Рішення

від 21.05.2020 по справі 640/15548/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ № 640/15548/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд до третя особа:Головного управління ДФС у м. Києві, Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про:скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Віталанд (02154, м. Київ, бульвар Шамо Ігоря, 14, кв. 247, код ЄДР: 41382661) (далі також позивач, ТОВ Віталанд , товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДР: 39439980) (далі також відповідач, ГУ ДФС у м. Києві, податковий/контролюючий орган), в якому просить суд:

1) скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 0024311404;

2) зобов`язати відповідача внести до реєстру заяв про поновлення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ Віталанд .

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Так, представник товариства у позовній заяві зазначає, що у період з 23.03.2019 по 11.04.2019 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року.

За результатами перевірки складений акт про результати перевірки від 18.04.2019 № 421/26-15-14-04-01/41382661, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. 200.4 ст. 200 Податку кодексу України, у зв`язку з чим платнику податків відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2019 року на суму 254406,00 грн.

За словами представника позивача, на думку відповідача, товариству має бути відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ з таких підстав:

- відомості оборотно-сальдової відомості не підтверджуються показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару транспортування, оплату праці співробітникам компанії, тощо;

- у договорі не визначено розмір приміщення для зберігання майна;

- всупереч вимогам договору ТОВ Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т коріандру.

Відтак, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 14.05.2019 № 0024311404, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

Разом з тим, як наголошує представник позивача, товариство має право на бюджетне відшкодування.

Пояснює, 14.12.2017 між ТОВ Віталанд та ТОВ Полтава-Сад укладено договір поставки № 14/12-1, відповідно до якого ТОВ Полтава-Сад зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ Віталанд сільськогосподарську продукцію, а ТОВ Віталанд зобов`язається прийняти та оплатити даний товар. Згідно зі специфікацією № 1 до договору поставки № 14/12-1 товаром є коріандр у кількості 900 000 кг. ТОВ Полтава-Сад видано позивачу рахунок на оплату № 329 від 15.12.2017 та податкову накладну від 18.12.2017 № 30 на загальну суму 12 603 600,00 грн., у тому числі сума ПДВ 2 100 600,00 грн.

Також, відповідно до договору поставки від 18.12.2017 № 18/12, укладеним між ТОВ Віталанд та ПП Ісіда-Д , ПП Ісіда-Д на умовах даного договору зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ Віталанд сільськогосподарську продукцію, а ТОВ Віталанд зобов`язається прийняти та оплатити даний товар. Згідно зі специфікацією № 1 до договору поставки № 18/12 товаром є коріандр у кількості 100 000 кг. Додає, що позивач оплатив вказаний товар платіжними дорученнями.

За словами позивача, загальна сума податкового кредиту, сформованого позивачем за операціями відповідно до договору поставки з ТОВ Полтава-Сад № 14/12-1 (сума сплаченого ПДВ - 2 100 600,00 грн.) та договору поставки з ТОВ Ісіда-Д № 18/12 (сума сплаченого ПДВ - 233 400,00 грн.) становить 2 334 000,00 грн.

Додає, що відповідно до договору комісії від 09.01.2018 № 10/20, укладеного між позивачем та ПП Дорада , позивач, як власник товару здійснив вивезення товару - коріандр за межі території України у кількості 109 000 кг, а під час купівлі такої кількості товару було сплаченого ПДВ на загальну суму 254 406,00 грн.

Посилаючись на підпункт 195.1.1 (а) пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України позивач наголосив, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Більш того, акцентує увагу, що у листі від 15.05.2018 № 22321/10/26-15-42-02-14 відповідач підтвердив позивачу, що право на застосування нульової ставки ПДВ і відповідно право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ має лише продавець експертної продукції - її власник (комітент), яким, в даному випадку, є ТОВ Віталанд .

Відтак, на думку позивача, за наслідками вищевказаних операцій у товариства виникли податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 0 грн. натомість сума податку, фактично сплаченого у попередніх звітних (податкових) періодах на товар у кількості 109 000 кілограмів, становить 254 406,00 грн.

Додає, що позивач сформував від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту у розмірі 254 406,00 грн., яке відповідно до пункту 200.4 (б) статті 200 Податкового кодексу України підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальником таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Таким чином, як стверджує позивач, у податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року товариство заявило про бюджетне відшкодування суми у розмірі 254 406,00 грн.

