Рішення

від 18.05.2020 по справі 640/6578/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Київ № 640/6578/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Л.Українки,26,м. Київ,01033, код ЄДРПОУ37471912)

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Саксаганського 110, м. Київ,01032, код ЄДРПОУ34967593)

про визнання протиправним та скасування повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекції України (далі - позивач) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати винесене старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.03.2019 року з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2012 №91/12.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно повернуто виконавчий документ №91/12 від 28.05.2012 без прийняття до виконання, оскільки відповідно до виконавчого документу стягувачем є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, а не Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Вважаючи, що державним виконавцем оскаржуване повідомлення винесено з порушенням Закону України Про виконавче провадження , позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не було подано, а тому, згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2012 №91/12, відповідно до якої на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління будівельними проектами ГЕРЦ за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , накладено штраф у розмірі 49230,00 грн.

Із названої постанови №91/12 від 28.05.2012 року вбачається, що строк пред`явлення до виконання - не пізніше двох років з дня винесення.

18.12.2018 року старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П. було винесено постанову ВП №35868125 про повернення виконавчого документа №91/12 від 28.05.2012 року стягувачу з посиланням на норми пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з відсутністю майна та коштів (доходів) у боржника, на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.

Судом встановлено, що 21.01.2019 року за №10/26-43/2101/05 позивач повторно надіслав відповідачу для примусового виконання постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 28.05.2012 №91/12 Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , згідно з якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління будівельними проектами ГЕРЦ (код ЄДРПОУ 30971255), місцезнаходження: м. Київ, вул. Пирогова, 2, літ. В, накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У названому листі позивач також просив відповідача замінити сторону у виконавчому провадженні відповідно до статті 15 Закону України Про виконавче провадження , а саме: стягувача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (код ЄДРПОУ 37772089) на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ37471912) (далі- Держархбудінспекція), виходячи з наступного.

Відповідно до повідомлення Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 03.04.2015 №б/н, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №10701110009043824 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Також, у названому вище листі, відповідач зазначив, що відповідно до наказу Держархбудінспекція від 10.10.2014 №272 Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції , Департамент забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, покладених на нього Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом від 01.10.2014 №225 на території міста Києва з 10.10.2014.

Таким чином, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві - територіальний орган, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції, з 10.10.2014 бере участь в реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території міста Києва.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, 04.04.2019 року (підтверджується відповідною відміткою вхідної кореспонденції) до позивача надійшло винесене старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.03.2019 року №58709710/26 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2012 №91/12.

Винесене повідомлення обґрунтовано тим, що згідно пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до виконавчого документа №91/12 від 28.05.2012 року стягувачем є Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, а заяву про відкриття виконавчого провадження подано Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, тобто особою, яка не є стягувачем.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду із заявленими позовними вимогами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Відповідно до частини 2, 3 статті 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині 2 статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню у встановленому законом порядку.

Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати суми штрафу в повному обсязі, надсилається органу, яким накладено штраф.

У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.

Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Закономвипадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Пунктом 6, 7 частини 1 статті 3 Закону № 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Як вбачається із матеріалів справи, державний виконавець посилається на пред`явлення виконавчого документу не уповноваженою стороною, як на обставину, що виключає здійснення виконавчого провадження та фактичне не стягнення штрафу, накладеного за постановою державного органу. При цьому, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання, зазначивши, що згідно з постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2012 №91/12 стягувачем має бути Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Частиною 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 15 Закону України Про виконавче провадження , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Водночас, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №150 Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції , ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної архітектурно-будівельної інспекції за переліком, згідно з додатком, у тому числі, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та прийнято пропозицію Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інспекція державного архітектурно-будівельного у місті Києві припинила свою діяльність як юридична особа, про що 03.04.2015 внесено відповідний запис.

У свою чергу відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 272 від 10.10.2014 Щодо діяльності деяких підрозділів Державної архітектурно-будівельної інспекції Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції, покладених на нього Положенням про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, затвердженого наказом № 225 від 01.10.2014, на території міста Києва з 10.10.2014.

Наведене свідчить що Державна архітектурно-будівельна інспекція України є функціональним правонаступником Інспекції державного архітектурно-будівельного у місті Києві, на користь якої видано виконавчий документ - постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 91/12 від 28.05.2012, та, відповідно, вважається стягувачем і має право звертатись із заявою про примусове виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 у справі №826/11305/15.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідачем порушено вимоги частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження , а також не доведено наявності у межах спірних правовідносин інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження, та підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а тому повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.03.2019 року підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення їх у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Л.Українки,26,м. Київ,01033, код ЄДРПОУ37471912) - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати винесене старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савчуком К.П. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 25.03.2019 року з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2012 №91/12.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Саксаганського 110, м.Київ,01032, код ЄДРПОУ34967593) на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Л.Українки,26,м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ37471912) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська