Рішення

від 14.05.2020 по справі 280/947/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2020 року 17 год. 52 хв.Справа № 280/947/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А. та сторін

від позивача: не прибув,

від відповідача: Одинець О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом - Приватного підприємства Промтехсервіс (юридична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 6, кв. 101 код ЄДРПОУ 30502069)

до - Головного управління Держпраці у Запорізькій області (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2020 № ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства Промтехсервіс (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову відповідача №ЗП4040/648/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 23.01.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 1 752 660,00 грн на приватне підприємство Промтехсервіс .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за результатами проведеного інспекційного відвідування відповідач необґрунтовано встановив наявність фактичних неоформлених трудових відносин позивача з фізичними особами: Маханько О.В., ОСОБА_1 А.В., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оскільки правовідносини за угодами між позивачем та зазначеними фізичними особами є цивільно-правовими і не регулюються статтею 24 КЗпП України, а отже, позивачем не було допущено порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України при їх укладенні та виконанні.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Однак дія договорів підряду з вищезазначеними особами припинилась після прийняття виконаних робіт та оплати їх вартості з боку ПП Промтехсервіс . Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. З аналізу умов договорів підряду, укладених між позивачем та фізичними особами, вбачається, що предметом цих договорів є кінцевий результат праці, а не сам її процес. В той час, як для трудових договорів, характерним було б зворотнє. Вказані особи ніколи не зверталися до позивача із заявами про прийняття на роботу, трудові договори між позивачем та зазначеними особами ніколи не укладалися. Так само, об`єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління позивача чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов`язків. Проте, незважаючи на вказані обставини, відповідач безпідставно трактував цивільні правовідносини між позивачем та фізичними особами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 як трудові.

На думку позивача, відповідач не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності. У зв`язку з викладеними обставинами вважає, що Постанова про накладання штрафу від 23.01.2020 №ЗП4040/648/АВ/П/ПТ/ТД-ФС винесена протиправно, а отже, підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.02.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі №280/947/20, та призначено підготовче засідання на 12.03.2020 о 15 год. 00 хв.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив від 03.03.2020 №08/01.3-07/155, в якому зазначив, що підставою для проведення інспекційного відвідування слугувала інформація Пенсійного фонду України щодо роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-провових договорів. В ході інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено Акт від 10.12.2019 №ЗП 4040/648/АВ, встановлено, що: ОСОБА_15 О.В., Шаповал А.В., ОСОБА_16 Н.М., ОСОБА_3 Биков В. ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 були допущені до роботи без укладання трудового договору. Заперечення відповідача ідентичні висновкам, які викладені в акті інспекційного відвідування. З огляду на викладене вважає, що ГУ Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі та у межах повноважень, передбачених чинним законодавством України, а прийняте рішення є законним та обґрунтованим. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.03.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 23.04.2020 до 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 23.04.2020 поновлено провадження по справі та призначено підготовче засідання на 23.04.2020 о 09 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 23.04.2020 закрито підготовче провадження та призанчено судове засідання на 14.05.2020 о/об 17 год. 30 хв.

У судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

27.11.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №2134 Про проведення державного нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю у термін до 10.12.2019 по суб`єктах господарювання згідно додатку, серед яких є позивач.

На підставі вказаного Наказу №2134 від 27.11.2019 оформлено Направлення про проведення заходу державного нагляду (інспекційне відвідування) ПП Промтехсервіс №1231 від 28.11.2019.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю №ЗП4040/648/АВ від 10.12.2019.

Згідно Акту інспекційного відвідування, під час проведення інспекційного відвідування ПП Промтехсервіс встановлено, що 14 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: Маханько О.В., Шаповал А.В., ОСОБА_18 .М., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 виконували роботу на об`єкті будівництва. Обов`язки вищезазначених осіб збігаються з колом обов`язків за посадами які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 8332, 8322, 2132.2. Крім того, директором ПП Промтехсервіс затверджено штатний розпис, який введено в дію з 01.01.2019, у якому присутня посада Дорожній робітник . Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності за КВЕД ПП Промтехсервіс є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Отже, за наявності даних посад у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір. В дорученнях Замовника не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється, фактично виконавці підпорядковуються внутрішньому трудовому розпорядку (ст.ст. 57, 142, 159 КЗпП України).

Передбачено оплата частково виконаної роботи, яка проводиться в останній робочий день кожного місяця за фактично виконану роботу протягом місяця, що підтверджено актами прийому-передачі робіт та відповідає вимогам ст. 95 КЗПпП України та ст.3 Закону України Про оплату праці і притаманне саме трудовим відносинам.

Таким чином, оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця, що відповідає вимогам ст.97 КЗпПП України, та ст.2 Закону України Про оплату праці , що притаманне саме трудовим відносинам.

Для працівника передбачена пролонгація строку договору терміном на один рік, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.36 КЗПпП України та притаманне саме трудовим відносинам.

Також передбачене розірвання договору за погодженням сторін, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, та притаманне саме трудовим відносинам.

Відповідно до договору на Шаповала покладено виконання обов`язків, що відповідає вимогам ст.139 КЗпП України, та притаманне саме трудовим відносинам .

Акт інспекційного відвідування було підписано з боку ПП Промтехсервіс з зауваженнями від 13.12.2019р. №13/12, які були викладені на окремому аркуші, про що було зазначено в самому акті та направлено відповідачу у термін, встановлений п.18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823.

Зазначені зауваження відповідач залишив без задоволення, що вбачається з листа від 16.12.2019 №08/03.4-06/10929 Про розгляд зауваження .

23.01.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександром Олександровичем, було розглянуто справу про накладення штрафу на підставі Акту інспекційного відвідування №ЗП4040/648/АВ від 10.12.2019 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ПП Промтехсервіс у розмірі 1 752 660,00 грн.

Вказана постанова про накладання штрафу отримана ПП Промтехсервіс поштою 04.02.2020, що підтверджується наданою позивачем копією поштового конверту та роздруківківкою з сайту Укрпошта.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджувалися, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підставі для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч.5 ст. 2 Закону України №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок №295.

Відповідно до вимог Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, посадовими обов`язками яких передбачено контрольні повноваження. Державний нагляд здійснюють шляхом виїзної перевірки посадовими особами Держпраці та територіальних органів, посадовими обов`язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю. У відповідності до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.27 Порядку №295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Так, матеріалами справи встановлено, що 27.11.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області видано Наказ №2134 про проведення інспекційного відвідування ПП Промтехсервіс з питань додержання законодавства про працю у термін до 10.12.2019.

На підставі зазначеного Наказу оформлено Направлення на проведення інспекційного відвідування №1231 від 28.11.2019.

Згідно Направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) (інспекційне відвідування, невиїзне інспектування, перевірка, аналіз стану додержання законодавства про працю) №1231 від 28.11.2019 до ПП Промтехсервіс направлені наступні посадові особи: Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_19 , Головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - ОСОБА_20 .

На підставі акту перевірки інспекційного відвідування юридичної особи №ЗП4040/648/АВ від 10.12.2020, складеного інспекторами праці, винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС від 23.04.2020, яка є предметом судового оскарження.

В ході інспекційного відвідування ПП Промтехсервіс з питання оформлення трудових відносин відповідачем встановлено, що порушено вимоги ч.1 ч.3 ст. 24 КЗпП України, допущено 14 осіб до роботи без укладення трудового договору. При цьому, в оскаржуваній Постанові вказано, що у цивільно-правових договорах Товариства не вказано конкретний вид послуги та кінцевий результат, процес праці передбачає підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності, встановленому на підприємстві; в штатному розписі присутні схожі посади; оплата залежить від відпрацьованого часу, що відповідає вимогам ст. 97 КЗпП України, та ст. 2 Закону України Про оплату праці ; передбачена часткова оплата, що притаманне ст.95 КЗпП України та ст. 95 Закону України Про оплату праці ; для працівників передбачена пролонгація договору терміном на один рік, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України та притаманне саме трудовим відносинам; відповідно до договору на виконавців покладено виконання обов`язків, що відповідає вимогам ст.139 КЗпП України, та притаманне саме трудовим відносинам; характер праці носить постійний характер.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

У відповідності до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства.

Загальне визначення цивільно-правового договору подається у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України): договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів роботи, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.

Враховуючи предмет укладених договорів суд зазначає, що частина з них є договорами підряду, інша частина - надання послуг (перевезення, технічне обслуговування комютерної техніки, тощо).

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до вимог ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно приписів ч.1 ст.850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. На виконання зазначених Приписів, замовник передбачив відсутність підпорядкованості правилам внутрішнього трудового розпорядку, та поклав обов`язок організації процесу виконання робіт з використанням власних засобів на виконавця, таким чином надавши йому можливість вільно обирати зручний для роботи час.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 902-903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Плата за договором про надання послуг. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При розгляді справи судом встановлено, що ПП Промтехсервіс , як Замовником, в особі директора, укладено цивільно-правові угоди (договір підряду), зокрема:

- з ОСОБА_21 : №6 від 11.04.2019, №4 від 01.05.2019, №4 від 01.06.2019, №2 від 01.07.2019, №2 від 01.08.2019, №2 від 01.09.2019, №6 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_4 : №9 від 01.04.2019, №6 від 01.05.2019, №6 від 01.06.2019, №4 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_14 : №7 від 01.04.2019, №5 від 01.05.2019, №5 від 01.06.2019, №3 від 01.07.2019, №3 від 01.09.2019, №3 від 01.09.2019, №3 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_22 : №2 від 01.10.2019, №2 від 01.04.2019, №2 від 01.05.2019, №2 від 01.06.2019;

- з ОСОБА_5 : №10 від 01.04.2019, №7 від 01.05.2019, №7 від 01.06.2019, №4 від 01.07.2019, №5 від 01.10.2019, №4 від 01.08.2019, №4 від 01.09.2019;

- з ОСОБА_6 : №12 від 01.04.2019,№8 від 01.05.2019, №8 від 01.06.2019, №5 від 01.07.2019, №5 від 01.08.2019, №7 від 01.10.2019, №5 від 01.09.2019;

- з ОСОБА_13 : №5 від 01.04.2019, №3 від 01.05.2019, №3 від 01.06.2019, О.В. №6 від 01.07.2019;

- з ОСОБА_2 : №1 від 01.05. 2019, №1 від 01.06.2019, №1 від 01.07.2019, №1 від 01.08.2019, №1 від 01.09.2019, №10 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_9 №12 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_11 №8 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_8 №13 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_10 №11 від 01.10. 2019;

- з ОСОБА_12 №9 від 01.10.2019;

- з ОСОБА_7 №11 від 01.04.2019.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник (виконавець), який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт (Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 №127/21595/16-ц).

Натомість, укладені та виконані сторонами цивільно-правові договори не передбачають підпорядкування виконавця внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності.

В Акті інспекційного відвідування не наведено жодних фактів підпорядкованості виконавців правилам внутрішнього розпорядку, застосування графіку змінності.

Укладені договори не містять обов`язку виконавців бути присутніми на підприємстві у визначені робочі години, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу. Необхідність укладення цивільно-правового договору з фізичними особамио бумовлюється відсутністю необхідності систематично виконувати роботу певного виду на підприємстві, необхідністю виконувати лише конкретні обсяги замовлень не систематично.

Отже, виконавці самостійно в межах встановлених строків договору визначали порядок та окремі етапи роботи, при цьому правила внутрішнього розпорядку позивача на них не розповсюджувалися.

Оплата за цивільно-правовими угодами проведена в повному обсязі з каси підприємства.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що види робіт свідчать про процес праці, а не про його результат, відсутні обсяги послуг, тобто оплаті підлягає процес праці, а не обсяг наданих послуг, з огляду на наступне.

Розділом 1 всіх вищезазначених договорів підряду визначений предмет договору, а саме види робіт (послуг) які необхідно виконати.

Розділом 6 договорів встановлено строк виконання робіт.

Пунктом 1.3. договорів встановлено, що факт надання відповідних послуг (робіт) буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи)

Обсяги робіт, їх кількість та сума винагороди встановлювалась сторонами на підставі технічних завдань до кожного з договорів, в яких зазначено: найменування робіт (послуг), обсяг, вартість, місце виконання.

Роботи приймались на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Зазначені обставини спростовують твердження відповідача про постійний процес роботи та постійну оплату праці, без зазначення конкретного обсягу роботи (наданих послуг), періоду часу за який вона повинна бути виконана та визначеної суми винагороди за певний вид роботи (наданої послуги).

Також, відповідачем зазначено, що роботи (послуги) які виконували Виконавці відповідають професіям, які передбачені Класифікатором професій ДК 003.2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327. Також, в штатному розписі, який введений в дію з 01.01.2019 присутня посада Дорожній робітник . За наявності посади у штатному розписі, прийняття на роботу для виконання зазначених у ньому робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства.

Позивач, як суб`єкт господарювання, вправі на власний розсуд організовувати виконання статутних завдань, у т.ч. шляхом укладання договорів цивільно-правового характеру.

Наявність в штатному розписі того чи іншого працівника не може позбавляти можливості ПП Промтехсервіс укладати цивільно-правові договори з фізичними чи юридичними особами на виконання схожих робіт/надання послуг.

Стосовно штатного розкладу ПП Промтехсервіс суд зазначає, що штатний розклад, на який йдеться посилання, втратив чинність згідно Наказу №7-к від 11.04.2019 яким затверджено новий штатний розклад для робочих де зазначені посади відсутні. Тобто, на час укладання договорів, які були предметом перевірки, у штатному розкладі були відсутні посади Дорожній робітник .

Під час інспекційного відвідування позивачем не надавалися посадові інструкції працівників підприємства, тому є не зрозумілим твердження відповідача що обов`язки фізичних осіб підрядників збігаються з колом обовязків за посадами окремих працівників товариства.

Такий висновок не відповідає дійсності. Договори з фізичними особами укладалися терміном дії на місяць.

Відповідно до п. 4.2 укладених договорів, оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт. Сам факт підписання такого акту свідчить про виконання зобов`язань по договору з боку виконавців.

Будь-яких доказів оплати частково виконаної роботи Акт інспекційного відвідування не містить.

Критичної оцінки заслуговують і інші висновки відповідача.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, термін договору залежить від факту виконання сторонами своїх зобов`язань.

Враховуючи, що передбачені договорами умови сторонами виконувалися, фактичної пролонгації договорів, які зазначені в акті перевірки, не відбувалося. Будь-яких доказів, які б спростовували даний факт, Акт інспекційного відвідування не містить.

Крім того, як вбачається із наданих позивачем доказів, відносини між ним та підрядниками - фізичними особами не мали системного характеру, цивільно-правові угоди укладені на термін до одного місяця, правовідносини тривали не безперервно та припинялись у звязку із їх виконанням до закінчення зазначеного терміну.

Можливість дострокового розірвання цивільно-правового договору притаманна не лише трудовим договорам.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору. Можливість розірвати договір за взаємною згодою сторін не протирічить даному принципу та відповідає внутрішній волі сторін.

Також слід зазначити, що у п. 6.3. кожного з Договорів, передбачене право одностороннього розірвання договору, з виплатою фактично виконаної роботи (наданої послуги).

