Ухвала

від 20.05.2020 по справі 320/1422/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1422/19

УХВАЛА

20 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Черпіцької Л.Т. та суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАРТ ПЛЮС" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

15 травня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Державної митної служби України (правонаступник Київської митниці ДФС) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке обґрунтовано тим, що апеляційну скаргу було подано в терміни дозволені процесуальним законодавством, а саме на 28 день після отримання ухвали Шостого апеляційного апеляційного суду від 21 січня 2020 року, посилаючись на ч. 2 ст. 295 КАС України (учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження).

Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше з апеляційною скаргою скаржник звернувся 21 грудня 2019 року, яку було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року.

Названу ухвалу скаржник отримав 23 січня 2020 року (трекінг поштових відправлень - 0102928731488), що у свою чергу спростовує доводи скаржника про її отримання 29 січня 2020 року.

Відповідно до дати на штампі вхідної кореспонденції суду першої інстанції, апеляційну скаргу скаржником було подано 06 березня 2020 року (здано на поштове відділення 26 лютого 2020 року згідно трекінгу поштових відправлень - 0830200504731), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас, суд звертає увагу на те, що додане до апеляційної скарги платіжне доручення № 1383 від 05 грудня 2019 року на суму 9746,70 грн. свідчить про те, що судовий збір було сплачено 06 грудня 2019 року, між тим, як було встановлено раніше, повторно апеляційну скаргу було направлено до суду лише 26 лютого 2020 року.

Суд наголошує, що сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 826/25121/15.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

В той же час, після отримання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги, навіть враховуючи дату її отримання саме Державною митною службою України від Київської митниці ДФС - 29 січня 2020 року, вдруге апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції - 26 лютого 2020 року.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Лелас проти Хорватії , відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку скаржником не зазначено.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 295, 296, 298, 299, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Державної митної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСАРТ ПЛЮС" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Л.Т.Черпіцька

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є. Пилипенко