Постанова

від 15.08.2007 по справі 33/14-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33/14-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2007                                                                                   Справа № 33/14-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кузнецова І.Л.,

суддів: Сизько І. А. (доповідач), Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача:  Купа І.П. представник, довіреність №12/06-07  від 12.06.07;

від позивача:  Купа Н.П. паспорт с/нАМ296280 від 20.03.01, ліквідатор, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.05 по справі Б26/34/02 ;

від відповідач:  Федотов В.М. представник, довіреність №250  від 04.01.07;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Капітал” м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  29.05.07р.у справі    № 33/14-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Співдружність” с. Рози Люксембург, Широківський район Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Капітал” м. Кривий Ріг

про стягнення 10 782грн.

В С Т А Н О В И В:

       Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Співдружність” звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Капітал” про стягнення боргу в сумі 10 782грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.07р. (суддя Рудовська І.А.) по справі №33/14-07  позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 782грн. –суми основного боргу,   державне мито в сумі 107,82грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

При цьому господарський суд посилається на те, що в порушення умов договору купівлі-продажу від 25.01.2007р. між ТОВ Агрофірма “Співдружність” в особі ліквідатора та ТОВ “Агро-Капітал”, відповідач своє грошове зобов'язання не виконав і не сплатив борг у сумі 10782грн., а замість цього направив позивачу лист про залік зустрічних вимог. Проте, позивач заперечував проти проведення такого заліку, проведення заліку зустрічних вимог в процедурі ліквідації підприємства також порушує інтереси інших кредиторів у справі про банкрутство підприємства.

Не погодившись з рішенням господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення від 29.05.07р. по справі №33/14-07 та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду не відповідає вимогам постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976р. №11, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку скаржника, жодна із норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не забороняє припиняти зобов'язання перед банкрутом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Співдружність” у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення суду прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, і  позивача в запереченнях на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не  підлягає  задоволенню в силу наступного.

10.02.2006р. між ТОВ “Агрофірма “Співдружність” в особі ліквідатора і ТОВ “Агро-Капітал” було укладено договір зберігання №10/02-Х, відповідно до якого ТОВ “Агро-Капітал” за актами приймання-передачі приймає на зберігання майно ТОВ АФ “Співдружність” відповідно до специфікацій  №№1, 2, 3, 4, які є невід'ємною частиною цього договору. Перелік майна, його кількість і вартість визначається в специфікаціях до цього договору. Атами приймання-передачі до договору  поклажодавець передав, а зберігач прийняв майно.

25.01.2007р. між ТОВ АФ “Співдружність” в особі ліквідатора і ТОВ “Агро-Капітал” було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач передав у власність відповідача майно, яке зазначене в специфікації від 25.01.2007р. до цього договору, а відповідач зобов'язався прийняти і здійснити оплату за придбане майно у розмірі 10 782грн.

07.02.2007р. позивач звернувся до відповідача з вимогою в термін до 15.02.2007р. здійснити розрахунки, які передбачені договором купівлі-продажу від 25.01.2007р., або у термін з 16.02.2007р. по 20.02.2007р. повернути майно позивачу, що знаходиться у нього на зберіганні.

Згідно ст.525, ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Докази оплати вартості майна, отриманого за угодою від 25.01.2007р.   відповідачем не надані, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п.3 ст.202 ГК України).

ТОВ “Агро-Капітал” листом від 14.02.2007р. за №Є-01 заявив про залік зустрічних однорідних вимог на суму 10 782грн.

Листом від 21.02.2007р. позивач заперечував проти проведення заліку зустрічних однорідних вимог.

Матеріали справи містять заяву відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 25.04.2007р. за №150, надіслану на адресу боржника. Повідомлення про отримання позивачем вказаної заяви в матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до п.1 ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. За змістом п.2 ст.601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги –це одностороння угода, яка оформлюється заявою однієї з сторін. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи, у тому числі і передбачених ст.602 ЦК України.  

Стаття 602 ЦК України вказує на випадки, в яких не допускається зарахування зустрічних вимог.  

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2005р. по справі №Б26/34/02 ТОВ “Агрофірма “Співдружність” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, призначено ліквідатора Купу Н.П., зобов'язано ліквідатора вчинити дії відповідно до норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2006р. по справі №Б26/34/02 строк ліквідаційної процедури відносно боржника продовжено до 12.06.2007р. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2007р. по справі №Б26/34/02 строк ліквідаційної процедури продовжено до 12.12.2007р.

Відповідно до вимог п.1 ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, а виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом III цього Закону.

Тобто, поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

ТОВ “Агро-Капітал” маючи вимоги за зобов'язаннями до боржника – підприємства, яке визнано банкрутом, в межах ліквідаційної процедури зобов'язано  заявити свої вимоги ліквідатору ТОВ Агрофірми “Співдружність” та до господарського суду по справі про банкрутство протягом строку ліквідаційної процедури. Проведення заліку зустрічних однорідних вимог в процедурі ліквідації боржника за вимогами, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, суперечить п.1 ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та , взагалі,  цілям   цього  Закону.

   Таким чином, апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

   Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського  суду Дніпропетровської  області від 29.05.2007 року у справі №33/14-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Капітал” м. Кривий Ріг  залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                          І.Л.Кузнецова

Суддя                                                                                  І.А.Сизько

Суддя                                                                                  Л.В.Чоха