтоварність зазначеної господарської операції є таким, що не відповідає дійсності, не ґрунтується на нормах законодавства України та не підтверджений будь-якими доказами.

Також, перевіркою встановлено наступне порушення.

Відповідно до договору №SERV20160728D від 28 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна сухий трансформатор TRIHAL 6/0.4kV 630kV в кількості 2 шт. Товариством з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна виписано та зареєстровано податкові накладні №1866 від 28 липня 2016 року та №100 від 02 листопада 2016 року на загальну суму 892052,21 грн., в т.ч. ПДВ 148675,40 грн. (віднесено до складу податкового кредиту) із зазначенням коду УКТ ЗЕД 8538909900.

В акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 19 лютого 2019 року №110/26-15-14-01-05/31861382 контролюючим органом зазначено - ...згідно інформаційної бази даних АІС Податковий Блок , підсистеми - Вантажно-митні декларації , Товариство з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна є імпортером даного обладнання... Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Шнейдер Електрік Україна реалізовано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик товар ввезений на митну територію України, що містить код УКТЗЕД 8504340000 в той же час в податковій накладній зазначено код УКТЗЕД 8538909900... .

Тобто, на думку контролюючого, Товариство з обмеженою відповідальністю Київ Електрик неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплаченого на адресу постачальника, та, у зв`язку із чим, завищено податковий кредит суму 148675,40 грн.

Крім цього, відповідно до видаткової накладної №2269 від 12 серпня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Київ Електрик придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна товари для використання у власній господарській діяльності. На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виписано та зареєстровано податкову накладну №2315 від 11 серпня 2016 року на загальну суму 50700,00 грн., в т.ч. ПДВ 8450,00 грн. (віднесено позивачем до складу податкового кредиту), без зазначення в податковій накладній коду УКТ ЗЕД.

Контролюючим органом зазначено - ...До перевірки надано видаткову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик від 12 серпня 2019 року №2269 на реалізацію вищезазначеного товару, в якій зазначено, що товар містить код УКТЗЕД 8547200000... .

В той же час, 04 лютого 2019 року за №456 Товариством з обмеженою відповідальністю Сікам Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Київ Електрик виписано та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №2315 від 11 серпня 2016 року, де вже було зазначено відповідні коди УКТЗЕД. Щодо посилання контролюючого органу на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Енергобуд.Пром необхідних матеріальних засобів для здійснення операцій, варто зазначити наступне.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З приводу вищевикладеного відповідачем в акті перевірки, варто наголосити, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 року у справі №К/800/36098/13, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18.

Варто також наголосити, що узагальнені посилання відповідача на протиправний характер діяльності контрагентів позивача без конкретизації фактів вчинення вказаними підприємствами податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини з позивачем, також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні вказаних господарських операціях.

Відповідачем, всупереч ст.. 78 КАС України не надано доказів зворотнього.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі на протокол допиту ОСОБА_1 , директора ТОВ Айррон Ельянс з огляду на те, що такий протокол допиту не є належним доказом в розумінні норм КАС України, адже є просто ксерокопією не завіреною належним чином, тому не може братися судом до уваги.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на наявність кримінального провадження №12017100060005149 відносно керівника, головного бухгалтера та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Акрам Вест , яким встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачений у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 358, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, які є злочинами невеликої тяжкості, оскільки копії вироку суду, протоколу допита свідка, завіреного належним чином, матеріали справи не містять.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 20 жовтня 2020 року.