Ухвала

від 21.05.2020 по справі 686/12037/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/12037/19

Провадження № 1-кс/686/5670/20

УХВАЛА

21 травня 2020 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому матеріали за скаргою представника Міністерства оборони України ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 02.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018180490000171 від 16.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.3 ст.425 КК України,

встановив:

28.04.2020 року на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла скарга представника Міністерства оборони України ОСОБА_3 від 17.04.2020 року на постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 02.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018180490000171 від 16.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.3 ст.425 КК України, в якій представник скаржника просить скасувати вищевказану постанову та зобов`язати слідчого ОСОБА_4 залучити Міністерство оборони України у якості потерпілого у даному кримінальному провадженні та вручити його представнику пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

Слідчий в судове засідання не з`явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник скаржника будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали скарги, проходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018180490000171 від 16.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.3 ст.425 КК України.

23.03.2020 року Міністерство оборони України направлено слідчому ОСОБА_4 заяву про залучення у якості потерпілого у даному кримінальному провадженні, яке 31.03.2020 року отримано Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.

Постановою слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 02.04.2020 року відмовлено Міністерству оборони України у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №42018180490000171 від 16.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.3 ст.425 КК України, з підстав відсутності у кримінальному провадженні будь-яких доказів, які б свідчили про те що можливим вчиненням кримінального правопорушення Міністерству оборони України завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно ст.55 КПК України, в основі набуття фізичною особою статусу потерпілого кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.

Разом з тим, ч.5 ст.55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.

Згідно ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно ст.84КПК України,доказами вкримінальному провадженніє фактичнідані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч.5 ст.40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п.18 ч.1 ст.3, ч.3 ст.22 КПК України). Тому, слідчий суддя не може зобов`язати слідчого вчинити конкретні слідчі дії.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим було відмовлено у визнанні потерпілим у зв`язку з тим, що відсутні факти завдання Міністерству оборони України будь-якого виду шкоди, разом з тим в постанові відсутні посилання на очевидні та достатні підстави, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою (представником юридичної особи), якій не завдано шкоди.

Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова не вмотивована належним чином, тому скаргу слід задовольнити частково та постанову слідчого ОСОБА_4 від 02.04.2020 року про відмову у задоволенні клопотання, а саме визнанні потерпілим скасувати.

Керуючись ст.ст.110, 303-307 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу представника Міністерства оборони України ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову слідчого Третього слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 від 02.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42018180490000171 від 16.10.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366, ч.3 ст.425 КК України - скасувати.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя