Рішення

від 22.05.2020 по справі 580/1348/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року справа № 580/1348/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

22 квітня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з позовною до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування до страхового стажу позивача періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365;

2) зобов`язати відповідача врахувати до стажу позивача періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не врахував до страхового стажу позивача періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365, оскільки через невиконання вказаними підприємствами обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Ухвалою суду від 27.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що обов`язок стосовно сплати страхових внесків покладається згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» саме на страхувальника, тобто роботодавця. Здійснення контролю за сплатою єдиного внеску та адміністрування єдиного соціального внеску здійснюють органи доходів і зборів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач перебувала у трудових відносинах з акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з дочірнім підприємством «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365.

23.12.2019 представник позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив врахувати до стажу позивача періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, копія якої знаходиться у матеріалах адміністративної справи.

Листом відповідача від 27.12.2019 №110085/03 позивачу відмовлено у зарахуванні вказаного періоду роботи до його страхового стажу, оскільки за інформацією Головного управління ДПС у Черкаській області акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод» та ДП «Зета» ПрАТ «Черкаський приладобудівний завод» станом на 01.12.2019 мають заборгованість з єдиного соціального внеску. Наявність такої заборгованості призводить до того, що періоди за які не сплачено єдиний соціальний внесок, не включаються в страховий стаж для соціальних виплат та пенсій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідач входить до складу органів Пенсійного фонду України та діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 №28-2 (зі змінами).

Згідно з вказаним вище Положенням функції з призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії державою покладено виключно на органи Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 2 ст. 20 цього Закону).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.

За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов`язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об`єкту для їх нарахування.

Згідно ч. 5, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1. 2. 4 статті 14 нього Закону, календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 етапі 14 цього Закону квартал.

Таким чином, усі місяці роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Як встановлено судом із матеріалів справи, позивач у період часу з червня 2012 року по квітень 2018 року дійсно працювала в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та у період час з травня по липень 2019 року працював у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача., копія якої знаходиться у матеріалах адміністративної справи однак за вказані періоди вказаними страхувальниками (роботодавцями) не сплачено за позивача страхові внески до ПФУ.

Однак суд зазначає, що внаслідок невиконання АТ «Черкаський приладобудівний завод» та ДП «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України у вказані періоди, позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16) та у постанові від 24 травня 2018 року у справі №12392/16-а.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та період роботи з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365 до страхового стажу за порушення, вчинене вказаними страхувальниками (роботодавцями), оскільки згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн., то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. позивачем до позову надано: договір про надання правової допомоги від 25.09.2019 №037; додаткова угода від 25.09.2019 №2; квитанції від 18.11.2019 №0.0.1526569921.1 на суму 200 грн. та від 25.09.2019 №0.0.1476644714.1 на суму 800 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) врахувати до стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) періоди роботи з червня 2012 року по квітень 2018 року в акціонерному товаристві «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 14309572 та з травня по липень 2019 року у дочірньому підприємстві «Зета» приватного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» , код ЄДРПОУ 41428365..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 22.05.2020.

Суддя В.П. Тимошенко