Постанова

від 21.05.2020 по справі 728/2463/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 травня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/2463/19

Головуючий у першій інстанції - Пархоменко П. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/696/20

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Бобрової І.О.,

суддів - Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Великозагорівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 з доповненнями від 26.03.2020 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великозагорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Чернігівської області про поновлення на роботі та стягнення заробітку за вимушений прогул,

місце постановлення рішення судом першої інстанції - м.Бахмач,

дата складання повного тексту рішення судом першої інстанції - 26.02.2020,

У С Т А Н О В И В:

26.11.2019 ОСОБА_1 звернулась з позовом до Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Чернігівської області про поновлення на роботі та стягнення заробітку за вимушений прогул.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з 01.09.2014 вона працювала у відповідача на посаді вчителя англійської мови та наказом №35-к від 15.11.2019 була звільнена з роботи з 18.11.2019 у зв`язку із вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи, відповідно до п.3 ст.41 КЗпП України. Позивачка не погоджується із своїм звільненням, зазначає, що в наказі про звільнення відсутні посилання на те, за які конкретні аморальні поступки, несумісні з продовженням педагогічної діяльності, її звільнено, а нею жодного аморального поступку вчинено не було. Вважає, що процедура її звільнення була порушена, їй не дали можливості надати пояснення, не було отримано згоди первинної профспілкової організації на звільнення. Просила суд поновити її на посаді вчителя англійської мови Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Чернігівської області, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.11.2019 до дня поновлення на роботі.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26.02.2020 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позов, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, помилковість висновків суду. Скаржниця наполягає на тому, що нею не було вчинено жодного аморального проступку, її виступ на шкільній лінійці 25.10.2019 був направлений на вирішення питання поведінки деяких учнів, образливими словами вона нікого не називала. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підтвердили факту висловлювань образливого змісту. На думку позивача, одразу після лінійки 25.10.2019 була надрукована заява - скарга від батьків учнів 6 класу, в цей же день видано наказ №110 Про створення комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку вчителем англійської мови , пояснення учнів також датовані 25.10.2019. Що стосується скарги батьків учнів 6 класу, то позивачка вважає, що така скарга в ході розгляду справи не знайшла свого матеріального підтвердження, а пояснення дітей, яких не було викликано в суд, повинні бути ключовими доказами у справі. Зазначає, що пояснення неповнолітніх дітей були здобуті незаконним шляхом, і не були волевиявленням самої дитини. Посилається також скаржниця на те, що вона не отримувала копії ухвали про відкриття провадження у справі, у повідомленні про вручення поштового відправлення міститься не її підпис.

В доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд діяв упереджено, оскільки ним не було викликано свідків, про допит яких вона заявляла відповідне клопотання від 04.02.2020. В судовому засіданні вона не надавала згоди на продовження розгляду справи без участі свідків, в тому числі неповнолітніх. На думку позивачки, протокол зборів трудового колективу складений з порушеннями, акт комісії від 29.10.2019 відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, вважаючи апеляційну скаргу необґрунтованою, такою, що не відповідає матеріалам та обставинам справи.

Так, відповідач вважає, що позивачка відповідно до посади і функціональних обов`язків виконувала виховні функції, проте, не виконавши приписи ч.2 ст.54 Закону України Про освіту , вчинила аморальний проступок, несумісний з подальшою діяльністю. Позивачка, в порушення обов`язку дотримання педагогічної етики, необхідної поваги, гідності, прав, свобод і законних інтересів всіх учасників освітнього процесу допустила сама щодо учнів ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 фізичне, а до ОСОБА_9 ще й фізичне насильство (витягувала за вухо з класу) в період вересень-жовтень 2019 року, вдалася до дій щодо приниження їх честі та гідності. Вчинивши такі дії в порушення вимог чинного законодавства, Конвенції про права дитини, позивачка втратила довіру учнів та їх батьків, що й стало підставою для звільнення.

Крім того, позивачка не лише не визнала власної провини в ситуації, що склалась, а й заявила присутнім на зборах педагогічного колективу батькам, що якщо ваші діти не здатні до навчання, то віддайте їх у спецзаклади, де їм і місце . На пропозицію вибачитись, відповіла відмовою.

Відповідачем в процесі вирішення спірної ситуації: 1) створено комісію з розслідування факту вчинення аморального проступку позивачем, 2) надано можливість позивачу надати пояснення та отримано в цьому її відмову, 3) опитано письмово та усно всі сторони конфлікту, 4) заслухано позивача, педагогів-колег, учнів та батьків учнів на зборах трудового колективу, 5) зафіксовано результати розслідування відповідним актом комісії, 6) надано рекомендації за результатами розслідування, 7) видано наказ про звільнення, 8) зафіксовано відмову позивача від ознайомлення з всіма документами з даного питання.

Саме систематичні свідомі дії позивача, які є аморальними, неетичними та містять всі ознаки боулінгу, і були підставами для її звільнення з займаної посади. Звільнення відбулось в порядку, передбаченому КЗпП, з фіксуванням всіх етапів колегіально (актами) та наданням можливості всім зацікавленим особам, які мали стосунок до конфлікту надати пояснення та засвідчити факти.

Відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач не була станом на 25.102019, станом на дату звільнення членом профспілкових організацій.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не скористався.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення суду відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вчинила аморальний проступок, несумісний з продовженням роботи висловившись в непристойній формі на адресу учнів на лінійці, яка відбулась 25.10.2019, що підтвердили свідки, що стало підставою для подання скарги батьків учнів про інші аморальні проступки ОСОБА_1 . На підставі даної скарги була створена комісія з розслідування аморальної поведінки позивачки та складений акт розслідування від 04.11.2019. Наявні у справі докази засвідчили, що поведінка позивачки не узгоджується з педагогічною етикою, мораллю, з повагою до гідності дитини, учня.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду, з огляду на наступне.

З установлених судом обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2014 перебувала у трудових відносинах з Великозагорівською ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради, обіймаючи посаду вчителя англійської мови (а.с.10,39).

Наказом Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради від 25.10.2019 №110 було створено комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку вчителем англійської мови ОСОБА_1 (а.с.43).

Актом від 25.10.2019 Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради зафіксований факт відмови ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу дисциплінарного проступку (а.с.48).

Згідно з актом №1 від 04.11.2019 розслідування факту вчинення аморального проступку вчителем англійської мови ОСОБА_1 комісія прийшла до висновку, що педагогічні дії вчителя ОСОБА_1 стосовно учнів та колег по роботі є аморальними, несумісними з продовженням роботи цього вчителя в закладі освіти (а.с.45).

Позивачка не є членом Профспілки працівників освіти і науки України (а.с.59).

Наказом Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради від 15.11.2019 №35-к позивача звільнено з 18.11.2019 з зв`язку із вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням роботи на підставі пункту 3 статті 41 КЗпП України (а.с.42).

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для звільнення позивача є сукупність таких обставин: лист - скарга батьків учнів 6 класу від 25.10.2019, рішення зборів трудового колективу (протокол від 28.10.2019 №1), акт комісії з розслідування факту вчинення аморального проступку від 29.10.2019.

ОСОБА_1 відмовилась поставити підпис про ознайомлення з актом розслідування факту вчинення аморального проступку та із наказом про звільнення, що зафіксовано в акті Великозагорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 18.11.2019 (а.с.47).

Статтею 41 КЗпП України визначено додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов.

Така підвищена відповідальність працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливому правовому стані та виконують специфічні функції, не властиві іншим категоріям працівників; їхні дії чи бездіяльність можуть призвести до порушення конституційних прав та свобод громадян, завдати значної шкоди суспільним відносинам та авторитету як самої держави, так і суб`єктів господарювання.

Так, відповідно до пункту 3 статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.

До суб`єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України Про освіту , а саме: керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.

Отже, звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.

Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті).

Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. Так, аморальним проступком слід вважати появу в громадських місцях у нетверезому стані, нецензурну лайку, бійку, поведінку, що принижує людську гідність тощо.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Унаслідок цього, якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 статті 41 КЗпП України.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-3135цс16 та підтримав Верховний Суд у постановах від 27.12.2019 у справі № 345/3007/17, від 30.01.2018 у справі № 713/265/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 1519/2-667/11, від 07.05.2018 у справі № 243/8522/17.

Відповідно до статті 4 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1982 року № 158 Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Підставою для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України стали її дії, які полягали у недотриманні педагогічної етики, образливому та принизливому ставленні до учнів, дирекції школи та колег. Своєю поведінкою ОСОБА_1 скомпрометувала себе перед учасниками освітнього процесу, втратила тим самим авторитет, дискредитувала себе як педагог, зневажливо поставилася до прав та законних інтересів всіх учасників освітнього процесу.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються заявою-скаргою батьків учнів 6 класу Великозагорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Плисківської сільської ради Чернігівської області, з якої вбачається, що вчитель англійської мови ОСОБА_1 проявляє негуманні методи виховання, жорстоке ставлення до дітей, принижує їх особистість, спілкується з ними на підвищених тонах, залякує, тисне, обзиває нецензурними словами, погрожує фізичною розправою. Також в цій заяві батьки зазначили, що 25.10.2019 на шкільній лінійці ОСОБА_1 обізвала всіх учнів школи козами та козлами .

Факт вчинення аморального проступку вчителем англійської мови ОСОБА_1 був предметом розгляду трудового колективу 28.10.2019 (а.с.57).

Згідно з актом розслідування від 04.11.2019 №1 обставин, викладених в даній заяві-скарзі батьків, комісією, створеною наказом Великозагорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ від 25.10.2019 №110, було підтверджено факт неетичної повідки ОСОБА_1 на шкільній лінійці 25.10.2019, комісія прийшла до висновку, що непедагогічні дії вчителя ОСОБА_1 стосовно учнів та колег по роботі є аморальними, несумісними з продовженням її роботи в закладі освіти.

Колегія суддів погоджується із тим, що виступ ОСОБА_1 під час шкільної лінійки 25.10.2019 із висловлюваннями в грубій формі на адресу учнів, які стали підставою для подання батьками учнів скарги, проведення відповідного розслідування та звільнення її з роботи, свідчать про порушення нею моральних норм, втрату авторитету та її дискредитації як вчителя, а отже є аморальним вчинком у розумінні пункту 3 частини 1 статті 41 КЗпП України.

Матеріалами справи, які були ретельно досліджені судом першої інстанції, зокрема, протоколом №1 зборів трудового колективу Великозагорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ, показаннями свідків, заявами дітей, підтверджені факти неодноразових неетичних дій ОСОБА_1 по відношенню до учнів 5 та 6 класів школи, як то підвищений тон розмов, крики, образливі висловлювання, перекручування прізвищ дітей.

У свою чергу, позивачка не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені обставини. Вказане спростовує доводи скаржниці з цього приводу, що викладені в апеляційній скарзі та її доповненні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд повинен був викликати та допитати свідків, в тому числі неповнолітніх, а не обґрунтовувати судове рішення показами свідків, які не були допитані безпосередньо в суді, не можуть бути взяті до уваги та визнані законною підставою для скасування рішення суду, оскільки безґрунтовність заявленого позову підтверджена іншими доказами, оціненими судом відповідно до вимог ст.89 ЦПК України. Письмові пояснення неповнолітніх учнів оцінені судом не як показання свідків, а як письмові докази з огляду на роз`яснення постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 №2. Дані письмові докази узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами, тому були враховані при ухваленні рішення. На закінченні розгляду справи в суді першої інстанції без нез`явившихся осіб позивачка та її представник не заперечували, про що свідчить протокол судового засідання від 25.02.2020 (а.с.81).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо наявності у діях позивачки ознак аморального вчинку та ухвалив судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, яке відповідає положенням статті 263 ЦПК України.

Щодо неотримання позивачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та її сповіщення про розгляд справи в спрощеному провадженні, то колегія суддів вважає, що ці доводи не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки висновків суду це не спростовує. Про отримання ОСОБА_1 05.12.2019 рекомендованого листа з ухвалою суду від 27.11.2019 та судової повістки на 04.02.2020 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.61). Позивач була присутня в судових засіданнях суду першої інстанції та могла належним чином захищати свої права, скориставшись наданими їй процесуальними правами. Крім того, в суді першої інстанції позивачці надавалась правова допомога її представником - адвокатом Большак В.М.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційною скаргою ОСОБА_1 з доповненнями від 26.03.2020 - без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст. 389 ЦПК України

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

О.Є.Мамонова

Н.В.Шитченко

Повний текст постанови складений 21.05.2020.