Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/18860/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ №640/18860/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс доГоловного управління держпраці у Київській області проскасування постанови встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління держпраці у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме - постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486 від 09 жовтня 2018 року Головного управління держпраці у Київській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс у розмірі 335070,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позиція відповідача щодо наявності між Товариством з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 трудових відносин є помилковою, оскільки з останніми позивачем укладались цивільно-правові угоди, а не трудові договори, а результат надання послуг фіксувався актами приймання-передачі виконаних робіт, більше того, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди від 20 вересня 2018 року про дострокове припинення укладених договорів, у зв`язку з відсутністю об`єму робіт. Тому помилковими є твердження відповідача щодо того, що виконавцям виплачувалася заробітна плата, оскільки це повністю спростовують вищезазначені акти виконаних робіт, а тому до позивача неправомірно застосовано штраф, визначений оскарженою постановою №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486 від 09 жовтня 2018 року. Також представник позивача зазначає, що проведення такого заходу контролю не передбачено річним планом здійснення заходів державного нагляду (контролю) Головного управління Держпраці в Київській області, як і не зазначено про підстави для проведення позапланових заходів. За таких обставин, на переконання позивача, оскаржена постанова про накладення штрафу є безпідставною, незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23 травня 2019 року №708, у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/18860/18 відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс до Головного управління держпраці у Київській області про скасування постанови передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року справу прийнято до свого провадження суддею Шейко Т.І та продовжено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Представник відповідача у відзиві проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Щодо суті встановлених інспекторами праці порушень, представник відповідача вказав, що під час проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс за адресою: м. Київ, перетин проспекта Оболонського/вулиці Героїв Дніпра встановлено, що згідно наданих документів допущено до роботи без укладення трудових договорів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Проте, керівником позивача наказу про прийняття даних працівників на роботу не надано. При цьому, надано укладені договори цивільно-правового характеру №1, №2 від 14 серпня 2018 року, та №3 від 01 вересня 2018 року. Відповідно до даних цивільно-правових договорів виконавці зобов`язані виконувати певну роботу, а замовник зобов`язується оплатити результат роботи.

Управління Держпраці вважає, що у вищевказаних цивільно-правових договорах наявні положення, які притаманні більше трудовим відносинам, аніж цивільно-правовим, оскільки роботи, які виконують виконавці згідно цивільно-правових договорів належать до основної діяльності позивача та дані роботи виконуються систематично. Отже, інспекційним відвідуванням встановлено, що керівник позивача порушив вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України та фактично допустив до роботи без належного оформлення трудових відносин працівників, з якими уклав цивільно-правові договори, замість належного оформлення трудових відносин. За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу №3365 від 18 вересня 2018 року та направлення №1176 від 19 вересня 2018 року, на підставі Порядку №295 Управлінням Держпраці в Київській області проведено інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині не оформлення трудових відносин.

В результаті здійсненої перевірки відповідачем складено акт №КВ1176/1063/АВ від 21 вересня 2018 року, який отримав керівник позивача 28 вересня 2018 року засобами поштового зв`язку. Відповідно до вказаного акта, працівниками відповідача встановлено, що керівник позивача порушив вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України та фактично допустив до роботи без належного оформлення трудових відносин працівників, з якими уклав цивільно-правові договори, замість належного оформлення трудових відносин.

Надалі начальником Управління Держпраці, за результатами розгляду справи, 09 жовтня 2018 року винесено оскаржену постанову №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486, якою накладено на позивача штраф на суму 335070,00 грн. на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України за порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 КЗпП України.

На переконання позивача дана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, і як наслідок, з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року №322-VIII.

Так, згідно частини другої статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, згідно частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності з приписами статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

В той же час, згідно частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (надалі - Порядок №509).

Згідно приписів пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V).

Як убачається з частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, у тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 Положення №96 основними завданнями Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6 пункту 4 Положення №96).

За пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Положення про Головне управління Держпраці у Київській області затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 22 червня 2017 року №75.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 4 Закону №877-V.

Зокрема, згідно положень частини четвертої вказаної статті Закону №877-V виключно законами встановлюються: спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Підстави для здійснення позапланових заходів наведені у частині першій статті 6 Закону №877-V.

Водночас, частиною другою даної статті Закону №877-V передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Так, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V).

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (частина друга статті 7 Закону №877-V).

В частині третій статті 7 Закону №877-V зазначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, у тому числі, форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо), а також підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

Власне, процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (надалі - Порядок №295).

В пунктах 2 та 3 Порядку №295 вказано, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

За підпунктами 1, 2 та 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

За частиною десятою статті 4 Закону №877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно підпунктів 1, 2, 3, 7 пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно пунктів 27-29 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Як вже зазначалось раніше, проведення відповідного заходу Головним управлінням Держпраці у Київській області у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс вирішено здійснити на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

Як наслідок, наказом відповідача від 18 вересня 2018 року №3365 ініційовано проведення інспекційного відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю та не оформлення трудових відносин суб`єктом господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю Бк Білдінг Солюшинс , код ЄДРПОУ 41426965, адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, буд. 9А, офіс 369, фактична адреса: перетин вулиці Героїв Дніпра/проспекту Оболонського.

Тобто, проведення вказаної перевірки (інспекційного відвідування) відповідачем кореспондується з відповідними положеннями Порядку №295, а саме вже процитованими вище підпунктами 1, 2 та 3 пункту 5, оскільки як звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, так і звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, могли бути джерелом інформації, за результатами аналізу якої керівник органу контролю може прийняти рішення про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Отже, зазначеним наказом, а також відповідним направленням відповідача на проведення інспекційного відвідування позивача, було визначено предмет та питання, що підлягали перевірці.

Таким чином, враховуючи наведене, суд не може взяти до уваги твердження позивача про те, що в ході проведення інспекційного відвідування посадовими особами відповідача з`ясовувались питання, які не були підставами для ініціювання проведення позапланової перевірки.

При цьому суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24 грудня 2010 року №21-25а-10, посилання на яку також міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року №К/800/15598/15 (справа №810/5423/14), суб`єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень.

Оскільки факт допуску уповноваженої особи ГУ Держпраці у Київській області до проведення спірного інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс не заперечується, зокрема на направленні від 19 вересня 2018 року №1176 міститься відмітка про отримання 20 вересня 2018 року примірника останнього позивачем, то таким чином розгляду підлягають лише заперечення по суті виявлених інспектором відповідача порушень та, відповідно, позовні вимоги в частині правомірності винесених відповідачем припису та постанови у відношенні позивача.

Щодо суті виявлених порушень слід зазначити наступне.

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, встановивши порушення позивачем вимог, визначених частиною третьою статті 24 КЗпП України, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідачем винесено оскаржену постанову №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486 від 09 жовтня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 335070,00 грн.

При винесенні вказаної постанови відповідач керувався приписами абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судом встановлено, що під час інспекційного відвідування в позивача інспектором встановлено на підставі наданих документів, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс допущено до роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс під час проведення інспекційного відвідування надано також цивільно-правові договори, укладені із ОСОБА_1 (цивільно-правовий договір №3 від 01 вересня 2018 року), ОСОБА_2 (цивільно-правовий договір №2 від 14 серпня 2018 року) та ОСОБА_3 (цивільно-правовий договір №1 від 14 серпня 2018 року). Предметом договорів є виконання певної роботи, а саме укладення плитки та надання послуг з належного контролю з питань охорони праці.

В той же час, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс зазначено, що згідно з додатковими угодами №1 від 20 вересня 2018 року до цивільно-правових договорів №1 та №2 від 14 серпня 2018 року, останні припиненні достроково з 20 вересня 2018 року, у зв`язку з відсутністю об`єму виконаних робіт, копії яких також надавались на вимогу уповноваженої особи відповідача та були наявні в розпорядженні відповідача при винесенні оскаржуваної постанови.

Крім цього, додатковою угодою №1 від 03 вересня 2018 року до цивільно-правового договору №3 від 01 вересня 2018 року, уточнено пункт 1.2. визначено об`єм послуг, який виконавець зобов`язується надати замовнику.

Актом про прийняття-передачі виконаних робіт №0110/18 від 01 жовтня 2018 року підтверджується надання відповідних послуг, крім цього платіжними дорученнями №159, №160, №161 та №162 від 05 жовтня 2018 року підтверджується здійснення оплати наданих послуг за цивільно-правовим договором №3 від 01 вересня 2018 року та сплату відповідних податків та обов`язкових внесків, згідно чинного законодавства.

Проте, Управління Держпраці у Київській області під час проведення перевірки дійшло до висновку, що вищевказані цивільно-правові угоди містять ознаки, притаманні трудовим відносинам.

У відповідності до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу законів про працю України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно статті 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року в справі №6-48369св14, цивільно-правовий договір це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату .

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як слідує із цивільно-правових угод, укладених позивачем з ОСОБА_1 (цивільно-правовий договір №3 від 01 вересня 2018 року), ОСОБА_2 (цивільно-правовий договір №2 від 14 серпня 2018 року) та ОСОБА_3 (цивільно-правовий договір №1 від 14 серпня 2018 року), які містяться в матеріалах справи, їх предметом є кінцевий результат праці.

Так, у розділі 3.1.5 договорів цивільно-правового характеру зазначено, що виконавець самостійно несе повну відповідальність за виконання вимог всіх чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці, норм Закону України Про охорону праці та збереження навколишнього середовища тощо, протягом всього часу виконання робіт.

Таким чином, виконавці за цими договорами, самі організовували свою роботу й виконували її на власний ризик, без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку. Замовником оплачувався не процес праці, а його результат, який сторони фіксували відповідними Актами приймання-передачі виконаних робіт. Така домовленість між сторонами визначена в розділі 4 Розмір і порядку оплати вартості робіт цивільно-правових договорів, які надавались відповідачу при перевірці.

Крім цього, за цивільно-правовими договорами №1 та №2 від 14 серпня 2018 року виконавці взагалі не приступили до виконання взятих на себе зобов`язань, що підтверджується додатковими угодами №1 від 20 вересня 2018 року до відповідних цивільно-правових договорів.

Таким чином, вищевказані обставини вказують на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс правомірно укладало цивільно-правові договори про виконання робіт з ОСОБА_1 (цивільно-правовий договір №3 від 01 вересня 2018 року), ОСОБА_2 (цивільно-правовий договір №2 від 14 серпня 2018 року) та ОСОБА_3 (цивільно-правовий договір №1 від 14 серпня 2018 року). Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів на підтвердження трудових відносин між позивачем та вищевказаними особами.

Враховуючи те, що укладені цивільно-правові угоди жодним чином не місять ознак трудових договорів, суд дійшов висновку, що порушення позивачем частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, зафіксовані в акті перевірки за №КВ1176/1063/АВ від 21 вересня 2018 року, є необґрунтованими, у зв`язку з чим оскаржувана постанова №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486 від 09 жовтня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Системний аналіз усіх наведених правових положень дозволяє суду дійти висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт, а саме - постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ1176/1063/АВ/ТД/ФС-486 від 09 жовтня 2018 року Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс у розмірі 335070,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БК Білдінг Солюшнс (02095, м. Київ, вулиця Княжий Затон, 9А, офіс 369, код ЄДРПОУ 41426965) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вулиця Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 5026,06 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко