Постанова

від 24.09.2020 по справі 280/947/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 280/947/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року

у адміністративній справі №280/947/20 за позовом Приватного підприємства Промтехсервіс до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2020 № ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року задоволено адміністративний позов Приватного підприємства Промтехсервіс до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 23.01.2020 № ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу, та визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС від 23.01.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 1752660,00 грн на приватне підприємство Промтехсервіс , а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь Приватного підприємства Промтехсервіс судовий збір у розмірі 21020,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав його помилковості, незаконності та необґрунтованості, у зв`язку з чим просить його скасувати та прийняти інше рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована безпідставним неврахуванням судом першої інстанції того, що п.2 ч.5 ст.50 Закону України Про зайнятість населення прямо передбачено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належних трудових відносин, вчиняти дії спрямовані на приховування трудових відносин. Апелянт вважає, що суд першої інстанції у цій справі неправильно зрозумів характер відносин, які склалися між позивачем та його працівниками та безпідставно не взяв до уваги, що в ході інспекційного відвідування за адресою здійснення господарської діяльності позивача було встановлено, що станом на 10.11.2019 на підприємстві ПП Промтехсервіс укладено з 3-ма працівниками трудові договори, а 14 осіб було допущено до роботи без укладання трудового договору та без відповідного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зокрема особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , в порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП були допущені позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підтвердження своєї позиції, апелянт звертає увагу судової колегії на те, що ПП Промтехсервіс , основним видом економічної діяльності якого є будівництво житлових та нежитлових будівель (КОД КВЕД 4120), допустив фізичних осіб до виконання робіт з підпорядкуванням їх внутрішньому трудовому розпорядку та графіку змінності на підприємстві, без визначення в дорученнях на виконання робіт конкретного виду послуги (роботи) та її кінцевого результату, і якісних та кількісних показників після досягнення яких договір вважається виконаним а дія його припиняється, а також з визначенням оплати фактично виконаної протягом місяця роботи в останній робочий день. Зокрема: з працівником ОСОБА_9 по виконанню роботи з підсипки щебня, розсипання її ущільнення, дані особливості роботи передбачені професією, яка вказана в Класифікаторі професій ДК003:2010, Дорожній робітник , код професії 8832; з працівниками ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , по улаштуванню вирівнювального шару основи із щебнево-піщаної суміші С-7, що за Класифікатором професій ДК003:2010, Дорожній робітник , код професії 8832, з якими також було передбачено пролонгацію строку договору терміном на 1 рік, що відповідає вимогам п. 2 ч.1 ст.36 КЗпП України та притаманне саме трудовим відносинам; з працівниками ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 по виконанню робіт, що являють собою постійний та систематичний процес праці, основні ознаки, що притаманні саме трудовим відносинам відображено в акті інспекційного відвідування щодо вказаних осіб; з працівницею ОСОБА_4 по виконанню робіт із встановлення програмного забезпечення кошторисної програми, технічне обслуговування комп`ютерів, підтримки роботи оргтехніки офісу та ін., що передбачено Класифікатором професій ДК003:2010 як Інженер програміст з кодом професії 2132.2; і з працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , які виконували роботи по перевезенню автотранспортом, оскільки ця професія передбачена Класифікатором професій Водій автотранспортних засобів код професії за КП -8322.

При цьому, апелянт наголошує на тому, що укладені між позивачем та фізичними особами цивільно-правові договори не визнавалися Головним управлінням незаконними або нечинними, зважаючи на те, що такі дії не входять до кола повноважень Головного управління. Не здійснювалося також Головним управлінням і тлумачення наданих позивачем під час інспекційного відвідування договорів, а було лише проаналізовано характер відносин, які виникли між ним та вищезазначеними особами, на підставі наданих позивачем документів та зроблено відповідні висновки.

За наведених обставин та того, що позивач забезпечував робітників всім необхідним для виконання ними зазначеної у договорах роботи, без обумовлення норм витрат матеріалу і строків повернення їх залишків та основних відходів, а також з огляду на те, що деякі цивільно-правові договори з фізичними особами систематично переукладалися, і фізичні особи виконували роботу під чітким підпорядкуванням керівника ПП Промтехсервіс , апелянт наполягає, що наявні у позивача та надані ним до перевірки цивільно-правові договори є своєрідним маскуванням трудових відносин, оскільки ці цивільно-правові договори містить в собі усі ознаки трудових правовідносин, а саме: послуги, що зобов`язуються виконати являються комплексними і містять не разовий, а постійний характер виконання; послуги, що зобов`язується виконати Виконавець включають в себе процес виконання робіт згідно посадових обов`язків за відповідною посадою; у цивільно-правових договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати підрядник замовнику, а процес праці фізичних осіб не передбачає будь-якого кінцевого результату, що у сукупності в свою чергу є підставою для визнання таких договорів трудовими, оскільки зміст переважає над формою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишите без змін.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин спірних правовідносин та правильність застосування до них норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана у цій справі позивачем Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП4040/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ПП Промтехсервіс у розмірі 1 752 660,00 грн. (а.с.130-133 т.2), була винесена 23.01.2020 заступником начальника Управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко Олександром Олександровичем за результатом розгляду справи про накладення штрафу та Акту інспекційного відвідування від 10.12.2019 року № ЗП4040/648/АВ (а.с.140-146 т.2), оформлених внаслідок проведеного на підставі наказу ГУ Держпраці у Запорізькій області №2134 від 27.11.2019 та Направлення №1231 від 28.11.2019 заходу державного нагляду (інспекційне відвідування) ПП Промтехсервіс з питань додержання законодавства про працю (а.с.134-135 т.2).

