Рішення

від 03.08.2007 по справі 10/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

03.08.2007                                                                                                Справа  № 10/136

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

до відповідача Комунального підприємства „Енергетичні системи міста Ужгорода”, м. Ужгород

про стягнення 233919,58 грн., в т.ч. 218788,50 грн. боргу за надані послуги з переробки природного газу на теплову енергію, 11252,39 грн. пені, 1613,19 грн. 3% річних, 2265,50 грн. інфляційних за несвоєчасну оплату

Суддя       І.В. Івашкович

Представники:

від позивача –Габор О.М. –начальник юрвідділу, довіреність № 3140 від 16.06.07;

–          Кайла Д.І. –юрисконсульт, довіреність №267 від 23.01.07;

–          Кардаш П.А. –начальник відділу тарифної політики (спеціаліст для дачі пояснень)

від відповідача –Товтин В.П. –директор;

–Мельник В.В., довіреність від 26.06.07

У судовому засіданні 25.07.07 оголошувалась перерва до 30.07.07 15год.,  перерва  продовжувалась до 31.07.07 15 год. 15 хв., 03.08.07 14 год. 30 хв.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці звернулось з позовом до комунального підприємства „Енергетичні системи м. Ужгорода”, м. Ужгород про стягнення 233919,58 грн., в т.ч. 218788,50 грн. боргу за надані послуги з переробки природного газу на теплову енергію, 11252,39 грн. пені, 1613,19 грн. 3% річних, 2265,50 грн. інфляційних за несвоєчасну оплату.

Позов мотивує тим. що відповідач в порушення взятих на себе за угодою №310 від 08.11.2006 р. зобов'язань не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату послуг з переробки природного газу на теплову енергію, наданих в лютому, березні 2007 р., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 218788,50 грн.

За внесення платежів з порушенням передбачених угодою термінів відповідачу відповідно до ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України,                   ст. ст. 231 –232 Господарського кодексу України, п. 8.1 угоди нараховано пеню в розмірі 11252,39 грн. за період прострочки з 01.03.07 по 19.06.07 (додано розрахунок), а відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України із простроченого боргу нараховано 2265,50 грн. інфляційних, 1613,19 грн.                    3% річних (додано розрахунок).

Представниками позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Наполягають на їх задоволенні, посилаючись на додані документальні докази.

Відповідач подав письмовий відзив на позов (заява №751 від 25.07.07) та доповнення до відзиву (заява №752 від 26.07.07).

Відповідач заперечує проти позовних вимог в частині основного боргу у визначеному  позивачем розмірі, що складає 218788,50 грн., посилаючись  на те, що позивачем до розрахунку вартості послуг з переробки природного газу у теплову енергію включено економічно  необґрунтовані витрати, що призвело в подальшому до завищення тарифу на відпуск теплової енергії. Відповідач при цьому посилається на акт від 08.06.2007 р. Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області, складений за результатами проведеної перевірки дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги теплопостачання.

Стверджуючи про те, що в даному випадку позивач ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” є  виробником послуг з теплопостачання відповідач наголошує, що в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, ч. 2, 3 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” позивач не погодив ціну на послуги з переробки газу природного на теплову енергію з виконкомом Ужгородської міської ради.

Вказуючи на визначення позивачем основного боргу в необґрунтованому розмірі, відповідач відхиляє вимогу про стягнення суми 11252,39 грн. пені, нарахованої на таку заборгованість.

Вимоги про стягнення 2265,50 грн. інфляційних та 1613,19 грн. 3% річних відповідач відхиляє, оскільки вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 217, ст.ст. 225, 229 Господарського кодексу України інфляційні та 3% річних відносяться до категорії збитків. Посилаючись на норми ст. 232 Господарського кодексу України, стверджує, що інфляційні і 3% річних не підлягають відшкодуванню, оскільки повністю покриваються штрафними санкціями (пенею), що нараховано відповідно до договору.

Позивач подав письмові заперечення на письмовий відзив відповідача (заява № 6-5-263 від 31.07.07), у яких, зокрема, наголошує, що акт від 08.06.07 Державної інспекції з контролю за цінами в Закарпатській області носить виключно рекомендаційний характер, а сторонами при укладенні угоди №310 від 08.11.2006 р. було досягнуто згоди про відпускну ціну в розмірі 75 грн. за                    1 Г/кал шляхом складення кошторису, погодженого обома сторонами.

Заперечення відповідача в частині інфляційних та 3% річних позивач вважає неправомірними, оскільки такі нарахування проведено відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, як Виконавцем, та КП „Енергетичні системи міста Ужгорода”, як Замовником, укладено угоду №310 від 08.11.2006р. на послуги з переробки газу природного в теплову енергію на районній котельні ВАТ „Закарпаттяобленерго”. Предмет укладеної угоди передбачає, що Замовник передає Виконавцю природний газ, який належить на праві власності Замовнику, для наступної переробки в теплову енергію. Кількість виробленої Виконавцем теплової енергії із газу природного визначається до 2 числа наступного за звітним місяця і оформляється двостороннім актом за формою, передбаченою  додатком №2 до угоди.

Умовами про порядок розрахунків за послуги з переробки газу природного в теплову енергію передбачено, що замовник до 7 числа наступного за звітним місяця проводить оплату послуг згідно з виставленим Виконавцем розрахунком (п. 3.3 угоди). Умовами п. 3.1 встановлено, що Виконавцем для вартісної оцінки послуг за переробку газу природного в теплову енергію застосовується тариф, погоджений  в Ужгородській міській раді.

Судом встановлено, що при укладенні договору ціна за послуги з переробки газу природного в теплову енергію на опалювальний період 2006 –2007 р.р. встановлена у погодженому сторонами кошторисі, згідно з яким ціна за 1 Г/кал складає 75 грн. (в т.ч. ПДВ).

Із пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що тариф на послуги  теплопостачання затверджено для відповідних категорій споживачів рішеннями виконкому Ужгородської міської ради №314 від 09.11.06 та №247 від 03.10.06, в т.ч. з урахуванням складової витрат на переробку природного газу в теплову енергію в розмірі 75грн. за 1 Г/кал, тобто встановленому у кошторисі сторін.

Зазначене свідчить про дотримання при формуванні ціни за спірні послуги умов п. 3.1 угоди сторін.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що відповідно до умов угоди №310 від 08.11.2006 р.  позивач протягом лютого, березня 2007 р. провів переробку газу природного в теплову енергію, яку відпустив відповідачу за актами прийому-передачі від 01.03.2007 р. на суму 165066 грн. та від 27.03.2007р. на суму 132922,50 грн. (копії актів прийому-передачі додано).                        На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу до оплати рахунок-фактуру №4 від 01.03.07 та №5 від 27.03.07, які останнім було оплачено частково, в розмірі 79200 грн., внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість  в розмірі 218788,50 грн.

Позовні вимоги в частині 218788,50 грн. боргу суд вважає доведеними і обґрунтованими позивачем відповідно до умов договору та вимог закону, а заперечення відповідача в частині основного боргу такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Правовідносини сторін, що виникли з укладеної між ними угоди №310 від 08.11.06, за правовою природою відповідають договору підряду та підпадають під регламентацію норм, передбачених  гл. 61 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи та способи її визначення. Положеннями п. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Беручи до уваги зміст наведених правових  норм та ті фактичні дані, про які зазначено  вище, а саме, що ціну встановлено  у погодженому обома сторонами кошторисі і така ціна врахована при затвердженні Ужгородською міською радою тарифу на послуги з теплопостачання, тобто  умови п. 3.1 угоди дотримано, суд приходить до висновку, що розрахунки вартості послуг з переробки природного газу в теплову енергію мають здійснюватись за договірною ціною, яка встановлена сторонами у кошторисі і складає 75 грн. за 1 Г/кал.

Оскільки, сторонами в установленому порядку зміни до угоди в частині ціни не вносились, позивач правомірно здійснює нарахування за послуги за вищевказаною ціною.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що в даному випадку позивач має статус виробника послуг з теплопостачання, який відповідно до п. 2 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” має здійснювати розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг та подати їх на затвердження органу місцевого самоврядування.

В розумінні ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги, тобто вироблення таких послуг є результатом його власної господарської діяльності, в т.ч. з використанням своїх ресурсів. В даному випадку позивач не виробляє самостійно теплову енергію, а лише здійснює переробку природного газу у теплову енергію, за замовленням відповідача, тобто виступає підрядником у відносинах  із відповідачем.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до п.п. 9 п. 1 ст. 7, п.п. 3 п. 1 ст. 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” договори на вироблення житлово-комунальних  послуг виробники укладають з органами місцевого самоврядування. В даному випадку, договір, укладений між  ВАТ ЕК  „Закарпаттяобленерго”, як виробником послуг з теплопостачання, та Ужгородською міською радою, відсутній.

Таким чином, мотиви доводів відповідача стосовно розміру основного боргу суд відхиляє як безпідставні.

За допущену відповідачем прострочку оплати послуг з переробки газу природного в теплову енергію позивачем відповідно до умов п. 8.1 угоди №310 від 08.11.06 нараховано пеню в розмірі 11252,30 грн. за період прострочки з 01.03.07 по 19.06.07 (згідно з доданим розрахунком). Вимоги в частині пені визнано судом обґрунтованими, такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо  інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з доданим розрахунком відповідачу із простроченої заборгованості нараховано  2265,50 грн. інфляційних та 1613,19 грн. 3% річних. Вимоги в цій частині заявлено з правомірних підстав, в обґрунтованому розмірі, а отже підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що інфляційні та 3% річних відносяться до категорії збитків, є безпідставними, ґрунтуються на  помилковому розумінні відповідачем змісту правових норм, на які  посилається.

Виходячи з наведених вище обґрунтувань, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 2339,19 грн. та 118 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з комунального підприємства „Енергетичні системи міста Ужгорода” (м. Ужгород, пл. Поштова. 3, і.к. 34417999) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57,                       і.к. 00131529) 233919,58 (двісті тридцять три тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень п'ятдесят вісім копійок) грн. (в т.ч. 218788,50 грн. основного боргу, 2265,50грн. інфляційних, 1613,19 грн. 3% річних, 11252,39 грн. пені) та 2457,19 (дві тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень дев'ятнадцять копійок) грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя                                                                                                  І.В. Івашкович

          Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 08.08.07.