Рішення

від 22.05.2020 по справі 420/2048/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2048/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною відмову Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно п. 4 рішення № 736 від 13.12.2019 у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та зобов`язати відповідача надати позивачу такий дозвіл на підставі його заяви від 04.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням йому неправомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою рішенням № 736 від 13.12.2019 через відсутність необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування. На думку позивача, приписами ст. 118 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, як вказано Старостинською сільською радою Роздільнянського району Одеської області в спірному рішенні. У свою чергу, позивач підкреслює, що ним подано заяву, яка відповідає всім вимогам ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, про що також свідчить і відсутність посилань із обґрунтуваннями про її невідповідність вимогам Закону у оскарженому рішенні.

Ухвалою від 23.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.

14.04.2020 до суду від Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на засіданні постійної комісії ради по земельним відносинам та раціональному природовикористанню, яке відбулося 11 грудня 2019 року, було розглянуто питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу та встановлено, що земельна ділянка розташована в межах населеного пункту с. Надія, генерального плану на село не виготовлено; сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі в тому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; за результатами голосування запропоновано сільській раді не підтримати вказане питання. Відповідач зазначив, що інформаційним листом від 02.06.2017 року за вих. № 1042/1/11/01-23, головою Роздіяльнянської районної державної адміністрації було рекомендовано головам міської, селищної та сільських рад Роздільнянського району дотримуватися генерального плану, використовувати доцільно території населеного пункту, не надавати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству та надано перелік населених пунктів, на які відсутня будь-яка містобудівна документація та не будуть погоджені сектором містобудування та архітектури згідно з ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, с. Надія. Також листом від 16.12.2019 за вих. № 2903/1/11/01-23 Щодо необхідності розроблення містобудівної документації на місцевому рівні , головою Роздіяльнянської районної державної адміністрації було рекомендовано не приймати рішення щодо відведення земельних ділянок, які суперечать законодавству, зокрема, с. Надія. Оскільки місцем розташування об`єкта, який зазначено позивачем у заяві від 04.11.2019 є територія с. Надія, на яке відсутня містобудівна документація, в тому числі, генеральний план і план зонування території, відповідач у відзиві зазначив, що сільська рада, відмовляючи позивачу керувалася вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Тому, враховуючи вищевказані рекомендації, за підсумками голосування сільською радою було правомірно прийнято оскаржуване рішення. Також у відзиві відповідач зазначив, що наводячи в оскарженому рішенні таку підставу як неотримання заявою більшості голосів під час голосування, сільська рада керувалася ст. 31 Регламенту Старостинської сільської ради, відповідно до якої рішення приймаються більшістю голосів від загального складу ради відкритим або таємним голосуванням у порядку, встановленому цим Регламентом.

13.04.2020 до суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивача вважає заперечення сільради безпідставними та такими, що не відповідають вимогам Земельного кодексу України. Зокрема, відповідач вибірково розглядав заяви і іншим громадянам були надані згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також позивач зазначив, що норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не поширюються на спірні правовідносини.

22.04.2020 до суду від Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшли заперечення на відповідь позивача.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області із заявою від 04.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, додавши до заяви викопіювання земельної ділянки.

На засіданні постійної комісії ради по земельним відносинам та раціональному природо використанню Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яке відбулося 11 грудня 2019 року, було розглянуто питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та рекомендовано сесії сільській раді не підтримувати дане питання.

Рішенням Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сього скликання, 31 сесія № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , пунктом 4 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства у власність (01.03), розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в с. Надія, Роздільнянького району Одеської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та знаходиться за адресою: с. Надія, Роздільнянького району Одеської області, у зв`язку з тим, що не отримала необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування.

Відповідно до протоколу засідання 31 сесії Старостинської сільської ради від 13.12.2019, землевпорядник зачитала заяви громадян, у тому числі ОСОБА_1 , висновок земельної ділянки; депутатам надано пояснення, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, генерального плану на дане село не виготовлено. Сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському районі, втому, що дана земельна ділянка буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; депутатам надана пропозиція, що до проведення інвентаризації вільних ділянок в межах населених пунктів, для подальшого розроблення проекту рішення та розгляду на наступній сесії.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення сільської ради необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пп. б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Таким чином, ОСОБА_1 як громадянин України має право на безоплатну передачу йому земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про особисте селянське господарство для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Такий порядок встановлений Земельним кодексом України, зокрема згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З огляду на матеріли справи, ОСОБА_1 звернувся до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області із заявою від 04.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, додавши до заяви викопіювання земельної ділянки.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України наведений вичерпаний перелік випадків, за наявності яких може бути відмовлено уповноваженим органом у наданні такого дозволу.

Також у цій частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу на засіданні постійної комісії Старостинської сільської ради по земельним відносинам та раціональному природовикористанню 11.12.2019 було розглянуто перелік земельних питань, які пропонувалося включити до проекту порядку денного тридцять першої сесії Старостинської сільської ради VII скликання, яка мала відбутися 13.12.2019, в т.ч. питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в с. Надія ОСОБА_1 . За результатами голосування постійна комісія ради рекомендувала сесії сільської ради не підтримувати дане питання.