Так, згідно Акту інспекційного відвідування № ЗП4040/648/АВ від 10.12.2019, під час проведення інспекційного відвідування інспекторами праці ОСОБА_16 та ОСОБА_17 встановлено і в Акті відображено, що ПП Промтехсервіс до роботи без укладання трудового договору було допущено 14 осіб, чим порушено вимоги частин 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які виконували роботу на об`єкті будівництва. Оскільки обов`язки вказаних осіб збігаються з колом обов`язків за посадами які передбачені класифікатором професій, за кодами відповідно - 8332, 8322, 2132.2, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців основним видом діяльності за КВЕД ПП Промтехсервіс є 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель а директором ПП Промтехсервіс затверджено та введено в дію з 01.01.2019 штатний розпис, у якому присутня посада Дорожній робітник , за висновками перевіряючих прийняття на роботу для виконання робіт, при наявності у штатному розписі посад, має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір. Також в Акті зазначається про те, що в дорученнях Замовника не вказується конкретний вид послуги (роботи) та її кінцевий результат, із зазначенням кількісних та якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється, що розцінене перевірячими як фактичне підпорядкування виконавців внутрішньому трудовому розпорядку (ст.ст.57, 142, 159 КЗпП України).

В Акті інспекційного відвідування № ЗП4040/648/АВ від 10.12.2019 також наголошено на тому, що в укладених між позивачем та фізичними особами цивільно-правових договорах передбачено оплату частково виконаної роботи, яка проводиться в останній робочий день кожного місяця за фактично виконану роботу протягом місяця, що підтверджено актами прийому-передачі робіт та висновками перевіряючих відповідає вимогам ст.95 КЗПпП України та ст.3 Закону України Про оплату праці і притаманне саме трудовим відносинам, оскільки оплата залежить від відпрацьованого часу протягом місяця, що відповідає вимогам ст.97 КЗпПП України, та ст.2 Закону України Про оплату праці . Окрім цього, в Акті зазначається про те, що для працівника передбачена пролонгація строку договору терміном на один рік, що відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.36 КЗПпП України та притаманне саме трудовим відносинам, а відповідно до укладеного договору з ОСОБА_9 , на останнього було покладено виконання обов`язків, що відповідає вимогам ст.139 КЗпП України та також притаманне саме трудовим відносинам .

Акт інспекційного відвідування було підписано з боку ПП Промтехсервіс з зауваженнями від 13.12.2019р. №13/12, які були викладені на окремому аркуші та які відповідач залишив без задоволення, повідомивши про це позивача листом від 16.12.2019 №08/03.4-06/10929 Про розгляд зауваження .

Як встановлено судовою колегією під час апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, суд першої інстанції вирішуючи по суті виниклий у цій справі спір, спираючись на положення ст.1, ч.5 ст.2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон України №877-V), ч. 1 ст. 259 КЗпП України та п.2, п.27 Порядку №295, якими врегульовано процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю - детально проаналізував встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, в тому числі і зміст укладених позивачем цивільно-правових договорів (з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 ) у їх сукупності та співвідношенні до положень ч.1 ст.21, ч.1 ст.23, ч.1 ч.3 ст.24, п.2 ч.1 ст.36, ст.40, ст.41, ст.95, ст.97, ст.139, абзацу 2 ч. 2 ст. 256, КЗпП України, ст.2 Закону України Про оплату праці , ст.626, ст.627, ст.628, ст.631, ст.638, частин 1, 2 ст.837, ч.1 ст.843, ч.1 ст.850, ст.ст.901-903 ЦК України. Також суд першої інстанції надав оцінку висновкам відповідача по цій справі стосовно допущеного з боку ПП Промтехсервіс порушення вимог ч.3 ст.24 КЗпП та п.2 ч.5 ст.50 Закону України Про зайнятість населення з урахуванням визначених ст.2 КАСУ критерій правомірності рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що в свою чергу свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги відповідача про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи .

Відповідно до наведеного в попередньому абзаці, судова колегія не може брати до уваги, як підставу для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, твердження апелянта про неповноту з`ясування судом фактичних обставин і їх неналежну правову оцінку, тим більш, що в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано належних та допустимих доказів, якими б ставились під сумів або спростовувалися висновки суду першої інстанції у цій справі.

Перш за все, судова колегія наголошує на тому, що відповідно до означених в Положенні про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 завдань та повноважень служба Держпраці не наділена правом на підставі лише аналізу та власної оцінки умов цивільно-правових договорів робити відповідні висновки про те, що укладені між суб`єктом господарювання та фізичними особами договори мають ознаки трудових відносин, і виходячи з принципу переваги змісту над формою, вважати такі ЦПД трудовими. Для вказаних висновків ними під час інспекційного відвідування визнання таких договорів трудовими, оскільки зміст переважає над формою.

Держпраці має здійснювати держнагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю юрособами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізособами-підприємцями, котрі використовують найману працю (ч. 1 ст. 259 КЗпП). Тобто фактично - слідкувати за дотриманням норм трудового законодавства, а не досліджувати порядок укладання ЦПД і їх відповідність нормам цивільного законодавства, а також не встановлювати факти які підтверджують або спростовують здійснення роботодавцем чи виконання працівником необумовлених в ЦПД трудових функцій без укладання трудового договору.

Фізособи можуть виконувати роботи (надавати послуги) як на підставі трудового договору, так і на підставі ЦПД. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України), яким саме в регулюються трудові відносини всіх працівників, та яким у ст.21 КЗпП України чітко визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Тобто, за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. При цьому, частиною другою ст. 24 КЗпП установлено, що укладаючи трудовий договір, громадянин зобов`язаний надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Отже, підстави вважати, що між позивачем та фізичними особами було в дійсності укладено не цивільно-правові угоди, а склалися трудові відносини, у відповідача по справі могли виникнути тільки у разі визнання в судовому порядку цивільно-правових відносин трудовими за позовом особи, чиї права порушено. Тобто, навіть у разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися тільки в судовому порядку Відповідно, для того аби накласти штраф за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, відповідачу не достатньо мати викладені в Акті інспекційного відвідування висновки із суб`єктивною оцінкою інспекторів праці, а як наймеш Держпраці повинно мати в своєму розпорядженні або рішення суду, що встановлює трудові відносин, або ж кадрові документи і документи з оплати праці, які складаються відносно працівників, з якими укладаються трудові договори, а особа, котру наймають для виконання певної роботи має заявити про наявність трудових, а не цивільно-правових відносин з суб`єктом господарювання.

У даній справі відповідачем по справі не доведено, а судом не встановлено, що ПП Промтехсервіс або будь-хто із фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) мали намір чи бажання замість ЦПД укласти трудові договори на період виконання вказаними особами робіт, обумовлених в цивільно-правових договорах.

Враховуючи неодноразово висловлені Верховним Судом правові позиції по даній категорії справ, судова колегія детально перевіривши наведене в судовому рішення обгрунтування висновків суду першої інстанції, спів поставляючи їх зі змістом укладених між позивачем та фізичними особами договорів та актів виконаних робіт, встановила, що: предметом цих ЦПД є кінцевий результат, а не сам процес праці; обсяг виконуваної фізичними особами робіт збігається з описаним в цивільно-правових договорах, а їх обов`язки не збігаються з колом обов`язків за відповідними посадами; фізичні особи під час виконання робіт по ЦПД не керувалися внутрішніми положеннями суб`єкта господарювання не ознайомлювалися з будь-якими посадовими інструкціями, не спростовували під час інспекційного відвідування тимчасовість виконання ними конкретно визначених ЦПД робіт. Перелічені в Акті відповідача фізичні особи не передавали до керівництва ПП Промтехсервіс трудові книжки, оскільки їх робота тривала за ЦПД у конкретно визначений період, ці фізичні особи не отримували матеріальну допомогу та щомісячні виплати як штатні працівники ПП Промтехсервіс , їх час роботи не зазначався в табелі обліку робочого часу. Спір щодо правомірності укладених цивільних договорів переліченими в Акті перевірки фізичними особами не ініціювався і у судовому порядку за позовом вказаних осіб (чиї права могли би бути порушеними) не вирішувався.

Підсумовуючи вищенаведене по тексту постанови у сукупності, судова колегія не знаходить підстав вважати укладені між ПП Промтехсервіс та фізичними особами цивільно-правові відносини прихованими трудовими , а відповідно і підстав для визнання таких цивільно-правових договорів удаваним у суду відсутні, тим більш, що недійсність таких угод прямо не передбачена законом, тому доводи апеляційної скарги відповідача про укладення ПП Промтехсервіс цивільно-правових договорів з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з метою приховати реально існуючі трудові відносини -

Є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, що в свою чергу свідчить про законість і обгрунтованність прийнятого Запорізьким окружним адміністративним судом 14 травня 2020 року рішення у цій справі, яке судова колегія вважає за необхідне залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Мельник