КЗпП України (ст.38) встановлює право працівника звільнитись за власним бажанням у будь-який момент. Натомість, право роботодавця розірвати трудовий договір можливе лише у випадках, що передбачені статтями 40, 41 КЗпП України.

Теж саме стосується наявності в договорі зобов`язань сторін.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В даному випадку, сторони погодили всі суттєві умови договору, в т.ч. зобов`язання сторін.

Твердження відповідача, що виконання виконавцями зобов`язань притаманне саме трудовим відносинам є необґрунтованим.

В акті інспекційного відвідування зазначено, що протягом 2019 року з одними і тими ж фізичними особами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 ) підписані договори, тобто, виконання робіт мають постійний, системний характер праці.

З посиланням на п.4 Постанови ВСУ від 25.04.2003 №3 робиться висновок, що юридична особа не може укладати з однією і тією самою фізичною особою протягом року більше трьох цивільно-правових угод, якщо фізична особа не зареєстрована суб`єктом підприємницької діяльності.

З даною позицією відповідача суд не погоджується, оскільки пунктом 4 зазначеної Постанови суду зазначено - під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької діяльності, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Посилання на дану Постанову суду в Акті інспекційного відвідування не має жодного відношення до предмету перевірки, оскільки позивач на час здійснення господарських операцій був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності.

Сама Постанова прийнята з метою однакового і правильного застосування законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності, а не в сфері відповідальності за порушення трудового законодавства.

ПП Промтехсервіс , внаслідок здійснення виплат за договорами підряду здійснювалось включення відомостей, щодо зазначених фізичних осіб-контрагентів до періодичних звітів (звіт форми 1-ДФ, звіт по ЄСВ, податкові розрахунки), які надавались до територіальних органів Державної фіскальної служби; своєчасно нараховувались та сплачувались відповідні податки у встановленому законодавством розмірі.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В свою чергу, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).

У той же час, згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом взято до уваги, що укладені позивачем договори із громадянами у встановленому порядку недійсними - не визнані.

При цьому, відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем із громадянами цивільно-правових договорів з надання послуг недійсними або визнавати їх трудовими, чи на власний розсуд тлумачити їх умови.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у правовідносинах між позивачем та громадянами: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 256 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи не знайшли свого підтвердження висновки, викладені в акті інспектування №ЗП40940/648/АВ щодо допуску фізичних осіб: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до роботи без оформлення трудового договору, суд не вбачає підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Крім того, суд зазначає, що Державна служба України з питань праці та інспектор праці не є тим органом, що встановлює правомірність та необхідність укладання цивільно-правових договорів.

За таких обставин, є необґрунтованим висновок відповідача про наявність ознак трудових відносин у відносинах між позивачем та: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

З системного аналізу ст.ст. 21, 23, 24 КЗпП України та ст.ст. 626, 628 ЦК України вбачається, шо законодавством передбачено основні положення трудового договору та цивільного договору. Відносини позивача з вищезазначеними громадянами є цивільно-правовими, при яких виконавець послуг надає певні передбачені договором послуги.

Згідно п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Виходячи з фактичних обставин, відповідач при винесенні постанови про накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю повинен був врахувати відмінність поняття трудового та цивільно-правового договору, врахувати, що відносини ПП Промтехсервіс з громадянами: ОСОБА_15 О ОСОБА_24 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 які відповідно до договорів надавали замовлені послуги, не є трудовими.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, Постанова про накладення штрафу №ЗП2041/650/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 13.11.2018 винесені уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Запорізькій області не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, не пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), не з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є протиправною і підлягає скасуванню.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 21020,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №573 від 06.02.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Промтехсервіс (юридична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 6, кв. 101, код ЄДРПОУ 30502069) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2020 № ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС від 23.01.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 1752660,00 грн на приватне підприємство Промтехсервіс .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) на користь Приватного підприємства Промтехсервіс (юридична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 6, кв. 101, код ЄДРПОУ 30502069) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 22.05.2020.

Суддя Р.В. Сацький