ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2020 року м. Київ № 640/5493/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства Агрорембудкомплект
до ГУ ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
О Б С Т А В И Н И С П Р А ВИ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство Агрорембудкомплект (далі також - позивач) з позовом до ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 02.04.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ним було своєчасно сплачено узгоджене податкове зобов`язання, однак помилково зазначено код бюджетної класифікації у платіжному дорученні.. Вважає, що дана помилка не може розцінюватись як несвоєчасна сплата податкового зобов`язання, оскільки фактично кошти надійшли до Державного бюджету України.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що перевіркою встановлено порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, що є підставою для застосування фінансових санкцій.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Головним управлінням ДФС в м. Києві було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПП Агрорембудкомплект (код ЄДРПОУ 24736272).
За результатами перевірки складено Акт від 27.11.2018 №28171/26-15-15-13-20 , згідно висновків якого ПП Агрорембудкомплект порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість.
На підставі вказаного Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0943851213, яким визначено позивачу штраф у розмірі 20% у сумі 42820,90 грн.
Водночас відповідачем було також прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.12.2018 №0943841213, яким визначено позивачу штраф у розмірі 10% у сумі 2739,31 грн.
17.01.2019 позивачем було подано скаргу до ДФС України на вищевказані податкові повідомлення-рішення.
Розглянувши скаргу ПП Агрорембудкомплект , ДФС України прийняло рішення про результати розгляду скарги, яким залишено податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем, позивач оскаржив їх до суду.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України (далі також - Кодекс).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строк і у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 Кодексу визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Відповідно до п.36.5 статті 36 Кодексу, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з п.54.1 ст.54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій(митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.31.1 ст.31 Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п.38.1 ст.38 Кодексу, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
За правилом п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо латник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, ч. 1 ст. 43 та ч. 5 ст. 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України.
У свою чергу, відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення розрахункового рахунку, який не діяв, у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України штрафних (фінансових) санкцій.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 р. по справі № 825/2388/18.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу виписане податкове повідомлення-рішення від 15.09.2015 №0006392208 на суму 166579,18 грн.
13.12.2017 позивачу виписано податкову вимогу №124403-17 на суму 166476,50 грн та прийнято рішення №124403-17 про опис майна у податкову заставу.
Також позивачу надіслано запит від 20.07.2017 №42513/10/26-15-17-02-39, в якому був наданий приклад заповнення поля Призначення платежу в платіжному дорученні, а саме: *;140, код ЄДРПОУ; надходження до бюджету коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2018 позивачем було сплачено податковий борг у розмірі 166526,50 грн, відповідно до платіжного доручення №640.
У даному платіжному дорученні наступне призначення платежу: *140; 24736272; надходження до бюджету коштів в рахунок погашення податкового боргу зг. Податкової вимоги №124403-17 від 13.12.2017 р. разом з пенею.
Також позивачем листом вих.№2 від 16.01.2018 повідомлено відповідача, що на виконання податкової вимоги позивачем було сплачено податковий борг.
Однак, у зв`язку з допущеною помилкою, сума податкового боргу була зарахована лише 20.08.2018.
Оскільки позивачем фактично здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, суд вважає, що помилкове зазначення коду бюджетної класифікації не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Суд зазначає, що доводи викладені відповідачем в письмових запереченнях не спростовують вище встановленого судом.
Таким чином, з огляду на те, що помилкове перерахування позивачем коштів не вплинуло на виконання обов`язку платника перед Державним бюджетом України зі сплати з податку на прибуток, відтак застосування до позивача штрафу за висновком суду є неправомірним.
Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті вищевказаних зобов`язань, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України. З урахуванням висновків Верховного Суду, позивач не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв`язку з чим нарахування штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Приватного підприємства Агрорембудкомплект задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 17.12.2018 року №0943851213 та №0943841213.
Стягнути на користь Приватного підприємства Агрорембудкомплект (код ЄДРПОУ 24736272) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2020 |
Оприлюднено | 25.05.2020 |
Номер документу | 89350990 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Смолій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні