Постанова

від 13.10.2020 по справі 640/15548/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15548/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віталанд до Головного управління ДПС у місті Києві, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Віталанд (далі - позивач, ТОВ Віталанд ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 0024311404;

- зобов`язати відповідача внести до реєстру заяв про поновлення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ Віталанд .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем за результатом проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0024311404, яким встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2019 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку. Проте, у листі від 15 травня 2018 року № 22321/10/26-15-42-02-14 відповідач підтвердив позивачу, що право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ має лише продавець експертної продукції - її власник (комітент), яким в даному випадку є ТОВ Віталанд . Відтак, на переконання позивача, за наслідками господарських операцій з експорту товару у товариства виникли податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 0 грн. натомість сума податку, фактично сплаченого у попередніх звітних (податкових) періодах на товар у кількості 109 000 кілограмів, становить 254 406,00 грн. Тобто, позивач має право на бюджетне відшкодування узгодженої суми зобов`язання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року даний адміністративний позов - задоволено.

Приймаючи таке рішення, суд зазначив, що прийняття на зберігання TOB Полтава-Сад коріандру у кількості 1000 т підтверджується матеріалами справи; відсутність розміру приміщення для зберігання майна у договорі відповідального зберігання жодним чином не ставить під сумнів право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ; а відсутність відомостей про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії пояснюється договором відповідального зберігання, відповідно до якого оплата проводиться по закінченню зберігання. Тобто, позивач має повне право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Скаргу, як і відзив на позов, обґрунтовано тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення TOB Віталанд вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2019 року на 254406 грн.

Пояснює, що TOB Віталанд у TOB Полтава-Сад по договору поставки від 14 грудня 2017 року № 14/12-1 придбало товар у кількості 900 000 кг. До перевірки надано договір відповідального зберігання майна з TOB Полтава-Сад від 18 грудня 2017 року, відповідно до якого TOB Полтава-Сад приймає на зберігання коріандр у кількості 1 000 тон. Між тим, до перевірки надано акт приймання-передачі від 29 грудня 2017 року на продукцію у кількості 813 648,00 кг та акт приймання-передачі від 31 січня 2018 року на продукцію у кількості 86 352,00 кг у зв`язку з чим всупереч вимогам договору TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло лише 900 т. коріандру. Вказує, що у договорі на зберігання товару не визначено розмір приміщення для зберігання майна. Зазначає, що оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 про залишок товару на суму 91 722 609,92 грн. не підтверджуються показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, тощо.

05 жовтня 2020 року до суду надійшов відзив товариства на апеляційну скаргу податкового органу, у якому позивач зазначає, що рішення суду першої інстанцій є законним, обґрунтованим, винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що аргументи, наведені відповідачем у скарзі, повторюють формулювання акта перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, і спростовуються наведеними у судовому рішенні та позовній заяві аргументами та поданими позивачем доказами. Зазначає, що прийняття на зберігання TOB Полтава-Сад 900 т коріандру замість 1000 т спростовується актом приймання-передачі коріандру у кількості 100 000 кілограмів від 18 грудня 2017 року; відсутність розміру приміщення для зберігання майна у договорі відповідального зберігання жодним чином не ставить під сумнів право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ; відсутність відомостей про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії пояснюється договором відповідального зберігання, відповідно до якого оплата проводиться по закінченню зберігання.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

У відповідності до статті 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін з наступних підстав.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про допущення процесуального правонаступництва шляхом заміни неналежного відповідача - ГУ ДФС у м. Києві на належного - ГУ ДПС у м. Києві.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18 грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі, допустивши заміну Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Віталанд подано до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві заяву про бюджетне відшкодуванні ПДВ за січень 2019 року у розмірі 254 406,00 грн.

З метою перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2019 року з податку на додану вартість за податковою декларацією від 20 лютого 2019 року № 9027161822 податковим органом відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 14 березня 2019 олку № 3226 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Віталанд .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 13 квітня 2019 року № 421/26-15-14-04-01/41382661 про результатами документальної позапланової перевірки ТОВ Віталанд з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2019 року.

TOB Віталанд у TOB Полтава-Сад по договору поставки від 14 грудня 2017 року № 14/12-1 придбало насіння коріандру у кількості 900 000 кг на суму ПДВ у розмірі 2 100 600,00 грн.

До перевірки надано договір відповідального зберігання майна з TOB Полтава-Сад від 18 грудня 2017 року, відповідно до п.1.1 якого TOB Віталанд передає, а TOB Полтава-Сад приймає на зберігання коріандр у кількості 1 000 тон.

При цьому, до перевірки надано акт приймання-передачі від 29 грудня 2017 року на продукцію у кількості 813 648,00 кг та акт приймання-передачі від 31 січня 2018 року на продукцію у кількості 86 352,00 кг.

Таким чином, на переконання відповідача, акт перевірки містить висновок про те, що всупереч вимогам договору TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло 900 т. коріандру.

Відповідно до п. 1.2 договору місце зберігання майна: с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області. При цьому, у договорі не визначено розмір приміщення для зберігання майна.