Додає, що у акті перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, відповідач посилається на договір відповідального зберігання від 18.12.2017, укладений між ТОВ Полтава-Сад та ТОВ Віталанд . Разом з тим, як стверджує позивач зобов`язання ТОВ Віталанд за вказаним договором, жодним чином не можуть підтверджувати чи спростовувати факт сплати позивачем суми податку постачальникам товарів у попередніх звітних періодах і наявність операцій з вивезення товарів за межі митної території України, і відповідно наявність права на бюджетне відшкодування.

У позовній заяві позивач зазначає, що у акті перевірки відповідач дійшов висновків, що до перевірки надано договір укладений між позивачем та ТОВ Полтава-Сад , відповідно до п. 1.1 якого позивач передає, а ТОВ Полтава-Сад приймає на зберігання коріандр у кількості 1 000 тонну. При цьому, до перевірки надано акт приймання-передачі від 29.12.2017 на продукцію у кількості 813 648 кг та акт приймання-передачі від 31.01.2018 на продукцію у кількості 86 352 кг Таким чином, всупереч вимогам договору ТОВ Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т коріандру.

Між тим, позивач наголошує, що відповідач проігнорував акт приймання-передачі коріандру у кількості 100 000 кг від 18.12.2017, з огляду на що, за словами позивача, ТОВ Полтава-Сад загалом прийняло на зберігання 1 000 т коріандру з дотриманням умов договору.

Також, у позовній заяві позивач звертає увагу суду на те, що відповідач вказує, що у договорі не визначено розмір приміщення для зберігання майна. Однак, на думку позивача, законодавчими положеннями про договір зберігання не передбачено розмір приміщення для зберігання майна як істотну умову такого договору. Більш того, за твердженнями позивача, відсутність у договорі інформації про розмір приміщення для зберігання майна не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні ПДВ, на яке позивач має право.

Додає, що відповідач зазначає, що відомості про залишок товару не підтверджується показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії послуг. Між тим, відповідно до п. 2.4 договору оплата проводиться по закінченню строку зберігання та повному витребуванні майна. Згідно з п. 2.1 договору строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві до 18.12.2019, у зв`язку з чим, на момент проведення перевірки відповідачем, строк зберігання ще не закінчився, тому жодна оплата за договором здійснюватися не могла.

Крім іншого позивач пояснює, що відповідач вже відшкодовував суми ПДВ за аналогічними операціями у попередніх звітних (податкових) періодах. За словами позивача, здійснивши бюджетне відшкодування від`ємного значення ПДВ за аналогічними операціями, відповідач фактично підтвердив наявність у позивача такого від`ємного значення.

Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Так, відповідач зазначив, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення TOB Віталанд вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2019 року на 254406 грн.

Пояснює, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у грудні 2017 року є: придбання ТМЦ (насіння коріандру) в обсягах, що значно перевищують обсяги реалізації.

Відповідач зазначає, що матеріалами перевірки встановлено, TOB Віталанд у TOB Полтава-Сад по договору поставки від 14.12.2017 № 14/12-1 придбало насіння коріандру у кількості 900 000 кг на суму ПДВ у розмірі 2 100 600,00 грн.

До перевірки надано договір відповідального зберігання майна з TOB Полтава-Сад від 18.12.2017, відповідно до п.1.1 якого TOB Віталанд передає, а TOB Полтава-Сад приймає на зберігання коріандр у кількості 1 000 тон.

Відповідач зазначає, що до перевірки надано акт приймання-передачі від 29.12.2017 на продукцію у кількості 813 648,00 кг та акт приймання-передачі від 31.01.2018 на продукцію у кількості 86 352,00 кг у зв`язку з чим, за твердженням відповідача, всупереч вимогам договору TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т. коріандру.

Додає, що відповідно до п. 1.2 договору місце зберігання майна: с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області. При цьому, у договорі не визначено розмір приміщення для зберігання майна.

Відповідач також звертає увагу суду на те, що до перевірки надано договір комісії від 09.01.2018 №10/20 укладеного з ПП Дорада на виконання якого відповідно до звіту комісіонера коріандр вивезено ПП Дорада за межі митної території України згідно:

МД №806020/2018/210556 від 18.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/210664 від 20.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211072 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211073 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2019/200293 від 09.01.2019, сума 11550,00 євро, у кількості 21000 кг.

Однак відповідач наголошує, що відомості оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 про залишок товару на суму 91 722 609,92 грн. не підтверджуються показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, тощо.