Згідно з протоколу засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області VII скликання від 13.12.2019 щодо розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га в с. Надія ОСОБА_1 землевпорядником було зазначено, що дана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Надія, Генерального плану на дане село не виготовлено, сільською радою була надана пропозиція до земельного відділу в Роздільнянському району про те, що дана земельна ділянку буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, депутатами було надана пропозиція, що до проведення інвентаризації вільних ділянок в межах населених пунктів для подальшого розроблення проекту рішення та розгляду на наступній сесії.

З огляду на викладене, депутати сільської ради за порушене питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 проголосували: за - 2, проти - 4, утримались - 3.

У зв`язку з цим, рішенням Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання, 31 сесія № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність , пунктом 4 відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства у власність (01.03), розташованої в межах населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру обліковується в с. Надія, Роздільнянького району Одеської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та знаходиться за адресою: с. Надія, Роздільнянького району Одеської області, у зв`язку з тим, що не отримала необхідної більшості голосів на підтримку під час голосування.

При цьому у оскарженому рішенні відсутнє жодне обґрунтування відмови у наданні такого дозволу.

Вирішуючи спір, суд в першу чергу виходить із законодавчого врегулювання спірних правовідносин, зокрема приписів Земельного кодексу України, та доходить висновку про те, що відповідачем не дотримана процедура розгляду заяви позивача, встановлена ст. 118 Земельного кодексу України.

Як вже було зазначено, частина 7 статті 118 Земельного кодексу України містить вичерпаний перелік випадків, за наявності яких може бути відмовлено уповноваженим органом у наданні такого дозволу, а саме: підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу відмовлено у наданні дозволу з підстав того, що дана земельна ділянку буде зарезервована для надання учасникам АТО для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, депутатами було надана пропозиція, що до проведення інвентаризації вільних ділянок в межах населених пунктів для подальшого розроблення проекту рішення та розгляду на наступній сесії (вбачається з протоколу засідання тридцять першої сесії Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області VII скликання від 13.12.2019 року) та відсутній генеральний план с. Надія.

Однак, такі підстави не передбачені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, тобто спеціальною нормою законодавства.

За правовою позицію Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.02.2018 в справі № 545/808/17, відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України, суперечить вимогам закону.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача на ч.3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якою передбачено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків: 1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи; 2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону; 3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку); 5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів; 6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів. Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка: розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

З огляду на матеріали справи, позивач просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території с. Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (в межах населеного пункту), а не для містобудівних потреб.

При цьому категорія земель для ведення особистого селянського господарства не включена до переліку, наведеному у ч. 3 ст.24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

В той же час, сам Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, тобто є спеціальним нормативно-правовим актом, який не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.ст. 38-39 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на листи Роздіяльнянської районної державної адміністрації від 02.06.2017 за вих. № 1042/1/11/01-23, від 16.12.2019 за вих. № 2903/1/11/01-23 Щодо необхідності розроблення містобудівної документації на місцевому рівні , оскільки вони носять рекомендаційний характер та не можуть бути покладені в основу рішення суб`єкта владних повноважень, який має свободу розсуду під час здійснення своїх дискреційних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не ґрунтується на вимогах законодавства.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною відмови згідно з п. 4 рішення № 736 від 13.12.2019 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки сільською радою не було розглянуто заяву від 04.11.2019 ОСОБА_1 з дотриманням процедури, встановленої ст. 118 Земельного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на підставі його заяви від 04.11.2019 є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Однак, наведені у відзиві аргументи відповідача на увагу не заслуговують, оскільки прямо суперечать чинному законодавству, а також сучасній судовій практиці Верховного Суду, яка є обов`язковою для врахування у роботі суб`єктами владних повноважень.

Також в низці рішень Верховний Суд відзначив, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Вирішуючи спір, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Вирішуючи спір, суд враховує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

На підставі викладеного суд, використовуючи власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень, вважає за необхідне з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, зобов`язати Старостинську сільську раду Роздільнянського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду.

Зокрема, суд підкреслює, що підстави для відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є вичерпними і не потребують розширеного тлумачення, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, в оскаржуваному рішенні від 13.12.2019, а також в протоколах засідань постійної комісії від 11.12.2019 та сесії ради від 13.12.2019, не вказано конкретно визначених Земельним кодексом України підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і не вказано належного обґрунтування їх наявності.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (67420, Одеська область, Роздільнянський район, с. Старостине, вул. Центральна, 2; ЄДРПОУ 04380442) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову, викладену у п. 4 рішення Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області сьомого скликання, 31 сесія № 736 від 13 грудня 2019 року Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області згідно з його заявою від 04.11.2019.

Зобов`язати Старостинську сільську раду Роздільнянського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території села Надія Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Старостинської сільської ради Роздільнянського району Одеської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

.