Ухвала

від 20.05.2020 по справі 752/6105/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 752/6105/20 Головуючий в суді I інстанції ОСОБА_1

Апеляційне провадженя № 11-кп/824/2256/2020 Суддя-доповідач ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

20 травня 2020 року суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року щодо ОСОБА_5 за ч.3 ст. 206-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором групи прокурорів прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і підозрюваним ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020100000000183 від 28.02.2020. Визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік. На підставіст. 75 КК Українизвільнено ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням,якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме: зобов`язати його періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року щодо ОСОБА_5 вимогам законодавства України, просить його скасувати. В обгрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржуваний вирок підтверджує нібито встановлений факт відношення ОСОБА_4 до діяльності групи осіб, що разом з ОСОБА_5 , завдала значної матеріальної шкоди компанії «БРСМ-Нафта», що порушує конституційні права та право на захист ОСОБА_4 , а також безпідставно обмежує його в реалізації процесуальних прав потерпілого по справі. Разом з тим, в апеляційній скарзі захисник зазначає, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 не було залучено в якості потерпілого, у звязку з чим було укладено зазначену угоду без його згоди.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року щодо ОСОБА_7 підлягає поверненню на підставі п.2 ч.3 ст. 399 КПК України у звязку з наступним.

Статтею 394 КПК України встановлені особливості оскарження окремих судових рішень, у тому числі і вироків суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим. Так, ч.4 ст. 394 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

Отже, кримінальним процесуальним законом України встановлено вичерпний перелік осіб, якими може бути оскаржено вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 не є стороною затвердженої угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 , до того ж при викладені в оскаржуваному вироку фактичних обставин вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення ОСОБА_4 зазначається лише, як сторона цивільно-правової угоди, а відтак правові підстави у ОСОБА_4 , та відповідно у його захисника ОСОБА_3 , на оскарження вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року щодо ОСОБА_5 відсутні.

За таких обставин та у відповідності до п.2 ч.3 ст. 399 КПК України апеляція захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року підлягає поверненню.

На підставі викладеного,керуючись п.2 ч.3 ст. 399 КПК України,-

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 08 квітня 2020 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором групи прокурорів прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і підозрюваним ОСОБА_5 та визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвалу може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2