До перевірки надано договір комісії від 09 січня 2018 року №10/20, укладений з ПП Дорада , на виконання якого відповідно до звіту комісіонера коріандр вивезено ПП Дорада за межі митної території України згідно:

МД №806020/2018/210556 від 18 вересня 2018 року, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/210664 від 20 вересня 2018 року, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211072 від 01 жовтня 2018 року, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2018/211073 від 01 жовтня 2018 року, сума 9900,00 дол. США, у кількості 22000 кг;

МД №806020/2019/200293 від 09 січня 2019 року, сума 11550,00 євро, у кількості 21000 кг.

Проте, відомості оборотно-сальдової відомості по рахунку №281 про залишок товару на суму 91 722 609,92 грн. не підтверджуються показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а саме: відсутні відомості про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, тощо.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Віталанд вимог п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 13 квітня 2019 року № 421/26-15-14-04-01/4138266 податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 0024311404, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 254 406,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Відповідно до п.п 14.1.18 п. 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

За змістом п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Отже з наведеного вбачається, що сума від`ємного значення визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду та враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу платник ПДВ має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується за рахунок сум від`ємного значення з ПДВ, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальнику (постачальникам) у попередніх (попередньому) податкових періодах (податковому періоді), що передують (передує) звітному.

При цьому, право на бюджетне відшкодування у платника податків виникає виключно після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами проведеної камеральної або документальної перевірки.

Так, 14 грудня 2017 року між ТОВ Полтава-Сад (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) укладено договір поставки № 14/12-1 (том 1 а.с. 28-31), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, строки, умови місце і порядок поставки кожної окремої партії товару, визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а також видаткових накладних та інших супровідних документах.

Згідно специфікації № 1 від 14 грудня 2017 року до договору від 14 грудня 2017 року № 14/12-1 (том 1 а.с. 32) укладеної між ТОВ Полтава-Сад (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) сторони визначають наступні суттєві умови поставки, а саме: найменування товару - коріандр у кількості 900 000 кг за ціною 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн. Дата поставки з 14 грудня 2017 року. Місце поставки EXW склад ТОВ Полтава-Сад , с. Мар`ївка, Полтавський район, Полтавська область.

15 грудня 2017 року постачальником - ТОВ Полтава-Сад виставлено покупцю - ТОВ Віталанд рахунок на оплату № 329 на суму 12 603 600,00 грн. (том 1 а.с. 33), який сплачений останнім відповідно до платіжного доручення від 18 грудня 2017 року № 1513346741 на суму 12 603 600,00 грн. (том 1 а.с. 34), у зв`язку з чим сформовано податкову накладну від 18 грудня 2017 року № 33 на суму 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн. (том 1 а.с. 37).

29 грудня 2017 року між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 917 (том 1 а.с. 35) на суму 11 394 326,64 грн., у т.ч. ПДВ 1 899 054,43 грн. відповідно до якої адресою доставки є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 813 648 кг.

31 січня 2018 року між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 57 (том 1 а.с. 36) на суму 1 209 273,41 грн. у т.ч. ПДВ 201 545,57 грн., відповідно до якої адресою доставки є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 86 352 кг.

Отже, постачальником - ТОВ Полтава-Сад покупцю - ТОВ Віталанд поставлено товар - коріандр за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у загальній кількості 900 000 кг (900 т) на загальну суму 12 603 600,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 100 600,00 грн.

В той же час, 18 грудня 2017 року між ПП Ісіда-Д (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець) укладено договір поставки № 18/12 (том 1 а.с. 18/12), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцеві сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

При цьому, відповідно до п. 1.2 договору поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю, вартість, строки, умови місце і порядок поставки кожної окремої партії товару, визначається в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а також видаткових накладних та інших супровідних документах.

Згідно специфікації № 1 від 18 грудня 2017 року до договору від 18 грудня 2017 року № 18/12 (том 1 а.с. 42), укладеної між ПП Ісіда-Д (постачальник) та ТОВ Віталанд (покупець), сторони визначають наступні суттєві умови поставки, а саме: найменування товару - коріандр у кількості 100 000 кг за ціною 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн. Дата поставки з 18 грудня 2017 року. Місце поставки EXW склад ТОВ Полтава-Сад , с. Мар`ївка, Полтавський район, Полтавська область.

15 грудня 2017 року постачальником - ПП Ісіда-Д виставлено покупцю - ТОВ Віталанд рахунок фактуру № 4 на суму 1 400 400,00 грн. (том 1 а.с. 43), який сплачений останнім відповідно до платіжних доручень від 26 лютого 2018 року № 1 на суму 500 400,00 грн. (том 1 а.с. 45), від 01 березня 2018 року № 2 на суму 500 000,00 грн. (том 1 а.с. 46) та від 03 березня 2018 року № 3 на суму 400 000,00 грн. (том 1 а.с. 47).

18 грудня 2017 року між постачальником та покупцем сформовано видаткову накладну № 19 (том 1 а.с. 44) на суму 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн., відповідно до якої адресою доставки коріандру є: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у кількості 100 000 кг., що слугувало підставою для виписки податкової накладної віл 18 грудня 2017 року № 2 на суму на суму 1 400 400,00 грн. у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн.

Отже, постачальником - ПП Ісіда-Д покупцю - ТОВ Віталанд поставлено товар - коріандр за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Мар`ївка у загальній кількості 100 000 кг (100 т) на загальну суму 1 400 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 233 400,00 грн.

Разом з тим, 18 грудня 2017 року між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) укладено договір відповідального зберігання (том 1 а.с. 132), відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання речі, а саме: коріандр в кількості 1000 т. Місце зберігання майна: склад в с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області.

Згідно п. 2.1 вказаного договору строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві до 18 грудня 2019 року.

Відповідно до п.п. 2.3 та 2.4 договору поклажодавець оплачує зберігачеві послуги відповідального зберігання в розмірі 1,02 з ПДВ за 1 тонну за місяць, що передана на зберігання. Оплата проводиться по закінченню строку зберігання та повному витребуванні майна.

На виконання умов зазначеного вище договору, 18 грудня 2017 року між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 133), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 100 000 кг.

29 грудня 2017 року між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 135), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 813 648,00 кг.

31 січня 2018 року між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач) сформовано акт приймання-передачі сільськогосподарської продукції (том 1 а.с. 134), відповідно до якого зберігач прийняв від поклажодавця коріандр у кількості 86 352 кг.

Таким чином, загальна кількість постановленого на адресу ТОВ Віталанд коріандру, за результатами укладених договорів поставок віл 14 грудня 2017 року № 14/12-1 та від 18 грудня 2017 року № 18/12, складає 1 000 000 кг (1 000 т), який, відповідно до договору відповідального зберігання від 18 грудня 2017 року та актів приймання передачі товару від 18 грудня 2017 року, 29 грудня 2017 року та 31 січня 2018 року, у кількості 1 000 000 кг (1 000 т) переданий на зберігання на склад ТОВ Полтава-Сад в с. Мар`ївка Полтавського району Полтавської області.

Відтак, висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки № 421/26-15-14-04-01/41382661 щодо того, що всупереч вимогам договору відповідального зберігання від 18 грудня 2017 року TOB Полтава-Сад на відповідальне зберігання прийняло лише 900 т коріандру, є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо посилання відповідача на не зазначення в договорі відповідального зберігання від 18 грудня 2017 року розміру приміщення для зберігання коріандру, слід зазначає таке.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

З огляду на викладені правові норми судом першої інстанції вірно визначено, що чинним законодавством не покладено жодного обов`язку на сторін договірних відносин щодо зберігання товару зазначати в ньому розмір приміщення для зберігання товару, зазначення в договір розміру приміщення є правом учасників договірних відносин, а не їх обов`язком. Крім того, вказані обставини жодним чином не можуть бути підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування суми ПДВ, оскільки таке не зазначення розміру приміщення не впливає на формування самої суми бюджетного відшкодування, у зв`язку з чим висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам цивільного законодавства України.

Щодо твердження податкового органу стосовно того, що відомостями по рахунку № 281 не підтверджуються показники податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових рішень, оскільки відсутні відомості на оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії, то слід зазначити, що відповідно до договору відповідального зберігання, укладеного 18 грудня 2017 року між ТОВ Віталанд (поклажодавець) та ТОВ Полтава-Сад (зберігач), поклажодавець оплачує зберігачеві послуги відповідального зберігання по закінченню строку зберігання та повному витребуванні майна.

Тобто, оплата за відповідальне зберігання товару відповідно до умов договору зберігання проводиться виключно по закінченню строку зберігання товару, в даному випадку коріандру та, відповідно, після відсутності залишків такого товару на складі ТОВ Полтава-Сад .

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року № 0024311404 та, як наслідок, таке рішення підлягає скасуванню.

Отже, зважаючи на те, що ТОВ Віталанд у постачальників товару було придбано коріандр у кількості 109 000 кг за ціною 11,67 грн./кг, тобто ціна товару за 109 000 кг складала 1 272 030,00 грн., з яких позивачем було сплачено ПДВ у розмірі 254 406,00 грн., а вказаний товар у кількості 109 000 кг реалізовано за межі території України за нульовою ставкою оподаткування, то сума у розмірі 254 406,00 грн. підлягає бюджетному відшкодування, з огляду на що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окремо колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідач жодним чином не вказує на те, у чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права. Зміст апеляційної скарги не розкриває суть порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, яку саме нopмv порушено, у чому полягає таке порушення та чи є таке порушення підставою для скасування рішення.

Так, відповідно до п. 6 ч. 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Натомість, в апеляційній скарзі лише продубльовано зміст Акта перевірки та відзиву на адміністративний позов щодо відсутності розміру приміщення для зберігання майна у договорі відповідального зберігання; відсутності відомостей про оплату послуг за відповідальне зберігання товару, транспортування, оплату праці співробітників компанії тощо. При цьому, відповідач не вказав жодних доводів, які б вказували на порушення позивачем порядку ведення господарської діяльності.

В той же час, всі аргументи Головного управління ДПС у м. Києві, зазначені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних інших аргументів, відмінних від заявлених в суді першої інстанції, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев