Рішення

від 21.05.2020 по справі 640/13518/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 року м. Київ №640/13518/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс"

до Державної податкової служби України

Головного управління ДПС у м. Києві

про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (03055, м. Київ, вул. Борщагівська,8, кв. 1, код ЄДРПОУ 31841036) з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 21.02.2019 №10553/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (код 31841036) № 20 від 31.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 29.03.2019 № 17895/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (код 31841036) № 21 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 03.05.2019 № 26733/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (код 31841036) № 23 від 28.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 29.03.2019 №17872/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення ДФС без змін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (код 31841036) № 22 від 31.01.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення ДФС України від 03.05.2019 № 26723/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та комісії ДФС без змін;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" (код 31841036) №22 від 28.02.2019 в Єдиному реєстрі накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних №№20, 21, 22, 23, 22 та, як наслідок, відмови в їх реєстрації, оскільки останні складені відповідно до вимог податкового законодавства України, а реальність господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику учасників справи, надано відповідачам час для подання відзивів на позовну заяву.

Відповідачі надали суду відзиви на позовну заяву, аналогічного змісту, в яких зазначено, що рішення про результати розгляду скарги та викладені в ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб`єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки. Рішення про результати розгляду скарги є виключно носієм інформації про правомірність чи неправомірність будь-якого нарахування, здійсненого контролюючим органом у випадках, визначених Податковим законодавством України. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в рішенні власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. В даному випадку, рішення про результати розгляду скарги не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для платника податків. Тобто, таким рішенням не можливо відмовити у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, тому що воно несе в собі виключно інформативний характер.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій підтримано доводи, викладені в позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м Києва від 27.04.2020 замінено відповідачів в адміністративній справі №640/13518/19 на правонаступників: Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), а Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, між ТОВ Еліт-Сервіс (Виконавець) та Приватне акціонерне товариство Виробнича проектно-будівельна фірма Атлант (Замовник) укладено Договір № 01/07 від 31.07.2017 про надання послуг щодо охорони об`єкта.

Предметом договору (розділ 1 п.1.1) визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги щодо охорони будівельного майданчика, розташованого на земельних ділянках (надалі - Об`єкт) за адресою: смт Чабани, Одеський бульвар .

18.02.2019 сторонами погоджено Додаткову угоду № 7, якою п.2.1 та п.4.1 Договору від 31.07.2017 №01/07 викладено у наступній редакції:

2.1. Охорона Об`єкта забезпечується силами Виконавця у складі 9 (дев`яти) цілодобових постів .

4.2. Вартість послуг охорони за даним договором складає 198000 (сто дев`яносто вісім тисяч) грн. 00 коп.. в тому числі ПДВ, за місяць. Сума розрахунку за місяць визначається на основі фактично відпрацьованих людино-годин .

На виконання наведених умов договору Позивачем було виписано ряд податкових накладних та направлено їх н реєстрацію в ЄРПН, а саме:

- податкову накладну №20 від 31.12.2018, реєстрація якої була зупинена, про що позивача було повідомлено квитанцією від 11.01.2019, причина зупинення: ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

Позивачем 23.01.2019 подано до регіональної комісії відповідні пояснення та копії документів, проте, 29.01.2019 комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1061593/31841036 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, позивачем подано відповідну скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 21.02.2019 №10553/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

- податкову накладну №21 від 31.01.2019, реєстрація якої була зупинена, про що позивача було повідомлено квитанцією від 12.02.2019, причина зупинення: ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

Позивачем 06.03.2019 подано до регіональної комісії відповідні пояснення та копії документів, проте, 12.03.2019 комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1101960/31841036 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, позивачем подано відповідну скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 29.03.2019 №17895/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

- податкову накладну №23 від 28.02.2019, реєстрація якої була зупинена, про що позивача було повідомлено квитанцією від 11.03.2019, причина зупинення: ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

Позивачем 16.04.2019 подано до регіональної комісії відповідні пояснення та копії документів, проте, 18.04.2019 комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1144339/31841036 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, позивачем подано відповідну скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 03.05.2019 №26733/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

- податкову накладну №22 від 31.01.2019, реєстрація якої була зупинена, про що позивача було повідомлено квитанцією від 12.02.2019, причина зупинення: ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

Позивачем 06.03.2019 подано до регіональної комісії відповідні пояснення та копії документів, проте, 12.03.2019 комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1101959/31841036 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, позивачем подано відповідну скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 29.03.2019 №17872/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

- податкову накладну №22 від 22.02.2019, реєстрація якої була зупинена, про що позивача було повідомлено квитанцією від 11.03.2019, причина зупинення: ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

Позивачем 16.04.2019 подано до регіональної комісії відповідні пояснення та копії документів, проте, 18.04.2019 комісією регіонального рівня було прийнято рішення №1144338/31841036 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням комісії регіонального рівня, позивачем подано відповідну скаргу до комісії центрального рівня, за наслідками розгляду якої, ДФС України прийнято рішення від 03.05.2019 № 26723/31841036/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Незгода позивача з рішеннями ДФС України про залишення скарг без задоволення та рішень комісії ДФС без змін, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Враховуючи положення законодавства, під нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади, їх посадові особи, згідно зі ст. 19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.56.1 - 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 Податкового кодексу України вказано, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 56.8 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Процедура розгляду скарг платників податків на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН врегульована Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (надалі - Порядок розгляду скарг).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що не погоджуючись із прийнятими Комісією ГУ ДФС у м. Києві рішенням про відмову в реєстрації ПН №№20, 21, 23, 22, 22, позивач оскаржив їх до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг, однак рішеннями останнього скарги залишені без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації ПН без змін.

Пунктами 12-18 Порядку розгляду скарг передбачено, що за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін;

залишає скаргу без розгляду.

Скарга залишається без розгляду у разі, коли до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг до зазначеної комісії надійшла заява платника податку про відмову від поданої ним скарги.

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Таким чином, розглядаючи даний позов, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг були прийняті у відповідності до зазначених вище норм законодавства. В свою чергу, ДФС, як суб`єкт владних повноважень, наділений правом для прийняття рішення про результати розгляду скарги.

При цьому, невірність суджень посадових чи службових осіб контролюючого органу при застосуванні норм ПК України, зроблених ними на основі фактичних даних, на думку суду, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника, який в цьому випадку не позбавлений права оскаржити в судовому порядку рішення про відмову в реєстрації податкової накладної .

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН , прийняті за результатами направлення платником податків засобами електронного зв`язку податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

Отже, рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Позовні вимоги в частині зобов`язання ДФС України вчинити дії є передчасними та як наслідок задоволенню не підлягають, адже докази протиправності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в матеріалах справи відсутні, а позивачем у визначений процесуальним законом спосіб не оскаржено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Сервіс" - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Вєкуа Н.Г.