Відтак, підсумовуючи викладене у сукупності представник відповідача наголосив на безпідставності позовних вимог.

Позиція третьої особи.

Третя особа надіслана до суду пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість .

При цьому, третя особа просить суд врахувати, що відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України органи Казначейської служби здійснюють лише обслуговування Державного бюджету, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Казначейства.

Відтак, третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що аргументи, наведені відповідачем у відзиві повторюють формулювання акта перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, і спростовуються наведеними у позовній заяві аргументами та поданими позивачем доказами, зокрема первинними документами.

Повторно звертає увагу суду, що прийняття на зберігання TOB Полтава-Сад 900 т коріандру замість 1000 т спростовується актом приймання-передачі коріандру у кількості 100 000 кілограмів від 18.12.2017, який знаходиться у матеріалах справи; відсутність розміру приміщення для зберігання майна у договорі відповідального зберігання жодним чином не ставить під сумнів право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ; відсутність відомостей про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії пояснюється договором відповідального зберігання, відповідно до якого оплата проводиться по закінченню зберігання .

Відтак, за висновком позивача, відзив на позовну заяву не спростовує реальність господарських операцій позивача, у зв`язку з чим оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 254 406,00 грн., є незаконним та підлягає скасуванню.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2019 позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.

В межах встановленого судом строку недоліки позовної заяви позивачем усунуто.

Ухвалою суду від 04.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

У грудні 2019 товариство звернулося із клопотанням про прискорення розгляду справи з огляду на вкрай важливість справи в контексті фінансового стану підприємства.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються, а матеріалами справи підтверджується, подання ТОВ Віталанд заяви про бюджетне відшкодуванні ПДВ за січень 2019 року у розмірі 254406,00 грн.

З метою перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2019 року з податку на додану вартість за податковою декларацією від 20.02.2019 № 9027161822 податковим органом відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 3226 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Віталанд .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13.04.2019 № 421/26-15-14-04-01/41382661 про результатами документальної позапланової перевірки ТОВ Віталанд з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року, пунктом 3.3 якого встановлено наступне.

TOB Віталанд у TOB Полтава-Сад по договору поставки від 14.12.2017 № 14/12-1 придбало насіння коріандру у кількості 900 000 кг на суму ПДВ у розмірі 2 100 600,00 грн.

До перевірки надано договір відповідального зберігання майна з TOB Полтава-Сад від 18.12.2017, відповідно до п.1.1 якого TOB Віталанд передає, а TOB Полтава-Сад приймає на зберігання коріандр у кількості 1 000 тон.

При цьому, до перевірки надано акт приймання-передачі від 29.12.2017 на продукцію у кількості 813 648,00 кг та акт приймання-передачі від 31.01.2018 на продукцію у кількості 86 352,00 кг.

Таким чином, акт перевірки містить висновок про те, що всупереч вимогам договору TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т. коріандру.

Відповідно до п. 1.2 договору місце зберігання майна: с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області. При цьому, у договорі не визначено розмір приміщення для зберігання майна.

До перевірки надано договір комісії від 09.01.2018 №10/20 укладеного з ПП Дорада на виконання якого відповідно до звіту комісіонера коріандр вивезено ПП Дорада за межі митної території України згідно:

МД №806020/2018/210556 від 18.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/210664 від 20.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211072 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211073 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2019/200293 від 09.01.2019, сума 11550,00 євро, у кількості 21000 кг.

Проте, відомості оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 про залишок товару на суму 91 722 609,92 грн. не підтверджуються показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, тощо.

Таким чином, за результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Віталанд вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 13.04.2019 № 421/26-15-14-04-01/4138266 податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 0024311404, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 254406,00 грн.

Позивач, вважаючи вказане рішення таким, що порушує його права, оскільки, на думку позивача, він має право на бюджетне відшкодування суми ПДВ за січень 2019 року у розмірі 254406,00 грн., у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п/п 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

За змістом п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п/п. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Відповідно до абзацу 2 п. 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному.

При цьому, право на бюджетне відшкодування у платника податків виникає виключно після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами проведеної камеральної або документальної перевірки.

Досліджуючи наявність підстав для відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 254 406,00 грн. та перевіряючи встановлені податковим органом в ході проведення документальної перевірки, суд виходить з наступного.

Так, 14.12.2017 між ТОВ Полтава-Сад (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) укладено договір поставки № 14/12-1 (том 1 а.с. 28-31), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, строки, умови місце і порядок поставки кожної окремої партії товару, визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а також видаткових накладних та інших супровідних документах.

Згідно з специфікації № 1 від 14.12.2017 до договору від 14.12.2017 № 14/12-1 (том 1 а.с. 32) укладеної між ТОВ Полтава-Сад (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) сторони визначають наступні суттєві умови поставки, а саме: найменування товару - коріандр у кількості 900 000 кг за ціною 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн. Дата поставки з 14.12.2017. Місце поставки EXW склад ТОВ Полтава-Сад , с. Мар`ївка, Полтавський район, Полтавська область.

15.12.2017 постачальником - ТОВ Полтава-Сад виставлено покупцю - ТОВ Віталанд рахунок на оплату № 329 на суму 12 603 600,00 грн. (том 1 а.с. 33), який сплачений останнім відповідно до платіжного доручення від 18.12.2017 № 1513346741 на суму 12 603 600,00 грн. (том 1 а.с. 34), у зв`язку з чим сформовано податкову накладну від 18.12.2017 № 33 на суму 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн. (том 1 а.с. 37).

29.12.2017 між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 917 (том 1 а.с. 35) на суму 11 394 326,64 грн., у т.ч. ПДВ 1 899 054,43 грн. відповідно до якої адресою доставки є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 813 648 кг.

31.01.2018 між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 57 (том 1 а.с. 36) на суму 1 209 273,41 грн. у т.ч. ПДВ 201 545,57 грн., відповідно до якої адресою доставки є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 86 352 кг.

Отже, постачальником - ТОВ Полтава-Сад покупцю - ТОВ Віталанд поставлено товар - коріандр за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у загальній кількості 900 000 кг (900 т) на загальну суму 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн.

В той же час, 18.12.2017 між ПП Ісіда-Д (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) укладено договір поставки № 18/12 (том 1 а.с. 18/12), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

При цьому, відповідно до п. 1.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, строки, умови місце і порядок поставки кожної окремої партії товару, визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а також видаткових накладних та інших супровідних документах.

Згідно з специфікації № 1 від 18.12.2017 до договору від 18.12.2017 № 18/12 (том 1 а.с. 42) укладеної між ПП Ісіда-Д (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) сторони визначають наступні суттєві умови поставки, а саме: найменування товару - коріандр у кількості 100 000 кг за ціною 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн. Дата поставки з 18.12.2017. Місце поставки EXW склад ТОВ Полтава-Сад , с. Мар`ївка, Полтавський район, Полтавська область.

15.12.2017 постачальником - ПП Ісіда-Д виставлено покупцю - ТОВ Віталанд рахунок фактуру № 4 на суму 1 400 400,00 грн. (том 1 а.с. 43), який сплачений останнім відповідно до платіжних доручень від 26.02.2018 № 1 на суму 500 400,00 грн. (том 1 а.с. 45), від 01.03.2018 № 2 на суму 500 000,00 грн. (том 1 а.с. 46) та від 03.03.2018 № 3 на суму 400 000,00 грн. (том 1 а.с. 47).

18.12.2017 між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 19 (том 1 а.с. 44) на суму 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн. відповідно до якої адресою доставки коріандра є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 100 000 кг., що слугувало підставою для виписки податкової накладної віл 18.12.2019 № 2 на суму на суму 1 400 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн.

Отже, постачальником - ПП Ісіда-Д покупцю - ТОВ Віталанд поставлено товар - коріандр за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у загальній кількості 100 000 кг (100 т) на загальну суму 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн.

Разом з тим, 18.12.2017 між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) укладено договір відповідального зберігання (том 1 а.с. 132), відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання речі, а саме: коріандр в кількості 1000 т. Місце зберігання майна: склад в с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві до 18.12.2019.

Відповідно до п.п. 2.3 та 2.4 договору поклажодавець оплачує зберігачеві послуги відповідального зберігання в розмірі 1,02 з ПДВ за 1 тонну за місяць, що передана на зберігання. Оплата проводиться по закінченню строку зберігання та повному витребуванні майна.

На виконання умов зазначеного вище договору, 18.12.2017 між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 133), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 100 000 кг.

29.12.2017 між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 135), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 813 648,00 кг.

31.01.2018 між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 134), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 86352 кг.

Тобто, загальна кількість постановленого на адресу ТОВ Віталанд коріандру, за результатами укладених договорів поставок віл 14.12.2017 № 14/12-1 та від 18.12.2017 № 18/12, складає 1 000 000 кг (1 000 т), який, відповідно до договору відповідального зберігання від 18.12.2017 та актів приймання передачі товару від 18.12.2017, 29.12.2018 та 31.01.2018, у кількості 1 000 000 кг (1 000 т) переданий на зберігання на склад ТОВ Полтава-Сад в с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області.

Таким чином, висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки від 13.04.2019 № 421/26-15-14-04-01/41382661 в частині того, що всупереч вимогам договору відповідального зберігання від 18.12.2017 TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т коріандру, є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо висновків податкового органу в частині не зазначення в договорі відповідального зберігання від 18.12.2017 розміру приміщення для зберігання коріандру, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відтак, по-перше, чинним законодавством не покладено жодного обов`язку на сторін таких договірних відносин щодо зберігання товару зазначати в ньому розмір приміщення для зберігання товару, зазначення в договір розміру приміщення є правом учасників договірних відносин, а не їх обов`язком, по-друге, вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податків на бюджетне відшкодування суми ПДВ, оскільки таке не зазначення розміру приміщення жодним чином не впливає на формування самої суми бюджетного відшкодування, у зв`язку з чим висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, в цій частині також є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам цивільного законодавства України

Щодо висновків податкового органу відносно того, що відомостями по рахунку № 281 не підтверджуються показники податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових рішень, оскільки відсутні відомості на оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, то суд зазначає, що відповідно до п.п. 2.3 та 2.4 договору відповідального зберігання, укладеного 18.12.2018 між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач), поклажодавець оплачує зберігачеві послуги відповідального зберігання в розмірі 1,02 з ПДВ за 1 тонну за місяць, що передана на зберігання. Оплата проводиться по закінченню строку зберігання та повному витребуванні майна .

Тобто, оплата за відповідальне зберігання товару, відповідно до умов договору зберігання, проводиться виключно по закінченню строку зберігання товару, в даному випадку коріандру та відповідно після відсутності залишків такого товару на складі ТОВ Полтава-Сад .

Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норма права, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 0024311404 та, як наслідок таке рішення підлягає скасуванню.

Щодо вимоги зобов`язального характеру , то слід зазначити наступне.

09.01.2018 між ПП Дорада (комісіонер) та ТОВ Віталанд (комітент) укладено договір комісії № 10/20 (том 1 а.с. 49-50), відповідно до умов якого комісіонер за доручення комітента зобов`язується за винагороду здійснити для комітента від свого імені і за рахунок комітента реалізувати угоду з продажу насіння коріандру.

Відповідно до наявних в матеріалах справи первинних документів (том 1 а.с. 51-122) ПП Дорада , як комісіонером на виконання умов договору комісії від 09.01.2018 № 10/20 реалізовано за межі території України коріандр у кількості 109 000 кг (109 т), підтвердженням чого є:

МД №806020/2018/210556 від 18.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/210664 від 20.09.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211072 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211073 від 01.10.2018, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2019/200293 від 09.01.2019, сума 11550,00 євро, у кількості 21000 кг.

В той же час, відповідно до підпункту а підпункту 195.1.1 пункту 195.1 ст. 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Тобто, зважаючи на те, що ТОВ Віталанд у постачальників товару було придбано коріандр у кількості 109 000 кг за ціною 11,67 грн./кг, тобто ціна товару за 109 000 кг складала 1 272 030,00 грн., з яких позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 254 406,00 грн., тоді як вказаний товар у кількості 109 000 кг реалізовано за межі території України за нульовою ставкою оподаткування, сума у розмірі 254 406,00 грн. підлягає бюджетному відшкодування, з огляду на що вимога зобов`язального характеру позивача підлягає задоволенню шляхом зобов`язання Головне управління ДФС у м. Києві внести до реєстру заяв про поновлення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд за січень 2019 року у розмірі 254 406,00грн.

Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем, в порушення обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення, яким до позивачу визначено суму грошового зобов`язання, а відтак виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд (02154, м. Київ, бульвар Шамо Ігоря, 14, кв. 247, код ЄДР: 41382661) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 0024311404, прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДР: 39439980) внести до реєстру заяв про поновлення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд за січень 2019 року у розмірі 254 406,00грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд (02154, м. Київ, бульвар Шамо Ігоря, 14, кв. 247, код ЄДР: 41382661) сплачену суму судового збору у розмірі 5737,10 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін